Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року Справа№200/1500/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11.04.2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (далі Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області про відмову мені в перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі відповідно до ч.4 ст. 42 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування прийнату за результатами розгляду моєї заяви від 01.02.2023 р. зареєстровану за №369;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування під час розгляду моєї заяви про перерахунок пенсії від 01.02.2023 р. №369 (про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі):

до мого пільгового та страхового стажу: період мого навчання з 01.01.2004р. по 30.06.2006р.; період моєї роботи з 23.07.2020р. по 11.12.2020р.; період моєї роботи з 14.12.2020р. по 01.02.2023р.;

до мого пільгового стажу: період моєї роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р.

моєї заробітної плати: за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р.

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення мені перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі за поданою мною заявою №369 від 01.02.2023 р. (про перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі) з зарахуванням:

до мого пільгового та страхового стажу: період мого навчання з 01.01.2004 р. по 30.06.2006р.; період моєї роботи з 23.07.2020 р. по 11.12.2020 р.; період моєї роботи з 14.12.2020 р. по 01.02.2023р.;

до мого пільгового стажу роботи: період моєї роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006 р.;

мою заробітну плати: за період з 23.07.2020 р. по 01.02.2023р.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити мені перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі за поданою мною 01.02.2023р. заявою №369 з зарахуванням до мого страхового та пільгового стажу: період мого навчання з 01.01.2004 р. по 30.06.2006р., період моєї роботи з 23.07.2020 р. по 11.12.2020р., період моєї роботи з 14.12.2020 р. по 01.02.2023 р.; до мого пільгового стажу роботи: період моєї роботи з 12.10.2005 р. по 25.07.2006 р..; моєї заробітної плати за період з 23.07.2020 р. по 01.02.2023 р. та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 03.03.2016 року Позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримую пенсію, як особа з інвалідністю 3 групи від трудового/профзахворювання згідно ст. 30 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є працюючим пенсіонером.

01.02.2023 року, засобами вебпорталу електронних послуг ПФУ Позивач подав заяву № 369 про перерахунок моєї пенсії по стажу та заробітній платі.

Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 N022-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.

За результатами розгляду заяви від 01.02.2023 р. ГУ ПФУ в Черкаській області було винесено Рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Як було зазначено відповідачем по справі у відповіді на адвокатський запит (лист ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0202-8/16596 від 24.02.2023 р.), то підставою для відмови у проведені перерахунку пенсії стала відсутність необхідного страхового стажу.

З наданої на адвокатський запит відповіді, а саме листа ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0202-8/16596 від 24.02.2023 р. та розрахунку стажу і розрахунку заробітної плати, мені стало відомо, що відповідачем по справі: не було зараховано до мого страхового та пільгового стажу: період мого навчання з 01.01.2004 р. по 30.06.2006р. Підстав не зарахування відповідачем по справі зазначено не було; період моєї роботи з 23.07.2020 р. по 11.12.2020 р. Підстав не зарахування зазначено не було; період моєї роботи з 14.12.2020 р. по 01.02.2023 р., у зв`язку з несплатою роботодавцем страхових внесків. не було зараховано до мого пільгового стажу роботи: період моєї роботи з 12.10.2005 р. по 25.07.2006 р., у зв`язку з ненаданням довідки яка підтверджує пільговий характер роботи. не було зараховано мою заробітну плату та не здійснено з її урахуванням перерахунок за моєю заявою від 01.02.2023 р.: за період з 23.07.2020 р. по 01.02.2023р.

Підстав не зарахування вищевказаного стажу та заробітної плати - відповідач по справі не зазначив. Рішення про відмову в перерахунку пенсії а ні мені, а ні адвокату за його запитом - також не надав (хоча у своєму листі зазначив що це рішення направляється).

Необхідно зазначити, що з рішенням відповідача по справі щодо відмови мені в перерахунку пенсії по стажу та заробітку, а також з діями відповідача по справі щодо неврахування до мого страхового, пільгового стажу вищевказаних періодів моєї роботи та неврахування моєї заробітної плати за період з 23.07.2020 р. по 01.02.2023 - я не згоден, вважаю їх протиправними та такими, що порушують мої законні права і інтереси.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача 2 надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що за результатом розгляду документів, які долучено до заяви №369 від 01.02.2023 року Головним управлінням ПФУ в Черкаській області встановлено, що на момент звернення за перерахунком пенсії, страховий стаж враховано по 31.12.2020 рік та становить 17 років 03 місяці 15 днів, в тому числі пільговий - 09 років.

До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.01.2004 по 30.06.2006, оскільки періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 року згідно Законом України Про пенсійне забезпечення, а після 01.01.2004 Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

До страхового стажу та розрахунку заробітку з якого обчислюється пенсія ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 14.12.2020 по 01.02.2023 на підприємстві ДП Селидіввугілля ВП Шахта 1-3 Новогродівська, оскільки підприємством не сплачено щомісячні страхові внески.

До пільгового стажу заявника не зараховано період роботи з 12.10.2005 по 25.07.2006 року на підприємстві шахта імені О.Ф.Засядько, тому що підприємство розташоване на території, яка не підконтрольна українській владі (місто Донецьк).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1085 від 07.11.2014 року місто Донецьк, Макіївка належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження. Будь-які документи, видані органами та /або особами, передбаченими ч. 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України і не утворюють правових наслідків.

До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи з 23.07.2020 по 11.12.2020 на підприємстві ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України Черкаській області прийнято рішення про відмову №914270322426 від 02 лютого 2023 року в перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону №1058 за відсутності правових підстав.

Представник Відповідача 2 надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що Згідно з частиною 4 статті 42 Закону № 1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення та заробітної плати, з якої призначено пенсію.

Зазначені перерахунки пенсії проводяться за заявами пенсіонерів у строки, встановлені частиною 4 статті 45 Закону № 1058-ІV зокрема: з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву подано після 15 числа.

Позивач не звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо зарахування до пільгового та страхового стажу періоду навчання з 01.01.2004 по 30.06.2006, до пільгового стажу періоду роботи з 12.10.2005 по 25.07.2006 та не додавав до заяви №369 від 01.02.2023 відповідних документів, а стаж позивача при попередньому перерахунку пенсії враховано до 31.12.2020.

Таким чином, Головним управлінням не розглядалося питання зарахування до страхового стажу позивача періодів до 31.12.2020, в тому числі до пільгового та страхового стажу періоду навчання позивача з 01.01.2004 по 30.06.2006, до пільгового стажу періоду роботи з 12.10.2005 по 25.07.2006. Отже, позовні вимоги Позивача в цій частині с передчасними, а тому не підлягають до задоволення.

При попередньому перерахунку пенсії страховий стаж позивачу враховано до 31.12.2020. Станом на 01.02.2023 згідно даних, зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу, страхувальником Відокремлений підрозділ «шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (33621589) сплата страхових внесків із 01.01.2021 не здійснюється. Страховий стаж, необхідний для проведення перерахунку пенсій, відсутній.

З огляду на зазначене Головним управлінням відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-ІV.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Враховуючи, що суддя у період з 29.05.2023 року по 31.05.2023 року перебував у відпустці, розгляд справи проводиться у розумний строк після виникнення можливості для цього.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 .

Позивачу призначено пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ, що не заперечується сторонами.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_3 , Позивач працював:

01.08.2021 року прийнятий учнем гірника поверхні на час літніх канікул на ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

29.08.2021 року звільнений у зв`язку із закінченням трудового договору;

01.07.2002 року прийнятий учнем гірника поверхні на час літніх канікул на ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

31.07.2002 року звільнений у зв`язку із закінченням трудового договору;

з 01.07.2004 року по 20.07.2004 року заняття в учбовому пункті;

22.07.2004 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті на час практики на ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

02.08.2004 року звільнений у зв`язку із закінченням практики;

з 12.07.2005 року по 19.07.2005 року заняття в учбовому пункті;

21.07.2005 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті на час практики на ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

02.08.2005 року звільнений у зв`язку із закінченням практики;

з 12.10.2005 року по 25.07.2006 року працював підземним гірником 3 розряду, гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті на час практики на ОП Шахта ім. О.Ф. Засядька, звільнений за власним бажанням;

з 31.07.2006 року по 26.06.2014 року працював гірником очисного забою, гірничим майстром підземним, помічником начальника дільниці підземного, заступником начальника дільниці підземного, начальником дільниці підземним з повним робочим днем у шахті на ВАТ «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

з 21.07.2014 року по 11.02.2015 року працював начальником дільниці підземним з повним робочим днем під землею на ПСП «Шахтоуправління «Добропільське»;

з 23.02.2015 року по 03.03.2016 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», звільнений за станом здоров`я;

з 06.06.2017 року по 28.02.2018 року перебував на обліку в Покровському міському центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю;

з 01.03.2018 року по 29.09.2018 року та з 02.10.2018 року по 02.09.2019 року працював на посаді виконуючого обов`язки директора на ТОВ «Вуглесервіс»;

з 10.09.2019 року по 05.06.2020 року перебував на обліку в Покровському міському центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю;

з 23.07.2020 року по 11.12.2020 року працював начальником підземної дільниці з повним робочим днем під землею на ПСП «Шахтоуправління «Добропільське»;

з 14.12.2020 року прийнятий заступником директора з виробництва підземним на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська».

01.02.2023 року Позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії відповідно до відповідно до частини 4 статті 42 Закону Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 02 лютого 2023 року №914270322426 Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

При попередньому перерахунку пенсії страховий стаж ОСОБА_1 враховано до 31.12.2020. Станом на 01.02.2023 згідно даних зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу страхувальником Відокремлений підрозділ «шахта 1-3» Новогродівська ДП «Селидіввугілля» (33621589) сплата страхових внесків із 01.01.2021 не здійснюється.

Страховий стаж, необхідний для проведення перерахунку, відсутній.

З огляду на зазначене, відділ перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області згідно із заявою від 01.02.2023 прийняв рішення про зміну адреси і паспортних даних та відмовив у проведенні перерахунку пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону № 1058.

Листом від 24.02.2023 року вих. №0500-0202-8/16596 Відповідачем було надано повідомлено, що З 03.03.2016 ОСОБА_1 отримує пенсію, як особа з інвалідністю 3 групи від трудкаліцтва/профзахворювання, згідно ст. 30 Закону України від 09.07.2003 №1058-17 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ст. 33 Закону № 1058 пенсія по інвалідності ІІІ групи призначається в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону.

Страховий стаж обчислений відповідно до вимог ст. 24 Закону № 1058, який врахований по 31.12.2020 та складає 17 років 3 місяців 15 днів.

Згідно ст. 24 Закону № 1058 при обчисленні розміру пенсії по інвалідності до страхового стажу крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою ст. 26 цього Закону.

Додатковий стаж складає 24 роки 11 місяців 12 днів.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058 визначено за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Стаж на підземних роботах за Списком № 1 складає 9 років, отже, до страхового стажу додатково зараховано 9 років.

Враховуючи зазначене, загальний страховий стаж для обчислення пенсії складає 51 рік 2 місяці 27 дні (розрахунок стажу Д1 додається). Коефіцієнт страхового стажу - 0,51167.

Заробітну плату розраховано на підставі ст. 40 Закону № 1058 за період з 01.08.2001 по 31.03.2016 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, яка складає 29895,14 грн. (6186,32 грн. середня заробітна плата по народному господарству застосована за 2014-2016 роки з урахуванням індексацій х 4,83246 - коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Розрахунок заробітної плати Д2 додається.

Розмір пенсії по інвалідності станом на 01.03.2022 року складає 7789,75 грн.

01.02.2023 ОСОБА_1 надав заяву про проведення перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058.

Заява ОСОБА_1 від 01.02.2023 про перерахунок пенсії була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, що передбачено п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1).

За результатами розгляду заяви від 01.02.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області винесено рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, оскільки підприємством ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не сплачено страхові внески з 01.01.2021, тому страховий стаж для проведення перерахунку пенсії відсутній (копія рішення Д4 додається).

В лютому 2023 року пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність, а саме із розрахунку страхового стажу виключено період навчання після 01.01.2004.

Враховуючи зазначене, загальний страховий стаж для обчислення пенсії складає 49 років 7 місяців 9 днів (розрахунок стажу Д5 додається), з них:

-15 років 7 місяців 27 днів - страховий стаж;

-9 років - додаткові роки за Список № 1;

-24 роки 11 місяців 12 днів - додатковий стаж.

Коефіцієнт страхового стажу - 0,49583.

Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії залишилась без змін.

Після перерахунку пенсії від 01.03.2023 року розмір пенсії склав 7535,29 грн.

Зазначений розмір пенсії буде виплачуватись ОСОБА_1 з березня 2023 року.

Додатково повідомляємо, що для зарахування періоду роботи з 12.10.2005 по 25.07.2006 на підприємстві «Шахта ім. О.Ф. Засядька» ОСОБА_1 необхідно надати довідку, яка підтверджує пільговий характер роботи згідно п. 20 Порядку № 637.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, серед іншого, містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, позначку про сплату страхових внесків за період роботи позивача з липня 2004 року по грудень 2020 року включно. В період з січня 2021 року по грудень 2022 року сплата страхових внесків відсутня.

На підставі розрахунку стажу (форма РС-право) суд встановив, що пенсійний орган не зарахував позивачеві до пільгового стажу період роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 31.12.2020р., також взагалі не зараховано до стажу період роботи з 01.01.2021р.

Також як вбачається з наданих розрахунків стажу (форма РС-право) Позивачу було виключено із його стажу період навчання після 01.01.2004 року.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюютьсяЗаконом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»(даліЗакон № 1788-ХІІ) таЗаконом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(даліЗакону № 1058-ІV).

Згідно зіст. 1 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

Пунктом 4 частини 1статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняпенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченогостаттею 32 цього Закону.

Відповідно ст. 33 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей27і28цьогоЗакону.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058).

За правилами абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначенийст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1ст. 44 Закону № 1058заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За п. 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженимнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затвердженіпостановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 24 червня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; якщо пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати), - застосовуються Списки № 1, 2, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016року № 461.

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст. 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори. а також угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення.

З матеріалів справи судом встановлено, що Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 12.10.2005 р. по 25.07.2006 р., з 23.07.2020 р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 31.12.2020р. до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2021р. по 01.02.2023р.;

Судом установлено, що посада, на якій працював Позивач у спірні періоди («гірник підземний, гірник очисного забою, заступник директора з виробництва»), є віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у ці періоди роботи Позивача відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016року № 461.

Записи у трудовій книжці Позивача за спірні періоди містять інформацію щодо таких умов та характеру праці на вказаних посадах, як зайнятість протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за періоди роботи з 11.1999 року по 10.2021 року, за кодом підстави «ЗП3013А1», «ЗП3014А2», «ЗП3014А4».

Згідно з довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановами правління Пенсійного фонду України 05 листопада 2009 року №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152, 08 жовтня 2010 року №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1014/18309,

код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

код підстави «ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

- код ЗП3014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах.

Отже, за наявності належним чином оформлених записів у трудовій книжці Позивача про роботу повний робочий день в підземних умовах у вказані в позовній заяві періоди, що відповідає Індивідуальним відомостям про застраховану особу та наданим уточнюючим довідкам, періоди роботи Позивача з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 01.02.2023р. підлягають зарахуванню до пільгового стажу Позивача.

Також, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з підстав несплати роботодавцем страхових внесків з огляду на наступне.

Частинами 1, 2, 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу, як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

На підставі викладеного, відповідачем протиправно не зараховано дострахового стажу позивача період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2023.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування до страхового і пільгового стажу період навчання з 01.01.2004р. по 30.06.2006р., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, у Законі України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

При цьому, зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Згідно пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. «е» статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Позивач поступив на навчання до Донецького національного технічного університету 01.09.2002 року та закічив навчання 30.06.2006 року отримавши базову вищу освіту за напрямом підготовки «Гірництво» здобувши кваліфікацію бакалавра з гірництва, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_4 та додатком до диплому, форма навчання денна.

Тобто на момент вступу позивача до навчального закладу розрахунок стажу для призначення пенсії здійснювався на підставі Закону № 1788-XII, проте з 01.01.2004 року страховий стаж обраховується відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення. Закон № 1788-XII на даний час є чинним.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону №1788-ХІІ таЗаконом№1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Стаття 22 Конституції Українивизначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними; конституційні права свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якоїКонституція Українита Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод» Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 № 8-рн/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного грошового утримання) констатував, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

У зв`язку з ним Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх в дії, внесення змін до них і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина с скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, не зарахування до загального (страхового) стажу Позивача періоду навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року у зв`язку із набранням законної сили Закону № 1058-IV, є обмеженням права позивача на пенсію, що порушує норму прямої діїст.22 Конституції України.

При цьому суд зазначає, що під час призначення пенсії Позивачу, пенсійним органом було враховано вказаний період навчання до загального (страхового) стажу.

Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року.

Як вже було встановлено судом позивач навчався з 01.09.2002 року по 30.06.2006 року у Донецькому національному технічному університеті та отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Гірництво» здобувши кваліфікацію бакалавра з гірництва.

Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР(далі Закон №103/98-ВР), визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.

Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти (частина другаст. Закон №103/98-ВР).

Відповідно до частини першоїстатті 38 Закону №103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

Визначаючи статус вказаного навчального закладу, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.

Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися відповідно до Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII відповідно до якого, університети віднесені до вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Так, статтею 41 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів.

Натомість, статтею 43 вказаного Закону визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

З наведених норм законодавства вбачається, що університет не був закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача не може бути віднесений до пільгового стажу.

Подібну правову позицію, висловленою Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом зарахування до загального (страхового) стажу позивача періоду навчання з 01.01.2004 по 30.06.2006.

Щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р. суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Водночас абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії (попереднього перерахунку) пенсії.

В свою чергу, ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. […].

Верховний Суд в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 600/42/16-а навів висновок про те, що пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір заробітної плати (доходу), з яких обчислюється пенсія, натомість здійснює розрахунок такої на підставі документів, поданих особою при зверненні за її призначенням і наявних в матеріалах пенсійної справи, або пізніше, в порядку, встановленому для перерахунку пенсійної виплати, у межах передбачених законом строків відповідно до документів, поданих пенсіонером, в тому числі додатково разом з відповідною заявою.

В постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 2-а-12938/11 Верховний Суд вказав, що перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Отже, аналіз положень абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 42 у взаємозв`язку з нормою ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 зумовлює такі висновки:

-за загальним правилом у разі виникнення підстав для перерахунку пенсії по стажу такий перерахунок проводиться із заробітної плати, з якої обчислена пенсія (абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058);

- пенсіонер може висловити бажання, щоб перерахунок пенсії проводився із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 (абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058), однак таким правом пенсіонер може скористатися у разі виникнення права на перерахунок пенсії з підстав, визначених абз. абз. 1, 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 (йдеться про наявність після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не менше 24 місяців страхового стажу, а якщо набутого після призначення (попереднього перерахунку) страхового стажу менше ніж 24 місяці не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) пенсії).

З огляду на те, що станом на 01.02.2023 року у Позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 по стажу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині також.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Відповідача 2 № 057250003557 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, Відповідач 2 не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Також, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області, яка полягала у незарахуванні до страхового та пільгового стажу Позивача, періодів роботи під час перерахунку пенсії за його заявою підлягає визнанню протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд також зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами є Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди до спеціального (пільгового) стажу позивача та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід відмовити.

За таких обставин, з метою єфективного способу відновлення порушеного права Позивача, суд вважає за належне задовільнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування №914270322426 від 02 лютого 2023 року про відмову в перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі відповідно до ч. 4 ст. 42 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування прийняту за результатами розгляду заяви від 01.02.2023р. зареєстровану за №369; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області щодо незарахування під час розгляду заяви про перерахунок пенсії від 01.02.2023р. №369 до пільгового та страхового стажу: період роботи з 01.01.2021р. по 01.02.2023р., до страхового стажу період навчання: з 01.01.2004р., по 30.06.2006р., до пільгового стажу: період роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 31.12.2020р., заробітної плати: за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі за поданою 01.02.2023р. заявою №369 з зарахуванням до пільгового та страхового стажу: період роботи з 01.01.2021р. по 01.02.2023р., до пільгового стажу: період роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 31.12.2020р., заробітної плати: за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р. та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.

При цьому, суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 на користь Позивача підлягають стагненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

Керуючись ст. ст.7,8,10,139,242,244-250,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області №914270322426 від 02 лютого 2023 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі відповідно до ч.4 ст. 42 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування прийняту за результатами розгляду заяви від 01.02.2023 р. зареєстрованої за №369.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області щодо незарахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 01.02.2023 р. №369 (про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі) до пільгового та страхового стажу: період роботи з 01.01.2021р. по 01.02.2023р., до страхового стажу період навчання: з 01.01.2004р., по 30.06.2006р., до пільгового стажу: період роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 31.12.2020р., заробітної плати: за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі за поданою 01.02.2023р. заявою №369 з зарахуванням до страхового та пільгового стажу: період роботи з 01.01.2021р. по 01.02.2023р., до страхового стажу період навчання: з 01.01.2004р., по 30.06.2006р., до пільгового стажу: період роботи з 12.10.2005р. по 25.07.2006р., з 23.07.2020р. по 11.12.2020р., з 14.12.2020р. по 31.12.2020р., заробітної плати: за період з 23.07.2020р. по 01.02.2023р. та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 800,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.В. Череповський