ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8677/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті,

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року (суддя Жукова Є.О.)

у справі № 160/8677/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення «Інженерний Центр «Реагент»,

до Державної служби України з безпеки на транспорті Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Дніпропетровській області,

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення «Інженерний Центр «Реагент» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Дніпропетровській області, в якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову від 03 лютого 2022 року №317604 Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.;

зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії, зупинити примусове стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн., з метою відновлення прав, свобод та інтересів позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. за відсутність свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що транспортний засіб, яким керував водій товариства, для перевезення небезпечного вантажу - Натрій азотнокислий технічний, клас 5.1, який фасований у мішки (заводська тара упаковка), потребував відповідного свідоцтва для перевезення небезпечних вантажів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 03 лютого 2022 року №317604 про застосування адміністративно-господарського штрафу до TOB ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент» у розмірі 17000,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що перевезення транспортним засобом типу АТ марка DAF FТХF 105.460 та причепом KRONE SDP 27 з державними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , небезпечного вантажу Натрій азотнокислий технічний, клас 5.1, відповідно до розділу 9.1.2 ДОПНВ для транспортних засобів (крім ЕХ/ІІ, ЕХІІІ, МЕМU, FL, ОХ та АТ), не потребується наявності свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, так як транспортний засіб не відноситься до вищевказаних спеціальних транспортних засобів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Скаржник зазначає, що єдиним обґрунтуванням оскаржуваного рішення суду є посилання на розділ 9.1.2 Європейської угоди про Міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), проте, дана Угода передбачає Міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів. Отже, судом використано законодавчу норму, яка регламентує відносини, пов`язані з міжнародними перевезеннями, а перевезення позивача є внутрішнім перевезенням по території України. У зв`язку з тим, що перевезення транспортним засобом типу АТ марка DAF FТХF 105.460 та причепом KRONE SDP 27 небезпечного вантажу Натрій азотнокислий технічний, клас 5.1, здійснювалось по території України і не є міжнародним перевезенням, то слід керуватись діючим законодавством України, яке регулює питання внутрішніх перевезень, а саме: Законом України «Про автомобільний транспорт» та Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів», які передбачають, що у разі перевезення небезпечних вантажів обов`язковим документом для водія є свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Позивач зауважує, шо відповідач сам підтверджує, що навіть для міжнародних перевезень не потрібно свідоцтво на транспорт позивача, тоді як вимоги до міжнародних перевезень є набагато суворішими від внутрішніх. Тим більше воно не потрібно для внутрішніх перевезень. Доводи відповідача, що вимоги Європейської угоди про Міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів стосуються виключно міжнародних перевезень, позивач вважає хибними, оскільки наказом МВС України від 04.08.2018 № 656 затверджений Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, який розроблено з урахуванням вимог Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів; додатків А, B до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (ДОПНВ). І нормами вказаного Порядку, як і і п.9.1.2 ДОПНВ, встановлені підстави, за яких потрібно мати свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.

Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Спірним у цій справі є питання обов`язковості такого документу на перевезення небезпечних вантажів як свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.02.2022 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Дніпропетровській області винесено постанову №317604 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої до позивача як автомобільного перевізника застосований адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (ст.60 цього Закону).

Підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт стали такі обставини.

08.12.2021 під час проведення посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, рейдової перевірки в м. Сєверодонецьк, вул. Промислова, був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE, державний номер НОМЕР_2 .

В ході перевірки встановлено, що цей транспортний засіб перебуває в користуванні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення «Інженерний Центр «Реагент». Виявлено, що на момент перевірки у водія було відсутнє свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, як того вимагає ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

08.12.2021 інспекторами СДУ складений акт №289483 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Означеним актом зафіксовано, що 08.12.2021 у м. Сєверодонецьк, по вул. Промислова, водій ОСОБА_1 перевозив транспортним засобом DAF FT XF 105.460 з причепом KRONE CDP 27, державні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , відповідно, небезпечний вантаж - Натрій азотнокислий технічний, клас небезпеки 5.1, який фасований у заводській упаковці - мішках, без свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення певних небезпечних вантажів.

Водій зі змістом акту ознайомлений, надав пояснення, що свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів відсутнє, так як воно не потрібне на даний небезпечний вантаж.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність спірної постанови відповідача.

Оскільки транспортний засіб позивача здійснював перевезення небезпечного вантажу - Натрій азотнокислий технічний, клас небезпеки 5.1, у заводській упаковці - мішках, на нього поширюються вимоги Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які затверджені наказом МВС України № 656 від 04.08.2018, а також інші нормативні акти, якими визначаються порядок та вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.

Відповідно до визначення, наведеного в ст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 №1644-ІІІ,:

небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Як зазначено в ст.2 Закону №1644-ІІІ законодавство з питань перевезення небезпечних вантажів складається з цього Закону, інших законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актів, що визначають умови перевезення небезпечних вантажів, вимоги до типів та обладнання транспортних засобів, порядку підготовки, перепідготовки, навчання, підвищення та підтвердження кваліфікації працівників, зайнятих перевезенням небезпечних вантажів, порядку одержання дозволів на здійснення зазначених перевезень.

При цьому відповідно до ст.16 цього Закону до компетенції Міністерства внутрішніх справ України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить розроблення і затвердження за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

За правилами ст.18 Закону №1644-ІІІ умови перевезення небезпечних вантажів визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту. У разі відсутності таких актів небезпечний вантаж допускається до перевезення на умовах, встановлених за рішенням органів, зазначених у статтях 13, 15 і 16 цього Закону. В разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів умови перевезення встановлюються органами Національної поліції.

Статтею 8 Закону №1644-ІІІ визначені права та обов`язки перевізника у сфері перевезення небезпечних вантажів, відповідно до яких перевізник небезпечних вантажів зобов`язаний, в тому числі у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу.

Статтею 19 Закону №1644-ІІІ встановлені вимоги до транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі.

Так, транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Відповідно до ст.20 цього Закону №1644-ІІІ перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, порушення якої виявлено відповідачем в спірному випадку, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів є обов`язковим документом у разі перевезення не всіх небезпечних вантажів, а певних небезпечних вантажів. Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні мати відповідне свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів лише у встановлених законодавством випадках.

Відповідно до визначеної ст.16 Закону №1644-ІІІ компетенції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ від 04.08.2018 № 656, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. за № 1041/32493, яким затверджені Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів; Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; Порядок погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

З огляду на положення Закону №1644-ІІІ, вказані Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів і Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів є складовою законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів і, як в них зазначено, вимоги цих Правил та Порядку є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та фізичних осіб, які є учасниками дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів цей Порядок визначає основні вимоги до механізму і процедури оформлення та видачі свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів на всій території України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та пункту 2 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів № 656 вони розроблені з урахуванням вимог:

Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів;

додатків А, B до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку видачі та оформлення свідоцтв № 656 в редакції на час виникнення спірних правовідносин відповідність конструкції спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДОПНВ підтверджується шляхом видачі свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Свідоцтво), зразок якого наведено в додатку 2 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1041/32493, або шляхом продовження його строку дії відповідно до підрозділу 9.1.2.3 ДОПНВ.

За правилами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 656 свідоцтво видається (продовжується) на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, які успішно пройшли обов`язковий технічний контроль, придатні до перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ.

За визначенням, наведеним в пункті 4 розділу І Порядку № 656, в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

змішувально-зарядна машина (транспортний засіб MEMU) - машина або транспортний засіб з установленим на ній (ньому) обладнанням для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання;

транспортний засіб АТ - транспортний засіб, крім транспортних засобів EX/III, FL або MEMU, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, та транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м-3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів (клас 1);

транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60 °C (за винятком дизельного палива, газойлю та палива пічного легкого - № ООН 1202, що відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» (європейського стандарту EN 590:2013 + AС:2014) та має температуру спалаху, зазначену в цьому стандарті) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3;

транспортний засіб, призначений для перевезення легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, та транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м-3, призначений для перевезення легкозаймистих газів;

транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 № ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у ДОПНВ, Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» та ДСТУ 4500-1:2008 «Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять».

Відповідно до п.5 Правил перевезення небезпечних вантажів небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки в разі, якщо вони згідно з вимогами частини 2 таблиці А глави 3.2 та глави 3.3 додатка А до ДОПНВ та цих Правил допущені до перевезення та якщо всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу І Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково документи, зазначені в цьому підпункті, в тому числі, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил.

В свою чергу, відповідно до розділу 9.1.3 «Свідоцтво про допущення до перевезення» додатка B до ДОПНВ відповідність транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU вимогам цієї частини підтверджується свідоцтвом про допущення до перевезення (свідоцтво про допущення до перевезення в режимі ДОПНВ), що видається компетентним органом країни реєстрації на кожний транспортний засіб, який успішно пройшов технічний огляд або на який була видана декларація про відповідність вимогам глави 9.2 згідно з підрозділом 9.1.2.1[4] - підрозділ 9.1.3.1 розділу 9.1.3 додатка B до ДОПНВ.

Розділ 9.1.2 «Допущення до перевезення транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU» додатка B до ДОПНВ містить примітку такого змісту: Для транспортних засобів, за винятком транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU, не потрібно спеціальних свідоцтв про допущення, крім свідоцтв, які потрібні згідно із загальними правилами безпеки, зазвичай застосовуваними до транспортних засобів у країні походження.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що виходячи з наведених правових норм, для використання вказаних транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів досить мати документ, що підтверджує проходження ними обов`язкового технічного контролю (наприклад, діагностичну карту).

Такі транспортні засоби мають використовуватися виключно для перевезення небезпечних вантажів в упаковках (крім небезпечних вантажів класу 1); навалом (насипом); у знімних цистернах місткістю не більше 3 куб.м; в контейнерах - цистернах, переносних цистернах та багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю не більше 3 куб.м.

Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що водієм, під час перевірки, надані наступні документи, а саме: а ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозять небезпечні вантажі; Протокол №00792-03664-21 перевірки технічного стану транспортного засобу DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 до 13.06.2022; Протокол №00792-03665-21 перевірки технічного стану транспортного засобу KRONE SDP 27, державний номер НОМЕР_2 до 13.06.2022; Подорожній лист 32197 від 08.12.2021; ТТН №7909 від 08.12.2021.

Таким чином, за наведеного вище правового регулювання, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскільки в спірному випадку позивач 08.12.2021 здійснював перевезення транспортним засобом типу АТ небезпечного вантажу Натрій азотнокислий технічний, який належить до класу 5.1, фасований у мішки (заводська тара упаковка), свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу не потрібне.

Доводи відповідача, що судом першої інстанції використано законодавчу норму, яка регламентує відносини, пов`язані з міжнародними перевезеннями, тоді як вищевказане перевезення було внутрішнім перевезенням по території України, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки діюче законодавство України, що визначає правила внутрішніх перевезень вантажів, в частині врегулювання умов перевезення небезпечних вантажів містить бланкетні (відсилочні) норми, що посилаються на інші норми права, в тому числі міжнародного законодавства.

Як зазначено в п. 4 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України № 656 від 04.08.2018, дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами у справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі № 160/8677/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, що встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко