КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3708/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: адвокат Браверман В.О.

відповідач: Долинська міська рада (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Соборності України, 28, код ЄДРПОУ 04055222)

представник: адвокат Сааді Р.М.

про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинської міської ради про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з вересня 2013 року він є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 прощею 1,0357 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням 01.03 "для ведення особистого селянського господарства". Він має намір збудувати на цій земельній ділянці два житлові будинки та змінити її цільове призначення на 02.01 "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". Проте Долинська міська рада у листі №01-29/27/4 від 14.03.2022 року повідомила позивача, що належна йому земельна ділянка знаходиться у санітарно-захисній зоні, тому існують обмеження для розміщення на ній житлових будинків, а зміна зони СВ-2 на Ж-1 (зону садибної забудови) суперечитиме державним будівельним та санітарно-гігієнічним нормам. Позивач стверджує, що обмеження у використанні земельної ділянки, зокрема поширення на неї режиму санітарно-захисної зони, який би забороняв будівництво житлових об`єктів, у Державному земельному кадастрі не зареєстровані. На земельній ділянці розташований комплекс будівель, що раніше використовувався ЗАТ "Долинський плодорозплідник" як виноробний цех. Позивач наполягає, що при внесенні змін до Генерального плану міста Долинська Кіровоградської області у 2020 році відповідач помилково визначив санітарно-захисну зону попри те, що на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 відсутній об`єкт (об`єкти), що створює негативний вплив на оточуюче середовище і потребує встановлення санітарно-захисної зони. Таким чином відповідач запровадив особливе функціональне використання земельної ділянки та встановив планувальні обмеження та містобудівний регламент, які перешкоджають реалізації намірів позивача щодо її забудови. Позивач не може підвести енерго- та електрокомунікації до належної йому будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, перепланувати її та побудувати будинок. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Долинської міської ради у визначенні на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 санітарно-захисної зони;

- зобов`язати Долинську міську раду скасувати обмеження у використанні земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, визначені у Генеральному плані населеного пункту та Плані зонування території м. Долинська Кіровоградської області, встановлені як санітарно-захисна зона за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Долинської міської ради у невнесенні змін до Генерального плану та Плану зонування території м. Долинська Кіровоградської області щодо зміни зони СВ-2 на зону Ж-1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Долинську міську раду внести зміни до Генерального плану населеного пункту та Плану зонування території м. Долинська Кіровоградської області, змінивши зону СВ-2 на зону Ж-1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 08.09.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що згідно з графічною частиною Генерального плану та Плану зонування території міста Долинська, затвердженого Долинською міською радою 15.07.2020 року, територія ФГ "Наш дом", яке належить позивачу, перебуває у функціональній зоні СВ-2 і навколо неї встановлена санітарно-захисна зона в 100 м. Відповідач під час розроблення містобудівної документації направив позивачу лист №01-07/242/2 від 10.04.2019 року з пропозицією подати інформацію про його сільськогосподарське підприємство. Тож позивач був обізнаний про розроблення цієї містобудівної документації, але участі у громадських слуханнях не приймав, у встановлений строк свої зауваження та пропозиції не подав. Позивач був присутній на засіданні сесії міської ради 15.07.2020 року, коли приймалося рішення про затвердження містобудівної документації, та повідомив про намір змінити цільове призначення належної йому земельної ділянки. Відповідач вказує, що зміна цільового призначення окремої земельної ділянки не є підставою для внесення змін до генерального плану населеного пункту та плану зонування території міста. Зазначає, що позивач при зверненні до суду з цим позовом пропустив шестимісячний строк звернення до суду, тож просив позов залишити без розгляду.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав, що він як власник земельної ділянки вправі звернутися до відповідача за внесенням змін до містобудівної документації у будь-який час, у разі якщо це потрібно для реалізації його конституційного права на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном, а відповідач зобов`язаний сприяти у реалізації цих прав. Повідомлення про можливість подання пропозицій до генерального плану надходило йому як голові ФГ "Наш дом", а у цього фермерського господарства таких пропозицій не було. Про обмеження у використанні земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 та поширення не неї санітарно-захисної зони позивач дізнався з листа Долинської міської ради №01-29/27/4 від 14.03.2022 року, тож строк звернення до суду з цим позовом не пропустив.

Ухвалою від 06.04.2023 року суд вирішив розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 є засновником та керівником Фермерського господарства "Наш дом", яке зареєстроване 10.01.2001 року та займається сільським господарством. Це підприємство знаходиться на адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 116 - 117, т.1)

Фермерському господарству "Наш дом" з 2007 року на праві приватної власності належать нежитлові будівлі - ангар, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та склад, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 157, 158, 160 - 170, т.1)

Долинська міська рада передала у користування ФГ "Наш дом" для обслуговування цих господарських будівель земельні ділянки комунальної власності за кадастровими номерами 3521910100:02:001:0041 (площею 0,2077 га), 3521910100:02:001:0192 (площею 0,1267 га), які були сформовані у 2013 році за рахунок земель, вилучених у ЗАТ "Долинський плодорозплідник". (а.с. 111, 118- 129, 183 - 187, 189, 190, т.1)

Крім того, ОСОБА_1 з 2011 року є власником комплексу будівель загальною площею 463, 30 кв.м. (виробничий цех з підвалом, навіс, склад), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та раніше належав ЗАТ "Долинський плодорозплідник", а позивач придбав його з прилюдних торгів. (а.с. 12 -19, 212, т.1)

Цей комплекс будівель розташований на земельній ділянці, яку ОСОБА_1 за рішенням Долинської міської ради №785 від 16.08.2013 року "Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " отримав у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності. (а.с. 110, т.1) Вказана земельна ділянка площею 1,0357 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі 05.07.2013 року за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (А.01.03), а 12.09.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку. (а.с. 8 - 11, 210 - 211, т.1) Згідно з експлікацією земельних угідь рілля займає 0,2642 га, господарські будівлі і двори - 0,0431 га та 0,7284 га.

Як свідчать дані інформаційного порталу https://kadastr.live/, земельна ділянка 3521910100:02:001:0189 (приватна власність ОСОБА_1 ) має спільні межі із земельними ділянками за кадастровими номерами 3521910100:02:001:0041, 3521910100:02:001:0192, які належать до комунальної власності Долинської міської ради та фактично використовуються ФГ "Наш дом". (а.с. 188 - 190, т.1)

У 2019 році ДП "Український державний науково-дослідний державний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя за замовленням виконавчого комітету Долинської міської ради розробило містобудівну документацію - "Внесення змін до Генерального плану міста Долинська Кіровоградської області" та "План зонування території міста Долинська".

На графічних матеріалах оновленого Генерального плану (план існуючого використання території, основне креслення, схема існуючих планувальних обмежень) та Плану зонування території (схема зонування території населеного пункту) земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 3521910100:02:001:0041 (комунальна власність Долинської міської ради), 3521910100:02:001:0192 (комунальна власність Долинської міської ради), 3521910100:02:001:0189 (приватна власність ОСОБА_1 ) об`єднані в один масив, який позначений як територія сільськогосподарського підприємства - фермерського господарства "Наш дом" (№96 - на основному кресленні, №80 - на схемі існуючих планувальних обмежень). Ця територія віднесена до функціональної зони СВ-2 (зона сільськогосподарських підприємств, установ, організацій), а навколо неї встановлені планувальні обмеження - санітарно-захисна зона сільськогосподарських підприємств шириною 100 м. (а.с. 68, 69, т.1, а.с. 79, т.2)

У січні - лютому 2020 року відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації. Зауважень та пропозиції щодо проекту Генерального плану та Плану зонування території міста Долинська від ОСОБА_1 не надходило.

У травні 2020 року до Долинської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 29.05.2020 року, у якій він повідомив, що як власник земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, розташованої у АДРЕСА_2 , має намір забудувати частину цієї земельної ділянки площею 0,4 га двома житловими будинками та змінити цільове призначення з 01.03 (для ведення особистого селянського господарства) на 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У зв`язку з цим просив розглянути питання про зміну в запропонованому до затвердження на сесії міської ради Генеральному плані та Плані зонування території зони СВ-2 (зона сільськогосподарських підприємств, установ, організацій) на зону Ж-1 (зона садибної забудови). (а.с. 103, т.1)

На цю заяву відповідач надав відповідь №01-10/299/3 від 18.06.2020 року про те, що процедура громадського обговорення проектної містобудівної документації завершена 08.02.2020 року, а пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. (а.с. 65, т.1)

Рішеннями Долинської міської ради №1363 та №1366 від 15.07.2020 року затверджено містобудівну документацію - "Внесення змін до Генерального плану міста Долинська Кіровоградської області" та "План зонування території міста Долинська". (а.с. 24, т.1)

На засіданні сесії Долинської міської ради 15.07.2020 року, на якому приймалися ці рішення, був присутній ОСОБА_1 (а.с. 52 - 64, т.1)

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 23.11.2021 року, у якій повідомив, що має намір забудувати частину належної йому на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 площею 0,4 га двома житловими будинками та змінити цільове призначення з 01.03 (для ведення особистого селянського господарства) на 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У зв`язку з цим просив провести містобудівний моніторинг, за результатами якого вирішити питання про внесення змін до Генерального плану, а саме змінити зону СВ-2 на зону Ж-1 за адресою: м. Долинська, вул. Вишнева, 5а. (а.с. 20, 109, т.1)

На цю заяву відповідач надав відповідь №01-29/2371/4 від 16.12.2021 року про те, що зміна цільового призначення окремої земельної ділянки не є підставою для внесення змін до діючого генерального плану населеного пункту та плану зонування території міста. (а.с. 21, т.1)

У лютому 2022 року ОСОБА_1 знову звернувся до відповідача із заявою від 16.02.2022 року, у якій на підставі статей 7 - 10 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" просив роз`яснити порядок зміни цільового призначення частини земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 орієнтовною площею 0,4 га зі 01.03 (для ведення особистого селянського господарства) на 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з врахуванням даних Генерального плану. (а.с. 21, т.1)

На цю заяву позивач надав відповідь №01-29/27/4 від 14.03.2022 року, у якій з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 року роз`яснив правила щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 роз`яснив, що вона знаходиться у зоні сільськогосподарських підприємств, установ, організацій (СВ-2), на якій встановлені обмеження забудови - санітарно-захисна зона. Розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків, готелів тощо у санітарно-захисній зоні забороняється. У зв`язку з цим зміна зони СВ-2 на зону Ж-1 (зону садибної забудови) суперечитиме державним будівельним та санітарно-гігієнічним нормам. (а.с. 23, т.1)

Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку зі встановленням у містобудівній документації міста Долинська функціональної зони території, на якій розташована земельна ділянка за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, що належить на праві власності позивачу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

- генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон;

- територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

- функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

На час затвердження містобудівної документації міста Долинська у липні 2020 року Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" містив такі норми:

Стаття 2. Планування і забудова територій

1. Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

1) прогнозування розвитку територій;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

11) проведення моніторингу забудови;

12) ведення містобудівного кадастру;

13) здійснення контролю у сфері містобудування.

2. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

3. Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

Стаття 5. Обов`язковість дотримання вимог містобудівної документації

1. Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

2. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Стаття 8. Організація планування та забудови територій

1. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

2. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

3. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні

1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

4. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Стаття 17. Генеральний план населеного пункту

1. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

8. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

9. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

10. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

11. Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Стаття 18. План зонування території

1. План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

2. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

3. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

4. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

5. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.

6. Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

7. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

8. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

План зонування території не підлягає експертизі.

Стаття 21. Громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів

1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

8. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

9. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

4. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

5. Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб

1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

2. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

5. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1468/20206, затверджено Порядок розроблення містобудівної документації, який містить такі норми:

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація).

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

1.3. Відносини між замовником та розробником містобудівної документації в процесі розроблення, затвердження або внесення до неї змін регулюються договором, складеним відповідно до вимог Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

1.4. Організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення:

- оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;

- визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі";

- складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;

- надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання;

- фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору;

- надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства;

- здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації;

- узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів;

- розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації";

- подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації.

1.5. Розробник містобудівної документації:

- готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;

- бере участь у складанні проекту завдання на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;

- збирає вихідні дані за дорученням замовника;

- розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм;

- бере участь у розгляді архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня та сесією відповідної ради розробленої ним містобудівної документації;

- пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації.

1.7. Оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї зберігаються в архіві розробника на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за №571/20884. При зберіганні містобудівної документації, що містить службову інформацію, необхідно також дотримуватись вимог, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736 "Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію".

1.8. Примірники текстових і графічних матеріалів містобудівної документації або змін до неї на паперових і електронних носіях передаються розробником замовнику у кількості, зазначеній у договорі на її розроблення.

1.10. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд розробника для визначення можливості їх врахування в проекті містобудівної документації.

IV. Розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні

4.1. Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

4.2. Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

4.3. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є:

- при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

- при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

4.4. Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

4.5. Генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території розробляються суб`єктами господарювання, у складі яких є архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат.

4.6. План зонування території може розроблятися у складі генерального плану населеного пункту або як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

4.7. План зонування території як окрема містобудівна документація розробляється для всієї території населеного пункту або для її частини (кварталу, мікрорайону, іншого планувального утворення), першочергово - для історичних ареалів; інвестиційно привабливих територій; сформованих сельбищних територій існуючої забудови, де передбачаються окремі локальні перетворення, можлива реконструкція або розміщення окремих будівель і споруд. Послідовність розроблення та площі територій населеного пункту, для яких розробляються плани зонування, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури згідно з генеральним планом населеного пункту.

4.9. Крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні:

- звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

- забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".

4.10. Крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні:

- бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів;

- доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.

4.11. Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

V. Підстави для внесення змін у містобудівну документацію

5.1. Рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі:

- результатів моніторингу її реалізації, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2005 за №1268/20006;

- виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту;

- змін у видах функціонального використання окремих територій;

- необхідності вирішення екологічних та інженерних питань;

- виникнення потреби у розміщенні об`єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси;

- необхідності реалізації інвестиційних програм і проектів.

5.2. Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.

5.3. Внесення змін до містобудівної документації чи окремих її розділів здійснюється шляхом розроблення проекту змін до такої містобудівної документації, який після затвердження стає її невід`ємною частиною.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №358 від 13.07.2012 року затверджено ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", який містить зокрема такі норми:

4.2. При розробленні генерального плану враховують:

а) Генеральну схему планування території України;

б) схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх окремих частин;

в) стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території;

г) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію;

д) інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів;

е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території;

ж) спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини тощо.

5.1. Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів.

5.5. Графічні матеріали генерального плану та масштаби, в яких їх виконують, наведено у таблиці 1.

5.5.2 "План існуючого використання території" виконують на картографічній основі згідно з 4.13.

На "Плані існуючого використання території" відображають:

а) межу населеного пункту;

б) території існуючої забудови різного функціонального призначення в межах населеного пункту: 1) житлової забудови (садибної, блокованої, багатоквартирної); 2) громадської забудови (адміністративно-громадських центрів, закладів освіти, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, культури, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, фінансової та ділової сфери, науково-дослідних та проектних організацій, культових споруд тощо); 3) ландшафтно-рекреаційні (ліси, лісопарки, луги, лугопарки, пляжі, дачна забудова, садівницькі товариства); 4) зелених насаджень загального користування (парки, сквери, бульвари, набережні); 5) спеціального призначення (санітарно-захисні зони, захисні смуги тощо); 6) виробничі (промислові підприємства, підприємства енергетики, транспорту, будівельної індустрії тощо); 7) складські; 8) комунальні (кладовища, крематорії, сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи, сміттєсортувальні станції, полігони, звалища, скотомогильники тощо); 9) магістральних (з їх назвами) та житлових вулиць і доріг, площ, тунелів, мостів, естакад, транспортних розв`язок, міського та зовнішнього транспорту (для сільських населених пунктів - території вулиць і доріг усіх категорій, майданів, споруд транспорту); 10) головних споруд інженерної інфраструктури; 11) об`єктів спеціального призначення; 12) території, що мають статус земель історико-культурного призначення; 13) природно-заповідного фонду; 14) сільськогосподарських угідь; 15) водних поверхонь;

в) земельні ділянки, надані для забудови та іншого використання;

г) нерухомі пам`ятки культурної спадщини (за відсутності історико-архітектурного опорного плану).

5.5.3 "Схему існуючих планувальних обмежень" виконують на копії плану існуючого використання території.

Для сільських та малих міських населених пунктів "Схема існуючих планувальних обмежень" може бути поєднана з "Планом існуючого використання території".

На "Схемі існуючих планувальних обмежень" відображають існуючі обмеження, встановлені відповідно до законів України, нормативно-правових та нормативних актів, а саме:

б) зони з перевищенням нормативного рівня впливу електричних і магнітних полів, випромінювань і опромінювань, шумового впливу, забруднення хімічними, біологічними шкідливими речовинами, радіаційного забруднення;

в) ділянки та санітарно-захисні зони виробничих і комунально-складських підприємств, кладовищ, охоронні зони інженерних комунікацій, ділянки території, що використовувались під скотомогильники, звалища, склади токсичних речовин, вибухівки, зони відвалів, териконів тощо;

5.5.5 "Генеральний план (основне креслення)" (далі - основне креслення) виконують з урахуванням "Плану існуючого використання території".

На основному кресленні генерального плану відображають елементи плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, пропозиції і проектні рішення щодо архітектурно-планувальної організації громадських центрів, транспортної та інженерної інфраструктури:

а) території для перспективних містобудівних потреб, існуюча та проектна межа населеного пункту;

б) перспективне функціональне зонування території населеного пункту в проектних межах:

- житлової забудови (садибної, блокованої, багатоквартирної);

- громадської забудови (адміністративно-громадських центрів, об`єктів освіти, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, культури, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, фінансової та ділової сфери, науково-дослідних та проектних організацій, культових споруд тощо);

- ландшафтно-рекреаційної (ліси, лісопарки, луки, лугопарки, пляжі, дачної забудови, садівницьких товариств);

- озеленення загального користування (парки, сквери, бульвари, набережні);

- спеціального призначення (санітарно-захисні зони, захисні смуги тощо);

- виробничої (промислових підприємств, підприємств енергетики, транспорту, будівельної індустрії тощо);

- складської;

- комунальної (кладовищ, крематоріїв, сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів, сміттєсортувальних станцій, полігонів, звалищ, скотомогильників тощо);

- магістральних (з їх назвами) та житлових вулиць і доріг, площ, тунелів, мостів, естакад, транспортних розв`язок міського та зовнішнього транспорту (для сільських населених пунктів відображаються території вулиць і доріг усіх категорій, майданів, споруд транспорту);

- головних споруд інженерної інфраструктури;

- об`єктів спеціального призначення;

- нерухомих пам`яток культурної спадщини (за відсутності історико-архітектурного опорного плану);

-територій, що мають статус земель історико-культурного призначення;

- природно-заповідного фонду;

- сільськогосподарських угідь;

- водних поверхонь.

6.1 Зміни до генерального плану населеного пункту вносять шляхом розроблення проекту зміни до генерального плану населеного пункту (далі - зміна до генерального плану).

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть стосуватися всієї території населеного пункту або його окремих частин і пов`язані із:

- необхідністю розроблення нових розділів генерального плану відповідно до законодавства;

- зміною параметрів територіального розвитку населеного пункту;

- зміною показників розрахункової чисельності населення;

- зміною функціонального призначення територій;

- необхідністю зміни магістральної вулично-дорожньої мережі, червоних ліній;

- необхідністю змін межі населеного пункту;

- необхідністю врахування державних інтересів;

- зміною основних видів економічної діяльності;

- зміною планувальних обмежень;

- занесенням населеного пункту до Списку історичних населених місць України;

- необхідністю розвитку інженерної інфраструктури;

- при розробленні історико-архітектурного опорного плану, визначенні меж історичних ареалів, нововиявлених пам`яток;

- занесенням населеного пункту до переліку курортів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №344 від 27.12.2017 року затверджено ДБН Б.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території", який містить зокрема такі норми:

4.1 Планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон).

4.2 Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території.

4.3 Зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після затвердження генерального плану.

4.4 Зонінг не визначає розміщення конкретних об`єктів та обсяги будівництва, а встановлює види використання території ділянок, умови та обмеження в межах визначених зон та підзон.

4.7 Зонінг містить дві невід`ємні частини: текстову та графічну.

4.8 Основною складовою зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій векторній формі в державній системі координат УСК 2000.

На схемі зонування територія населеного пункту у відповідності з функціональним призначенням поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

На схемі зонування відображаються:

- межі та кодові позначення встановлених зонінгом територіальних зон та підзон.

4.9 Кодові позначення зон та підзон групуються за видами. Кодова позначка підзони включає код територіальної зони, в межах якої вона виділена, і цифровий додаток, що встановлюється в залежності від виду планувальних обмежень, які розповсюджуються на територію підзони.

4.10 Сукупність видів використання та граничних параметрів нового будівництва та реконструкції об`єктів нерухомості у складі містобудівного регламенту є єдиною для усіх об`єктів у межах відповідної зони (підзони), якщо інш е не обумовлене у складі регламенту.

Містобудівні регламенти підзон можуть відрізнятися від містобудівного регламенту територіальних зон тільки за окремими показниками дозволеного будівництва , обумовленими дією планувальних обмежень

4.11 Для окремої земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту зони (підзони}, на території якої ділянка знаходиться.

Невідповідність наміру забудови встановленим видам дозволеного використання земельних ділянок і об`єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування у відповідній територіальній зоні не допускається.

Суттєва зміна параметрів існуючих земельних ділянок і об`єктів нерухомості, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об`єктів у відповідність з містобудівним регламентом або шляхом зменшення їх невідповідності.

Розташування в межах земельних ділянок супутніх видів забудови - інженерно-технічних об`єктів, споруд, комунікацій, що забезпечують реалізацію дозволеного використання об`єктів нерухомості на цих ділянках, можливе за умов обов`язкового дотримання технічних умов (норм).

Земельні ділянки та розташовані на них об`єкти, які існували до впровадження в дію зонінгу, граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність з містобудівним регламентом, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров`я людей, для навколишнього середовища, об`єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду.

4.12 Зміна видів використання земельних ділянок і об`єктів нерухомості фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності з переліком переважних, супутніх видів забудови в межах відповідної територіальної зони за дотримання інших вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством.

4.13 Види територіальних зон, перелік видів використання земельних ділянок, параметри забудови у складі містобудівних регламентів конкретизуються в залежності від містобудівних особливостей населеного пункту, місцевих умов, рішень містобудівної документації.

5.4 На схемі зонування території населеного пункту (його окремих частин) відображаються територіальні зони (підзони) та наводиться перелік типів територіальних зон.

Графічні матеріали виконуються з умовними позначеннями, що відповідають текстовим матеріалам зонінгу.

5.7 Встановлення меж територіальних зон (підзон) на території населеного пункту здійснюється на схемі зонування на основі відповідних графічних матеріалів генерального плану населеного пункту, в тому числі: основного креслення; схеми планувальних обмежень, плану червоних ліній; історико-архітектурного опорного плану; схеми інженерної підготовки території.

Межі зон на схемі зонування встановлюються відповідно до генерального плану з урахуванням меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури, кадастрових меж земельних ділянок.

5.8 На схемі зонування, як правило, відображаються такі основні типи зон, що мають кодові позначки: Г - громадські; Ж - житлові; Р - ландшафтно-рекреаційні; К - курортні; ТР - транспортної інфраструктури; ІН - інженерної інфраструктури; В - виробничі; КС - комунально-складські; СВ - сільськогосподарського призначення; С - спеціальні; ІК - історико-культурного призначення.

6.2 Для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види використання.

6.4 Перелік переважних видів використання встановлюється відповідно до функціонального призначення зони, визначеного в основному кресленні генерального плану населеного пункту.

До переважних видів використання територіальної зони можуть встановлюватися супутні. За відсутності на земельній ділянці переважного виду використання супутній вид не допускається.

6.7 Житлові зони Ж (зони житлової забудови).

До житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території населеного пункту.

Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.

Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови). Призначається для розташування одно квартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

6.15 Зона земель сільськогосподарського призначення СВ-1. Використовується для багаторічних насаджень, ріллі, сіножатей та пасовищ, господарських шляхів і прогонів, фермерських господарств.

6.16 Зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій СВ-2. Використовується для науково-дослідних, навчальних цілей, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

7.1 Містобудівні регламенти стосовно обмеження використання земельних ділянок у зонах з особливими умовами використання територій встановлюються на підставі схеми планувальних обмежень, що розповсюджуються на територію населеного пункту, схеми інженерної підготовки території населеного пункту та історико-архітектурного опорного плану, зон охорони пам`яток культурної спадщини (для історичних населених місць).

Виходячи з розповсюдження дії планувальних обмежень у відповідних зонах на плані зонування виділяються підзони.

Якщо земельна ділянка потрапляє в зону дії кількох планувальних обмежень, до неї застосовуються всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий із цих режимів.

7.2 Обмеження, пов`язані з дотриманням санітарно-гігієнічних та природоохоронних норм:

- санітарно-захисні зони промислових підприємств І-V класів шкідливості, сільськогосподарських, комунальних та складських територій та об`єктів, а також об`єктів транспортної інфраструктури.

8.1 У план зонування можуть вноситись зміни та уточнення.

Зміна передбачає:

- зміну назви зони і коду класу об`єктів зонування території;

- значну зміну меж (контурів) зон.

Уточнення передбачає:

- незначну зміну меж (контурів) зон, пов`язану з перенесенням графічних матеріалів зонінгу на актуалізовану, більш детальну і точну підоснову, з врахуванням даних земельного кадастру та рішень, прийнятих відповідною радою, без зміни назви і коду класу об`єктів зонування;

- розширення переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови;

- зміну меж (контурів) дії планувальних обмежень у зв`язку з реалізацією технічних або технологічних заходів із їх нейтралізації чи зменшення.

Уточнення плану зонування може здійснюватися при розробленні ДПТ або плану зонування частини території в М 1:2000.

8.2 Підставою для розгляду питань про внесення змін до зонінгу може бути:

- внесення змін до генерального плану;

- розроблення та затвердження ДПТ з уточненням рішень генерального плану;

- уточнення проходження червоних ліній (при розробленні плану червоних ліній);

- невідповідність зонінгу генеральному плану населеного пункту, нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам та іншим документам, земельному кадастру;

- надання фізичними, юридичними особами обґрунтованих пропозицій щодо зміни меж територіальних зон, зміни містобудівних регламентів;

- звернення органів державної влади щодо внесення змін до зонінгу відносно розташування об`єктів будівництва державного значення;

- звернення органів виконавчої влади населеного пункту щодо внесення змін до зонінгу відносно розташування об`єктів будівництва громадського значення або розміщення інвестиційних об`єктів;

- рішення органів місцевого самоврядування у разі необхідності вдосконалення порядку регулювання використання та забудови території населеного пункту;

- звернення фізичних та юридичних осіб, якщо є обґрунтовані підстави щодо реалізації положень зонінгу, які можуть привести до неефективного використання земельних ділянок для містобудівних потреб та об`єктів нерухомості, зниження їх вартості, перешкоджання реалізації прав і законних інтересів громадян та їх об`єднань.

Відповідно до статті 114 ЗК України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 року за №379/1404, затверджені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (надалі - ДСП 173-96), які включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.

ДСП 173-96 містить зокрема такі норми:

1.2. Ці Правила є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров`я України, що використовуються для вказаних цілей.

3.4. Відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:

- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об`єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;

- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов`язаних з ними об`єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об`єктів (баз, складів, гаражів, автопарків, трамвайних, тролейбусних депо і т. ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об`єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;

- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.

У межах зазначених територій виділяються зони різного функціонального призначення - житлової забудови, громадських центрів, промислові, наукові, науково-виробничі, комунально-складські, зовнішнього транспорту, масового відпочинку, курортні (при наявності лікувальних ресурсів).

5.1 До складу виробничої території входять: промислова, комунально-складська, науково-виробнича зони, споруди зовнішнього транспорту та міської вулично-дорожньої мережі. Розміщення вказаних зон визначається містобудівними і санітарно-гігієнічними нормами відповідно до санітарної класифікації підприємств, профілізації населеного пункту, особливостей місцевих умов і т. ін.

5.4. Промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів, в тому числі:

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими, із неприємним запахом хімічними речовинами та біологічними факторами, безпосередньо від джерел забруднення атмосфери організованими викидами (через труби, шахти) або неорганізованими викидами (через ліхтарі будівель, димлячі і паруючі поверхні технологічних установок та інших споруд тощо), а також від місць розвантаження сировини, промпродуктів або відкритих складів;

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів - від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості;

- для теплових електростанцій, промислових та опалювальних котелень - від димарів та місць зберігання і підготовки палива, джерел шуму;

- для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення, а також сільськогосподарських підприємств та об`єктів - від межі об`єкта.

Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів підприємства та розширення сельбищної території.

5.6. Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів, що наведена у додатку № 4.

Розміри санітарно-захисних зон та санітарних розривів від сільськогосподарських підприємств і виробничих комплексів слід приймати відповідно до вимог законодавства та ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" (додаток № 5).

5.7 Розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об`єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

5.9. Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

5.10. У санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення:

- житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів;

- спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств;

- охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Не допускається використання для вирощування сільськогосподарських культур, пасовищ для худоби земель санітарно-захисної зони підприємств, що забруднюють навколишнє середовище високотоксичними речовинами та речовинами, що мають віддалену дію (солі важких металів, канцерогенні речовини, діоксини, радіоактивні речовини та ін.). Можливість сільськогосподарського використання земель санітарно-захисних зон, що не забруднюються вищепереліченими речовинами, необхідно визначати відповідно до законодавства.

5.12. У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:

- пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов`язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств;

- приміщення для чергового аварійного персоналу та добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водоохолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

5.14. Проект організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.

У Додатку № 4 до ДСП-173-96 наведена санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них.

У Додатку №5 до ДСП-173-96 наведені розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначає Закон України "Про фермерське господарство", який містить зокрема такі норми:

Стаття 1. Поняття фермерського господарства

1. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

2. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Стаття 5. Громадяни, які мають право на створення фермерського господарства

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об`єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під`їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

Стаття 12. Склад земель фермерського господарства

1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

2. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Стаття 16. Право фермерського господарства на будівництво житлових будинків, господарських та інших будівель і споруд

1. Фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затверджених документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

2. Будівництво на орендованій земельній ділянці житлових будинків, господарських будівель та споруд фермерське господарство - орендар погоджує з орендодавцем.

Відповідно до статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель (виробничий цех з підвалом, навіс, склад) по АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 площею 1,0357 га, яка належить до земель сільськогосподарського призначення та надана позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства. Також ОСОБА_1 є керівником ФГ "Наш дом", яке є власником виробничих об`єктів ангару по АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0041 площею 0,2077 га, та складу по АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0192 площею 0,1267 га. Ці земельні ділянки комунальної власності також розташовані в межах населеного пункту міста Долинська, належать до земель сільськогосподарського призначення та призначені для обслуговування господарського двору.

За правилами статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", статті 377 ЦК України ФГ "Наш дом" має право на ці земельні ділянки, зокрема як власник об`єктів нерухомого майна (будівель та споруд), що розміщені на них.

Як пояснив суду представник відповідача, при розробленні містобудівної документації - Генерального плану та Плану зонування території міста Долинська - були враховані відомості про геопросторові дані розташування та характеристики виробничих об`єктів, які розміщені на цих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, належних на праві користування ФГ "Наш дом" та на праві власності - його керівнику ОСОБА_1 , специфіку діяльності цього господарства, яке займалося вирощуванням та переробкою сільськогосподарської продукції, а також попередній Генеральний план м. Долинська від 1987 року, згідно з яким на цій території знаходилося сільськогосподарське підприємство - ЗАТ "Долинський плодорозплідник". На етапі зібрання вихідних даних, необхідних для розроблення містобудівної документації, виконавчий комітет Долинської міської ради направив ОСОБА_1 як керівнику ФГ "Наш дом" запит №01-07/242/2 від 10.04.2019 року про надання необхідної інформації щодо цього сільськогосподарського підприємства, однак той відповіді на цей запит не надав, а також не подавав зауважень та пропозицій щодо необхідності коригування проекту містобудівної документації. (а.с. 46, т.1)

Розробник містобудівної документації - ДП "Український державний науково-дослідний державний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя - з урахуванням вихідних даних, наданим замовником - виконавчим комітетом Долинської міської ради, відомостей Державного земельного кадастру про сформовані земельні ділянки та їхнє цільове призначення, містобудівної ситуації, що склалась, при розробленні проекту Генерального плану міста Долинська виділив цю територію як індивідуальний об`єкт регулювання містобудівною документацією - сільськогосподарське підприємство ФГ "Наш дом", а у Плані зонування на цю територію встановив функціональну зону СВ-2 (зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій).

Розміщення сільськогосподарського підприємства ФГ "Наш дом" в межах міста Долинська зумовило встановлення навколо нього санітарно-захисної зони шириною 100 м як щодо потенційного джерела забруднення навколишнього середовища, з метою відокремлення його від зон перспективної житлової забудови, виходячи із нормативних розмірів, наведених у додатку №5 до ДСП-173-96 для сільськогосподарських підприємств по переробці продукції рослинництва, продовольчого та фуражного зерна, насіння зернових та олійних культур.

Після оприлюднення проекту оновленого Генерального плану та Плану зонування території міста Долинська ні ОСОБА_1 , ні очолюване ним ФГ "Наш дом" не скористалися правом внесення пропозицій чи зауважень за процедурою, установленою статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №555.

Також позивач не заперечував проти конфігурації та параметрів об`єкту, встановлення його меж та віднесення земельних ділянок на графічних матеріалах до території ФГ "Наш дом".

Після затвердження Генерального плану та Плану зонування території міста Долинська рішеннями Долинської міської ради №1363 та №1366 від 15.07.2020 року позивач не звертався до відповідача за внесенням змін чи уточнень до цієї містобудівної документації з підстав того, що належна йому земельна ділянка за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 при розробленні містобудівної документації помилково/безпідставно віднесена до території сільськогосподарського підприємства ФГ "Наш дом" чи їй неправильно визначена функціональна зона.

Необхідність внесення змін до Генерального плану щодо зміни функціональної зони цієї земельної ділянки з СВ-2 та Ж-1 позивач у своїх заявах, адресованих відповідачу, обґрунтовував тим, що у 2020 році у нього виник намір збудувати на цій земельній ділянці сільськогосподарського призначення житлові будинки та змінити у зв`язку з цим її цільове призначення із 01.03 (для ведення особистого селянського господарства) на 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Доводи позивача про протиправність дій Долинської міської ради щодо визначення на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 санітарно-захисної зони є безпідставними, оскільки таких дій відповідач не вчиняв. Санітарно-захисна зона виділена навколо ФГ "Наш дом" в оновленому Генеральному плані та Плані зонування території міста Долинська як планувальне обмеження розробником цієї містобудівної документації - ДП "Український державний науково-дослідний державний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя.

Суд наголошує, що відповідач не визначав санітарно-захисну зону, а затвердив відповідну містобудівну документацію, прийнявши рішення №1363 та №1366 від 15.07.2020 року.

Позивач у встановленому порядку не оскаржував до суду ці нормативно-правові акти в частині зонування території належної йому земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 та поміщення її у функціональну зону з індексом СВ-2. Фермерське господарство "Наш Дом" також не оскаржувало ці нормативно-правові акти в частині неправильного/безпідставного встановлення санітарно-захисної зони навколо його сільськогосподарського підприємства.

Суд зазначає, що поширення на територію земельної ділянки за кадастровим номером 521910100:02:001:0189 санітарно-захисної зони сільськогосподарських підприємств зумовлено тим, що ця земельна ділянка межує з виробничими об`єктами сільськогосподарського підприємства ФГ "Наш Дом", які розміщені на суміжних земельних ділянках за кадастровими номерами 3521910100:02:001:0041, 3521910100:02:001:0192 і навколо яких виділена санітарно-захисна зона шириною 100 м.

Крім того, дослідженням у судовому засіданні містобудівної документації установлено, що належна позивачу земельна ділянка за кадастровим номером 521910100:02:001:0189 потрапляє також у санітарно-захисну зону виробничих підприємств, встановлену навколо інших об`єктів промисловості, а саме - належних ФОП ОСОБА_2 ангару по АДРЕСА_4 та майстерні по АДРЕСА_5 , та належної ОСОБА_3 вагової по АДРЕСА_6 . (а.с. 171 - 179, 191 - 192, т.1) Згідно з містобудівною документацією ці виробничі об`єкти розташовані у виробничій зоні В-5 (зона розміщення підприємств V класу шкідливості), яка призначена для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарно-захисних зон до 50 м. (а.с. 69, т.1)

Висунуті до відповідача у цьому позові вимоги про скасування обмежень у використанні земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, визначених у Генеральному плані та Плані зонування території м. Долинська, встановлених як санітарно-захисна зона, є безпідставними, оскільки відповідач не має повноважень скасовувати обмеження у використанні земель, передбачені Земельним кодексом України чи ДСП-173-96, або планувальні обмеження щодо забудови, передбачені містобудівною документацією.

Санітарно-захисна зона є обов`язковим елементом кожного об`єкта, що є джерелом впливу на навколишнє середовище та здоров`я людини, зокрема сільськогосподарського підприємства, розташованого у населеному пункті як потенційно небезпечне підприємство, і її розмір встановлюється у містобудівній документації у залежності від виду діяльності підприємства, на підставі санітарної класифікації. У межах санітарно-захисної зони забороняється будівництво житлових об`єктів. Земельні ділянки, що входять в санітарно-захисну зону, не вилучаються у землекористувачів і можуть використовуватись ними з дотриманням вимог діючих санітарних норм і правил.

ФГ "Наш Дом", будучи зацікавленим у скороченні розмірів санітарно-захисної зони, виділеної навколо його сільськогосподарського підприємства, вправі ініціювати розроблення проекту організації (скорочення) санітарно-захисної зони, довівши, що на межі підприємства концентрація шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівень шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищує гігієнічні нормативи, а санітарні та екологічні нормативи якості навколишнього середовища відповідають встановленим вимогам.

Тож у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача та похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача скасувати обмеження у використанні земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 слід відмовити через їх безпідставність та неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Долинської міської ради та про спонукання відповідача внести зміни до Генерального плану та Плану зонування території м. Долинська щодо зміни зони СВ-2 на зону Ж-1 на земельній ділянці за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 позичав обґрунтовує тим, що відповідач не провів містобудівний моніторинг з метою внесення відповідних змін до Генерального плану та Плану зонування території м. Долинська за заявою позивача від 03.12.2021 року, у якій він повідомляв про намір збудувати на цій земельній ділянці житлові будинки.

Суд установив, що земельна ділянка за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, яка сформована із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, з моменту її формування з 2013 року має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (01.03) і відтоді її цільове призначення не змінювалося. Ця земельна ділянка ніколи не була призначена для садибного житлового будівництва, зокрема для перспективної чи резервної садибної забудови.

Доказів того, що на момент розроблення містобудівної документації на цій земельній ділянці існувала житлова забудова, що мало б бути враховано замовником та розробником містобудівної документації на етапі її розроблення і затвердження і могло бути підставою для віднесення її до житлової зони, зокрема зони Ж-1 (зона садибної забудови) з урахуванням сучасного використання землі, позивач суду не надав.

Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року, який набрав чинності 24.07.2021 року) зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

- земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

- земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, зокрема у випадку зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтями 38, 39 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Суд зазначає, що 24.07.2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року, яким запроваджені суттєві зміни у плануванні територій на місцевому рівні.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №711-IX від 17.06.2020 року установлено, що:

- містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону;

- плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції Закону №711-IX від 17.06.2020 року, яка діє з 24.07.2021 року) внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр". Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 13 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції Закону №711-IX від 17.06.2020 року, яка діє з 24.07.2021 року) зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України "Про землеустрій", а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції Закону №711-IX від 17.06.2020 року, яка діє з 24.07.2021 року) внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об`єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації.

Під час проведення містобудівного моніторингу використовуються аерокосмічні матеріали, просторово орієнтовані дані наземного лазерного сканування, матеріали виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва.

Порядок проведення містобудівного моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 року №926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, який містить зокрема такі норми:

1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

5. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід`ємною частиною.

Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про землеустрій" та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.

6. Внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.

7. У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу територіальної громади), а для детальних планів території - крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.

8. Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.

9. Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі містобудівного моніторингу.

Внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.

11. Обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації визначаються у завданні на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації (далі - завдання), зміст якого визначено цим Порядком.

12. Під час розроблення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні враховуються державні та регіональні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо сучасного стану та планів розвитку відповідних територій).

26. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є:

1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані;

2) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено;

3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану;

4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2011 року за №1268/20006, затверджено Порядок проведення містобудівного моніторингу.

На час розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 від 03.12.2021 року цей Порядок містив такі норми:

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює механізм виконання технологічних операцій містобудівного моніторингу (далі - Моніторинг) з метою встановлення відповідності показників Генеральної схеми планування території України, схем планування території, генеральних планів населених пунктів, планів зонування території, детальних планів території, зміни показників вихідних даних, що забезпечують розроблення та корегування містобудівної документації, у відповідність до вимог законодавства, норм та правил щодо забудови територій, положень містобудівної документації, реалізації програм економічного і соціального розвитку територій.

1.2. Містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об`єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

1.3. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.

II. Завдання Моніторингу

2.1. Завданням Моніторингу є отримання показників стану і змін об`єктів містобудування відповідно до містобудівної документації для оцінки та прогнозу впливу на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів.

2.2. До завдань Моніторингу належить збір показників інформації:

- реалізації Генеральної схеми планування території України за опрацюванням матеріалів щодо:

- розвитку території за видами та режимами переважного використання;

- розвитку системи розселення;

- забезпечення сталого розвитку населених пунктів;

- розвитку інженерної та транспортної інфраструктури;

- стану довкілля;

- реалізації містобудівної документації на регіональному рівні за опрацюванням матеріалів щодо:

- виконання заходів програм економічного і соціального розвитку територій;

- динаміки функціонального використання земель, демографічного, соціально-економічного та територіального розвитку, розвитку в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці загальнодержавної, регіональної та місцевої інфраструктури;

- інженерних, геологічних та гідрологічних вишукувань;

- оцінки екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення;

- спостережень за режимом гідрометеорологічних явищ: лавин, селів, рівня поверхневих вод;

- спостережень небезпечних зон відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення, затоплення паводковими водами, районів імовірних провалів та зсувів;

- узагальнених обсягів та напрямів сталих виробничих, трудових, культурно-побутових, рекреаційних взаємозв`язків із суміжними адміністративно-територіальними одиницями;

- узагальнених результатів встановлення кількості та структури, природного та механічного руху, сальдо міграції, зайнятості населення, рівня освіти та професійної кваліфікації економічно активного населення;

- характеристики структури та потужностей виробничого комплексу;

- узагальнених обсягів природно-ресурсного потенціалу, рівня та умов його використання;

- характеристики оздоровчо-рекреаційного та туристичного потенціалу;

- характеристики науково-дослідних, дослідно-експериментальних, впроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів;

- характеристики рівня розвитку соціальної інфраструктури;

- характеристики інвестиційної привабливості території;

- тематичних картографічних творів в аналоговій та цифровій формі;

- прогнозних параметрів розвитку економіки, чисельності населення, додаткових потреб у територіях різного функціонального призначення;

- характеристики природної та техногенної безпеки;

- характеристики пожежних депо;

- реалізації містобудівної документації на місцевому рівні за опрацюванням матеріалів щодо:

надання містобудівних умов та обмежень;

надання технічних умов;

надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки;

реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт;

реєстрації повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт;

реєстрації виданих дозволів на виконання будівельних робіт;

реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів;

реєстрації декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт;

даних виконавчої зйомки;

статистичної звітності балансової вартості майнових комплексів;

метаданих наявної та оновленої геопросторової інформації у відповідних базах даних на відповідну територію;

даних проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод;

характеристики населення, балансу трудових ресурсів;

статистичної звітності та спеціальних наукових досліджень щодо стану здоров`я населення та впливу навколишнього природного середовища на здоров`я населення;

оцінки санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення;

спостережень за режимом та несприятливими гідрометеорологічними явищами: лавинами, селями, рівнем поверхневих вод;

характеристик небезпечних зон відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення, затоплення паводковими водами, районів очікування утворення провалів, зсувів;

існуючої та прогнозованої галузевої структури господарського комплексу на місцевому рівні за чисельністю зайнятих в абсолютних та відносних показниках, а також абсолютний і прогнозний рівень безробіття;

статистичної звітності щодо кількості паркомісць для мешканців за складом парку та видами зберігання;

характеристики житлового фонду, об`єктів обслуговування, промисловості, комунального господарства, вулично-дорожньої мережі, транспорту, будівельної бази;

надання у власність та користування земельних ділянок під будівництво;

стану проектної роботи, інженерної підготовки, інженерного обладнання;

дані програм економічного і соціального розвитку;

дані квартирного обліку за кількістю та складом родин.

На Моніторинг також покладаються завдання щодо формування:

- метаданих наявної та оновленої геопросторової інформації у загальнодержавних та галузевих базах даних, проведених картографо-геодезичних робіт юридичними та фізичними особами, а також інформації державного земельного кадастру;

- метаданих наявних космічних матеріалів;

- метаданих проведених аерофотозйомочних робіт;

- метаданих проведених робіт з наземного лазерного сканування;

- інші показники з документованих джерел, що встановлюються уповноваженим органом містобудування та архітектури, зміни яких впливають на містобудівну діяльність.

III. Порядок проведення Моніторингу

3.1. Моніторинг проводиться у формі камерального вивчення та аналізу нормативно-правових актів з питань містобудівної діяльності, матеріалів аерокосмічного зондування Землі, просторово-орієнтованих даних наземного лазерного сканування, матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва електронних довідників, реєстрів, розподілених баз даних, документованих джерел, що отримуються від юридичних та фізичних осіб відповідно до вимог законодавства із застосуванням геоінформаційних технологій збору, обробки, зберігання та використання інформації як геопросторових даних в державній системі координат або місцевій системі координат, що має зв`язок з державною системою координат на відповідній картографічній проекції у єдиній системі класифікації і кодування містобудівної діяльності.

3.2. Запит та надання матеріалів для Моніторингу на міжгалузевому рівні проводиться у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.1997 №269 "Про затвердження Положення про порядок розпорядження картографічною інформацією", від 25.05.2011 № 556 "Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами" та від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр", а також інших нормативно-правових актів з питань щодо розроблення містобудівної документації.

3.3. Моніторинг передбачає проведення таких заходів:

- визначення об`єкта Моніторингу;

- збір даних, що забезпечують отримання результатів Моніторингу;

- обробка отриманих даних в процесі Моніторингу; аналіз отриманих даних в процесі Моніторингу;

- структурування баз даних за геопросторовою інформацією Моніторингу, що забезпечують зберігання та оперативне використання отриманої інформації.

3.4. Результатом Моніторингу є цифровий набір геопросторових даних, що дозволяє формувати електронний та аналоговий графічний, табличний або текстовий документ у формі звіту, довідки, доповіді. До зазначених документів можуть додаватись відповідні графічні матеріали.

3.5. Моніторинг проводиться постійно, його результати заносяться у базу даних містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації. Технологічна складова Моніторингу встановлюється з урахуванням показників інформації Моніторингу і програмно-технічних комплексів обробки інформації та виду вихідних матеріалів з визначенням технологічної схеми проведення робіт камеральної обробки матеріалів спостережень, переліком робочих операцій збору показників, їх параметрів точності та формування бази даних.

3.6. Моніторинг проводиться на територію для актуалізації даних містобудівного кадастру, що необхідні для розроблення або корегування відповідної містобудівної документації.

3.7. Встановлені розбіжності з питань використання земельних ділянок для містобудівних потреб доводяться до відома відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування.

3.8. Моніторинг також проводиться у випадках надзвичайних ситуацій на територіях, що зазнали техногенного або природного впливу. Результати Моніторингу доводяться до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема до генерального плану населеного пункту, здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше одного разу на рік, у разі виникнення державної необхідності, або за результатами містобудівного моніторингу реалізації генерального плану населеного пункту. Рішення про внесення змін до генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану. У свою чергу такий містобудівний моніторинг проводиться відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури і його завданням є забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів.

Тож індивідуальне звернення власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення про намір змінити її цільове призначення в межах іншої категорії земель (землі громадської та житлової забудови), обґрунтоване його бажанням будувати на цій земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства, житловий будинок, не є підставою для прийняття рішення щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту і не зумовлює обов`язок органу місцевого самоврядування провести містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту за таким зверненням.

Відповідно до статей 2, 5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У спірних правовідносинах суд не встановив обов`язку відповідача за зверненням позивача та в його інтересах провести містобудівний моніторинг на території земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 з метою зміни встановленої на ній функціональної зони СВ-2 на зону Ж-1, тож визнає необґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до Генерального плану та Плану зонування території м. Долинська щодо зміни зони СВ-2 на зону Ж-1 на цій земельній ділянці та про спонукання відповідача внести такі зміни.

Щодо відповіді Долинської міської ради №01-29/27/4 від 14.03.2022 року, з отриманням якої позивач пов`язує виникнення у нього права на оскарження до суду дій та бездіяльності відповідача, то вона надана у відповідь на звернення позивача про надання йому правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань. Ця відповідь носить інформаційний характер, прав позивача не зачіпає і не порушує.

У цьому спорі, який вирішується судом у межах спірних правовідносин та з урахуванням строку звернення до суду, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, суд не встановив у поведінці відповідача протиправних дій чи бездіяльності, які б порушували права позивача як власника земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189 чи свідчили б про невиконання відповідачем своїх повноважень у сфері регулювання містобудівної діяльності, планування території на місцевому рівні.

Позивач не довів порушення своїх прав та законних інтересів як власника земельної ділянки за кадастровим номером 3521910100:02:001:0189, наданої йому для ведення особистого селянського господарства, та власника розташованого на цій земельній ділянці комплексу будівель щодо володіння, розпорядження чи користування цією земельною ділянкою за її цільовим призначенням чи розташованим на ній об`єктом нежитлової нерухомості. Доказів того, що обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені генеральним планом та зонінгом, унеможливили реалізацію цих прав, позивач суду не надав.

Тож у задоволенні його позову слід відмовити.

Оскільки суд відмовив позивачу у задоволенні його позову, то підстави для присудження йому судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ

Повне рішення суду складено 17.06.2023 року.