16.06.2023

Справа № 642/2781/23

Провадження № 1-кп/642/313/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м. Харків

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю: секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

та ОСОБА_13

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22

потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції з ДУ «Харківським слідчим ізолятором» кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000343 від 19.05.2022 відносно обвинувачених:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 433; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; п. п. З, 9 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. З ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України ,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 травня 2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст.ст.291,615 КПК України зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000343 від 19.05.2022, відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 433; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189; ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; п. п. З, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 433 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України, ОСОБА_28 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. З ст. 146; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 КК України.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.06.2023 року даний обвинувальний акт у кримінальному провадженні був переданий на розгляд вищезазначеній колегії суддів.

01 червня 2023 року ухвалою колегії суддів дане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, зазначивши, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 22.06.2023 року, останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене п. п. З, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, ризики, зазначені в п.п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні йому запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати, та що відносно обвинуваченого неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Будь- яких інших клопотань не заявляв.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокати ОСОБА_18 та ОСОБА_19 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України так як всім обвинуваченим інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.433 КК України, і обов`язковою ознакою складу такого злочину є саме місце його вчинення, а саме (район на якому ведуться воєнніі дії). Згідно переліку територій, на яких ведуться(велися) бойові дії, затверджений Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 на час нібито вчинення інкримінованого злочину територія м. Харкова не входила, та такою не вважалося. У зв`язку з наведеним такий недолік обвинувального акту, як безпідставність обвинувачення та його пряме протиріччя з діючими нормами права, виключає можливість призначення до судового розгляду даного обвинувального акту.

Захисником обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_15 була подана скарга в порядку ч.2 ст.303 КПК України про скасування рішення, яким застосовано заходи безпеки відносно свідка ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 по вищевказаному кримінальному провадженню.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_15 зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду підчас підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Органом досудового розслідування було застосовано заходи безпеки до свідка ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , але обвинуваченим відомо, що це є їх сослуживець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_30 (позивний « ОСОБА_31 »), який безпосередньо приймав участь у скоєних злочинах разом з ОСОБА_32 (що в тому числі підтверджується матеріалами справи та власними показами), а також надавав покази відносно інших обвинувачених, які не відповідають дійсності.

В протоколах допиту свідка ОСОБА_29 зокрема в графі судимість зазначено що він не судим (зі слів), а також що є Громадянином України.

Проте, ОСОБА_30 є громадянином Йорданії, а відповідно до вимоги слідчого було отримано інформацію, що ОСОБА_30 раніше було засуджено 03.06.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, але в період відбування громадських робіт 08.09.201 року йому було пред`явлено звинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, а вже 14.09.2021 року було обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 12.11.2021. 02.11.2021 року кримінальне провадження було направлено до суду.

Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 17.03.2022 року ОСОБА_33 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Таким чином, на сьогоднішній день, легендований свідок ОСОБА_29 , він же ОСОБА_33 покарання не відбув і скоїв нові злочини.

Обвинувачення ОСОБА_33 в цьому кримінальному провадженні не висувалось, хоча як зазначено в вимозі слідчого, підставою перевірці є притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 88 КПК України, докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Проте, Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка.

Крім того, станом на сьогодні відпала потреба продовжувати вищезазначений захід відносно свідка ОСОБА_29 , всім обвинуваченим відомо що це є ОСОБА_30 , та не було вжито жодних заходів, щоб останній потребував заходів безпеки згідно Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Крім того, сторона захисту наполягає і буде наполягати на допиті у якості свідка ОСОБА_33 та приймаючи участь у слідчих діях то користувався послугами перекладача так і не користувався, з чого є не зрозумілим чи володіє він російською або українською мовою, чи вірно його розумів слідчий, фіксуючи покази, та чи міг свідок прочитати та зрозуміти відповідні протоколи.

Відповідно до п. б. ст. 21. Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», підставами і приводом для скасування заходів безпеки є усунення загрози життю, здоров`ю, житлу, майну, осіб, взятих під захист. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону No 3782-ХІІ рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно- розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Питання особливості допиту свідка із застосуванням заходів безпеки обумовлена тим, що дана процесуальна дія вимагає поєднання одночасно двох принципів кримінального провадження - змагальність сторін (ст. 22 КПК) та дотримання прав учасників кримінального провадження (ст. 2, 8, 11 КПК). Права учасників, в свою чергу, можуть перебувати під загрозою з огляду на ризик поставлення свідка в небезпеку через його участь у кримінальному провадженні.

Крім того, існує суперечність із забезпеченням права особи на захист (ст. 20 КПК), адже є очевидним, що можливості захисника при такому допиті є суттєво обмеженими. Така обмеженість виникає через відсутність достатніх даних про особу свідка та даних, що можуть компрометувати його. Також сама по собі дистанційна форма допиту накладає певні обмеження на застосування тактичних прийомів допиту.

Питання допиту свідка із збереженням у таємниці даних про його особою значною мірою торкається прав обвинуваченого, гарантованих пунктом 1 та підпунктом "d" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (див. рішення ЄСП71 у справі "Міралішвілі проти Росії", "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" від 23.04.1997 та "Доорсон проти Нідерландів" від 26.03.1996).

Відповідно до практики ЄСПЛ суд, розглядаючи відповідне питання, повинні сутністно з'ясувати наявність причин для приховування даних про свідка. Необхідно також оцінити, чи є такі причини достатніми аби вважати, що суспільний інтерес в нерозголошенні даних переважає законні інтереси учасників провадження щодо забезпечення змагальності судового процесу. Обвинуваченому має бути забезпечено реалізацію права брати участь у вирішенні питання про те, чи наявні підстави для нерозголошення даних про свідка.

Судова практика свідчить, що доволі часто сторона обвинувачення не в змозі довести те, що свідок дійсно потребує захисту.

З усього наведеного слід дійти висновку, що стороні захисту доцільно проявляти активність та спонукати суд до змістовного дослідження доказів. Такі докази повинні підтверджувати як процесуальний статус свідка як особи, щодо якої вживаються заходи забезпечення безпеки у кримінальному провадженні, так і наявність даних, що свідчать про реальну загрозу його безпеці.

Вимога національного законодавства щодо необхідності оцінки судом реальної загрози безпеці свідка повністю корелюється із прецедентною практикою ЄСПЛ. В п. 61 рішення «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» Суд зазначив: "Суд не переконаний, що Апеляційний суд в достатній мірі оцінив реальність загрози помсти офіцерам поліції та членам їх сімей. З рішення суду не вбачається, чи розглядав він питання, що заявники будуть спроможні виконати такі погрози або спонукати інших осіб зробити це за їх дорученням. Його рішення базувалося виключно на серйозності скоєних злочинів".

У межах згаданої справи "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" анонімні свідки знаходилися в окремій кімнаті зі слідчим, куди обвинувачені та їх адвокати не мали доступу. Захист ставив питання за допомогою дротового аудіозв`язку. Захист не лише не володів даними про особу свідків, але й був позбавлений можливості слідкувати за їх поведінкою в ході допиту, та відповідно - перевірити їх надійність. Ці обставини були визнані ЄСПЛ порушенням права обвинуваченого за пунктом «d» ч. З ст. 6 Конвенції (п. 59 рішення).

З наведеного, а також положень ст. 336 та 352 КПК вбачається, що процедура допиту свідка повинна забезпечувати стороні захисту належну можливість проведення перехресного допиту, а також сприймати відеозображення свідка під час допиту та відслідковувати його поведінку.

Крім того, відповідно с зазначених вимог національного законодавства та висновків ЄСПЛ щодо допиту "залегедованого" свідка, у разі недотримання яких одержані з показань такого свідка фактичні дані можуть бути визнані недопустимими доказами як такі, що одержані з порушенням встановленого КПК порядку (ч. 1 ст. 86) або із порушенням права на перехресний допит (п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК).

Заразом навіть за умови дотримання всіх зазначених вимог, одержані з показань свідка дані не можуть виступати єдиним або вирішальним доказом винуватості особи.

Так, в пункті 51 загаданого рішення «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» Суд зауважив: "Слід нагадати, що обвинувальний вирок не повинен базуватися виключно або головною мірою на анонімних твердженнях".

Цей висновок корелює із висновками ЄСПЛ щодо оцінки доказів, розглянутих не в ході змагального процесу, наведеними в п. 216 рішення «Міралішвілі проти Росії»: "Як правило, Конвенція не забороняє в абсолютних приписах посилання на докази, котрі не були розглянуті в ході змагального процесу. Водночас такі докази слід розглядати з особливою обережністю. У низці справ Європейський Суд постановив, що якщо обвинувальний вирок головним чином базується на таких показаннях, то права сторони захисту обмежені такою мірою, яка не є співмірною із гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції".

Адвокатом ОСОБА_16 , який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме у Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Східного регіону:

1) всієї наявної інформації з Єдиного реєстру досудового розслідування по кримінальним провадженням №№ 62022170020000343, 62022170020000575, 62022170020000584, 62022170020000596, 462022170020000432, 62022170020000544, з моменту їх реєстрації і по цей час із наданням копій усіх наявних підтверджуючих документів, а саме: у паперовому вигляді витягу з ЄРДР, копії роздруківок (скріншотів) із відомостями щодо статусу та руху кримінальних проваджень (в тому числі, але не виключно окремо вкладки «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» тощо.

2) відомості по яких внесені до ЄРДР, до яких внесені відомості про

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Харкова,

громадянина України, який проходить військову службу на посаді співробітника (3 категорії) служби управління військової частини НОМЕР_2 , звання «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як про особу, яку повідомлено про підозру, із наданням копій усіх наявних підтверджуючих документів, а саме: у паперовому вигляді витягу з ЄРДР, копії роздруківок (скріншотів) із відомостями щодо статусу та руху кримінальних проваджень (в тому числі, але не виключно окремо вкладки «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» тощо),

3) відомості по яких внесені до ЄРДР, до яких внесені відомості про ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який проходить військову службу на посаді співробітника служби управління військової частини НОМЕР_2 , звання «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , як про особу, яку повідомлено про підозру, із наданням копій усіх наявних підтверджуючих документів, а саме: у паперовому вигляді витягу з ЄРДР, копії роздруківок (скріншотів) із відомостями щодо статусу та руху кримінальних проваджень (в тому числі, але не виключно окремо вкладки «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» тощо),

4)інформацію про повну історію та всіх користувачів, які з використанням власних згенерованих ключів здійснювали перегляд та внесення відомостей в ЄРДР у вищезазначених кримінальних провадженнях з моменту їх реєстрації по цей час.

В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_16 зазначив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженогс розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Відповідно до частин 1, 2, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Безпосереднє значення для перевірки фактів дотримання вимог КПК України при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та прокурором при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020000343 від 19.05.2022, є інформація, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Прокуратура становить єдину систему державних органів, які від імені України в порядку, передбаченому Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), здійснюють встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Правову природу і завдання зазначеного органу визначено у статті 1 цього Закону.

Однією із засад діяльності прокуратури згідно з пунктом 9 частини першої статті З Закону 1697-VII є прозорість, що включає надання на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ) кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 05 Липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі-Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Наведеним критеріям відповідають відомості про можливу протиправну діяльність певних осіб, одержані органом досудового слідства у порядку реалізації своєї правоохоронної функції, задокументовані і внесені до ЄРДР при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020000343 від 19.05.2022.

Зазначені відомості можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин в ньому. Зокрема, вони необхідні для надання оцінки доводів сторони захисту щодо повноважень осіб, які проводять слідчі дії, строків досудового розслідування, а відтак і визнання певних доказів очевидно недопустимими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Витребування зазначеного у клопотанні документів зумовлене необхідністю встановлення істини по кримінальному провадженню, витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог КПК при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сторона захисту не має можливості отримати її самостійно в повному обсязі.

Адвокатом ОСОБА_17 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 , в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про зупинення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ч.1 ст. 335 КПК України, оскільки він на даний час перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 з 02.02.2023 року по теперішній час, що підтверджується наданою обвинуваченим довідкою від 12.06.2023 року.

У клопотанні захисник зазначив, що відповідно до вимоги ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Крім того адвокати ОСОБА_20 , ОСОБА_15 та ОСОБА_21 заявили клопотання про надання досудової доповіді щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Сторона захисту заперечувала проти призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом, підтримавши письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор та потерпілі заперечували проти повернення обвинувального акту, пославшись на те, що він складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, інші вимоги процесуального закону дотримані.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, додатково долучені сторонами матеріли на обгрунтування своєї позиції, дійшов до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту прокурору, суд виходить з того, що обвинувальний акт містить всі формальні вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а всі посилання на його неконкретність та невідповідність фактичним обставинам, не можуть бути перевірені судом на стадії підготовчого судового розгляду, оскільки передбачаються проведення судового слідства, за результатами якого прокурор не позбавлений можливості змінити обсяг обвинувачення, шляхом уточнень, або відмовитись від обвинувачення повністю або в частині. Питання, на яке посилається захисник щодо кваліфікації дій обвинуваченого, не вирішується на стадії підготовчого судового засідання і не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору судом не встановлено, у зв`язку з чим необхідноь призначити дане кримінальне провадження за обвинувальним актом до судового розгляду.

Сторона захисту підтримала скаргу адвоката ОСОБА_15 про скасування рішення, яким застосовано заходи безпеки відносно свідка ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 по вищевказаному кримінальному провадженню.

Прокурор та потерпілі заперечували проти задоволення даної скарги.

Суд, вислухавши думку учаників кримінального провадження вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимоги ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші решення,діх чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть буди предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються відповідно до цього Закону, може бути: а) закінчення строку конкретного заходу безпеки; б) усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; в) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.

Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути виключно: а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; б) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб.

Вищевказаний Закон не містить перелік підстав, серед яких передбачено скасування заходів безпеки за клопотанням сторони захисту.

Крім того стороною захисту не було надано суду будь-яких достовірних даних, які б стали підставою для скасування заходів безпеки до свідка ОСОБА_29 .

Також суд зазначає, що обізнаність сторони захисту із даними щодо особи свідка не є підставою для скасування застосованих відносно даного свідка заходів безпеки. Будь-яких клопотань прокурора про допит свідка ОСОБА_29 із забезпеченням заходів безпеки до суду не надходило.

Сторона захисту підтримала клопотанн захисника ОСОБА_16 про витребуванн доказів у Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Східного регіону по кримінальним провадженням.

Прокурор та потерпілі заперечували проти задоволення даного клопотання. При цьому прокурор зазначив, що відомості які захисник просить витребувати не є доказами у справі, а крім того ці відомості надавались стороні захисту, а крім того захисник має можливісь самостійно звернутися до держателя ЄРДР, отримати необхідні відомостя та надати їх суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до переконання про необхідність часткового задоволення клопотання, виходячи з наступних підстав.

Згідно з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, Держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що відповідає положенням ч. 1 ст. 2 КПК України.

За правилами ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст.42 КПК України обвинувачений також має право збирати і подавати суду докази.

Положеннями ч. 4 ст. 46 КПК України передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 93 КПК України.

Правилами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України закріплено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

До інформації, яка містить таємницю досудового розслідування та яку було створено або одержано у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення мають право на доступ учасники кримінального провадження. Зазначену правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2020 (справа № 826/7244/18).

Витребування зазначених вище документів зумовлене необхідністю встановлення істини по кримінальному провадженню, витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сторона захисту не має можливості отримати її самостійно, у зв`язку з чим, суд доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню та витребуванню інформації саме по об`єднаному кримінальному провадженню не у Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Східного регіону, а у Держателя Реєстру, а саме Офісу Генерального прокурора.

З огляду на викладене, дотримуючись принципу диспозитивності, повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, та, з урахуванням необхідності забезпечення положень тривалості судового розгляду, суд вважає за необхідне витребувати в порядку частини 3 статті 93 КПК України розширений витяг (повну інформацію, інформаційну довідку) про рух кримінального провадження № 62022170020000343 вiд 19.05.2022 р., відомості про яке внесені до ЄРДР.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження щодо клопотання адвоката ОСОБА_17 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 про зупинення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ч.1 ст. 335 КПК України, а саме сторони захисту, яка підтримала дане клопотання, прокурора, який заперечував щодо зупинення судового провадження в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке вичинив, знаходячись на військовій службі, будучи військовозобов`язаним, та потерпілих, які просили суд в задоволенні клопотання відмовити, ваажає, що дане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимоги ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, воєнний стан був продовжений Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022.

17 травня 2022 Президентом України підписано Указ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022, яким постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб, і Указами Президента України №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, воєнний стан в Україні продовжено.

На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року в Україні проведено загальну мобілізацію.

ОСОБА_8 на виконання вимог Указу Президента України № 133/2022 та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був призваний на військову службу під час мобілізації. Наказом командирап в/ч НОМЕР_4 від 012.04.2002 № 75ДСК він був призначений на посаду співробітника (3 категорії) служби управління військової частини НОМЕР_2 та зараховано до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Проте, будучи призваним для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та безпосередньо під час проходження військової служби, відносно ОСОБА_8 було порушено вищезазначене кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, отже ОСОБА_8 набув статусу обвинуваченого з 26 травня 2022 року.

Тобто, ОСОБА_8 набув статус обвинуваченого вже, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період, оскільки його призвали на військову службу з метою здійснення заходів для забезпечення національної безпеки і оборони до події, яка інкримінована в обвинувальному акті останньому.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, суд зупиняє судове провадження стосовно обвинуваченого, який набувши статус обвинуваченого, був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. ОСОБА_8 цей статус отримав, коли вже був мобілізованим на особливий період.

Таким чином, вищезазначена підстава, визначена ч.1 ст. 335 КПК України донього застосуванню не підлягає.

Наразі кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження .

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинуваченої особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 71 рішення у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006р., заява № 15007/02), у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , відмовивши в клопотанні сторони захисту.

В ході досудового розслідування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятору», який в подальшому 24.04.2023 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова був продовжений на 60 днів, а саме до 22.06.2023 року.

Відповідно до вимог ч. 4 п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України установлено, що підставою застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 під час досудового розслідування були наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії особливо тяжкого та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне ув`язнення.

Відповідно до ст. 178 КПК України установлено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим особливо тяжкого кримінального правопорушення ,стан його здоров`я та вік не перешкоджає продовженню запобіжного заходу - тримання під вартою.

Таким чином, обвинувачений, боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватим, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих,свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені під час обрання та продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_14 проти клопотання прокурора заперечували, просили обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначивши, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недоведеність прокурором обґрунтованої підозри.

Інші захисники тап обвинувачені поклалися на розсуд суду. Потерпілі просили суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 11 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від24.04.2023 року відносно ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.06.2023 року.

При цьому, статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину .

Судом також враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених по кримінальному провадженню, перешкождажи кримінальному провадженню а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, хоча і має постійне місце реєстрації, однак може перетнути державний кордон України.

Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому , його вік та стан здоров'я, відомості про особу останнього, суд приходить до висновку, що зазначені судом ризики не зменшились та не відпали,застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на даний час є неможливим, у зв'язку з чим відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При цьому суд зазначає, що стороною захисту не надано суду доказів відсутності ризиків, які були встановлені та прийнятті до уваги слідчим суддею при обранні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для не продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого або зміни йому запобіжного заходу на більш м`який.

Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам встановленим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 314 -1 КПК України, враховуючи, що нижня межа санкція кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не перевищує п`яти років, у зв`язку з чим , з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання слід доручити представникам уповноваженого органу з питань пробації надати суду досудову доповідь для долучення до матеріалів кримінального провадження, форма, зміст та порядок складання якої визначені законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 31, ст. 35 КПК України кримінальне провадження слід розглядати у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох професійних суддів вищезазначеним складом суду.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183-184, 193-194, 314-315, 335,369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про повернення обвинувального акту- відмовити.

В задоволенні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_15 про скасування рішення слідчого,щодо застосування заходів безпеки відносно свідка ОСОБА_29 - відмовити.

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_16 - задовольнити частково.

Витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора (01001, Україна, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по об`єднаному кримінальному провадженню № 62022170020000343 від 19.05.2022 р., а саме розширений витяг (повну інформацію) по всіх розділах:

«Основні відомості»

«Кримінальні правопорушення»

«Рух провадження»

«Прикріплені файли»

у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходиться у відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора.

- всі рішення щодо призначення слідчих у справі та створення слідчих груп, рішення про визначення групи прокурорів;

- всі рішення про кваліфікацію та зміну кваліфікації кримінального правопорушення;

- всі рішення щодо вжитих ухвалами слідчих суддів заходів забезпечення кримінального провадження (статті 131, 298-3 КПК України);

- відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України).

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_17 про зупинення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити .

Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 10 серпня 2023 року включно .

Термін дії ухвали до 10.08.2023 року.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022170020000343 від 19.05.2022 відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень на 27 червня 2023 року на 10.30 годину в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20.

Відповідно до ст. 314 -1 КПК України доручити у строк до 01.08.2023 року скласти досудові доповіді представникам: Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області щодо обвинувачених ОСОБА_7 , 2002 р.н. та ОСОБА_11 , 1987 р.г., Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області щодо обвинуваченого ОСОБА_12 ,1999 р.г. та Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області щодо обвинуваченого ОСОБА_10 ,1975 р.н. для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох професійних суддів.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3