-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/601/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 706/1089/22 Категорія: 311000000 Довготько Т. М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )
Суддів Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідач Вікторівський психоневрологічний інтернат;
особа, яка подає апеляційну скаргу відповідач Вікторівський психоневрологічний інтернат
розглянувши в м. Черкаси в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вікторівського психоневрологічного інтернату на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Довготько Т.М. у приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області 16.02.2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Вікторівського психоневрологічного інтернату про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, -
в с т а н о в и в :
16.12.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вікторівського психоневрологічного інтернату про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.
В обґрунтування позову вказується, що у Вікторівському психоневрологічному інтернаті ОСОБА_1 працює із січня 1996 року.
22.01.2018 року відповідач звільнив ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення позивач оскаржив до суду і Апеляційний суд Черкаської області прийнятою 07.08.2018 року постановою поновив ОСОБА_1 на роботі та стягнув з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Однак, невдовзі відповідач повторно звільнив ОСОБА_1 з роботи згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, мотивуючи це тим, що внаслідок зміни штатного розпису посада молодшої медичної сестри (санітарки палатної) була виведена зі штату, а натомість введена посада молодшої медичної сестри (санітарки супровідниці).
Постановою Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022 року позивача знову поновлено на роботі та з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Постанову суду апеляційної інстанції про поновлення на ОСОБА_2 відповідач виконав тільки 08.09.2022 року, про що видав відповідний наказ.
Також, цього ж дня відповідач видав наказ № 44/1 «Про простій молодшої медичної сестри (санітарки палатної) ОСОБА_1 , підставою для прийняття якого стала відсутність організаційних умов, необхідних для виконання ним роботи молодшої медичної сестри палатної (виведення посади молодшої медичної сестри палатної з штатного розпису інтернату відповідно до наказу № 25/1 від 02.07.2018 року). Цим рішенням керівника установи позивачу наказано перебувати вдома, але у робочі дні бути готовим стати до роботи у разі отримання повідомлення про закінчення простою.
Наказом керівника відповідача № 50/1 від 22.02.2022 ОСОБА_3 попереджено про неповну службову відповідність, а 05.10.2022 року оголошено догану за порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов`язків.
Підставою для прийняття відповідачем таких рішень стали його висновки про відсутність обов`язкових документів для формування його особової справи. Ці розпорядчі рішення відповідача він оскаржив до суду. Однак, до вирішення спору судом відповідач прийнятим 11.11.2022 року наказом № 56/1 скасував наказ № 50/1 від 22.09.2022 року «Про попередження ОСОБА_4 » та наказ № 53/1 05.10.2022 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Відразу після скасування оспорюваних наказів, 16.11.2022 року відповідач, керуючись ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, наказом № 59/1 знову притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголосив йому догану «за вчинення 11.10.2022 року о 9:30 в адміністративному приміщенні закладу нецензурних брутальних висловлювань і погроз вбивства в присутності інших працівників на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 ».
Оскаржуваний наказ № 59/1 про чергове притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани від 16.11.2022 року вважає таким, що суперечить Конституції та Законам України, грубо порушує гарантоване йому право заробляти собі на життя вільно обраною працею, свідчить про переслідування позивача зі сторони відповідача, а тому є протиправним і підлягає до скасування.
Так, відповідач притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наче б то вчинені дії, які складовою його трудової функції не являються і нормами Кодексу Законів про працю України не регулюються. Адже, у зв`язку з перебуванням у простої згідно наказу відповідача від 08.09.2022 року, позивач до роботи не допущений і ніяких своїх трудових функцій, які передбачені умовами укладеного із ним у 1996 році трудового договору не виконує, а тому, відповідно, вчинити дисциплінарний проступок не міг.
Крім того, позивач вважає, що норми КК України погрозу вбивством відносять до кримінально караних діянь (ст. 129 КК України), а норми КУпАП нецензурну лайку в громадських місцях (ч. 1 ст. 173 КУпАП) - до адміністративних правопорушень. Тому давати правову оцінку вказаним в оспорюваному наказі діям, які він наче б то вчинив, відповідач не уповноважений, оскільки не віднесений ні до органів, які проводять досудове розслідування чи дізнання, ні до органів, які здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення. Також відповідач не має права встановлювати доведеність дій особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, та вину у їх вчиненні. Крім того, визначальним для вирішення юридичного спору є те, що моментом виявлення події, що стала підставою для прийняття оспорюваного наказу, є 11.10.2022 року - дата наданої відповідачу інженером з охорони праці ОСОБА_5 доповідної записки. А наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани відповідач прийняв 16.11.2022 року, тобто після спливу місячного строку з дня його виявлення.
ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ № 59/1 від 16.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Вікторівського психоневрологічного інтернату № 59/1 від 16.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Стягнуто з Вікторівського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі992 (дев`ятсот дев`яносто дві)грн. 40 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Вікторівський психоневрологічний інтернат оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказується, що ОСОБА_1 обов`язків, які є складовими трудової функції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) не дотримався, а навпаки, 11.10.2022 року близько 09 год. 30 хв., перебуваючи в адміністративному приміщенні інтернату, в присутності інших працівників, безпричинно вдався до нецензурних, брутальних висловлювань, принижень та погроз на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 , що безумовно є порушенням з його боку трудової дисципліни. Вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку підтверджується доповідною запискою інженера з охорони праці ОСОБА_5 , письмовими поясненнями та доповідною запискою працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , актом комісії про результати службової перевірки та іншими матеріалами.
Скаржник звертає увагу на те, що перебування молодшої медичної сестри (санітарки палатної) ОСОБА_1 у простої не тягне за собою припинення трудових відносин і не звільняє його від виконання розпоряджень роботодавця та дотримання обов`язків, встановлених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки 11.10.2022 року близько 09 год. 30 хв. позивач ОСОБА_1 перебував в адміністративному приміщенні інтернату саме у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Така обставина спростовує посилання суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів про повідомлення ОСОБА_1 про закінчення простою та відновлення роботи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що з матеріалів справи не вбачається порушення ОСОБА_1 трудових функцій працівника, що випливають з посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку, спростовується наявними у справі доказами. Відповідачем було дотримано в повному обсязі усіх вимог трудового законодавства при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини за яких вчинено проступок та наявність його вини з урахуванням результатів службової перевірки (доповідних записок, пояснень працівників, акту комісії, тощо), а також те, що позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене в апеляційній скарзі, Вікторівський психоневрологічний інтернат просить скасувати рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
20 квітня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Задояного Юрія Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів відзиву вказується, що суд першої інстанції, дослідивши подані сторонами докази, дійшов до вірного висновку, що відповідачем не надано суду доказів про повідомлення ОСОБА_1 про закінчення простою та відновлення роботи.
З матеріалів справи не вбачається порушення ОСОБА_1 саме трудових функцій працівника, що випливають з посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку. Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відсутні дані про винні дії позивача щодо грубого порушення саме трудових функцій працівника, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, а тому суд вірно прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Адвокат Задояний Ю.В. звертає увагу на те, що відповідач до апеляційної скарги додав наказ № 51/1 та акт датований 04.10.2022 року, однак не вказав про причини неможливості подання такого наказу під час розгляду в суді першої інстанції та необхідності приєднання до справи, як доказу, що свідчить про штучність створеного відповідачем доказу.
Враховуючи наведене у відзиві, представник ОСОБА_1 адвокат Задояний Ю.В. просить відмовити відповідачу у задоволенні його апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Даний спір є трудовим, адже його предметом є визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України апеляційним судом встановлено не було.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадженнябез участісторін.
Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячизнаступнихпідстав.
Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень частин 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відсутні данні про винні дії позивача щодо грубого порушення саме трудових функцій працівника, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією зосновних засадсудочинства,визначених п.8ч.3ст.129Конституції Україниє забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 06.03.2002 року займає посаду санітар, яка з 26.09.2005 року перейменована на посаду молодша медична сестра, у Вікторівському психоневрологічному інтернаті.
Наказом Вікторівського психоневрологічного інтернату від 22.01.2018 року ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України 23.01.2018 року.
19.02.2019 року на виконання постанови апеляційного суду Черкаської області від 07.08.2018 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на попередній посаді молодшої медичної сестри палатної Вікторівського психоневрологічного інтернату, про що видано наказ № 7/1.
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 , молодшу медичну сестру (санітарку палатну) звільнено із займаної посади за скороченням штатної посади згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, про що видано директором Вікторівського психоневрологічного інтернату відповідний наказ № 16/1.
Як вбачається із записів трудової книжки 08.09.2022 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на попередній посаді молодшої медичної сестри (санітарки-палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату, згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022 року, наказом № 43/1 від 08.09.2022 року.
Наказом Вікторівського психоневрологічного інтернату № 44/1 від 08.09.2022 року «Про простій молодшої медичної сестри (санітарки-палатної) ОСОБА_1 » оголошено простій не з вини працівника з 08.09.2022 року молодшій медичній сестрі (санітарці-палатній) ОСОБА_1 . Молодшій медичній сестрі (санітарці-палатній) ОСОБА_1 на час простою перебувати вдома, але у робочі дні бути готовим стати до роботи у разі отримання повідомлення про закінчення простою. Проводити облік робочого часу під час простою працівника ОСОБА_1 відповідно до табелю простою. Провести оплату праці працівника ОСОБА_1 за час простою у розмірі двох третин тарифної ставки молодшої медичної сестри (санітарки-палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату.
Відповідно до акту комісійної звірки особових справ працівників Вікторівського психоневрологічного інтернату 08.09.2022 року, у результаті перевірки особової справи працівника ОСОБА_1 було виявлено та зафіксовано порушення вимог п. 12 гл. 2 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених в Міністерстві юстиції України наказом від 18.06.2015 року № 1000/5 та переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5 та ч. 2 ст. 24 КЗпП України. Виявлені комісійною перевіркою факти відсутності обов`язкових документів в справі зазначено в додатку 1 до акту комісійної звірки.
Розпорядженням директора Вікторівського психоневрологічного інтернату № 46/1 від 09.09.2022 року зобов`язано ОСОБА_1 негайно надати наступні документи: автобіографію, військовий квиток, медичну книжку з відміткою про проходження медичного огляду, 2 фото, документи про освіту, документи, що є підставою для надання пільг (при наявності).
Відповідно до Наказу Вікторівського психоневрологічного інтернату № 50/1 від 22.09.2022 року, молодшу медичну сестру (санітарку-палатну) Вікторівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов`язків попереджено про неповну посадову відповідність.
Згідно до Наказу Вікторівського психоневрологічного інтернату № 53/1 від 05.10.2022 року, оголошено догану молодшій медичній сестрі (санітарці-палатній) Вікторівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов`язків.
Наказом Вікторівського психоневрологічного інтернату № 56/1 від 11.11.2022 року, скасовано наказ Вікторівського психоневрологічного інтернату від 22.09.2022 року № 50/1 «Про попередження ОСОБА_1 » та наказ Вікторівського психоневрологічного інтернату від 05.10.2022 року № 53/1 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Відповідно до доповідної записки інженера з охорони праці ОСОБА_5 від 11.10.2022 року на ім`я Директора ОСОБА_9 психоневрологічного інтернату ОСОБА_10 , 11.10.2022 року, близько 9 год. 30 хв. молодша медична сестра (санітарка палатна) ОСОБА_1 в адміністративному приміщенні Вікторівського психоневрологічного інтернату висловлювався нецензурною брутальною лайкою на його адресу, принижуючи його честь та гідність, висловлював словесні погрози фізичною розправою, погрожував застрелити його. При цьому, були присутні та можуть підтвердити наведені факти працівники інтернату ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вважає, що дії ОСОБА_1 є порушенням посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату. Просить вжити міри належного реагування по даному факту.
Наказом директора Вікторівського психоневрологічного інтернату від 12.10.2022 року № 54/1 у зв`язку з надходженням доповідної записки інженера з охорони праці ОСОБА_5 про нецензурну лайку та погрози на його адресу молодшою медичною сестрою (санітаркою палатною) ОСОБА_1 11.10.2022 року в адміністративному приміщенні інтернату, наказано провести службову перевірку за фактом порушення 11.10.2022 року трудової дисципліни (посадових обов`язків) молодшою медичною сестрою (санітаркою палатною) ОСОБА_1 та створено комісію з проведення службової перевірки.
Відповідно до доповідної записки інспектора з кадрів ОСОБА_8 від 14.10.2022 року на ім`я Директора Вікторівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_10 , 11.10.2022 року близько 09 год. 30 хв. молодша медична сестра (санітарка палатна) ОСОБА_1 на виконання розпорядження директора від 09.09.2022 року № 46/1 про надання документів та своїх посадових обов`язків, після проходження медичного огляду і постановки на військовий облік в районному військовому комісаріаті, прибув на роботу для того, щоб надати документи для приєднання їх до своєї особової справи, а саме картку працівника, який підлягає попередньому медичному огляду, медичну книжку працівника та копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного з відповідними відмітками.
Із пояснень бухгалтера ОСОБА_6 від 17.10.2022 року на ім`я Директора ОСОБА_9 психоневрологічного інтернату ОСОБА_10 , 11.10.2022 року близько 9 год. 30 хв. молодша медична сестра (санітарка палатна) ОСОБА_1 ,перебуваючи в адміністративному приміщенні Вікторівського психоневрологічного інтернату, в присутності працівників інтернату безпричинно висловлювався нецензурною брутальною лайкою на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 , принижував його честь та гідність, а також висловлював погрози фізичної розправи над ОСОБА_5 , погрожував застрелити його. Як їй відомо, ОСОБА_1 перебував в адміністративному приміщенні інтернату, у зв`язку з подачею інспектору з кадрів Шараховій Т.С. документів про підтвердження проходження щорічного медичного огляду та постановки на військовий облік, що передбачено його посадовими обов`язками.
Із пояснень ОСОБА_7 від 17.10.2022 року на ім`я Директора Вікторівського психоневрологічного інтернату Ісакова В.М., 11.10.2022 року близько 9 год. 30 хв. молодша медична сестра (санітарка палатна) ОСОБА_1 , перебуваючи в адміністративному приміщенні Вікторівського психоневрологічного інтернату, в присутності працівників інтернату безпричинно висловлювався нецензурною брутальною лайкою, принижував честь та гідність, погрожував застрелити, висловлював погрози фізичної розправи інженеру з охорони праці ОСОБА_5 . Як їй відомо, ОСОБА_1 перебував в адміністративному приміщенні інтернату, у зв`язку з подачею інспектору з кадрів Шараховій Т.С. документів про підтвердження проходження щорічного медичного огляду та постановки на військовий облік, що передбачено його посадовими обов`язками.
Із пояснень ОСОБА_1 від 15.11.2022 року на ім`я Директора Вікторівського психоневрологічного інтернату Ісакова В.М., він прибув на роботу 11 жовтня о 08 годині ранку, щоб донести документи для формування особистої справи. Він ніяких незаконних дій не вчиняв і нікому не погрожував.
Як вбачається з акту комісії Вікторівського психоневрологічного інтернату від 15.11.2022 року, доповідної ОСОБА_5 від 11 жовтня 2022 року про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, доповідної ОСОБА_12 від 14 жовтня 2022 року, пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 від 17 жовтня 2022 року, пояснення ОСОБА_1 від 15 листопада 2022 року, комісією встановлено, що 11 жовтня 2022 року о 09:30 год., тобто в робочий час, молодша медична сестра (санітарка палатна) ОСОБА_1 , перебуваючи в адміністративному приміщенні Вікторівського психоневрологічного інтернату (відповідно до розпорядження директора від 09.09.2022 року № 46/1 та вимог пунктів 8, 9 Розділу 2 Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) здавав необхідні документи інспектору кадрів для приєднання до особової справи), в присутності працівників інтернату, висловлювався нецензурною брутальною лайкою на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 , принижував його честь і гідність, а також висловлював погрози фізичної розправи над ОСОБА_5 , погрожував застрелити його.
Дії працівника ОСОБА_1 є порушенням обов`язків, встановлених пунктом 10 розділу 2 Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату, згідно яких молодша медична сестра палатна зобов`язана бути ввічливою і толерантною з іншими працівниками, дотримуватись поваги до них, відноситись з гідністю, не допускати грубощів та насильства. Тому комісія рекомендує керівництву Вікторівського ПНІ вжити заходи дисциплінарного впливу до молодшої медичної сестри (санітарки палатної) ОСОБА_1 .
Згідно наказу Вікторівського психоневрологічного інтернату № 59/1 від 16.11.2022 року, оголошено догану ОСОБА_1 , молодшій медичній сестрі (санітарці палатній) Вікторівського психоневрологічного інтернату за вчинення 11.10.2022 року о 09:30 год. в адміністративному приміщенні закладу нецензурних, брутальних висловлювань і погроз вбивства в присутності інших працівників на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 , що є грубим порушенням обов`язків молодшої медичної сестри палатної, встановлених пунктом 10 Розділу 2 Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату.
Так, відповідно до ст. 43Конституції Українидержава створюєумови дляповного здійсненнягромадянами правана працю, гарантує рівні можливості у виборіпрофесії та роду трудової діяльностіі захист від незаконного звільнення.
Згідно ст. 55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4КЗпП України).
Відповідно ч. 1ст. 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
Трудові відносини - врегульовані нормамитрудового правасуспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права наповедінкусуб`єктівтрудової діяльності в результаті укладеннятрудового договору, внаслідок якого між ними виникаютьправові зв`язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання й перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов`язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
Трудові правовідносини об`єкттрудового права- це правові відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім певної роботи на умовах, визначених законодавством та роботодавцем. Працівник завжди є фізичною особою і є певною мірою залежною стороною в трудових правовідносинах, оскільки процес праці визначає роботодавець, але законодавство про працю передбачає широкий набір гарантій для працівника. Трудові правовідносини оформляються записом до трудової книжки, виданням наказу про прийом на роботу, а у визначених законодавством випадках - трудовим контрактом.
Відповідно доч.1ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов?язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов?язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається, як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв?язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою видачі наказу Вікторівського психоневрологічного інтернату № 59/1 від 16.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». стала доповідна записка інженера з охорони праці ОСОБА_5 від 11.10.2022 року, доповідна ОСОБА_12 від 14.10.2022 року, пояснення ОСОБА_7 від 17.10.2022 року, пояснення ОСОБА_6 від 17.10.2022 року, пояснення ОСОБА_1 від 15.11.2022 року, акт комісії Вікторовського ПНІ від 15.11.2022 року.
У наказі вказується, що нецензурні, брутальні висловлювання і погрози вбивства в присутності інших працівників на адресу інженера з охорони праці ОСОБА_5 є грубим порушенням обов`язків молодшої медичної сестри палатної, встановлених пунктом 10 Розділу 2 Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату.
Відповідно до пункту 10 Розділу 2 Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату, затвердженої директором ОСОБА_10 03.01.2020 року, крім іншого, молодша медична сестра палатна зобов`язана бути ввічливою і толерантною з іншими працівниками, дотримуватись поваги до них, відноситись з гідністю, не допускати грубощів та насильства.
Однак, ОСОБА_4 оголошено простій не з вини працівника з 08.09.2022 року молодшій медичній сестрі (санітарці-палатній). Наказано молодшій медичній сестрі (санітарці-палатній) ОСОБА_13 на час простою перебувати вдома, але у робочі дні бути готовим стати до роботи у разі отримання повідомлення про закінчення простою.
Простій це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України).
Отже, як вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано суду доказів про повідомлення ОСОБА_13 про закінчення простою та відновлення роботи.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що із матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративному приміщенні відповідача не виконував трудових функцій, що випливають з посадової інструкції або з правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому не міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за їх порушення, оскільки на той час вони не були на нього покладені.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відсутні данні про винні дії позивача щодо грубого порушення саме трудових функцій працівника, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.
З врахуванням зазначено вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів про повідомлення ОСОБА_13 про закінчення простою та відновлення роботи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з матеріалів справи не вбачається порушення ОСОБА_4 саме трудових функцій працівника, що випливають з посадової інструкції або з правил внутрішнього трудового розпорядку.
Суд першої інстанції, врахувавши, що проступок було виявлено роботодавцем 11.10.2022 року, а протягом часу з 13.10.2022 року по 21.10.2022 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, дійшов до обґрунтованого висновку, що накладення дисциплінарного стягнення 16.11.2022 року не свідчать про пропуск місячного строку, передбаченогост. 148 КЗпП України.
До апеляційної скарги відповідачем додано наказ Вікторівського психоневрологічного інтернату № 51/1 від 30.09.2022 року «Про виклик на работу Дорошенка Р.П.» та акт про ознайомлення ОСОБА_14 з відповідним наказом від 04.10.2022 року, з якого вбачається, що останній відмовився від ознайомлення з наказом про виклик на роботу.
Так, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 4, 5, 8ст. 83 ЦПК України,якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не повідомлено суд першої інстанції про докази, які не можуть бути подані разом із відзивом на позовну заяву та про причини, з яких такі докази не можуть бути подані у встановлений строк. Більш того, у відзиві відповідач взагалі не згадував про наявність зазначених вище наказу про поновлення роботи та акту.
Разом з тим, у відзиві відповідач посилався на розпорядження директора від 09.09.2022 року № 46/1 про надання документів та своїх посадових обов`язків, після проходження медичного огляду і постановки на військовий облік в районному військовому комісаріаті та зазначає, що позивач прибув на роботу для того, щоб надати документи для приєднання їх до своєї особової справи, а саме : картку працівника, який підлягає попередньому медичному огляду, медичну книжку працівника та копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного з відповідними відмітками.
У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об?єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов?язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов?язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Надаючи відповідний доказ суду апеляційної інстанції без попереднього його надання для оцінки судом першої інстанції, скаржник поважність причин неподання до суду першої інстанції вказаного доказу не зазначає, в той же час колегія суддів апеляційного суду зауважує, що цивільне процесуальне судочинство здійснюється, на основі принципів змагальності та диспозитивності, що знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом або витребування відповідних доказів у сторін, які в силу вимог процесуального закону повинні самостійно довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, зокрема, шляхом подання відповідних доказів, в той час як суд тільки оцінює надані сторонами матеріали.
Враховуючи не наведення скаржником поважності причин неподання наказу Вікторівського психоневрологічного інтернату № 51/1 від 30.09.2022 року «Про виклик на работу Дорошенка Р.П.» та акту про ознайомлення ОСОБА_14 з відповідним наказом від 04.10.2022 року до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом першої інстанцій, з огляду на положення статті 367 ЦПК України.
Долучені відповідачем до пояснення від 24 квітня 2023 року копії відповіді Уманського РУП № № 650, 651 від 11.02.2023 року, з яких вбачається, що СД Уманського управління поліції ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення № 12022255360000855 від 14.10.2022 року, № 12022255360000982 від 22.11.2022 року за заявами ОСОБА_5 з приводу спричинення останньому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 також відхиляються та не приймаються до уваги колегією суддів апеляційного суду з врахуванням зазначено вище. Також, відхиляється та не приймаються до уваги колегією суддів апеляційного суду табель, долучений до відзиву на апеляційну скаргу представником позивача за жовтень 2022 року, оскільки, як вбачається з трекінгу поштових відправлень, відповідь на адвокатський запит отримана 04.02.2022 року, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі.
Колегія суддівапеляційного судузауважує,що відповіднодо ч.ч.1,2 ст.62Конституції Україниособа вважаєтьсяневинуватою увчиненні злочинуі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Доводи скаржника стосовно того, що дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни накладено правомірно, а наказ Вікторівського психоневрологічного інтернату № 59/1 від 16.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є законним та обґрунтованим не знаходять свого відображення у відповідності до матеріалів справи, оскільки відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами, що ОСОБА_4 було порушено саме трудові функції працівника, що випливають з посадової інструкції або з правил внутрішнього трудового розпорядку.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти порушення прав скаржника, які підлягають судовому захисту, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення колегією суддів апеляційного суду.
Із врахуванням зазначеного вище, доводи апеляційної скарги колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично,оскільки є формальними, безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних доказів та посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду позовної заяви, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки такі скаржником не наведені у скарзі, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Виходячи з викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати слід залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу, оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тому судові витрати апеляційним судом не переглядалися.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Вікторівського психоневрологічного інтернату залишити без задоволення.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова
скопійовано
-
скопійовано
-
