open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3618/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»

до Ceske aerolines a.s.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Аерорух)

про стягнення 2 924,00 доларів США, що еквівалентно 79 574,33 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Ceske aerolines a.s. про стягнення 2 924,00 доларів США, що еквівалентно 79 574,33 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач має несплачену заборгованість за надані позивачем у період травень-липень 2021 року послуги з забезпечення повітряних суден метеорологічним обслуговуванням на загальну суму 2 924,00 доларів США, що еквівалентно 79 574,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 відкрито провадження по справі № 911/3618/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство обслуговування повітряного руху України; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив, а третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову.

Оскільки Ceske aerolines a.s. є іноземним суб`єктом господарювання та нерезидентом, який не має свого представництва на території України та місцезнаходженням якого є Чеська Республіка, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, керуючись Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року, до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», суд вирішив за необхідне звернутись із проханням до Компетентного органу Ministry of Justice of the Czech Republic, International Department for Civil Matters (Vysehradska 16, 128 10 PRAHA 2) про вручення відповідачу у справі Ceske aerolines a.s. (Чеська Республіка, Прага 6, аеропорт 1068/30, 161 00, ІПН 45795908) ухвали Господарського суду Київської області від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі № 911/3618/21

З урахуванням зазначеного, ухвалою про відкриття провадження по справі від 20.12.2021 Господарський суд Київської області зобов`язав позивача подати суду в строк до 20.01.2022 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу англійською мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви разом із додатками та прохання про вручення судових та позасудових документів.

Вказаною ухвалою суду від 20.12.2021 у справі № 911/3618/21 Господарський суд Київської області звернувся до Компетентного органу Ministry of Justice of the Czech Republic, International Department for Civil Matters (Vysehradska 16, 128 10 PRAHA 2) про вручення нотаріально засвідчених перекладів ухвали, позовної заяви та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення відповідача на підставі судового доручення про вручення судових документів відповідачу.

Ухвалою суду від 20.12.2021 зупинено провадження у справі № 911/3618/21 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

18.01.2022 від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021.

14.02.2022 від третьої особи були подані пояснення на позовну заяву про стягнення заборгованості.

Подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали, позовної заяви та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення відповідача було направлено до Компетентного органу - Ministry of Justice of the Czech Republic, International Department for Civil Matters (Vysehradska 16, 128 10 PRAHA 2) на підставі судового доручення про вручення судових документів відповідачу 23.02.2022, зазначене поштове відправлення було вручено адресату 27.04.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.09.2022 до канцелярії суду від Міністерства юстиції України було подано лист з додатками, в якому зазначено, що даний пакет документів повертається без виконання з причин, які зазначені у листі Міністерства юстиції Чеської Республіки, а саме: у зв`язку з відмовою отримувати документи, оскільки вищевказані документи були перекладені англійською мовою, а не чеською.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2022 провадження у справі № 911/3618/21 зупинено. У зв`язку із відсутністю фінансування на відправку поштової кореспонденції суду, запропоновано позивачу здійснити направлення пакету документів по даній справі на адресу інших учасників процесу, що не були присутні в судовому засіданні та надати до суду докази відправлення зазначеної ухвали. Зобов`язати позивача в строк до 01.11.2022 подати суду нотаріально засвідчений переклад на чеську мову (у трьох примірниках): - ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви разом із додатками; - ухвали Господарського суду Київської області від 05.10.2022 про зупинення провадження у справі № 911/3618/21.

02.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку встановленого судом ухвалою суду від 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2022 у справі № 911/3618/21 клопотання Державного підприємства «Український авіаційний метерологічний центр» про продовження строку для надання нотаріально засвідченого перекладу на чеську мову (у трьох примірниках) витребуваних ухвалою суду від 05.10.2022 задоволено та продовжено позивачу процесуальний строк для надання оригіналів документів витребуваних ухвалою суду від 05.10.2022.

21.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення нотаріально засвідчених перекладів документів на чеську мову на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2022, докази направлення документів відповідачу та клопотання про покладення на відповідача судових витрат на здійснення перекладу.

05.05.2023 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів отримання відповідачем документів згідно ухвали Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/3618/21, клопотання про долучення документів від 02.11.2022 № 98001-61/98-01, документи згідно з додатками.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 поновлено провадження по справі № 911/3618/21.

Відповідно до п. а ст. 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Гаазької конвенції з міжнародного права (https://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/?aid=249) вбачається, що Чеська Республіка не заперечує проти вручення юридичних документів за дорученням головуючого про направлення документів учасником судового процесу або його представником, якщо документ, який вручається, складений чеською мовою.

05.05.2023 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів отримання відповідачем документів згідно ухвали Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/3618/21, клопотання про долучення документів від 02.11.2022 № 98001-61/98-01, документи згідно з додатками.

З урахуванням зазначеного, господарський судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд Господарський судом Київської області справи № 911/3618/21 та про його право подати відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що судом вчинено всі передбачені процесуальні дії для належного повідомлення відповідача Ceske aerolines a.s. про розгляд справи № 911/3618/21, враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

01.08.2020 Державною авіаційною службою України на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (далі позивач) виданий сертифікат від 01.08.2020 АА № 020975 на право здійснення аеронавігаційного обслуговування (у частині МЕТ).

Як вбачається з Додатку до вказаного Сертифікату, ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» надано право на метеорологічне обслуговування авіації; тип обслуговування: метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів екіпажу; вид обслуговування: метеорологічне обслуговування на етапі планування польотів, метеорологічне обслуговування в аеропортах, на аеродромах, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах.

Тип обслуговування включає в себе наступні підвиди обслуговування: - діяльність з метеорологічного обслуговування зльотів/посадок повітряних суден на контрольованих аеродромах, неконтрольованих аеродромах AFIS та без AFIS, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах; - метеорологічне обслуговування аеропортових служб; - передпольотне інформаційне обслуговування екіпажів.

Місце надання обслуговування: - аеродром Київ/Бориспіль (УКББ); - аеродром Київ/Жуляни (УККК); - аеродром Київ/Антонов-1 (УККТ); - аеродром Київ/Антонов-2 (УККМ).

Відповідно до Статуту ДП «Український авіаційний метеорологічний центр», затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.11.2020 № 629, що розміщений на вебпорталі вказаного підприємства (https://www.uamcdsns.com.ua/dp-uamts/statutni-dokumenty), Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» є спеціалізованим державним підприємством з метеорологічного обслуговування авіації, належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та є провайдером метеорологічного обслуговування цивільної авіації.

Ceske aerolines a.s. (далі відповідач) є суб`єктом авіаційної діяльності, який здійснює діяльність у сфері повітряних перевезень пасажирів і вантажу, та є споживачем послуг з метеорологічного обслуговування ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» при виконанні польотів повітряних суден в повітряному просторі України при користуванні аеродромами, які обслуговує позивач.

При цьому як зазначив позивач, між ДП «УАМЦ» та авіакомпанією Ceske aerolines a.s. певний час існували правовідносини щодо надання платних послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому через агентський договір. Так авіакомпанія Ceske aerolines a.s. оплачувала метеорологічне обслуговування ДП «УАМЦ» через посередника Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», який виступав агентом ДП «УАМЦ» по договору про надання агентських послуг та стягував з авіакомпаній плату за метеорологічне обслуговування.

Листом № 01-22-1023 від 07.03.2018 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» повідомило ДП «УАМЦ», що згідно із зверненням авіакомпанії (Ceske aerolines a.s.) починаючи з 03.03.2018 Аеропортом припинено стягування плати за метеорологічні послуги на рейсах авіакомпанії Ceske aerolines a.s. (CSA) (копія листа наявна в матеріалах справи).

Листом № б/н від 27.03.2018 відповідач повідомив позивача, що авіакомпанія при плануванні рейсів використовує інструмент глобального внутрішнього планування, який є доступним для усіх її договірних агентів з обслуговування рейсів у їх службовій відповідальності, а також для усіх оперативних працівників. Використовуючи цю систему, агенти з обслуговування та керівники дільниць роздруковують, згідно з чинною Стандартною Угодою про наземне обслуговування, всі інформацію (міжнародний запит) про польоти та доставляють її пілотам, що працюють на рейсах. В листі відповідач зазначив, що файли з інформацією про рейс та метеорологічну ситуацію надаються пілотам кожного з рейсів авіакомпанії, в тому числі щодо рейсів з аеропорту Бориспіль (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на лист відповідача № б/н від 27.03.2018, позивач направив відповідачу лист № 02/283 від 03.04.2018, в якому повідомив про те, що при плануванні польоту можливе використання метеорологічної інформації з альтернативних джерел, однак позивач зазначив, що метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на території аеродрому є обов`язковою вимогою та може надаватися лише аеродромним метеорологічним органом, яким є ДП «УАМЦ». Тому листом позивач пропонував відповідачу для безперебійного отримання метеорологічної інформації, необхідної для зльоту/посадки ПС укласти договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування на аеродромі Київ/Бориспіль з ДП «УАМЦ» або оплачувати надані послуги через договір про надання агентських послуг з ДП «МА «Бориспіль» (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на лист позивача № 02/283 від 03.04.2018, відповідач направив позивачу лист № б/н від 09.04.2018, в якому зазначив, що не погоджується із додатками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО), а саме із Додатком 11 та Додатком 4444. Відповідно до цих міжнародних документів ІКАО, усі послуги, зазначені у вашому листі, надаються Службою польотної інформації, яка є невід`ємною частиною Авіаційних/Навігаційних служб та лише частиною Служби контролю повітряного руху та Служб пошуку та порятунку. В листв відповідач зазначив, що авіакомпанія під час рейсів до України сплачує як за авіаційні послуги авіаперевізника, так і за послуги Аеропортової системи обробки даних (ТМА/CTR/TWR) та отримує послуги, вказані у вашому листі, на радіочастоті ATIS, а потім у режимі живого спілкування із авіадиспетчером, який чергує у секторі, у разі отримання дозволу Служби управління повітряним рухом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу лист № 02/796 від 10.11.2020, в якому повідомив відповідача, що ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» є аеродромним метеорологічним органом та сертифікованим провайдером аеронавігаційного обладнання цивільної авіації України в частині МЕТ на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, Київ/Антонов-1 та Київ/Антонов-2. Листом позивач повідомив відповідача, що авіакомпанії необхідно укласти договір про надання послуг з метрологічного обслуговування польотів повітряних суден безпосередньо з провайдером авіанавігаційного обслуговування в частині МЕТ (копія листа наявна в матеріалах справи).

Договір між сторонами про надання послуг з метрологічного обслуговування польотів повітряних суден безпосередньо з провайдером авіанавігаційного обслуговування в частині МЕТ укладений не був. Протилежно суду не доведено.

Позивач твердить, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини із забезпечення метеорологічним обслуговуванням екіпажів відповідача на аеродромі Київ/Бориспіль, який обслуговує позивач, як аеродромний метеорологічний орган, за заявками польотів авіакомпанії Ceske aerolines a.s. за кодом ІКАО «CSA».

За ствердженням позивача, відповідно до інформації (відмітки) про виконання зльоту в добовому електронному плані польотів аеродрому Київ/Бориспіль, відповідач протягом травня-липня 2021 року здійснював користування аеродромом Київ/Бориспіль, виконуючи польоти повітряних суден та використовуючи повітряний простір України.

Позивач, у свою чергу, на виконання міжнародних договорів та чинного законодавства України, протягом травня-липня 2021 року забезпечив відповідача встановленим законодавством України метеорологічним обслуговуванням на аеродромі, з метою забезпечення безпеки польотів в повітряному просторі України, безперервності та ефективності аеронавігаційного обладнання.

На підтвердження вказаного, позивачем долучено до матеріалів справи реєстри обліку кількості міжнародний рейсів за травень, червень та липень 2021 року зі змісту яких вбачається, що:

у травні 2021 року повітряні судна авіакомпанії Ceske aerolines a.s. (код ІКАО «CSA») здійснили 25 польотів з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 850,00 доларів США, що підтверджується реєстром обліку кількості міжнародних рейсів за травень 2021 року, який містить доні з добового електронного плану польотів на аеродромі;

у червні 2021 року повітряні судна авіакомпанії Ceske aerolines a.s. (код ІКАО «CSA») здійснили 30 польотів з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 1020,00 доларів США, що підтверджується реєстром обліку кількості міжнародних рейсів за червень 2021 року, який містить доні з добового електронного плану польотів на аеродромі;

у липні 2021 року повітряні судна авіакомпанії Ceske aerolines a.s. (код ІКАО «CSA») здійснили 31 політ з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 1054,00 доларів США, що підтверджується реєстром обліку кількості міжнародних рейсів за липень 2021 року, який містить доні з добового електронного плану польотів на аеродромі;

При цьому, як зазначає позивач, за фактом виконання кожного польоту ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» забезпечило повітряні судна відповідача метеорологічним обслуговуванням на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль та за кожний здійснений політ нараховував плату.

Судом встановлено, що позивач за результатами наданих послуг за травень-липень 2021 року сформував та надіслав на адресу відповідача акти наданих послуг № 279 від 31.05.2021 на суму 850,00 доларів США, № 354 від 30.06.2021 на суму 1020,00 доларів США, № 382 від 31.07.2021 на суму 1054,00 доларів США, рахунки-фактури № 279 від 31.05.2021 на суму 850,00 дол. США, № 354 від 30.06.2021 на суму 1020,00 дол. США, № 382 від 31.07.2021 на суму 1054,00 дол. США та реєстри обліку рейсів з вартістю обслуговування на загальну суму 2924,00 дол. США.

Згідно наявних у матеріалах справи актів наданих послуг та відповідних їм рахунків вбачається, що у період з травня до липня 2021 року позивачем надано відповідачу послуги з метеорологічного обслуговування на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 2924,00 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з направленням рахунків, актів наданих послуг та реєстрів обліку реєстрів рейсів позивач направляв відповідачу супровідні листи про оплату наданих послуг з метеорологічного обслуговування № 07/453 від 09.07.2021, № 07/457 від 09.07.2021 та № 01/516 від 10.08.2021. На підтвердження направлення вказаних супровідних листів з документами позивач долучив до матеріалів справи списки згрупованих відправлень рекомендованих листів.

Відповідно до змісту листа № 07/453 від 09.07.2021, позивач повідомив відповідача про те, що ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» є єдиним сертифікованим провайдером метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль. Листом позивач повідомив відповідача, що у травні 2021 року авіакомпанією відповідача було здійснено рейси з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 850,00 доларів США, у зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання оплатити надане метеорологічне обслуговування.

Відповідно до змісту листа № 07/457 від 09.07.2021, позивач повідомив відповідача про те, що ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» є єдиним сертифікованим провайдером метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль. Листом позивач повідомив відповідача, що у червні 2021 року авіакомпанією відповідача було здійснено рейси з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 1020,00 доларів США, у зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання оплатити надане метеорологічне обслуговування.

Відповідно до змісту листа № 01/516 від 10.08.2021, позивач повідомив відповідача про те, що ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» є єдиним сертифікованим провайдером метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль. Листом позивач повідомив відповідача, що у липні 2021 року авіакомпанією відповідача було здійснено рейси з використанням аеродрому Київ/Бориспіль на загальну суму 1054,00 доларів США, у зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання оплатити надане метеорологічне обслуговування.

У відповідь на лист позивача № 01/516 від 10.08.2021, 23.08.2021 відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив про повернення рахунку-фактури № 382 від 31.07.2021 та акт наданих послуг № 382 від 31.07.2021. В листі відповідач зазначив, що оскільки послуги не були надані, акт наданих послуг не може бути підтверджений та підписаний, а рахунок-фактура, відповідно, не може бути зареєстрована та оплачений.

Як зазначає позивач, відповідач, всупереч вимогами чинного законодавства України, не здійснив оплати отриманих від позивача аеронавігаційних послуг на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль за період з травня до липня 2021 в загальній сумі 2924,00 доларів США. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2924,00 доларів США.

Правові основи діяльності в галузі авіації регулюються Повітряним кодексом України, згідно із яким державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Частиною 1 ст. 1 Повітряного кодексу України визначено, що аеронавігаційне обслуговування це обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації (пункт 16); провайдером аеронавігаційного обслуговування є суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден (пункт 85); суб`єкт авіаційної діяльності це фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації (пункт 97).

Відповідно до п. 58 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України метеорологічне обслуговування це обслуговування, що включає в себе послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями та спостереженнями, а також іншою метеорологічною інформацією та послугами, що надаються для суб`єктів авіаційної діяльності.

Судом було встановлено, що ДП «УАМЦ» є провайдером аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України в частині метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах, що підтверджується сертифікатом Держаної авіаційної служби України АА № 020975 від 01.08.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Частинами 2, 5 статті 11 Повітряного кодексу України встановлено, що авіаційні правила України підлягають обов`язковому виконанню всіма юридичними та фізичними особами на території України та суб`єктами авіаційної діяльності України за її межами. Авіаційні правила України встановлюють правила та порядок аеронавігаційного обслуговування.

Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 затверджено Авіаційні правила України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» (далі Правила), які встановлюють вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні. Вимоги цих Правил поширюються на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, діяльність яких пов`язана із наданням або отриманням метеорологічного обслуговування у галузі цивільної авіації в Україні, крім суб`єктів державної авіації.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Правил, метою метеорологічного обслуговування цивільної авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації. Ця мета досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов`язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.

Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів повітряних суден, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування цивільної авіації з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів Всесвітньої метеорологічної організації. Виконання польотів повітряних суден цивільної авіації або обслуговування повітряного руху повітряних суден цивільної авіації без метеорологічного обслуговування забороняється (пункт 2 Розділу ІІ Правил).

Пунктом 5 Глави 1 Розділу II Авіаційних правил визначено напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування цивільної авіації: 1) метеорологічні спостереження на аеродромі та надання метеорологічної інформації про стан погодних умов на аеродромі відповідним користувачам: органам обслуговування повітряного руху, експлуатантам та аеродромним службам; 2) метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден в районі аеродрому, зльотів та посадок повітряних суден на аеродромі; 3) збір, обробка, узагальнення та надання метеорологічної інформації експлуатантам або членам льотних екіпажів; 4) прогностичне обслуговування розробка, складання та постачання авіаційних прогнозів погоди органам ОПР та експлуатантам; 5) передпольотне інформаційне обслуговування комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту; 6) стеження за погодними умовами та метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден у визначеній частині повітряного простору; 7) підготовка та надання кліматичної інформації.

Провайдери метеорологічного обслуговування можуть здійснювати діяльність за одним, кількома або всіма зазначеними напрямами.

Згідно з п. 1 Глави 4 Розділу IV Авіаційних правил, для забезпечення зльоту та посадки повітряних суден органам ОПР надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на ПД АСМС (АМС) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.

Згідно зі ст. 35 Повітряного кодексу України уповноважений орган з питань цивільної авіації: 1) розробляє і встановлює вимоги щодо метеорологічного обслуговування цивільної авіації; 2) визначає вимоги щодо порядку метеорологічного обслуговування на аеродромах та маршрутах польотів; 3) здійснює сертифікацію аеродромного метеорологічного обладнання.

Згідно ч. 1-3 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.

Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415 «Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України» визначено, що за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі районів польотної інформації України на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому, стягується плата за встановленими ставками, та встановлено відповідні ставки. Виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України).

Відповідно до інформації Міністерства інфраструктури України, викладеної в листі № 15496/48/10-20 від 11.11.2020, Украерорух не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки повітряних суден на аеродромах та витрати на метеорологічне обслуговування не включаються до одиничної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому. Украерорух не справляє плату за метеорологічне обслуговування на підході та в районі аеродрому (копія листа наявна в матеріалах справи).

Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі третя особа), в яких Украерорух зазначив, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим море, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну, а плату за аеронавігаційне обладнання польотів в України отримує згідно п. 1. ст. 36 Повітряного кодексу України. Водночас Украерорух зазначив, що пунктом 2 ст. 36 Повітряного кодексу України передбачено, що розмір ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

В письмових пояснення Украерорух зазначив, що відповідно до протоколу міжвідомчої наради з питань розподілу функцій з метеорологічного обслуговування аеронавігації у зв`язку з упровадженням Украерорухом системи централізованого метеорологічного забезпечення аеронавігації (СЦМЗА) від 28.05.2009, затвердженого заступником міністра транспорту та зв`язку України головою Державіадміністрації та заступником міністра з надзвичайних ситуацій України, а також на виконання вимог наказу Державіадміністрації від 08.05.2009 № 311 «Про метеорологічне забезпечення аеронавігації на маршруті» з 01.06.2009 Украерорух виконує функції щодо метеорологічного обслуговування аеронавігації виключно на маршрутах / у районах польотів.

Водночас в пояснення Украерорух зазначив, що плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден на підході та в районі аеродрому не включає вартості послуг з метеорологічного обслуговування на підході та в районі аеродрому, які надаються уповноваженим органом з метеорологічного обслуговування авіакомпаніям користувачам повітряного простору України. Згідно з вимогами нормативних документів Міжнародної організації цивільної авіації (CAO) та Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль), членами яких є Україна, витрати на забезпечення послуг з метеорологічного обслуговування користувачів повітряного простору України компенсуються підприємством виключно за рахунок одиничних ставок плати за послуги з організації повітряного руху на маршруті. які встановлені та введені в дію наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415 «Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України». Отже, чинна одинична ставка плати за АНО на підході та в районі аеродрому, затверджена Наказом, не включає витрат на надання послуг з метеорологічного обслуговування повітряних суден на підході та в районі аеродрому.

З урахуванням зазначеного, на думку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, позовні вимоги ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» до Ceske aerolines a.s. про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Таким чином, Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» є сертифікованим провайдером аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України за напрямком метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден, зокрема, на аеродромах Київ/Бориспіль (УКББ).

З поданих позивачем доказів судом було встановлено, що повітряні судна Ceske aerolines a.s. з використанням аеродрому Київ/Бориспіль протягом травня-липня 2021 року здійснили 86 польотів, що підтверджується реєстрами обліку кількості міжнародних рейсів за травень, червень та липень 2021 року, які містять дані з добового електронного плану польотів на аеродромі (копії наявні в матеріалах справи).

Оскільки, як вказує позивач, здійснення зльоту та посадки повітряного судна неможливе без отримання метеорологічної інформації, в силу законодавчих обмежень та відповідно до Авіаційних правил України, відповідач отримував усю необхідну метеорологічну інформацію для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль протягом травня-липня 2021 року.

Судом встановлено, що позивач за результатами наданих послуг за травень-липень 2021 року сформував та надіслав на адресу відповідача акти наданих послуг № 279 від 31.05.2021 на суму 850,00 доларів США, № 354 від 30.06.2021 на суму 1020,00 доларів США, № 382 від 31.07.2021 на суму 1054,00 доларів США, рахунки-фактури № 279 від 31.05.2021 на суму 850,00 дол. США, № 354 від 30.06.2021 на суму 1020,00 дол. США, № 382 від 31.07.2021 на суму 1054,00 дол. США та реєстри обліку рейсів з вартістю обслуговування на загальну суму 2924,00 дол. США.

Згідно наявних у матеріалах справи актів наданих послуг та відповідних їм рахунків вбачається, що у період з травня до липня 2021 року позивачем надано відповідачу послуги з метеорологічного обслуговування на загальну суму 2924,00 доларів США.

Однак відповідач надані позивачем послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль в частині обслуговування зльотів та посадок за період з травня до липня 2021 року на загальну суму 2924,00 доларів США не оплатив. Протилежного суду не доведено.

Отже, спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден у травні липні 2021 року.

Водночас, у пункті 4 розділу ІІ Авіаційні правила України визначено, що провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування цивільної авіації через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах.

При цьому, як було встановлено судом вище, між сторонами не було досягнуто згоди та не укладено в письмовій формі договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден. З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі недотримання сторонами письмової форми правочину, для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів частини другої статті 205 ЦК України, яка регламентує, що поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитися письмовими доказами та поясненнями сторін.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено судом та не спростовано відповідачем шляхом подання доказів, повітряні судна Ceske aerolines a.s. з використанням аеродрому Київ/Бориспіль протягом травня-липня 2021 року здійснили 86 польотів.

Враховуючи вищенаведеним приписи законодавства та оцінивши правовідносини, що виникли між сторонами, господарський суд встановив, що, незважаючи на відсутність підписаного між сторонами цього спору письмового договору у формі єдиного документа, між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» і авіакомпанією Ceske aerolines a.s. виникли господарські відносини за договором надання послуг, укладеним у спрощений спосіб, оскільки відповідач здійснював фактичні дії щодо його виконання, а саме, протягом травня липня 2021 року використовував повітряний простір України для здійснення міжнародних рейсів та рейсів по Україні, а відтак використовував метеорологічну інформацію та отримував відповідні послуги, які були надані позивачем під час обслуговування зльотів і посадок повітряних суден відповідача, та без яких у силу законодавчих обмежень будь-які польоти були б неможливими.

Тобто поведінкою сторін у цих відносинах засвідчено їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Жодних належних та допустимих доказів того, що вказане метеорологічне обслуговування протягом спірного періоду відповідачу надавалось іншою, аніж позивач особою, уповноваженою здійснювати відповідне обслуговування на території України, відповідачем до суду не надано

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду № 910/3898/20 від 26.05.2021, № 910/6404/21 від 01.11.2022.

Оскільки Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах та відповідно не справляє за нього плату, а Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» є єдиним сертифікованим провайдером щодо надання послуг аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України в частині метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден, без якого будь-які польоти були б неможливими, здійснені відповідачем рейси на аеродромі Київ/Бориспіль у період з травня по липень 2021 року свідчать про те, що відповідач в будь-якому разі приймав метеорологічне обслуговування, надане позивачем.

Судом встановлено, що одинична ставка плати за послуги з АНО на підході та в районі аеродрому, затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415, яка справляється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух), не включає метеорологічне обслуговування на підході та в районі аеродрому. Натомість, ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів і посадок повітряних суден на аеродромах законодавчо не встановлено.

Однак, оскільки послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів і посадок повітряних суден відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України здійснюються провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі, суд дійшов висновку, що суб`єкта надання таких послуг не може бути позбавлено права на отримання відповідної плати, тому вартість послуг метеорологічного обслуговування правомірно обраховано позивачем відповідно до вимог Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України, затвердженої наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.01.2012 № 1/2/1.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом статті 599 вказаного кодексу, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом було встановлено, що позивач направляв відповідачу супровідні листи про оплату наданих послуг з метеорологічного обслуговування № 07/453 від 09.07.2021, № 07/457 від 09.07.2021 та № 01/516 від 10.08.2021. Разом з супровідними листами також направлялися рахунки на оплату, акти наданих послуг та реєстри обліку кількості рейсів.

Заперечення відповідача щодо отримання вищенаведених листів матеріали справи не містять, проте вимоги листів про оплату наданих послуг відповідач не виконав.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих позивачем послуг з метеорологічного обслуговування у період з травня до липня 2021 року на загальну суму 2924,00 доларів США. У зв`язку із цим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 2924,00 доларів США. Протилежного суду не доведено, доказів повної оплати наданих послуг до суду не надано.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2924,00 доларів США.

При цьому суд зазначає, що правомірність стягнення з боржника на користь кредитора суми в іноземній валюті без зазначення її еквіваленту у національній валюті України підтверджена правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц.

Приймаючи до уваги висновку суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати зі здійснення нотаріально засвідченого перекладу в сумі 46 248,00 грн.

На підтвердження понесених витрат зі здійснення нотаріально засвідченого перекладу позивачем до матеріалів справи надано копії:

- Договору про надання послуг письмового перекладу № 37/6 від 12.11.2021;

- Додатку № 1 до договору про надання послуг письмового перекладу № 37/6 від 12.11.2021, що має назву «Вартість послуг та терміни виконання письмового перекладу»;

- Платіжного доручення № 3589 від 17.01.2022 на суму 6 732,00 грн;

- Платіжного доручення № 3771 від 17.11.2022 на суму 39 516,00 грн.

- Рахунку-фактури № 37/919-П від 16.11.2022 на суму 39 516,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 4 5 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом частин 6, 7 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 у справі № 911/3618/21 судом зобов`язано позивача подати суду в строк до 20.01.2022 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу англійською мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви разом із додатками та прохання про вручення судових та позасудових документів.

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/3618/21 зобов`язано позивача в строк до 01.11.2022 подати суду нотаріально засвідчений переклад на чеську мову (у трьох примірниках): - ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви разом із додатками; - ухвали Господарського суду Київської області від 05.10.2022 про зупинення провадження у справі № 911/3618/21, у зв`язку із тим, що пакет документів, засвідчений нотаріально на англійську мову, повернувся без виконання з причин, які зазначені у листі Міністерства юстиції Чеської Республіки, а саме: у зв`язку з відмовою отримувати документи, оскільки вищевказані документи були перекладені англійською мовою, а не чеською.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 129 Господарського суду Київської області, а також враховуючи, що позивачем здійснено нотаріально засвідчені переклади документів на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021 та від 05.10.2022, господарський суд дійшов висновку, що фактично понесені позивачем витрати на здійснення нотаріального перекладу були необхідними та неминучими, у зв`язку із чим витрати позивача на здійснення нотаріально засвідченого перекладу документів на загальну суму 46 248,00 грн судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ceske aerolines a.s. (місцезнаходження: Чеська Республіка, Прага, 6, аеропорт 1068/30, 16100; ідентифікаційний номер: 45795908; податковий номер: CZ45795908) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (місцезнаходження: аеропорт, вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324; код ЄДРПОУ 23568810) 2 924,00 доларів США, 46 248,00 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача, та 2 270,00 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко

Джерело: ЄДРСР 111551008
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку