ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Справа № 160/9101/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області викладену у листі від 24 квітня 2023 року за № 18240- 12892/К-01/8-0400/23 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі сформованої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 16 березня 2023 року за №3008, з 01 січня 2022 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року на підставі сформованої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії від 16 березня 2023 року за №3008.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він є пенсіонером Міністерства надзвичайних ситуацій України та перебуває на обліку з 30 грудня 2005 року в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

27 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про перерахунок основного розміру його пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22, з 01.01.2022 року, із урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.03.2023 №3008, яка видана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №18240-12892/К-01/8-0400/23 від 24 квітня 2023 року позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку та повідомлено, що для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з урахуванням оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 16.03.2023 №3008, яка видана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, немає законних підстав.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.01.2022 року на підставі сформованої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 16 березня 2023 року за №3008, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/9101/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

08 травня 2023 року на адресу відповідача надіслано ухвалу про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з додатками.

09 травня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано копію позовної заяви з додатками, що підтверджується розпискою про отримання, яка міститься в матеріалах справи.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 30 грудня 2005 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та вирішено:

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області викладену у листі від 11.11.2022 року за №4905-7058/4909 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду Україні у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області сформувати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 року згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» стосовно посадового окладу та окладу за спеціальне звання «капітан внутрішньої служби», визначених виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, встановленого згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше отриманих сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22, 16 березня 2023 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформлено та видано позивачу оновлену довідку №3008 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2022 року.

Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №3008 від 16.03.2023 року, яка видана позивачу, його пенсія за посадою "Старший інспектор 1 ДПЧ відділу з організації пожежно-профілактичної роботи на закритих об`єктах ГУ МНС України в Дніпропетровській області" складається з наступних видів грошового забезпечення:

посадового окладу - 5560,00 грн.;

окладу за спеціальним званням (капітан вн.сл.) - 1790,00 грн.;

надбавки за вислугу років (45%) - 3307,50 грн.;

надбавки за особливості проходження служби (50%) - 5328,75 грн.;

премії (50%) - 2780,00 грн.;

Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 18766,25 грн.

27 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про перерахунок основного розміру його пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22, з 01.01.2022 року, із урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.03.2023 №3008, яка видана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №18240-12892/К-01/8-0400/23 від 24 квітня 2023 року позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку та повідомлено про наступне.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393».

Після визнання протиправними та скасування зазначених норм інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, крім постанов Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист" окремих категорій осіб» та від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24 лютого 2023 року за №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", не приймалося.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додатково зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №160/19064/22 зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області сформувати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2022 року згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" стосовно посадового окладу та окладу за спеціальне звання "капітан внутрішньої служби", визначених виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2022 року, встановленого згідно України "Про Державний бюджет на 2022 рік", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше отриманих сум.

На виконання рішення суду, довідка про розмір грошового забезпечення від 16.03.2023 за №3008 на ім`я ОСОБА_1 супровідним листом від 22.03.2023 за №4901-2290/4909 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Зобов`язання щодо проведення будь-яких дій згідно з рішенням суду стосується тільки осіб, відповідно до яких прийнято рішення.

Враховуючи зазначені норми, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16.03.2023 року за №3008, яка надана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, немає законних підстав.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.01.2022 року на підставі сформованої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 16 березня 2023 року за №3008, у зв`язку із чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній до 24.02.2018 року встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.

Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Отже, з 30.01.2020 року - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 року знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 року у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №200/3757/20-а.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме з 01.01.2022 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

У даному випадку, системний аналіз вищевикладених нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є факт отримання пенсійним органом відповідної довідки про грошове забезпечення пенсіонера.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постановах 02.04.2019 року (справа № 552/5663/16-а), від 12.06.2019 року (справа № 643/212/17), від 19.07.2019 року (справа № 640/17250/16-а).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнане такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІзі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно діючої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22, 16 березня 2023 року Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області оформлено та видано позивачу оновлену довідку №3008 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2022 року.

Вказана довідка Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області супровідним листом від 22.03.2023 за №4901-2290/4909 довідка про розмір грошового забезпечення від 16.03.2023 за №3008 на ім`я ОСОБА_1 направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області .

Таким чином, посилання відповідача на відсутність прийняття Урядом нового Порядку, яким би регулювалось питання визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не спростовує висновків суду, оскільки неприйняття Урядом нового Порядку не впливає на функціональний обов`язок органу, в якому працював пенсіонер, по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов та порядку для такого перерахунку, аніж встановлені діючою Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Правова позиція узгоджується із висновками викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №813/8801/14.

У нашому випадку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №160/19064/22, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення для вирішення справи №160/9101/23, оскільки рішенням по справі №160/19064/22 вирішено питання стосовно видачі оновленої довідки за нормами чинними на 01.01.2022 року.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а).

Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповіді на заяву, повідомило позивача, про відмову в перерахунку пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, у зв`язку із відсутністю законних підстав на такий перерахунок.

Крім того, така підстава як відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії повністю суперечить суті та меті видачі оновленої довідки на ім`я позивача та яка міститься в матеріалах його пенсійної справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в частині 2 статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі №809/248/18.

У даній справі не проведення перерахунку позивачу його пенсії, мало місце саме з вини відповідача.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Аррас та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").

У рішенні Європейського суду з прав людини за заявою " ОСОБА_2 проти України" №43331/12 від 03 червня 2014 року щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19 січня 2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому статями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов`язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.

Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а щодо розуміння ефективності способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, що виключить подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду, є необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2022 року, згідно оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 16.03.2023 року №3008, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, що містяться у довідці, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2970490935.1 від 27 квітня 2023 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка оформлена Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 16.03.2023 №3008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 16.03.2023 року №3008, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, що містяться у довідці та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник