open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 910/4553/21
Моніторити
Ухвала суду /01.04.2024/ Господарський суд м. Києва Постанова /16.01.2024/ Касаційний господарський суд Постанова /16.01.2024/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.09.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.08.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.07.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.05.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд м. Києва Постанова /02.05.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.05.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.04.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.03.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.03.2023/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /09.02.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.12.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.11.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /31.10.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.07.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /03.05.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.10.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.09.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.06.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/4553/21
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /01.04.2024/ Господарський суд м. Києва Постанова /16.01.2024/ Касаційний господарський суд Постанова /16.01.2024/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.09.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.08.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.07.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.05.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд м. Києва Постанова /02.05.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.05.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.04.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.03.2023/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.03.2023/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /09.02.2023/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.12.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.11.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /31.10.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /18.07.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /03.05.2022/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.10.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.09.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.06.2021/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд м. Києва

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. Справа№ 910/4553/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.05.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 09.02.2023

у справі № 910/4553/21 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 17 030 105,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 17 030 105,99 грн, з яких: 1 051 512,80 грн - 3% річних, 628 721,68 грн - інфляційні втрати, 15 349 871, 51 грн - пеня (з урахуванням зави про зменшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що адміністратор розрахунків сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за І-ІІІ декади березня та травня 2020 року та за І-ІІІ декади червня - липня 2020 року, проте відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі №910/4553/21 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 4604961, 45 грн - пені, 628721, 68 грн - інфляційних втрат, 1051512,80 грн - 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 255451,59 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у розумінні положень Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, з урахуванням змісту укладеного між сторонами договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (також далі - АР) через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд визнав належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати в задоволеній частині та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

- правилами ринку не передбачена і не врегульовані питання відповідальності за порушення строків оплати грошових зобов`язань за рахунками-фактурами, виставленими для регулювання небалансів енергії.

- в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження сформованих рахунків-фактур АР направлених позивачу, а також належних доказів направлення підписаних позивачем рахунків-фактур відповідачу.

- оскільки розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем починається з дати формування розрахунку платежу в системі управління ринком, а не з дати направлення позивачем підписаного рахунку-фактури відповідача, необґрунтовано збільшується період прострочення, що спричиняє безпідставне нарахування та стягнення грошових сум з відповідача.

Окремо скаржник вказує про відсутність його вини у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку.

Відповідач також не погоджується з частковим задоволенням клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому визнає рішення суд першої інстанції законним та обґрунтованим, а відтак просить апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі №910/4553/21 - без змін.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 02.03.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (користувач системи передачі, трейдер, оператор ринку, гарантований покупець, в якості учасника ринку, СБВ) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, ОСП) було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0063-04012/21-150-08-20-00069 (далі - договір).

Договір укладений шляхом надіслання заяви-приєднання від 28.02.2020 № 21-150-08-20-00069.

Так, матеріали справи містять заяву-приєднання від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, з якої вбачається наступне.

ДП НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом- Трейдинг» ДП НАЕК «Енергоатом», надає письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069, розміщеного на офіційному сайті ДП «НЕК «Укрненерго» та з дати реєстрації 02.03.2020 у якості учасника ринку є таким, що приєднався в цілому до Договору та прийняв на себе всі права та обов`язки учасника ринку, визначені цим Договором та Правилами ринку, в частині у ринку електричної енергії.

Ця заява про укладання договору про врегулювання небалансів надана з відкладальною обставиною. Матеріали справи містять повідомлення про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069, в якому ДП «НЕК «Укрненерго» повідомляє ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП НАЕК «Енергоатом», що ДП «НЕК «Укрненерго» вищевказану заяву про укладення договору розглянуто і зазначається наступне.

Вищевказаний Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням ст. 634 ЦК України та розміщений на офіційному сайті ДП «НЕК «Укрненерго».

Даним повідомленням ДП «НЕК «Укрненерго» інформувало про те, що ДП НАЕК «Енергоатом» в особі «Енергоатом-Трейдинг» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку. Ідентифікатор договору: № 0063-04012. Дата акцептування: 02.03.2020.

З моменту акцептування заяви про укладення договору в порядку установленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ранку та чинним законодавством України.

Матеріали справи містять наказ ПАТ «НЕК «Укрненерго» від 16.08.2019 №443, відповідно до якого затверджені умови договору про урегулювання небалансів електричної енергії з додатками.

Так, відповідно до умов договору:

- договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п. 1.1.);

- за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку (п. 1.2);

- надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП. (п. 1.3);

- цей договір укладається за умови приєднання ППБ до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. (п. 1.4);

- загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

За підсумками місяця визначається індикативна величина середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом Ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.

Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку(п.п. 2.1, 2.2.);

- за підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих послуг з балансування (далі - акт), який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ППБ або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (п. 4.2 );

- ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 робочих днів після підписання Сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування (п. 4.3);

- у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України (п. 4.4 );

- при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України. (п. 5.1);

- ППБ має право отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію (пп. 1 п. 5.3);

- ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором (пп. 1 п. 5.4);

- цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання (п. 9.1).

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач придбав електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 та 30.06.2020 та з 01.07.2020 по 31.07.2020, що підтверджується актами від № БР/20/03-0063 від 31.03.2020, № БР/20/04-0063 від 30.04.2020, № БР/20/05-0063 від 31.05.2020, № БР/20/06-0063 від 30.06.2020 та № БР/20/07-0063 від 31.07.2020.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов`язання щодо вчасної оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного Кодексу України та статті 193 Господарського Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк як передбачено договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку, які визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України (п. 1.1.1 Правил ринку).

Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

У п. 1.1.4 Правил ринку викладено значення таких скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.

Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E.

Згідно з п.п. 4.2.1-4.2.2 Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається.

В редакції п. 4.3 Правил ринку чинної на момент виникнення правовідносин передбачено, що протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ПДП і надає доступ до електронної платформи. Чинна редакція викладена наступним чином: протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.

Чинна на момент виникнення правовідносин редакція п. 4.2.4 Правил ринку передбачала, що участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву. Чинна редакція передбачає, що участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву.

Згідно з п. 5.13.10 Правил ринку АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.

АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії. (п. 7.2.1 Правил ринку в чинній на момент виникнення правовідносин редакції).

Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п. 7.7.4 Правил ринку в редакції від 04.12.2020, що є чинною, та п. 7.6.4 в редакції від 16.07.2020).

Як встановлено вище, відповідачем приєднано позивача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування, що підтверджується шляхом поданням заяви-приєднання від 28.02.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного між сторонами Договору у період з березня по липень 2020 року позивачем поставлялась, а відповідачем отримувалась балансуюча електрична енергія, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу балансуючої енергії згідно договору.

Так, згідно з частини 7 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

До матеріалів справи долучені рахунки-фактури датовані періодом від 18.03.2020 по 05.08.2020 щодо оплати відповідачем за придбану балансуючу електроенергію за період з 05.03.2020 по 30.07.2020.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, судом встановлено, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.

Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.

Посилання відповідача, щодо того, що позивач не надав підтверджень щодо отримання відповідачем надісланих йому рахунків судом відхиляються, адже ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.

Отже, з урахуванням приписів Правил ринку та умов договору, що зобов`язують сторін при виставленні рахунків та здійсненні розрахунків керуватись правилами ринку, відповідач зобов`язаний був оплатити позивачу вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів з дати направлення (виставлення рахунку) АР в системі MMS.

(Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №910/15364/20).

Що ж до прив`язки оплати балансуючої електричної енергії до підписання актів, як то передбачено п. 4.3 договору, суд відзначає, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг за балансування.

Тобто, згідно актів здійснюється остаточний розрахунок.

В той же час, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим позивач просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1051512,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 628721,68 грн та пеню у розмірі 15349871,51 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за І-ІІІ декади березня та травня 2020 року та за І-ІІІ декади червня - липня 2020 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача грошових коштів на підставі договору за поставлену електричну енергію.

Водночас, відповідач вказує про відсутність його вини у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що ПАТ "НЕК "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку.

Дані доводи скаржника є необґрунтованими, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно частиною 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 (в подальшому змінено на 7) робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.

При цьому, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.

Згідно частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

При цьому, зміст наведеної статті Закону не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.

З огляду на зазначене вище, ПрАТ "НЕК "Укренерго" не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені становить 15 349 871, 51 грн.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України та пені відповідно до умов договору.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Водночас, 07.09.2021 до суду першої інстанції відповідачем було подано заяву про зменшення штрафних санкцій на 99%.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, беручи до уваги добросовісність поведінки "НЕК "Укренерго" та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, що є винятковим випадком, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов`язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, просить зменшити розмір нарахованої позивачем штрафних санкцій на 99%. При цьому відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 та судові рішення в інших справах.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому за положенням ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти зменшення розміру штрафних санкцій позивач посилається на те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є стратегічно важливим підприємством в галузі енергетики, безпеки та оборони, адже є оператором чотирьох атомних електростанцій України.

Позивач вказує, що загальновідомим фактом є те, що залишається окупованою російською федерацією Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) - найбільша у Європі та третя за сукупною потужністю працююча атомна станція у світі.

До повномасштабного вторгнення російської федерації у 2022 році станція щорічно генерувала близько 40 млрд кВт*год електроенергії, що становило п`яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.

Воєнна агресія російської федерації спричинила виникнення на ринку електричної енергії проблем, які потребують системного та термінового вирішення.

В умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії рф проти України внаслідок зменшення споживання електричної енергії, окупації Запорізької АЕС, систематичного пошкодження російською федерацією мережевої енергетичної інфраструктури значно скоротились обсяги реалізації електроенергії - відпуск електроенергії ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2022 рік на 26,3% (20,7 млрд кВт*год) менше, ніж передбачалося Прогнозним балансом електроенергії ОЕС України від 11.11.2021, а прогнозний відпуск електроенергії за І квартал 2023 року на 29% (5,8 млрд кВт*год) менше, ніж фактичний відпуск електроенергії за І квартал 2022 року.

Згідно із Конвенцією про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 року, яка ратифікована Законом України від 17.12.1997 № 736/97- та Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», які є основоположними у ядерному законодавстві України, найважливішою метою діяльності для ДП «НАЕК «Енергоатом» є безпека ядерних установок, збереження життя і здоров`я людини та навколишнього природного середовища.

ДП «НАЕК «Енергоатом» є ліцензіатом у розумінні Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та має відповідні ліцензії.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», ліцензіат повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з безпеки, а також вимогами виданого дозволу.

Таким чином, в контексті вищенаведеного, позивач вважає прохання апелянта про зменшення пені на 99% є таким, що порушує баланс інтересів сторін, є упередженим стосовно позивача.

Отже, враховуючи специфіку відносин, які склались між сторонами та існують на ринку електричної енергії в Україні, а також статуси учасників договору, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про те, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача пені до 4604961,45 грн. Таке зменшення розміру штрафних санкцій колегія суддів вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4604961, 45 грн пені, 628721, 68 грн інфляційних втрат, 1051512,80 грн - 3% річних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та стягнення з відповідача 4604961, 45 грн пені, 628721, 68 грн інфляційних втрат, 1051512,80 грн - 3% річних.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі №910/4553/21 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі №910/4553/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 у справі №910/4553/21 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4553/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 13.06.2023 після виходу з відпустки колегії суддів.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка

Джерело: ЄДРСР 111517796
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку