open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 639/2793/22

Провадження № 2/639/390/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення заборгованості середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до Харківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому просить з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 19045,10 грн..

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 лютого 2022 року на підставі наказу від 03.02.2022. №63-к Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_1 , була призначена на посаду виконуючої обов`язки директора Харківської регіональної державної лабораторії. Керуючись Положенням про Державну службу України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 667, 05 серпня 2022 року Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було видано наказ № 357-к про призначення нового виконуючого обов`язки директора Харківської регіональної державної лабораторії та встановлено вважати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 03.02.2022р. №63-к «Про призначення виконуючої обов`язки директора Харківської регіональної державної лабораторії», про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці № 12 від 05.08.2022р. Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 05.08.2022р. № 357-к між ОСОБА_1 та Харківською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів були припинені трудові відносини. Однак, в день звільнення 05.08.2022 р., відповідач письмово повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні (видано розрахунковий листок), але не здійснив виплату належних коштів.При звільненні позивач отримала розрахунковий листок з сумою боргу на день звільнення, що становила 13 027,75 грн. (тринадцять тисяч двадцять сім грн. 75 коп.), у т.ч. військовий збір - 195,42 грн. та ПДФО - 2345,00 грн. Всього до виплати: 10 487,33 грн..

Згідно до розрахункового листка виданого відповідачем у зв`язку із звільненням позивача було нараховано до виплати: - 1754,57 грн. - заробітна плата з 01.08.2022 р. по 05.08.2022 р.; - 526,37 грн. - доплата за вислугу років.; - 98,91 грн. - індексація заробітної плати; -10647,90 грн. - компенсація за 15 днів невикористаної відпустки.

Заборгованість Відповідача на день звільнення становила 13 027,75 грн. у т.ч, військовий збір 195,42 грн. та ПДФО - 2345,00 грн. Повний розрахунок відповідач Харківська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснив лише 30 серпня 2022 року. Тобто, заборгованість з виплати належної позивачу суми від дати звільнення до дати фактичного розрахунку становила 17 робочих днів.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту повного розрахунку (з 05.08.2022 р. по 30.08.2022 р.) пройшло 17 робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент повного розрахунку складає 19 045,10 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

24 жовтня 2022 через канцелярію суду, на виконання вищевказаної ухвали суду, позивачем надано заяву про усунення недоліків та квітинцію про сплату судового збору.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

14листопада 2022року представникомвідповідача подановідзив напозовну заяву.В якомузазначив,що Харківськарегіональна державналабораторія Державноїслужби Україниз питаньбезпечності харчовихпродуктів тазахисту споживачівзаперечує протизадоволення позовнихвимог уповному обсязі.Зазначає, щоу відповідностідо вимогзаконодавства 05.08.2022відповідач видавпозивачу копіюнаказу прозвільненя таписьмове повідомленняпро нарахуваннясуми призвільнені.Фактичной розрахунокз позивачембуло здійснено30.08.2022,але таказатримка сталасьне звини відповідача,а зоб`єктивних причин,в т.ч.пов`язаних знаявністю воєнногостану.

Лабораторія є державною установою, яка повністю фінансується з держбюджету. Виплата заробітної плати керівнику Лабораторії (в тому числі виконуючому обов`язки керівника) здійснюється за рахунок загального фонду державного бюджету. Розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, здійснюється Казначейством та органами Казначейства в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених «Порядком виконання повноважень Державкою казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590. Відповідно до п. 19 зазначеного вище Порядку, Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка. Платежі за видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ в другу чергу після здійснення платежів за видатками на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Таким чином, всі витрати Лабораторії, в тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати проводиться територіальним органом Державної казначейської служби з урахуванням фактичної наявності коштів на казначейських рахунках відповідача. В умовах воєнного стану система електронного документообігу між Лабораторією та органом казначейства відсутня.

Процедура звільнення проводилася в останній робочий день тижня, який має скорочену тривалість, позивачу було видано копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані суми при звільненні у відповідності до вимог ст.116 КЗпП, а саме: - розрахунковий листок за серпень 2022 року; - довідку про роботу та заробітну плату, в якій зазначено дохід за період з 01.06.2022 р. по 31.07.2022 р., видану на виконання вимог ст.49 КЗпП України.

Розпорядженням КМУ від 26.04.2022р. № 311-р «Про передачу бюджетних призначень передбачених Міністерству економіки у 2022 році» асигнування за бюджетними програмами, виконавцем яких є Держпродспоживслужба, було передано до головного розпорядника коштів - Господарського-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. В процесі передачі протягом червня - серпня 2022 року, було обмежено користування грошовими коштами відповідача на казначейських рахунках. Порядок переходу та заходи, що вживалися з процесі його проведення, в тому числі щодо призупинення розрахунково-касового обслуговування, наведений в листі Держпродспоживслужби від 12.05.2022 р. № 21.3-7/504.

Повний розрахунок, з урахуванням зазначеного призупинення, було проведено Лабораторією після зняття обмежень у користуванні казначейським рахунком, а саме:

Сформовано та направлено до територіального органу Державної казначейської служби платіжне доручення № 29 від 22.08.2022 р., що підтверджується копією платіжного доручення з відповідними відмітками органу держказначейства: відмітка 22.08.2022 року - про отримання банком, та відмітка 30.08.2022 р. - про проведення банком.

Одночасно, до АТ КБ «Приватбанк» було направлено відповідні документи для здійснення розрахунку з працівником по зарплатному проекту: відомість розподілу витрат до ХРДЛ Держпродспоживслужби від 23.08.2022 р. № 220823РВ000027688229, яка була опрацьована 30.08.2022 р.

Зазначене платіжне доручення № 29 від 22.08.2022 р., опрацьовано органом Державної казначейської служби тільки 30.08.2022 р. з незалежних від Лабораторії причин, що виключає відповідальність Лабораторії за затримку у повному розрахунку в період з 22.08.2022 по 30.08.2022.

Щодо направлення платіжного доручення для здійснення розрахунку з позивачем 22.08.2022, а не в день його звільнення 05.08.2022. Період звільнення позивача за збігом обставин співпав з періодом, коли Державна казначейська служба проводила заміну банківських розрахункових рахунків Відповідача і на момент звільнення попередній банківський рахунок перебував в стадії закриття, а новий рахунок був відсутній, тому відповідач відновив розрахунки, як тільки це стало можливим.

Окрім того, вимоги позивача щодо виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 19045,10 грн є необгрунтованими, оскільки базуються на довідці про дохід, фактично отриманий позивачем за період з 01.06.2022 по 31.07.2022 і не відповідають вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі Порядок № 100).

Позивач помилково ототожнює дохід, поняття доходу, отриманого від роботи в Лабораторії за період 01.06.2022 по 31.07.2022 з поняттям середнього заробітку за цей період. Так, відповідно п. З розділу III Порядку № 100: «3. При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудозого договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо...».

В цей же час, позивачем при розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково включено складність та напруженість нараховану за червень 2022 року у розмірі 4035,50 грн., та помилково додатково виплачену в липні 2022 року.

Виходячи з викладеного, вважає розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який здійснено позивачем та додано до позовної заяви, таким, що не відповідає вимогам ст.10 Закону України № 2136 від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного ману», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590 га фактичним обставинам справи. Відповідачем з урахування вимог Порядку № 100 здійснено контррозрахунок виплати відповідно до вимог ст. 117 КЗпП на загальну суму 10264,50грн. (десять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 50 коп.), який би підлягав застосуванню при розгляді даної справи у випадку відсутності обставин, про які було зазначено вище, тобто відсутності підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці.

16 листопада 2022 року позивачкою на пошту суду направлено заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

01 травня 2023 року через канцелярію суду представником відповідача надані додаткові пояснення по справі. Відповідно до яких, затримка виплати розрахунку позивачу у період з 12 липня по 16 серпня 2022 року не залежала від дій та виникла не з вини відповідача, оскільки рух по рахунках відповідача відновлено лише 16 серпня 2022 року. В наслідок ведення на території Харківської міської територіальної громади бойових дій, де розташована установа, у зв`язку з існуванням загрози для життя і здоровя працівників, відповідачем пререведено відділ бухгалтерського обліку та економічної роботи на дистанційну роботу, що дещо сповільнило можливість 17 серпня здійснити заходи по нарахуванню та виплаті заробітної плати. Система електронного документообігу між відповідачем та територіальним органом Казначейства відсутня, тому потрібен час для того, щоб обмінюватись документами і фізично власноруч доставити підписані документи до органу Казанчейства. Відповідачем, як роботодавцем, вжито всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. В результаті вжитих заходів 22 серпня 2022 сформовано та направлено до територіального органу Державної казначейської служби платіжне доручення від 22.08.2022 №29.

Просять суд визнати вищевикладені обставини і причини поважними, адже внаслідок ведення бойових дій на території, де розташована установа відповідача, виникла затримка виплати розрахункових позивачу строком у три дні.

Крім того, позивачем невірно визначено суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 19045,10 грн. і не відповідають вимогам Порядоку № 100. Просять врахувати обчислення середньої заробітної плати, наведеного в контррохрахунку, доданого до відзиву, відповідно до якого скркдня заробітна платва позивача становиь 1 026,45 грн.

03 травня 2023 року представником відповідача через канцелярію суду подана заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року визнано явку сторін обов`язковою для дачі особистих пояснень по справі.

11 травня 2023 року представником відповідача подані додаткові пояснення, щодо переведення працівників відділу бухгалтерського обліку та економічної роботи на дистанційну роботу, що перешкоджало своєчасно з 16 серпня 202 року здійснити розрахунок позивачем.

02 червня 2023 року на електронну адресу суду надійшлт додаткові пояснення позивача, відповідно до яких вважає що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у відповідача можливості здійснити розрахунок. Просиь позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Позивач надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити. Надала додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача надала до суду додаткові пояснення, відповідно до яких просила відмовити в позові повінстью.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно достатті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийстаттею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріпленоКодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю Українирегулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Приписамист.43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1ст.47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені устатті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно дост.13 Закону України «Про оплату праці»оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

За змістом положень ст.3-1,21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, окрім випадків невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Згідно зіст.116КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено та незаперечується сторонамиу справі, що відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) № 63-к від 03.02.2022 року у період з 07.02.2022 по 05.08.2022 ОСОБА_1 була призначена виконувачем обов`язків директора Харківської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а.с. 9).

Наказом Держпродспоживслужби № 357-к від 05.08.2022 було призначено іншого виконувача обов`язків директора Лабораторії, пунктом 3 зазначеного наказу встановлено «Вважати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з питань безпечності харчових 1/Г продуктів та захисту споживачів від 03 лютого 2022 року № 63-к «Про призначення виконуючої обов`язки директора Харківської регіональної державної лабораторії» (а.с. 10).

Відповідно до розрахункового листа за серпень 2022 року на імя ОСОБА_1 , борг за підприємством на початок місяця 10487,33 грн, який не оспорюється позивачем (а.с.12).

Крім того, відповідно дост.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить ріш

Згідно п.8 Порядоку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З матеріалів справи вбачається, що заробітна плата позивача за останні два місяця роботи перед звільненням становила 24 493,43 грн. (за червень 2022 року) та 23 689,30 грн. (за липень 2022 року), а загалом становить 48 172,73 грн.. Вказана обставина підтверджується довідкою Харківської регіональноїдержавної лабораторіїдержавної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів за вих.№287 від 29.08.2022 року за підписом директора та заступника завідувача відділу головного бухгалтера (а.с. 11).

Суд погоджується з наведеними стороною позивача розрахунками середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, оскільки вони були проведені у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., тоді як відповідач належних розрахунків на спростування доводів позивачки не наддав, посилаючись на те, що позивачем помилково включено до розрахунку премії за червень та липень 2022 року. У контр розрахунку визначено розмір середньоденного заробітку 1 026,45 грн. з розрахунку 24 493,43 + 19653,80/43, а саме з відрахуванням премії за липень 2022 року

Щодо посилань представника відповідача на помилковість розрахунків середнього заробітку позивача через включення до нього розміру премії, суд зазначає наступне.

Згідно з абз 1-3 п. 3 розділу ІІІ цього Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З наведено слід зазначити, що до розрахунку середньоденного заробітку враховуються всі складові заробітної плати в тому числі й відповідні премії. Абзацом 3 розділу ІІІ цього Порядку визначено порядок розрахунку премії , розмір якої має враховуватися при визначенні середньоденного заробітку.

До розрахунку середньоденного заробітку не враховуються лише виплати визначені п.4 Порядку. Надавши контр розрахунок, відповідачем не надано доказів, що премії були включені до випоати в червні та липні 2022 року помилково та відносяться до виплат, визначених п. 4 Порядку.

Таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 1120,30 грн., з урахуванням довідки про заробітну плату за останні два місцяці роботи позивача (48172,73 грн/43 дні).

Згідностатті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності вини в затримкі розрахунку з позивачем при звільненні та заперечення останьої, суд зазначає настпне.

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ від 15.03.2022 року, який регулює особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від тюрми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно частини третьої статті 10 цього Закону, заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.Роботодавець повиненвживати всіхможливих заходівдля забезпеченняреалізації правапрацівників насвоєчасне отриманнязаробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.Звільнення роботодавцявід відповідальностіза несвоєчаснуоплату праціне звільняєйого відобов`язку виплатизаробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» зі змінами, Харківська міська територіальна громада, відповідно до підпункту 14 пункту 6 розділу VII Додатку до цього наказу, відносилася до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно допідпункту 4пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України,Закону УкраїниПро правовийрежим воєнногостану,постановою Кабінет МіністрівУкраїнивід 9червня 2021р.№ 590затверджено Порядоквиконанняповноважень Державноюказначейською службоюв особливомурежимі вумовах воєнногостану,відповідно доп.19якого Казначействота органиКазначейства здійснюютьплатежі задорученнями клієнтівз урахуваннямресурсної забезпеченостієдиного казначейськогорахунка втакій черговості: за видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетних установ здійснюється у другу чергу

Згідно листа Держпродспоживслужби від 12.05.2022 №3-7/5045, відповідно до Розпорядження КМУ від 26.04.2022р. № 311-р «Про передачу бюджетних призначень передбачених Міністерству економіки у 2022 році» (далі Розпорядження) асигнування за бюджетними програмами, виконавцем яких є Держпродспоживслужба, було передано до головного розпорядника коштів - Господарського-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. В процесі передачі протягом червня - серпня 2022 року. Визначено перелік заходів для проведення змін до розпису державного бюджету, в тому числі забезпечити реєстрацію установ в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів ( КВК 041 Господарського-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України) та надіслати копії реєстраційних карток розпорядників бюджетних коштів, намомент призупинення розрахункового-касового обслуговування підготувати інформацію щодо обсгів касових видатків та залишків невикорастаних асигнувань, забезпечити перенесення нерозподілених залишків коштів спеціального фонду державного бюджету, що перебувають на обліку за КВК 120. На відкриті разунки та облік за КВК 041. При цьому повідомлено, що розрахунково-касове обслуговування буде призупинено Державною казначейською службоюз дня отримання довідок про зміни до річного розпису.(а.с. 31-33).

Розпорядженням, відповідно дочастини шостоїстатті 23 Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р.№ 115Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Міністерства економіки і Міністерства аграрної політики та продовольства передано Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з метою здійснення заходів, пов`язаних із безпечністю харчових продуктів та захистом споживачів, на нові бюджетні програми бюджетні призначення, передбачені у 2022 році Міністерству економіки у загальному та спеціальному фондахдержавного бюджетуза програмами: 1209030 Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сумі2 072 220,7 тис. гривень за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання, з них оплата праці - 1 631 589,2 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії - 23 468,6 тис. гривень), у сумі 1 364 209,1 тис. гривень за спеціальним фондом державного бюджету (видатки споживання - 1 209 513,9 тис. гривень, з них оплата праці - 669 207,9 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії - 68 350 тис. гривень; видатки розвитку - 154 695,2 тис. гривень) - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/311-2022-%D1%80#Text ;

Згідно розрахункових листів за червень липень 202 позивача. Нарахування здійснено за новими бюджетними програмами 0412030 (а.с.36).

Дердпродспоживслужбою листом від 07.07.2022 №4-7/8158 на адресу керівників територіальних органів та державних установ, повідомлено про перенесення відповідно до Розпорядження КМУ бюджетних програм за КПКВК 1209030 на нові КПКВК 0412030 таз метою своєчасного проведення зазначених змін визначено прохання у період з 08.07.2022 по 11.07.2022 надати Департаменту управління фінансів та економічної діяльності інформацію щодо обсягів касових видатків та залишків невикористаних асигнувань.

За супровідними листами відповідача за підписом в.о. директора Лабораторії Асланової А. на адресу Начальника УДКСУ у Новобаварському районі м. Харкова були надіслані для роботи документи за КПКВК 1209030 та за КПКВК 0412030 , а саме довідки про зміні до кошторису на 2022 р та кошторис на 2022 р., які зареєстровані та взяті на облік в казначейській службі 16 серпня 2022 року (а.с.76-82).

Відповідно до виписки по рахунках 16.08.2022, видана Управлінням Державної казначейської служби України в Новобаварсьому районі м. Харкова, кошти на рахунках відпвідача за КПКВК 1209030 становить 0,00 по всім кодам, в тому числі 2111-заробітна плата (а.с. 84-85).

Відповідно до виписки по рахунках 16.08.2022, видана Управлінням Державної казначейської служби України в Новобаварсьому районі м. Харкова, кошти на рахунки за КПКВК 0412030 становить 1234693,71 грн, в тому за кодом 2111 заробітна плата. (а.с. 86-88).

Платіжним дорученням № 29 від 22.08.2022 р., відповідачем здійснено платіж на суму 10487, 33 грн з урахуванням податків та інших платежів, з відповідними відмітками органу держказначейства: відмітка 22.08.2022 року - про отримання банком, та відмітка 30.08.2022 р. - про проведення банком (а.с. 34).

Одночасно, до АТ КБ «Приватбанк» було направлено відповідні документи для здійснення розрахунку з працівником по зарплатному проекту: відомість розподілу витрат до ХРДЛ Держпродспоживслужби від 23.08.2022 р. № 220823РВ000027688229, яка була опрацьована 30.08.2022 р (а.с. 35).

Враховуючи наведене суд виключає вину відповідача з поважних причин щодо не здійснення розрахунку з позивачем за період з 05.08.2022 по 16.08.2022 включно та з 22.08.2022 по.30.08.2022.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача, як на поважність причин дистанційну роботу працівників бухгалтерського відділу з 18.05.2022 по 18.11.2022 згідно наказів від 17.07.2022 №70 та від18.11.2022 №217 відповідно, що унеможливило здійснити розрахунок в період з 17.08.2022 по 19.08.2022.

Як зазначено вище, платіж на виплату заробітної плати здійснено 22.08.2022 також в період дистанційної роботи, проте що перешкоджало здійснити платіж після реєстрації кошторису 16.08.2022 відповідачем не надано

Таким чином,суд дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а смае в частині стягнення затримки середнього заробітку з 17.08.2022 по 19.08.2022 (1120,30 х3) у сумі 3 360,90 грн.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц.

Задовольняючи позовні вимоги на 17,65 % від заявлених в позові, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 175,16 грн.

В іншій частині суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.3-5,11-13,76- 82,83,89,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Харківської регіональноїдержавної лабораторії Державної служби України зпитань безпечностіхарчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 17.08.2022 по 19.08.2022 включно у розмірі 3 360 (тои тисячі триста шістдесят) гривень 90 (дев`яносто) копійок з подальшим утриманням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської регіональноїдержавноїлабораторії Державноїслужби Українизпитань безпечностіхарчовихпродуктів тазахисту споживачівна користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 175 (сто сімдесят п`ять) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Харківська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ЄДРПОУ 05381662, місцезнаходження: м. Харків, вул.Москалівська буд.148.

Повний текст рішення складено 13.06.2023.

Суддя С.О. Рубіжний

Джерело: ЄДРСР 111507490
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку