Справа № 450/5038/21 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/515/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Кранйик Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Колич Х.Б.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представниці відповідача Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області - Марушечко М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Мусієвського В.Є. від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить Скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2022р. по справі №450/5038/21 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Вказує, що позивачі по справі є власниками суміжних земельних ділянок на території Кротошинської сільської ради (на цей час Давидівська об`єднана територіальна громада) за межами населеного пункту. Така земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 в 1992 році на основі рішення Зубрянської сільської ради в кількості 5 (п`ять) гектарів для ведення фермерського господарства в с. Кротошин. На основі такого рішення було видано акт на право користування землею з схемою-картою розміщення земельної ділянки. Викопіювання з схеми розміщення земельної ділянки було надано суду. В подальшому дана земельна ділянка була передана у власність шляхом її поділу на дві частини - ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 . Розробка технічної документації для оформлення права власності та безпосередньо видачі державного акту на земельну ділянку здійснювалась за фактичними розмірами земельної ділянки, що використовувалася, тобто тій, яка дійсно перебувала у користуванні позивачів. Проте, в подальшому позивачам стало відомо, що при встановленні конфігурації земельної ділянки були допущені помилки у визначенні її меж без зміни загального розміру такої. Зокрема в результаті таких помилок частина земельної ділянки площею 0,6013 га розмірами т. 82.96, т. 3.20, т. 2.81, т. 5.93, т. 6.11, т. 6.00, т. 40.17, т. 69.05, залишилася позам межами права власності позивачів, хоча використовується ними з 1992 року, є огородженою парканом та ровом. Крім цього, через неправильні розміри земельних ділянок кадастрові номери 4623683500:03:000:0080 та 4623683500:03:000:0124 позивачами фактично захоплено частину дороги загального користування, частину сусідньої земельної ділянки кадастровий номер 4623683500:03:000:0144, та площу охоронної зони під лінією електропередачі, яка не може використовуватися. Надаються відповідні графічні зображення. Позивачі вважають за необхідне зазначити, що їхні права порушені неможливістю встановити приналежність фактично використовуваної земельної ділянки з 1992 року їм на праві власності через допущену невірну конфігурацію землі. На цей час фактично частина їхньої земельної ділянки площею 0,6013 га розмірами т. 82.96, т. 3.20, т. 2.81, т. 5.93, т. 6.11, т. 6.00, т. 40.17. т. 69.05, залишилася позам межами права власності позивачів, і може бути передана третім особам відповідачем Давидівською сільською радою, хоча на неї жодних прав треті особи станом на цей час не мають. В рішенні суду суддя зазначає, що позивач не скористався своїми права на призначення експертизи, хоча позивач і не міг ними скористатися, оскільки подав клопотання про розгляд справи за участю сторін та отримав результат розгляду такого клопотання разом з рішенням суду. При цьому таке клопотання позивач подав відповідно до вимог ухвали суду про відкриття провадження по справі протягом 5 днів з моменту отримання відзиву. В рішенні суду зазначено, що копія звернення ОСОБА_1 , на яке надавалася відмова, суду не надано, що унеможливлює встановлення всіх обставин даної відмови. Проте суд при цьому не захотів проводити розгляд справи за участю сторін, що унеможливило надання суду додаткових доказів чи пояснень з цього приводу.

В судове засідання окрім позивача ОСОБА_1 , представниці відповідача Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області - Марушечко М.Б., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, представниці відповідача - в заперечення скарги, дослідивши матеріали, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзивів, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відзиву на неї, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 13, 81, 88, 89, 137, 141, 247, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 79-1, 152, 198 ЗК України, ст. 5 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 807 від 31 жовтня 2005 року позивачу ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2,5002 га кадастровий № 4623683500:03:000:0080 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 781 від 21 жовтня 2021 року позивачу ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,4999 га кадастровий № 4623683500:03:000:0124 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 419204 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,4999 га кадастровий № 4623683500:03:000:0002. Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 419203 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,5002 га кадастровий № 4623683500:03:000:0003. Відповідями Управління Держгеокадастру у Львівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № Н-11/0-0.29-25/0/358-21, № Н-11/0-0.29-24/0/358-21 від 11 листопада 2021 року стверджується, що земельній ділянці кадастровий № 4623683500:03:00060002 присвоєно кадастровий № 4623683500:03:000:0080, а земельні ділянці кадастровий № 4623683500:03:00060003 присвоєно кадастровий № 4623683500:03:000:0124. З відповіді Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області № 3124 від 04 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі і їх закріплення межовими знаками та висловлено прохання щодо приведення технічної документації у відповідність до чинного законодавства. Відмовою у виправленні помилок № РВ-4601855212021 від 07 липня 2021 року державний кадастровий реєстратор Відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Корилевич П.П. відмовлено ОСОБА_1 у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей і не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням технічних помилок у таких документах. Судом було встановлено, що земельні ділянки не було змінені після того, як позивачі зареєстрували право власності на них. Так, позивачі у позові визнають той факт, що помилки у визначенні меж земельних ділянок були допущені при встановленні конфігурації таких. Тобто, первинна технічна документація, яка була розроблена на замовлення позивачів і яка подавалася ними для отримання таких ділянок у власність, вже містила помилки, які позивачі просять виправити у позовній заяві. Крім того, суд врахував те, що позивачі з 1992 року, тобто приблизно тридцять років користуються земельними ділянками на підставі технічної документації із землеустрою, не мали претензій щодо її виготовлення, як під час отримання вказаної документації, так і після цього не висловили жодних претензій, нарікань чи заяв щодо невідповідності або неправильності координат та їх виправлення. Виявлені помилки приводять до хибного встановлення невідповідності фактичної площі земельних ділянок позивачів площі та розмірам, зазначеним в державному акті на землю, а також до неправильного висновку щодо наявності з боку суміжних землекористувачів та самовільного захоплення земель. Суд прийшов до висновку, що обставини, якими позивачі мотивували свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що такі висновки вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення суду - немає.

22.11.2021 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якому просили:

- виправити помилки щодо конфігурацій земельної ділянки кадастровий номер 4623683500:03:000:0124, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , державний акт ЯА№419204 від 31.03.2006 р., загальною площею 2,4999 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для ведення фермерського господарства, розробленої ФОП ОСОБА_3 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру;

- виправити помилки щодо конфігурацій земельної ділянки кадастровий номер 4623683500:03:000:0080, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , державний акт ЯА№419203 від 31.03.2006 р., загальною площею 2,5002 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості гр. ОСОБА_2 за межами населеного пункту на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для ведення фермерського господарства, розробленої ФОП ОСОБА_3 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру;

Мотивували свої вимоги тим, що у 1992 році ОСОБА_1 на основі рішення Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області отримана в користування земельна ділянка площею 5 га для ведення фермерського господарства в с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області. В подальшому вказана ділянка передана у власність шляхом її поділу на дві частини позивачам. Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 807 від 31 жовтня 2005 року позивачу ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянка площею 2,5002 га кадастровий № 4623683500:03:000:0080 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 781 від 21 жовтня 2021 року позивачу ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,4999 га кадастровий № 4623683500:03:000:0124 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Розробка технічної документації для оформлення права власності та безпосередньо видача державних актів на земельні ділянки здійснювалася по фактичним розмірам використовуваної земельної ділянки, тобто тій, яка дійсно перебувала у користуванні позивачів. В подальшому позивачам стало відомо, що при встановленні конфігурацій земельної ділянки були допущені помилки у визначенні її меж без змін загального розміру такої. А саме, в результаті помилок частина земельної ділянки площею 0,6013 га розмірами т. 82.96, т. 3.20, т. 2.81, т. 5.93, т. 6.11, т. 6.00, т. 40.17, т. 69.05 залишилася поза межами права власності позивачів, хоча використовується ними з 1992 року, є огородженою парканом та ровом. Окрім цього, спірні земельні ділянки фактично захоплюють частину дороги загального користування, частину сусідньої земельної ділянки кадастровий № 4623683500:03:000:0144 та площу охоронної зони під лінією електропередач. Повідомили, що для внесення виправлень вони зверталися до відповідачів, однак отримали відмови. З огляду на вказане, просять позовні вимоги задовольнити.

За ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

За правилами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону.

Порядок виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульовано Законом України від 07 липня 2011 року за № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» та пунктами 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції сторонами не оспорено та не спростовано, - Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 807 від 31 жовтня 2005 року позивачу ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2,5002 га кадастровий № 4623683500:03:000:0080 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 781 від 21 жовтня 2021 року позивачу ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,4999 га кадастровий № 4623683500:03:000:0124 на території Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 419204 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,4999 га кадастровий № 4623683500:03:000:0002.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 419203 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,5002 га кадастровий № 4623683500:03:000:0003.

Згідно відповідей Управління Держгеокадастру у Львівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № Н-11/0-0.29-25/0/358-21, № Н-11/0-0.29-24/0/358-21 від 11 листопада 2021 року, земельній ділянці кадастровий № 4623683500:03:00060002 присвоєно кадастровий № 4623683500:03:000:0080, а земельні ділянці кадастровий № 4623683500:03:00060003 присвоєно кадастровий № 4623683500:03:000:0124.

З відповіді Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області № 3124 від 04 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі і їх закріплення межовими знаками та висловлено прохання щодо приведення технічної документації у відповідність до чинного законодавства.

Відмовою у виправленні помилок № РВ-4601855212021 від 07 липня 2021 року державний кадастровий реєстратор Відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Корилевич П.П. відмовлено ОСОБА_1 у виправленні помилок у зв`язку з встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей і не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням технічних помилок у таких документах.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що розміри, конфігурації та межі земельних ділянок не було змінено після того, як позивачі зареєстрували право власності на них. Так, позивачі у позові визнають той факт, що помилки у визначенні меж земельних ділянок були допущені при встановленні конфігурації таких. Тобто, первинна технічна документація, яка була розроблена на замовлення позивачів і яка подавалася ними для отримання таких ділянок у власність, вже містила помилки, які позивачі просять виправити у позовній заяві.

Крім того, суд першої інстанції правильно врахував те, що позивачі з 1992 року, тобто приблизно тридцять років користуються земельними ділянками на підставі технічної документації із землеустрою, не мали претензій щодо її виготовлення, як під час отримання вказаної документації, так і після цього не висловили жодних претензій, нарікань чи заяв щодо невідповідності або неправильності координат та їх виправлення. Виявлені помилки приводять до хибного встановлення невідповідності фактичної площі земельних ділянок позивачів площі та розмірам, зазначеним в державному акті на землю, а також до неправильного висновку щодо наявності з боку суміжних землекористувачів та самовільного захоплення земель.

Статтею 198 ЗК України визначено, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Виправлення помилок, допущених у відомостях державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою здійснюється виключно на підставі та в порядку, встановленому Законом № 3613-VI, а саме, державним кадастровим реєстратором .

Чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок, проте у матеріалах справи немає доказів того, що позивачі скористалися цим порядком для усунення помилок у конфігураціях належних їм земельних ділянок.

Відповідно до пункту 139 цього Порядку у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

При цьому, норми пункту 153 Порядку № 1051 визначають, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визнанню наявності помилки та для набуття підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення недостовірної інформації, у яку спочатку необхідно внести зміни.

Відповідно до статті 9 Закону № 3613-VI та підпунктів 1, 5, 6 пункту 6 Порядку № 1051 внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів та відмови у їх наданні, виправлення помилок у Державному земельному кадастрі є самостійними повноваженнями відповідача.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 08 квітня 2020 року у справах за № 520/2093/19; від 08 липня 2020 року у справі за № 362/2698/15-ц та від 20 серпня 2020 року у справі № 806/1578/16.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Пашко Є.О. у своєму відзиві вказала, що позивачі не зверталися до органу Держгеокадастру для ініціації процедури встановлення недостовірної інформації, що позивачами не оспорюється. Крім того, позивачами не надано суду доказів, якими спростовувалися б твердження представника ОСОБА_4 щодо того, що процедура встановлення недостовірної інформації не була розпочата.

Окрім цього, навіть теоретично, виготовлення нової технічної документації із землеустрою не призведе до поновлення прав позивачів, оскільки виготовлена технічна документація стала підставою для державної реєстрації земельних ділянок, їм присвоєні кадастрові номери, внесені і зареєстровані у державному земельному кадастрі суміжні землекористувачі вже отримали Держані акти щодо права власності на земельні ділянки, а тому вимоги про зобов`язання виправити помилки із землеустрою на земельні ділянки, що перебувають у їх власності не може бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки зазначені обставини будуть порушувати права та інтереси третіх осіб.

Судом першої інстанції правильно вказано, що встановлення обставин, на які покликаються позивачі, а саме залишення частини земельної ділянки площею 0,6013 га розмірами т. 82.96, т. 3.20, т. 2.81, т. 5.93, т. 6.11, т. 6.00, т. 40.17, т. 69.05 поза межами права власності позивачів, фактичне захоплення спірними земельними ділянками частини дороги загального користування, частини сусідньої земельної ділянки кадастровий № 4623683500:03:000:0144 та площі охоронної зони під лінією електропередач вимагає спеціальних знань фахівця-геодезиста або інженера геолога і не може бути встановлено судом самостійно з наданих графічних матеріалів.

Водночас, позивачами клопотань про призначення відповідної експертизи для встановлення вказаних обставин не заявлялося, висновки експерта, виготовлені до розгляду справи на замовлення позивачів також не подавалися, що унеможливлює перевірку судом обставин, на які посилаються позивачі як на підставі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до правильного висновку, що обставини, якими позивачі мотивували свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 червня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра