ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/883/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
прокуратури: Ткачук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 (колегія суддів у складі: Мельник О.В. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 (суддя Крамар С.І.)
у справі № 924/883/21
за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства
про стягнення 10880408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка",
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позову
1. Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - Позивач) до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (далі - Відповідач) про стягнення 10880408,00 грн збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (далі - Парк).
2. Позов мотивований посиланням на виявлений згідно з актом перевірки №210/05 від 19.03.2021 (далі - Акт) факт заподіяння збитків державі на спірну суму внаслідок здійснення Відповідачем незаконної порубки 2484 дерев різних порід на території Парку на підставі незаконно виданих лісорубних квитків за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів. При цьому прокурор обґрунтував необхідність звернення з позовом бездіяльністю Позивача щодо захисту інтересів держави у зв`язку з виявленими порушеннями через відсутність відповідного фінансування.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у позові відмовлено.
4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
5. Постановою Верховного Суду від 26.07.2022 вказані рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Верховний Суд зауважив, що без дослідження та надання оцінки відповідним доказам (Акту, польовим переліковим відомостям, на які в Акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до Акту (від 19.03.2021 №27)) неможливе встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме - факту вирубки Відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
7. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у позові відмовлено.
8. Судові рішення мотивовані відсутністю належних доказів неправомірної поведінки Відповідача у спірних правовідносинах та обґрунтованого розрахунку суми збитків. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що подані прокурором на підтвердження позовних вимог докази не можуть бути достовірними доказами, що свідчать про порушення Відповідачем норм природоохоронного законодавства.
9. Зокрема, з огляду на скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020, суди дійшли висновку про неможливість визначити площу та межі земельних ділянок Відповідача, які були включені до Парку на час проведення спірної перевірки та на яких Відповідач здійснював спеціальне використання лісових ресурсів.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
10. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
11. Касаційна скарга подана з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
12. Заперечуючи проти висновку судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість визначити площу та межі земельних ділянок Відповідача, які були включені на момент проведення перевірки 19.03.2021 до Парку, прокурор посилається на надання оцінки таким обставинам Верховним Судом у постанові від 26.07.2022 при попередньому розгляді справи, а також визначення меж територій Відповідача, що увійшли до Парку, при розгляді справи №822/1828/17 (постанова Верховного Суду від 23.07.2019).
13. Прокурор зазначає про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо визначення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду до встановлення їх в натурі, посилаючись на правову позицію щодо імперативності вказаної норми, сформовану в постанову Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №910/11164/16, а також зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування її саме у справах про стягнення шкоди.
14. Також касаційна скарга мотивована посиланням на чинність відповідного охоронного зобов`язання на час проведення спірної перевірки, зважаючи на положення пункту 3.4 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, яка неправильно застосована судами за відсутністю висновків Верховного Суду щодо її застосування.
15. Крім того, прокурор вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 36 переліку, затвердженого Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру в сфері господарської діяльності", та неправильне застосування його судами попередніх інстанцій.
16. Прокурор вважає, що Акт та додані ним докази (інформації про відсутність звернень Відповідача щодо отримання дозволів та лімітів, листи про погодження рубок) суди не досліджували, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення. Зокрема, на думку прокурора, суди дослідили лише описову частину Акту та не дослідили надані прокурором документи, що підтверджують фактичну рубку у відповідних кварталах (товарно-транспортні накладні, договори підряду, акти виконаних робіт), у зв`язку з чим дійшли хибного висновку про те, що зафіксовані в ньому відомості не свідчать про порушення природоохоронного законодавства.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
18. Відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги, зокрема, щодо законності дій Позивача при проведенні відповідної перевірки, щодо порушення Відповідачем порядку спеціального використання природних ресурсів, а також посилань на обізнаність Відповідача про межі Парку та недослідження під час нового розгляду документів про створення Парку, доказів, що підтверджують спірні рубки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
19. Рішенням Хмельницької обласної ради №11 від 10.06.1998 створено склад координаційної ради по розробці проєкту створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (Парк).
20. Згідно з протоколом №1 від 16.09.1998 координаційна рада сприяння створенню Парку, зокрема, затвердила комісію з вибору земельної ділянки під Парк, затвердила акт вибору земельної ділянки під Парк з його схемою та з погодженням меж землекористувачами і землевласниками.
21. Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998 надано згоду на включення до Парку 11693,4 га земель району без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.
22. Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 створено на території Шепетівського та Полонського районів Парк площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов`язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999 розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об`єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проєкт організації території Парку.
23. У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об`єктів місцевого значення, які включаються до складу Парку, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво - квартали 71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с. Мальованка - площею 60 га; Мальованське лісництво - квартал 65, виділ 13, квартал 55, виділи 1, 11, 13, 14, квартал 67, виділи 19, 22, квартал 81, виділи 4-7, квартал 82, виділи 1, 2; а також наведено перелік землекористувачів.
24. Рішенням Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 20.12.2001 надано згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу Парку, в тому числі 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002 надала згоду на включення до складу Парку території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.
25. Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 №23-11/2004 розширено Парк за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
26. Рішенням Хмельницької міської ради №8-20/2005 від 23.12.2005 затверджено Положення про Парк у новій редакції, згідно з яким: Парк загальною площею 16919,4 га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів; територія Парку не вилучається із землекористування, зокрема, Відповідача (4395,3 га), квартал 11, квартал 12, виділи 9-20, квартал 13, виділи 40-43, 45-49, квартали 17, 19, 21-34, 38-75; функціональне зонування території здійснюється на підставі Проєкту організації території; на території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.
27. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №111 від 07.04.2016 віднесено до відповідних категорій ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні, зокрема, Відповідача - 2165,3 га лісозахисні ліси та 4545,7 га експлуатаційні ліси.
28. У квітні 2016 Позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів відповідачем, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявлено.
29. 30.05.2017 Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 направив Відповідачу охоронне зобов`язання від 30.05.2017 №9/5 (далі - Охоронне зобов`язання), в пункті 2 якого зазначено, що Відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області. Охоронне зобов`язання оформлене та видане в установленому законом порядку, містить підпис директора департаменту та печатку.
30. У пункті 3 Охоронного зобов`язання зазначено, що землекористувач зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об`єкта) природно-заповідного фонду.
31. Згідно з пунктом 4 Охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об`єкта, що перебуває у його користуванні.
32. Рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 від 21.06.2019 визнано таким, що втратило чинність рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23.12.2005 №8-20/2005.
33. Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк "Мальованка", згідно з яким парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проєкту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проєкту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.
34. Територія Парку поділена на заповідну, регульовану та стаціонарну рекреаційну зони. На землекористувачів у межах парку оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території (п.п. 4.3, 5.4. Положення)
35. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 №733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", з урахуванням висновку державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, затверджено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.
36. Проєкт організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів не затверджено.
37. На підставі зазначеного рішення до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація.
38. Працівники Позивача 19.03.2021 провели позапланову перевірку щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено Акт.
39. Згідно з Актом перевіркою встановлено порушення вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 статті 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд", оскільки Відповідач виписав лісорубні квитки на проведення лісовідновних та вибіркових санітарних рубок на території Парку за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів. При цьому проведено перелік зрізаних дерев різних порід та замір відповідних пнів.
40. Також у Акті зазначено, що до нього додані польові перелікові відомості та заперечення Відповідача.
41. У вказаних запереченнях від 19.03.2021 Відповідач не погоджується з Актом та звертає увагу на те, що в Акті наведені посилання на польові перелікові відомості в кількості 8 штук, які до Акту не додані, що унеможливлює факт ознайомлення з ними. Також Відповідач зазначив, що наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обладміністрації від 24.06.2019 М43-Н затверджено Положення про Парк, на місцевості межі території природно-заповідного фонду - Парку не винесені в натурі, межові знаки не передані під охорону, не надано проєкт організації території Парку, не проведено зонування лісових насаджень та не надано на погодження до Шепетівського РСЛП Проєкт землеустрою до організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
42. Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку направлений на доопрацювання, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.
43. Позивач здійснив розрахунок шкоди через незаконно зрізані дерева на території Парку: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 167 штук - на загальну суму 544783,00 грн; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 236 штук - на загальну суму 885055,00 грн; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 347 штук - на загальну суму 969457,00 грн; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 264 штук - на загальну суму 968843,00 грн; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 252 штуки - на загальну суму 1431680,00 грн; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 432 штуки - на загальну суму 1479251,00 грн; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 497 штук - на загальну суму 1555946,00 грн; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 619 штук - на загальну суму 3045393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.
44. 05.04.2021 Позивач надіслав Відповідачу листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев у Парку на загальну суму 10880408,00 грн.
45. Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021 повідомив прокуратуру, що в нього відсутнє Охоронне зобов`язання, а в Положенні про Парк, затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.
46. Листом від 20.04.2021 ВО "Укрдержліспроект" повідомило прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування Відповідача на площі 6711,0 га; об`єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території РСЛП не були виділені у зв`язку з наявністю судових спорів та Проєкту організації території Парку.
47. Згідно з листом 01.06.2021 Департамент природних ресурсів та екології, не затверджував та не погоджував ліміти на використання природних ресурсів у межах території Парку.
48. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі справа №822/1828/17, яка залишена без змін за результатами апеляційного та касаційного переглядів, відмовлено у позові Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до директора Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень щодо оформлення та видачі Охоронного зобов`язання.
49. Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проєктів Положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов`язань. Зокрема, окружний адміністративний суд зазначив, що така обставина, як недодання до Охоронного зобов`язання картографічних матеріалів меж території, що передається під охорону, не є підставою для визнання нечинним оспорюваного охоронного зобов`язання.
50. Суди у справі №822/1828/17 також встановили, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 №21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено Парк площею 15660,3 га, який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 №23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території Парку увійшли лісові землі відповідача загальною площею 4359,30 га. Листом №03/2-3108 від 30.05.2017 Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації направив на адресу відповідача Охоронне зобов`язання.
51. На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020 №10, укладеного в результаті проведення процедури відкритих торгів між Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації та ЗАЦ "Карат", розроблено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області. Також було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації.
52. До Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.
53. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 (яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 02.08.2022) задоволено адміністративний позов Відповідача - визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 №733/2020-р.
54. Верховний Суд у вказаній постанові виходив із того, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі; а згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, тому його необхідно повернути на доопрацювання.
55. 07.09.2022 прокурор подав суду копії польових переліскових відомостей зрізаних на території Відповідача дерев різних порід, копії виданих Відповідачем лісорубних квитків з період з січня 2019 до січня 2021 року.
56. Згідно з листом від 19.11.2018 №02-1635 Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства погодило Відповідачу надані переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства при дотриманні вимог статті 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Листи аналогічного змісту надіслано Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства Відповідачу 11.10.2019, 10.11.2020, 29.12.2021.
57. Згідно з листом Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 03.08.2022 №05-762/2022 відповідно до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995, протягом 2020-2022 років за результатами розгляду матеріалів комісійних лісопатологічних обстежень лісонасаджень, проведених за участю інженерів-лісопатологів Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист", управління погоджувало переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Відповідачу. При цьому зверталась увага на необхідність отримання відповідних погоджень та лімітів у департаменті природних ресурсів та екології Хмпельницької обласної державної адміністрації.
58. Представник Відповідача подав суду засвідчену 15.09.2022 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Голуб О.Є. заяву свідка ОСОБА_1 .
59. У заяві свідок вказав, що у період 09-19.03.2021 працівники Позивача за його участі, зокрема, лісових масивах Відповідача, у тому числі кварталі 34 виділ 17-18, кварталі 57 виділ 15, кварталі 48 виділ 13 та кварталі 33 виділ 27, не проводили обстеження площ та будь-які обміри пнів дерев, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання, тому відмітки у вищевказаних польових перелікових відомостях про те, що ОСОБА_1 відмовився від їх підписання є неправдивими.
60. ОСОБА_1 послався на те, що під час проведення відповідної перевірки він не наділявся повноваженнями на підписання будь-яких документів від імені Відповідача, на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Позивача, та не мав дозволу, доручення або іншого мандату (документа, що засвідчує законність представництва) на представництво інтересів Відповідача перед УСБУ в Хмельницькій області, Позивачем та їх посадовими (службовими) особами у період 09-19.03.2021.
61. Водночас ОСОБА_1 зазначив, що працівники Позивача, коли прибули на перевірку до Відповідача, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК, яку в силу її розмірів та особливостей використання не помітити неможливо.
62. Листом від 22.09.2022 №101/15-41-6016/2022 Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що Проєкт організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами не затверджувався.
63. Листом №88 інф (вих.)-22 від 21.09.2022 Хмельницька обласна рада повідомила, що на підставі постанови Верховного Суду від 02.08.2022 Хмельницькій обласній військовій адміністрації повернуто Проєкт організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів.
64. 11.10.2022 прокурор подав суду копії товарно-транспортних накладних за період з 18.05.2020 до 30.01.2021, що підтверджують відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених вище кварталах, картосхеми функціонування зонування Парку.
Позиція Верховного Суду
65. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
66. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
67. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
68. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
69. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
70. Зокрема, підставою для цивільно-правової відповідальності є порушення лісового законодавства та законодавства України про природно-заповідний фонд (ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд"). До таких порушень належать незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників; нецільове використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу тощо.
71. За визначенням, наведеним у статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На таких землях забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч.ч. 1, 3).
72. Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (в тому числі встановлення й зміна їх меж) врегульований розділом VII Закону України "Про природно-заповідний фонд", зокрема, у статті 52 якого передбачена розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків.
73. Відповідно до частини 4 статті 7 вказаного Закону до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
74. Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається, зокрема, обласними радами (ч. 3 ст. 53 вказаного Закону).
75. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання (ч. 5 ст. 53 вказаного Закону).
76. Інструкцією щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 №65, передбачено, що охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. У охоронному зобов`язанні зазначаються, зокрема: площа території чи об`єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника). До охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону (п.п. 1.3, 2.2, 3.2).
77. За вимогами статті 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
78. До спеціального використання лісових ресурсів належать: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування тощо. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно відповідними органами виконавчої влади (на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування), власниками лісів або постійними лісокористувачами (ст. 67-69 Лісового кодексу України).
79. Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п. Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").
80. Водночас оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.
81. Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, не допускається включення до такого акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), він позбавлений можливості спростувати цей факт.
82. З огляду на таке суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що саме лише посилання в Акті на факт вирубки дерев, проведений в порядку спеціального лісокористування на підставі дозвільних документів - лісорубних квитків, не може свідчити про порушення відповідачем природоохоронного законодавства та наявність підстав для нарахування збитків.
83. Для стягнення з Відповідача як постійного лісокористувача шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства через здійснення ним незаконної порубки (вирубки) дерев на території Парку, у цій справі необхідним є передусім з`ясування, зокрема, факту здійснення порубки дерев та факту такої порубки саме на території Парку у порушення норм природоохоронного законодавства за відсутності лімітів і без отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів.
84. Саме у зв`язку з необхідністю належного дослідження наведених обставин Верховний Суд направив цю справу на новий розгляд постановою від 26.07.2022, в якій наголосив, що без встановлення факту здійснення Відповідачем спірної порубки (вирубки) відсутні підстави для дослідження інших умов для покладення на Відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, зокрема, й таких як створення та зміни меж Парку з віднесенням до території Парку тієї частини, яка перебуває в користуванні Відповідача, повідомлення йому про такі обставини та видачі Охоронного зобов`язання, а також для перевірки складу та підстав нарахування відповідної суми збитків.
85. Верховний Суд наголосив, що без дослідження та без надання оцінки відповідним доказам (Акту, польовим переліковим відомостям, на які в Акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до Акту) неможливо встановити фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме - факту вирубки Відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди.
86. Однак при новому розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій знову зосередилися на дослідженні обставин щодо встановлення меж Парку, де Відповідач здійснив спірну порубку, як території об`єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку, щодо оформлення Охоронного зобов`язання, щодо визначення території господарської діяльності Відповідача, яка належить до Парку.
87. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з висновку про відсутність доказів щодо організації та встановлення меж Парку на час складання Акту, площі та меж земельних ділянок Відповідача, які були включені до Парку на момент проведення перевірки 19.03.2021, обізнаності про них Відповідача, пославшись на ненадання картографічних матеріалів, які мали бути додані до Охоронного зобов`язання, втрату чинності Положенням про Парк, затвердженим 23.12.2005, і відсутністю в новій редакції Положення вказівки на площу та межі земельних ділянок Відповідача, переданих до Парку, а також визнання протиправним та скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку через необхідність його доопрацювання.
88. Проте, як слушно зазначає прокурор у касаційній скарзі, при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не врахували імперативний характер норми, закріпленої в частині 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", при визначенні меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду до встановлення їх в натурі, залишивши поза увагою встановлені ними обставини щодо створення та розширення Парку уповноваженим органом із включенням до його складу (без вилучення у землекористувачів) земельних ділянок (за відповідними переліками) згідно з проектом створення Парку.
89. Водночас всупереч вказівкам, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду знову належним чином не дослідили докази, надані на підтвердження факту здійснення Відповідачем спірної вирубки дерев, та не надали належну оцінку відомостям Акту про такий факт і запереченням Відповідача проти Акту з огляду на їх підтвердження чи спростування іншими доказами, зокрема, польовими переліковими відомостями, актами виконаних робіт тощо.
90. Тобто суди вирішили спір у справі без належного встановлення обставин щодо наявності чи відсутності вчинення Відповідачем спірного діяння - вирубки дерев, зафіксованої в Акті. Тоді як саме встановлення такого факту є необхідною передумовою для оцінки правомірності дій Відповідача з точки зору дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема вчинення їх на території, передбаченій проектом створення Парку, або поза її межами, з отриманням необхідних дозвільних документів на спеціальне використання природних ресурсів чи без них, а також для надання оцінки наявності чи відсутності інших елементів цивільного правопорушення, з`ясування обставин щодо вини Відповідача в заподіянні збитків та їх розміру (в разі наявності).
91. Отже, господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не дотримались вимог статей 74, 86, 236, 269, 316 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв`язку з чим неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши вказівки Верховного Суду щодо необхідності встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору щодо застосування цивільно-правової відповідальності на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.
92. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
94. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
95. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
96. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 у справі №924/883/21 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков
