ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9310/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в переведенні його на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 01.01.2022 його на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позов обґрунтовано тим, що статус інваліда війни підтверджено рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі №320/9875/21, відтак він має право на отримання пенсії по інвалідності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2022 про переведення на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач, відмовляючи у переведенні пенсії на пенсію по інвалідності діяв протиправно, що підтверджується обставинами справи.

Враховуючи, що він неодноразово звертався до пенсійного фонду з заявою про надання йому рішення про відмову у переведенні його на пенсію по інвалідності, однак останнє так ним і не було отримано, тому вказане свідчить про обгрунтованість його позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України, ветераном праці, постраждалим від ЧАЕС 4 категорії та пенсіонером органів внутрішніх справ України з 02.07.2008, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

При цьому, у відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №1082086 від 29.06.2021 позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 22.06.2021, причина захворювання: «захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС».

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №320/9875/21 зобов`язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021 вх. №1164 про видачу посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» із прийняттям відповідного рішення, з врахуванням висновків суду.

На виконання вказаного рішення суду Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 від 31.12.2021, відповідно до якого пред`явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Як наслідок, позивач звернувся до відповідача щодо встановлення йому надбавки до пенсії.

Однак, 20.01.2022 листом відповідача №1000-0203-8/10472 позивача повідомлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та з 01.01.2022 позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни встановлено надбавку в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надалі, 24 січня 2022 року позивач подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії, в якій просив призначити пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.01.2022.

Листом відповідач від 02.02.2022 №1000-0203-8/15517 повідомив, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо не призначення йому пенсії по інвалідності, позивач звернувся з цим позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2038/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії по інвалідності в розмірі 60 % грошового забезпечення від 24 січня 2022 року.

13 вересня 2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про переведення останнього з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Листом від 03.10.2022 №1000-0203-8/98626 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, що перехід на пенсію по інвалідності, в розмірі 40% від грошового забезпечення є недоцільним, так як заявник не належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в переведенні його на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки право позивача на переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ передбачене положеннями пункту 13 розділу XV Закону № 1058-IV та статті 7 Закону №2262-ХІІ і воно не залежить від розміру пенсії по інвалідності, який отримуватиме пенсіонер після переведення його на таку пенсію, вказане свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в переведенні позивачу на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення.

Однак, враховуючи, що відповідачем не приймалось рішення про переведення позивача на пенсію по інвалідності або рішення про відмову у переведені на пенсію по інвалідності відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, тому позовні вимоги позивача в частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести його з 01.01.2022 на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є передчасними.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

При цьому, правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до вимог статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Згідно зі статтею 20 Закону №2262-ХІІ залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, поділяються на такі категорії: а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

За правилами статті 21 вказаного Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно з вимогами частини першої статті 26 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»- довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.

Аналіз вищевикладених норм свідчить про те, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію призначаються на підставі та у спосіб, визначений Законом №2262-ХІІ.

При цьому, згідно зі статтею 10 Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії АВ №1082086 від 29.06.2021 позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 22.06.2021, причина захворювання: «захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

У зв`язку із встановлення ІІІ групи інвалідності, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою встановленої форми про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію по інвалідності.

Однак, відповідач у листі від 03.10.2022 №1000-0203-8/98626 повідомив позивачу про недоцільність переходу на пенсію по інвалідності в розмірі 40% від грошового забезпечення, так як заявник не належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Разом з тим, право позивача на переведення на пенсію по інвалідності не залежить від розміру пенсії, який отримуватиме пенсіонер після переведення його на таку пенсію, а також від доцільності/недоцільності переведення на такий вид пенсії у зв`язку із зменшенням розміру пенсії, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 травня 2021 року у справі №520/1972/19.

При цьому, постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами) (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з приписами пунктів 17-18 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Аналогічна процедура щодо порядку розгляду заяви та прийняття рішення встановлена й для інших видів пенсій.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача лише через недоцільність переходу на пенсію по інвалідності, втім не розглядав наявність/відсутність інших підстав для такого переведення.

Тобто, пенсійним фондом не приймалось рішення про переведення позивача на пенсію по інвалідності або рішення про відмову у переведені за цим Законом, натомість Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 03.10.2022 повідомило позивача лише про недоцільність такого переведення у формі листа.

У даному випадку, лист відповідача не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, а відповідачем не приймалось рішень, які обмежують реалізацію соціальних гарантій позивача чи які свідчать про відмову у виконанні законних вимог.

Крім того, матеріали справи не містять жодного рішення у розумінні вимог Порядку №3-1 за наслідком розгляду відповідачем заяви позивача про призначення чи перерахунок пенсії.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію по інвалідності є передчасними, тому належним способом захисту порушеного права у даному випадку є необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2022 про переведення на пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук