ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2023 року м. Дніпросправа № 185/2305/22(2-а/185/39/22)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 року (головуючий суддя Юдіна С.Г.)

в адміністративній справі №185/2305/22(2-а/185/39/22) за позовом ОСОБА_1 до відповідачів:

старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича,

Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті

про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернувся 10.03.2022 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. (відповідач-1), Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті(відповідач-2), просила:

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місце проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00006093 від 06.01.2022 року, судові витрати покласти на відповідачів.

Позов обґрунтовано тим, що постановою від 06.01.2022 року серія ВМ №00006093 старшого державного інспектора відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34 000грн. за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, за те що вона нібито допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 21,5 % (7,148 тон) 08.11.2021 року о 11.42 год., за адресою: М04 км 186+237 Донецька область, зафіксовано транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 . Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу VOLVO FM днз НОМЕР_1 , його повна маса 52000 кг, маса без навантаження 17 240 кг. Вказаний транспортний засіб належить ПП «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» на праві приватної власності. Відповідно до видаткової накладної №5 від 08.11.2021 року ТТН №100100015 від 08.11.2021 року перевезення шлаку здійснювалось у кількості 12,85 т. Враховуючи вищенаведене маса транспортного засобу без навантаження складає 17 240 кг., а маса вантажу складає 12 850 кг, всього 30090 кг, тому на момент фіксації загальна маса транспортного засобу не перевищувала встановлені законом норми. Зважування вантажу відбувалося у русі, що не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на здвоєну віст транспортного засобу, оскільки не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг. Транспортний засіб не було зупинено і відповідачами не здійснено жодних заходів щодо перевірки достовірності ваги автомобіля. Оскаржувана постанова не містить інформації про тип транспортного засобу від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється не вказана інформація про фактичну масу (вагу) вказаного в постанові транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,5 % (7,148 тон). Відповідно до п. 22.5 ПДР, для транспортного засобу який визначено у постанові застосовується: фактична маса до 40 тон, навантаження на одиночну вісь - 11т., здвоєні осі - до 16 т.

Відповідачами не надано майже ніяких відомостей, які б дозволили визначити повну масу транспортного засобу, не визначено навантаження по іншим осям, та інші відомості, які сукупно могли б визначити ймовірне порушення з боку позивача. Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ПДР України.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач підтвердив належними та допустимими доказами правомірність дій відповідача щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності на підставі ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким позов задовольнити.

Вказує, що у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки габаритно-вагові показники транспортного засобу відповідали допустимим нормам для контейнера. Зазначає, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог інструкції, затвердженої наказом від 27.09.2021 №512. Суд першої інстанції не врахував, що постанова про накладення штрафу в розмірі 34000грн. не містить категорії транзитного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь) та ін. Постанова відповідача містить лише масу перевантаження вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння гранично допустимої фактичної маси транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Однак вказаної інформації постанова відповідача не містить, відсутні і докази на підтвердження перевищення встановлених параметрів.

Державною службою України з безпеки на транспорті подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ВМ №00006093 від 06.01.2022 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а саме за те, що 08.11.2021 року, о 11 год. 42 хв., за адресою М-04, км 186+237 Донецька область зафіксовано транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 21,5 % (7,148 тон), відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметирів (а. с. 6)

Вказаною постановою на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

Позивачка вважає протиправною постанову серії ВМ №00006093 від 06.01.2022 року про накладення на неї на неї штрафу.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:

своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У свою чергу, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

На підтвердження наявності/відсутності вини та вчинення особою адміністративного правопорушення надаються та досліджуються докази.

Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу та події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 22.5 ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує:

за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м),

за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м),

за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м),

фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т),

навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т),

здвоєні осі - 16 т,

строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т,

здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в постанові серії ВМ №00006093 від 06.01.2022 року зазначено, що зафіксовано транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 21,5 % (7,148 тон) (а. с. 6).

При цьому в постанові не зазначено та не надано доказу, який саме норматив перевищено (яка вага (навантаження на вісь) допустима та яка вага (навантаження на вісь) встановлено під час звішування).

Зокрема в постанові серії ВМ №00006093 від 06.01.2022 року вказано про факт перевищення але не надано доказів перевищення відповідних вагових параметрів, що є суттєвим для встановлення наявності/відсутності вини особи та адміністративного правопорушення.

Водночас позивачка надає докази, що відповідно до ТТН №100100015 від 08.11.2021 року, перевезення шлаку здійснювалося у кількості 12,85 т. Маса транспортного засобу без навантаження складає 17 240 кг, а маса вантажу 12 850 кг, всього 30 090 кг, що не перевищує норми встановлені законом.

Отже позивачка зазначає про відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Також колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу VOLVO FM днз НОМЕР_1 , його повна маса 52000 кг, маса без навантаження 17 240 кг. (а.с. 7, 8).

Слід зазначити, що в контексті п. 22.5 ПДР України відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз зазначених обставин справи та норми законодавства дають підстави для висновку, що позивачка дотрималася вимоги вищезазначеної норми та обрала вагу, яка водночас не перевищила як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Зокрема в силу пункту 22.5 ПДР України допустиме навантаження на здвоєні осі - 16 т.

Однак матеріали справи не містять (відповідачем не надано) доказів, що вказаний транспортний засіб мав перевищення на здвоєні вісі, тобто перевищив 16т.

Слід зазначити, що Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.03.2023 року витребувано у відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті докази та пояснення щодо таких питань:

які вагові показники при зважуванні мав транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 , що зафіксований 08.11.2021 року о 11.42 год., за адресою: М04 км 186+237 Донецька область, та який саме ваговий норматив навантаження на здвоєну вісь було порушено відповідальною особою?

На виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду відповідачем надано пояснення від 06.04.2023 року, однак відповідачем не надано відповіді на поставлені питання та докази, а саме:

які вагові показники при зважуванні мав транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 , що зафіксований 08.11.2021 року о 11.42 год., за адресою: М04 км 186+237 Донецька область, та

який саме ваговий норматив навантаження на здвоєну вісь було порушено відповідальною особою.

Водночас відповідачем додано додаткову інформацію щодо транспортного засобу НОМЕР_1 , згідно якої судом апеляційної інстанції встановлено, що транспортний засіб мав вагу 38 318, до не перевищує встановлений пунктом 22.5 ПДР України ваговий норматив (40000).

Також, згідно доданої відповідачем додаткової інформації щодо транспортного засобу НОМЕР_1 , судом апеляційної інстанції не встановлено перевищення на здвоєні осі - 16 т.

Таким чином відповідачем не доведено, що позивачка допустила порушення п. 22.5 ПДР України та як відповідальна особа, обрати вагу, яка перевищила як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;

однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;

двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;

трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Приміткою до ст. 132-1 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно постанови серії ВМ №00006093 від 06.01.2022 року перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України:

навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу VOLVO FM, днз НОМЕР_1 склало на 21,5 % (7,148 тон).

Однак зазначена обставина не знайшла підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що правопорушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WAGA - WIM35, зав. №7, який має сертифікат відповідності UA.TR.113 - 0619/05F - 21 від 13.04.2021.

Згідно експертного висновку автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі WAGA відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі «WAGA». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації» з рівнем гарантії Г-2.

Натомість, виходячи з того, що відповідачем при прийнятті постанови серія ВМ №00006093 від 06.01.2022 року не досліджено та не враховано питання, що мають значення при прийнятті зазначеної постанови, а також не надано до суду докази, щодо питань які вагові показники при зважуванні мав транспортний засіб VOLVO FM, днз НОМЕР_1 , що зафіксований 08.11.2021 року о 11.42 год., за адресою: М04 км 186+237 Донецька область, та який саме ваговий норматив навантаження на здвоєну вісь було порушено відповідальною особою, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не дослідив зазначених питань, не з`ясував у повному обсязі обставини, що мають значення для розгляду справи, що, як наслідок, потягло помилковий висновок про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачкою доведені обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Вищезазначене є підставою для висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду підлягають розподілу витрати у справі на користь позивачки (сплата судового збору за подання позову та апеляційної скарги) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (1240,50 грн. (квитанція №0.0.2470302484.1 на суму 496,20 грн., квитанція ID0824-9154-9615-2683 на суму 744,30 грн.).

Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 року - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ № 00006093 від 06.01.2022 року - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати у справі в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок гривень) 50 грн. (квитанція №0.0.2470302484.1 на суму 496,20 грн., квитанція ID0824-9154-9615-2683 на суму 744,30 грн.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 30.05.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова