СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року Справа № 480/1332/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Верещаки Я.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бровко Р.М.,

представника відповідача - Калини О.В.,

представника третьої особи - Копейченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1332/23

за позовом ОСОБА_1

до Кролевецької міської ради,

третя особа - Відділ освіти Кролевецької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення в частині,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кролевецької міської ради, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Кролевецької міської ради від 31.01.2023 Про затвердження плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки в частині пункту 1 цього плану.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30 листопада 2022 року сесія Кролевецької міської ради прийняла рішення Про затвердження плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки. Пунктом 1 цього плану передбачено до 01.09.2023 року припинення набору учнів до 1 класу Опорного закладу Кролевецький ліцей №3 Кролевецької міської ради. Позивачка (як мама доньки 2017 року народження) вважає порушеним гарантоване Законом України Про освіту право її дитини навчатись у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини, а саме Опорному закладі Кролевецький ліцей №3.

Крім цього, 27.11.2022 педагогічний та батьківський колектив листом із 324 підписами звернулись до Кролевецького міського голови Лехмана В.Г., депутатського корпусу восьмого скликання Кролевецької міської ради, начальника відділу освіти Масалиги С.В. з проханням про недопущення трансформації 03 Кролевецький ліцей №3 шляхом заборони набору до 1-го класу здобувачів освіти у 2023-2024 навчальному році та наступних роках.

У відповіді Кролевецького міського голови №01-30/2791 від 12.12.2022 основним аргументом трансформації названо економію бюджетних коштів.

Позивачка вважає таке обґрунтування непереконливим, оскільки загальна кількість учнів майбутніх перших класів у місті Кролевець в результаті такої трансформації не зменшиться, а отже не зменшиться і кількість класів. Очікувана кількість першокласників в Кролевці на 01.09.2023 становить 165 дітей, нормативна наповнюваність класу не більше 30 учнів, що дає змогу сформувати в місті не менше 6 перших класів. Оскільки державна субвенція виділяється з розрахунку на одного учня, що загальна сума коштів не залежить від того, в яких саме школах будуть відкриті ці 6 перших класів.

Обґрунтування про перевантаженість приміщення 03 Кролевецький ліцей №3 також є безпідставним. При потужності закладу в 1176 учнів, сьогоднішній наповнюваності близько 500, ліцей може прийняти 400-500 старшокласників з усієї громади (демографія говорить, що їх не буде більше). Деякі депутати Кролевецької міської ради аргументували рішення тим, що в результаті трансформації повинні постраждати всі школи, і, оскільки, решта ліцеїв реорганізуються в гімназії та втрачають 10-11 класи, то і школа №3 повинна чимось поступитись. Таке рішення назвали компромісом. Сумнівний аргумент, щоб не залишити в громаді жодного закладу, який навчає дітей з 1 по 11 класи. Жодних інших обґрунтувань не було надано.

12 грудня 2022 року ОСОБА_2 письмово звернувся до Кролевецького міського голови Лехмана В.Г. з вимогою вилучити пункт 1 плану вказаного рішення як такий, що суперечить законодавству.

У відповіді №01-30/2937 від 26.12.2022 було зазначено, що пункт 1 рішення щодо припинення набору учнів до 1 класу Опорного закладу Кролевецький ліцей №3 винесений на повторний розгляд постійної комісії Кролевецької міської ради з питань освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, соціального захисту населення, адміністративно - територіального устрою, забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

12-16 грудня 2022 року управлінням Державної служби якості освіти у Сумській області був проведений аналіз діяльності Кролевецької міської ради та відділу освіти Кролевецької міської ради щодо реалізації державної політики у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти на відповідній території; реалізації місцевими органами визначених законодавством прав та обов`язків засновників закладів освіти в частині формування ефективної мережі закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, що забезпечує якісну та доступну освіту.

У висновках за результатами здійснення управлінням Державної служби якості освіти у Сумській області аналізу діяльності Кролевецької міської ради та відділу освіти Кролевецької міської ради, затвердженими 04.01.2023 року начальником управління Державної служби якості освіти у Сумській області, вказано на порушення законодавства, зокрема:

- заходи Плану трансформації щодо припинення з 01.09.2023 року набору учнів до 1 класу опорного закладу Кролевецький ліцей № 3 Кролевецької міської ради у разі їх реалізації будуть суперечити установчим документам закладів освіти. Відповідно до Статуту опорного закладу Кролевецький ліцей № 3 Кролевецької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням двадцятої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 20.04.2022 року, та ліцензії на провадження освітньої діяльності заклад забезпечує здобуття початкової освіти, (додаток 6, стор.4, останній абзац, стор.5, перший абзац).

- 30.11.2022 року рішенням тридцятої сесії восьмого скликання Кролевецької міської ради затверджено План трансформації, у якому визначено заходи щодо припинення з 01.09.2023 року набору учнів до 1 класу опорного закладу Кролевецький ліцей № 3 Кролевецької міської ради, за яким закріплена територія обслуговування. Визначені заходи не можуть бути реалізовані, оскільки порушують гарантоване державою право дитини здобувати початкову освіту у комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена відповідно до рішення двадцять сьомої сесії восьмого скликання Кролевецької міської ради від 15.09.2022 року територія обслуговування, на якій проживає ця дитина та право на здобуття початкової освіти у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини. Отже порушуються вимоги абзаців другого та третього частини 1 статті 13 Закону України Про освіту.

За результатами аналізу було надано рекомендації, а саме: ужити заходів щодо недопущення порушення норм чинного законодавства під час реалізації заходів, визначених Планом трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки, затвердженим рішенням тридцятої сесії восьмого скликання Кролевецької міської ради від 30. 11.2022 року.

31 січня 2023 року сесія Кролевецької міської ради затвердила в новій редакції План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022- 2027 роки, у пункті 1 якого знову передбачено припинення набору учнів до 1 класу Опорного закладу Кролевецький ліцей №3 Кролевецької міської ради з 2023-2024 навчального року.

Таким чином, Кролевецькою міською радою не були враховані рекомендації Державної служби якості освіти у Сумській області щодо недопущення порушення норм чинного законодавства під час реалізації заходів, визначених Планом трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки.

Дане рішення порушує Положення про опорний заклад освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 532), а саме: пункт 4 - Опорний заклад освіти утворюється з метою створення умов для здобуття особами початкової та базової середньої освіти.

Враховуючи вищезазначене, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з метою поступового приведення мережі закладів загальної середньої освіти до вимог законодавства у сфері освіти рішенням дев`ятнадцятої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 25 січня 2022 року "Про створення робочої групи з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади" було створено робочу групу з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади та затверджено її склад.

Рішенням двадцять восьмої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 07 жовтня 2022 року внесено зміни до рішення дев`ятнадцятої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 25.01.2022 "Про створення робочої групи з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади" та викладено Склад робочої групи з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади в новій редакції.

Робочою групою з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади вивчалося питання розвитку освіти на наступні 5 років по кожному закладу загальної середньої освіти, та було з`ясовані наступні обставини. Незабезпеченість по оплаті праці педагогів на 2023 рік становить 13 млн.грн. Аналіз мережі закладів освіти змушує відшуковувати раціональні форми функціонування та розвитку загальної середньої освіти, оптимізації існуючих закладів для задоволення освітніх потреб населення Кролевецької міської територіальної громади. Проблема полягає у тому, що стан шкільної мережі не відповідає демографічній ситуації в громаді: за останні роки чисельність учнів скоротилась, тоді як кількість освітніх закладів залишилась майже незмінною. Заходи з оптимізації шкільної мережі планується провести з метою створення єдиного освітнього простору, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів та вихованців. Крім того, питання трансформації закладів загальної середньої освіти - обов`язкова вимога Закону України "Про повну загальну середню освіту", необхідно забезпечити до 2027 року функціонування ліцею на території громади.

Після вивчення питання трансформації закладів освіти робочою групою з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади, проект Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради (далі - План трансформації) був винесений на розгляд постійної комісії Кролевецької міської ради восьмого скликання з питань освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, соціального захисту населення, адміністративно-територіального устрою, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, яка рекомендувала винести його на розгляд на пленарному засіданні Кролевецької міської ради.

Рішенням тридцятої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 30 листопада 2022 року "Про затвердження Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки" затверджено План трансформації.

Зважаючи на звернення батьків та педагогічних колективів, зауваження депутатів міської ради робочою групою з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади додатково було вивчено питання трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради.

11 січня 2023 року, 18 січня 2023 року, 24 січня 2023 року були проведені засідання робочої групи з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади.

На зазначених засіданнях були заслухані директори закладів освіти, батьки дітей, голова профспілкової організації освіти і науки, депутати Кролевецької міської ради, начальник відділу освіти Кролевецької міської ради.

24 січня 2023 року членами робочої групи з трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської територіальної громади одноголосно було прийнято рішення винести на розгляд постійної комісії Кролевецької міської ради восьмого скликання з питань освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, соціального захисту населення, адміністративно-територіального устрою, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян зміни до Плану трансформації.

24 січня 2023 року та 31 січня 2023 року були проведені засідання постійної комісії Кролевецької міської ради восьмого скликання з питань освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, соціального захисту населення, адміністративно-територіального устрою, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

За результатами розгляду даного питання було вирішено погодити проект рішення та внести в порядок денний чергової тридцять третьої сесії План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022 - 2027 роки у новій редакції та рекомендували відділу освіти Кролевецької міської ради розробити графік громадських слухань та взяти участь у громадських обговореннях, які стосуються ліквідації та перепрофілювання освітніх закладів.

31 січня 2023 року на пленарному засіданні тридцять третьої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання прийнято рішення "Про внесення та затвердження змін до Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки", яким внесено та затверджено зміни до Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради, затвердженого рішенням тридцятої сесії Кролевецької міської ради восьмого скликання від 30 листопада 2022 року та викладено План трансформації у новій редакції.

Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту".

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 175-182, том 1).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивачка не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 126-128, том 1).

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 210-217, том 1).

22.04.2023 в судовому засіданні ухвалою суду залучено Відділ освіти Кролевецької міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі в розгляді даної справи.

У наданих поясненнях Відділом освіти Кролевецької міської ради зазначено наступне.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про повну загальну середню освіту, що визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи повної загальної середньої освіти. Зі вступом в дію зазначеного Закону з`явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що має сприяти підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального, культурного потенціалу суспільства та особистості.

Згідно статті 35 Закону України Про повну загальну середню освіту, здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують: - початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти; - гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти; - ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.

Згідно розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про повну загальну середню освіту:

5-1. Рекомендувати засновникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, до 1 вересня 2027 року привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом, врахувавши строки набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними пунктом 1 цього розділу.

5-2. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

5-3. Засновникам ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених пунктом 5-2 цього розділу, шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством.

Враховуючи вищевказане та з метою приведення типів закладів загальної середньої освіти у відповідність до вимог чинного законодавства, забезпечення здобуття початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, створення належних умов функціонування галузі освіти та надання освітніх послуг на території Кролевецької громади, Кролевецька міська рада прийняла Рішення яким було визначено "створення профільного ліцею з базовою середньою освітою без початкової ланки на базі Опорного закладу "Кролевецький ліцей № 3" Кролевецької міської ради" до 01.09.2027 року (п. 9 Рішення).

Тобто, з 01 вересня 2027 року повинен функціонувати профільний ліцей на базі Опорного закладу "Кролевецький ліцей № 3" Кролевецької міської ради" з належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, з відібраними на конкурсних засадах педагогічними працівниками, керівником закладу освіти, новими установчими документами та ліцензією.

Рішення передбачає комплексну поетапну трансформацію всієї мережі закладів освіти Кролевецької міської ради, яка, в тому числі, надає змогу продовжити навчання учнів початкової ланки на базі Опорного закладу "Кролевецький ліцей № 3" Кролевецької міської ради, що були прийняті до 2023-2024 року з подальшими продовженням навчання на рівні базової середньої освіти вже у профільному ліцеї, (діюча ліцензія на провадження освітньої діяльності за рівнем - початкова освіта), а п. 1 Рішення - безперервне навчання в іншому закладі освіти, оскільки учні які б були зараховані до 1 класу 03 "Кролевецький ліцей № 3 м починаючи з 2023 -2024 року, не змогли б закінчити навчання у даному закладі на рівні початкової ланки, і змушені були переводитись до іншого закладу освіти.

Позивач має можливість подати заяву про зарахування її дитини до першого класу Ліцею № 1 Кролевецької міської ради, який знаходиться приблизно на такій же відстані від її будинку, як і 03 "Кролевецький ліцей № 3" Кролевецької міської ради.

Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану в Кролевецькому ліцеї №1 Кролевецької міської ради з 01 вересня 2022 року здійснюється в змішаній формі, у дві зміни. У Кролевецькому ліцеї №1 Кролевецької міської ради кабінет соціального педагога та практичного психолога суміщені. У закладі освіти станом на 04 квітня 2023 року функціонує ресурсна кімната та продовжується робота над облаштуванням. Функціонують укриття за адресами: проспект Миру, буд. 4 (Акт оцінки об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 31 серпня 2022 року), проспект Миру, буд. 2 (Акт 2 оцінки об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 16 листопада 2022 року), бульвар Шевченка, буд. 26а (акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 27 липня 2022 року).

З метою виконання рекомендацій додатку 16 листа Міністерства освіти і науки № 1/9530-22 від 19.08.2022 року "Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році" освітній процес у Кролевецькому ліцеї № 1 Кролевецької міської ради організовано у дві зміни. Розклад уроків враховує оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури. Для забезпечення безпеки учнів та учениць, при розробленні розкладу уроків враховано рекомендації щодо одночасного перебування в одній спортивній залі чи майданчику учнів, які відносяться до однієї вікової групи та проведення більшості уроків фізичної культури на відкритому повітрі.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 2-4, 18- 22, том 2).

Ухвалою суду від 05.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти задоволення позовних вимог просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача та представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 30 листопада 2022 року сесія Кролевецької міської ради прийняла рішення Про затвердження плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022-2027 роки. Пунктом 1 цього плану передбачено до 01.09.2023 року припинення набору учнів до 1 класу Опорного закладу Кролевецький ліцей №3 Кролевецької міської ради (а. с. 10-12, том 1).

31 січня 2023 року сесія Кролевецької міської ради затвердила в новій редакції План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Кролевецької міської ради на 2022- 2027 роки, п. 1 якого передбачено припинення набору учнів до 1 класу Опорного закладу Кролевецький ліцей №3 Кролевецької міської ради з 2023-2024 навчального року (а.с. 6-9, том 1).

Позивачка (як мама доньки 2017 року народження) вважає порушеним гарантоване Законом України Про освіту право її дитини навчатись у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини, а саме Опорному закладі Кролевецький ліцей №3, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з частиною 1 статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 1 квітня 2010 року (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією Українита законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Абзацом 2 пункту 30 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Відповідно до положень статті 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Положеннями частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Так, частинами першою-третьою статті 3 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) визнчено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Згідно із частиною третьою статі 4 Закону № 2145-VIII держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти.

Відповідно до частин другої, третьої статті 12 Закону № 2145-VIII повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про повну загальну середню освіту, що визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи повної загальної середньої освіти.

Статтею 4 Закону України Про повну загальну середню освіту передбачено, що повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;

базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;

профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.

Згідно зі статтею 32 Закону України від 16.01.2020 № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Згідно статті 35 Закону України Про повну загальну середню освіту, здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують: - початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти; - гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти; - ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії. Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.

Так, згідно розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про повну загальну середню освіту:

5-1. Рекомендувати засновникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, до 1 вересня 2027 року привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом, врахувавши строки набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними пунктом 1 цього розділу.

5-2. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

5-3. Засновникам ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених пунктом 5-2 цього розділу, шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством.

Отже, системний аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що законодавець надав виключне право приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання навчального закладу комунальної форми власності місцевій (сільській, селищній, міській) раді, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Суд також наголошує, що чинним законодавством порядок проведення перепрофілювання навчальних закладів не визначено.

Так, у судовому засіданні представники сторін по справі не змогли зазначити яким чинним нормативно- правовим актом визначено конкретний алгоритм процедури перепрофілювання навчальних закладів, а тому суд приходить висновку, що міські ради уповноважені самостійно визначити які навчальні заклади необхідно перепрофілювати та у який спосіб.

Так, подібні правовідносини викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 за позовом про визнання протиправним і скасування рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи. Визначаючи юрисдикцію спору у цій справі Велика Палата Верховного Суду, зазначила, зокрема, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Верховний суд ухвалою від 03.05.2023 по справі №500/3752/21 зазначив, що висновок викладений у цій постанові про те, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установине ґрунтується на положеннях законодавства, фактично може бути застосований і у розглядуваній справі, оскільки у цій справі спір також виник щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування - засновника закладу освіти (комунальної установи), про реорганізацію цього закладу освіти.

Також, Верховний суд зазначив, що спір про оскарження правомірності рішення Кременецької міської ради щодо перепрофілювання (зміни типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області не відноситься до спорів, що виникають з корпоративних відносин, тому застосування до спірних правовідносин пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України є безпідставним.

З огляду на зазначене, вважав, що даний спір має розглядатися в суді адміністративної юрисдикції.

З урахуванням викладеного, справу № 500/3752/21 за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ освіти Кременецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наведені висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 та ухвалі від 03.05.2023 по справі №№500/3752/21 суд приходить висновку, що власник закладів освіти-Кролевецька міська рада реалізує своє право на реформування закладів освіти на виконання норм розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про повну загальну середню освіту на власний розсуд, а тому у суду відсутні підстави для визнання чинного рішення протиправним з наведених підстав.

Також, суд зазначає, що допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_2 не навів суду жодних відомостей про порушення відповідачем процедури прийняття рішення. Сам по собі факт обговорення та прийняття компромісних рішень під час визначення статусу перепрофілючих навчальних закладів не є підставою для визнання оскаржуваного рішення незаконним.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, а саме необхідність проведення громадських обговорень, оскільки пунктом 3 наведеного рішення визначено обов`язок проведення громадського обговорення пропозицій виключно щодо реорганізації, зміни типу, ліквідації закладів освіти у сільській місцевості (а.с.190 том.1).

Щодо порушеного права позивачки суд зазначає наступне.

Так, частиною 3 статті 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.

Отже, слід резюмувати про наявність в Україні відповідних державних гарантій щодо здобуття повної загальної середньої освіти, які безумовно підлягають реалізації, а в разі їх недотримання, порушене право може бути захищене та відновлене в судовому порядку.

Так, судом встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення донька позивачки не навчається у Опорному закладі «Кролевецький ліцей №3».

Крім того, з пояснень відповідача та зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що донька позивачки має можливість отримати освіту у навчальних закладах №1 та закладах №6.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки дитина позивачки, не навчалась у Опорному закладі «Кролевецький ліцей №3», та має можливість навчатися у інших навчальних закладах м.Кролевець, а тому відповідачем дотримано гарантій держави й відповідні вимоги щодо забезпечення можливості здобуття повної загальної середньої освіти за встановленими законом умовами.

Разом з тим, відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом наведених нормКонституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призведе до потрібних результатів, наслідків, що дає найбільший ефект.

При цьому, оскаржувані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право.

Відтак, для задоволення позову в адміністративній справі суд повинен установити передусім, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень безпосередньо порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача й що прийняте судом рішення може призвести до ефективного поновлення таких прав, свобод чи інтересів позивача (тобто, повинна бути встановлена існуюча матеріально-правова заінтересованість позивача).

У той же час, відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, чи неможливість ефективного поновлення порушеного права, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, право на оскарження бездіяльності, дій чи рішень суб`єкта владних повноважень надано тій особі, прав, свобод та інтересів якої вони безпосередньо стосуються. В іншому разі, вимога, звернена до адміністративного суду, є безпідставною, а її задоволення не може призвести до ефективного відновлення прав та інтересів позивача.

Наведені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № 9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 в справі №826/6074/16, від 20.02.2019 в справі №522/3665/17, від 12.11.2019 в справі № 809/4335/15.

Окрім того, статтею 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї зазаконом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Принцип пропорційності є складовою принципу верховенства права. Сам же принцип пропорційності має також три підпринципи: адекватність (міра адекватна для досягнення завчасно встановленої цілі, якщо бажаний результат може бути досягнуто тільки за умови звертання до цієї міри); необхідність (міра є законною з найменш можливими обмеженнями при умові досягнення легітимної цілі); пропорційність як сувора вимога (серйозність втручання та серйозність причин, які виправдовують це втручання, повинні бути пропорційними одна до іншої).

Європейський суд з прав людини в рішенні Handyside v. the United Kingdom від 07.12.1976, зазначив про те, що кожна «спеціальна процедура», «умова», «обмеження» чи «покарання», які покладені, повинні бути пропорційні легітимній меті, що переслідується.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При тому, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності, так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури.

Так, Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі №826/2810/17 (адміністративне провадження №К/9901/50958/18), від 21.08.2018 у справі №826/13584/16 (адміністративне провадження №К/9901/45055/18), від 20.03.2019 у справі №810/726/18 (адміністративне провадження №К/9901/69354/18) неодноразово наголошено на необхідності врахування значного суспільного інтересу при вирішенні конкретної справи, у зв`язку з чим суд вважає, що вирішення такого суспільно важливого та соціально значущого питання, яке є предметом спору в межах даної адміністративної справи - перепрофілювання загальноосвітньої школи, потребує з боку суб`єкта владних повноважень - обов`язкового дотримання всіх передбачених вимог чинного законодавства України, в тому числі вимог частини другої статті 2 КАС України.

Під час розгляду вказаної судової справи позивачем не представлено доказів на доведення протиправності оспорюваного рішення та його подальшого скасування у визначеній частині.

Крім того, позивачем також не зазначено які станом на дату прийняття оскаржуваного рішення права та обов`язки її порушено особисто.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради, третя особа - Відділ освіти Кролевецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.06.2023.

Суддя О.А. Прилипчук