ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 160/6301/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №101 від 23.06.2022 р. в частині затвердження результатів службового розслідування за фактом безвісного зникнення 21.06.2022 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , як такий, що містить недостовірну та неповну інформацію щодо обставин та місця зникнення безвісті;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та провести нове службове розслідування за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є дружиною ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , який вважається зниклим безвісті з 21.06.2022 р. під час бойових дій у Луганській області. По факту зникнення безвісті ОСОБА_1 було проведено службове розслідування та видано відповідні накази, а саме наказ № 167 від 21.06.2022 р., наказ № 101 від 23.06.2022 р. та складено акт службового розслідування. Позивач вважає, що службове розслідування було проведено не повністю, акт службового розслідування містить неповну та недостовірну інформацію щодо обставин зникнення безвісті ОСОБА_1 , виходячи з того, що висновки службового розслідування базуються на поясненнях молодшого сержанта ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 , проте на думку позивача, вказані особи не були справжніми свідками подій. Вважає, що під час службового розслідування не було враховано пояснення безпосередніх свідків подій ОСОБА_4 , командира 3 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , стрільця-снайпера 2 відділення 2 взводу 3 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 . Вважає, що в акті службового розслідування невірно зазначена дата та місце зникнення без вісті солдата ОСОБА_1 , оскільки згідно наявної у позивача інформації, з пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 події із солдатом ОСОБА_1 , що стали причиною його зникнення, відбувались на нових позиціях біля н.п.Іванівка Луганської області 20.06.2022 року близько 7-15 7-20 ранку. Також вказує, що в рамках кримінального провадження 12022082040001109 за ст.115 ч.1 ККУ, відкритому по факту зникнення безвісті солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були надані показання свідка, згідно яких група військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 19.06.2022 року перебували на території Луганської області біля м.Гірське. 20.06.2022 року отримали наказ від командира роти ОСОБА_4 зайняти позиції та здійснювати оборону на околиці м.Гірське Луганської області. Свідок ОСОБА_7 разом із іншими військовослужбовцями (яких було близько 10 чоловік), приблизно о 5:30 6:00 почали рити окопи. Через приблизно 15-30 хвилин почався артилерійський (мінометний) обстріл їх позицій військовими російської федерації. Після перевірки виявилося, що в результаті обстрілу загинули 3 солдати, серед яких був ОСОБА_1 . Отже, акт проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 21.06.2022 року військовослужбовців військової служб військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 101 від 23.06.2022 року містять недостовірні відомості про обставини зникнення безвісти (загибелі) солдата ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.04.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6301/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 : бойовий наказ (розпорядження) в частині командирування солдата ОСОБА_1 до відповідного місця несення служби (виконання бойового завдання), журнал ведення бойових дій в частині, що надають змогу ідентифікувати (підтверджують) відповідне місце несення служби солдатом ОСОБА_1 (із визначенням географічної назви місцевості місто, село, селище тощо) за період червень 2022 року.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим 07.09.2013 року Інгулецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 131 від 11.05.2022 року ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 10.05.2022 року № 121-РС на посаду навідника 1-го механізованого відділення бойова машина 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а також котлове забезпечення з 12 травня 2022 року.

Згідно сповіщення сім`ї № 7/2133/14 Інгулецького об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.06.2022 року, солдат ОСОБА_1 , навідник 1 механізованого відділення бойової машини 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , 21.06.2022 року після бойового зіткнення з противником неподалік н.п. Тошківка Луганської області, при перевірці особового складу виявився відсутнім. Рахується безвісти зниклим, проводяться пошуки свідків, які могли би спростувати чи підтвердити факт потрапляння в полон чи загибелі.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 167 від 21.06.2022 року призначено службове розслідування стосовно зникнення безвісти 21.06.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема навідника 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдата ОСОБА_1 .

За наслідком проведеного службового розслідування складено акт проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 21.06.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_1 , згідно розділу 5 якого службове розслідування вважати закінченим; визнано, що навідник 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдат ОСОБА_1 зник безвісти 21.06.2022 року, під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації.

Згідно розділу 2 акта, 21.06.2022 року після артилерійського обстрілу позиції військової частини НОМЕР_1 , а також бойового зіткнення зі збройними силами російської федерації поблизу н.п. Тошківка Сєверодонецького району Луганської області під час перевірки особового складу військової частини НОМЕР_1 виявлено відсутність військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема навідника 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдата ОСОБА_1 . Тіло солдата ОСОБА_1 виявлено не було, пошуки позитивних результатів не дали, їх документи відсутні, зв`язок з ним відсутній, місце знаходження є невідомим.

Згідно розділу 3.2 акта, 21.06.2022 року по н.п. Тошківка Луганської області відбувся масований артилерійський обстріл позицій військової частини НОМЕР_1 , а також відбулося вогневе зіткнення з ворожими силами збройних сил російської федерації, що здійснювалося силами та засобами особового складу військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Під тиском переважних сил противника військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 були витиснуті з н.п. Тошківка Луганської області. Під час припинення вогню ворожими силами противника була проведена перевірка особового складу військової частини НОМЕР_1 , під час якої була виявлена відсутність військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , зокрема навідника 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдата ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає, не радіозв`язок не виходить. Тіло солдата ОСОБА_1 виявлено не було, пошуки позитивних результатів не дали, їх документи відсутні, зв`язок з ним відсутній, місце знаходження є невідомим. Дана подія підтверджується з пояснень командира бойової машини командира відділення 2 механізованої роти молодшого сержанта ОСОБА_2 та навідника-оператора 2 механізованої роти солдата ОСОБА_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 101 від 23.06.2022 року наказано: службове розслідування вважати закінченим (пункт 1); вважати таким, що навідник 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдат ОСОБА_1 зник безвісті 21.06.2022 року під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації (пункт 2).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:

- особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;

- особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;

- інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частин 1, 4 статті 6 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).

Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

За приписами статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 року № 333 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Збройних Сил України (далі Інструкція № 333).

У відділенні (екіпажі, обслузі) військовослужбовці обліковуються особисто командирами відділень (екіпажів, обслуги) відповідно до посадових призначень.

У взводі (авіаційній ланці) на всіх військовослужбовців у журналі бойової підготовки взводу (авіаційної ланки), а за відсутності такого журналу - у робочому зошиті ведеться Іменний список особового складу (пункт 1.1 розділу ІІ Інструкції № 333).

Відповідно до пункту 1.11 розділу ІІІ Інструкції № 333 командири відділень, взводів, рот, батарей відповідних до них підрозділів, а також командири підрозділів і служб кораблів усіх рангів зобов`язані:

перевіряти наявність особового складу перед початком маршу, під час привалів і після їх завершення, перед початком бойових дій, під час бойових дій і після них;

незалежно від обставин знати про кожного військовослужбовця, що вибув зі строю: причину вибуття, коли, де, за яких обставин це трапилося;

щодня і після кожного бою доповідати своєму безпосередньому командиру про наявність і втрати особового складу.

Персональний облік особового складу, який вибув зі строю через загибель (смерть), поранення, хворобу та з інших причин, у підрозділах військових частин ведеться в такому порядку: у відділенні та взводі - про всіх військовослужбовців, що вибули зі строю, командири відділень і взводів доповідають своєму безпосередньому командиру (начальнику) щодня в ході бою і після перевірки наявності особового складу після бою (пункт 1.14 розділу ІІІ Інструкції № 333).

Також суд вказує, що пунктом 8.2 розділу ІІ Інструкції № 333 визначено, що районні (об`єднані, міські) військові комісари зобов`язані проводити роз`яснювальну роботу з членами сімей і родичами військовослужбовців, якщо у разі втрати зв`язку з військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі, вони повинні звертатися до військового комісаріату за місцем свого постійного проживання або за місцем призову (прийняття) цього військовослужбовця на військову службу. Якщо районний (міський) військовий комісар не має відомостей про місце перебування військовослужбовця, він зобов`язаний направити запит безпосередньо до військової частини за місцем служби військовослужбовця або до відповідного кадрового органу, в якому ведеться облік особового складу.

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування пояснення було отримано від ОСОБА_2 , який займає посаду командира бойової машини командира відділення 2 механізованої роти, а також ОСОБА_3 , який займає посаду навідника-оператора 2 механізованої роти.

При цьому, ОСОБА_1 був призначений на посаду навідника 1-го механізованого відділення бойова машина 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно сповіщення сім`ї № 7/2133/14 Інгулецького об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.06.2022 року, солдат ОСОБА_1 станом час зникнення займав посаду навідник 1 механізованого відділення бойової машини 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Отже, пояснення безпосереднього керівника ОСОБА_1 - 1-го механізованого відділення бойова машина 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - не були отримані в ході проведення службового розслідування.

Доказів надання пояснень командиром відділення, до складу якого входив ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Також акт проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 21.06.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_1 не містить обставин та дати прибуття ОСОБА_1 до н.п. Тошківка Луганської області.

Крім того, в ході службового розслідування не відібрано пояснень у військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які перебували разом з ОСОБА_1 під час обставин зникнення.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 , зокрема дані щодо місця командирування (служби) солдата ОСОБА_1 в період червень 2022 року.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 : бойовий наказ (розпорядження) в частині командирування солдата ОСОБА_1 до відповідного місця несення служби (виконання бойового завдання), журнал ведення бойових дій в частині, що надають змогу ідентифікувати (підтверджують) відповідне місце несення служби солдатом ОСОБА_1 (із визначенням географічної назви місцевості місто, село, селище тощо) за період червень 2022 року.

Вказані ухвали Військовою частиною НОМЕР_1 не виконані, докази несення служби (виконання бойового завдання) ОСОБА_1 із визначенням географічної назви місцевості місто, село, селище тощо, зокрема направлення саме до н.п. Тошківка Луганської області не надано.

Крім того, судом враховано, що 05.07.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12022041610000175 за заявою ОСОБА_8 про зникнення її сина - ОСОБА_1 , який проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 , навідником 3 механізованого взводу 1 механізованого відділення та 20.06.2022 року, перебуваючи поблизу с.Новоіванівка Сєверодонецького району Луганської області зник безвісти під час участі в бойових діях.

Також в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12022082040001109 від 04.08.2022 року за заявою ОСОБА_9 , яка повідомила, що її чоловік - ОСОБА_6 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , з яким з 16.05.2022 року втрачено зв`язок; на теперішній час його місце знаходження не відоме.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12022082040001109 допитано свідка ОСОБА_7 , який займає посаду командира бойової машини, командира відділення військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено протоколом допиту свідка від 13.09.2022 року.

Згідно вказаного протоколу, 19.06.2022 року перебували на території Луганської області біля м.Гірське. 20.06.2022 року отримали наказ від командира роти ОСОБА_4 (позивний «Фізик») зайняти позиції та здійснювати оборону на околиці м.Гірське Луганської області. ОСОБА_7 разом із іншими військовослужбовцями (яких було близько 10 чоловік), приблизно о 5:30 6:00 почали рити окопи. Через приблизно 15-30 хвилин почався артилерійський (мінометний) обстріл їх позицій військовими російської федерації. В результаті вказаного обстрілу свідок ОСОБА_7 отримав поранення. Згідно вказаного протоколу, під час обстрілу командир роти спитав чи всі військовослужбовці живі, хто був поранений. Після перевірки виявилося, що в результаті обстрілу загинули 3 солдати: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Також в протоколі ОСОБА_7 підтвердив, що власними очима бачив тіла загиблих військовослужбовців. Через щільність обстрілу не мали змоги забрати тіла загиблих солдат та їх і свої речі. Підтверджено, що військовослужбовці ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 загинули внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу військових сил російської федерації.

Наведені обставини, на думку суду, вказують на те, що станом на день видання спірного наказу була відсутня достовірна інформація про обставини зникнення/ загибель (смерть) ОСОБА_1 .

За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що службове розслідування за фактом безвісного зникнення 21.06.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_1 проведено неналежно, без встановлення та відображення в акті обставин направлення та перебування військовослужбовців саме на території смт.Тошківка Попаснянського району Луганської області, відібрання пояснень від пояснення безпосереднього керівника ОСОБА_1 , а також військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , що перебували на позиції разом з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Отже, пункти 1 та 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 101 від 23.06.2022 року, за якими: службове розслідування вважати закінченим (пункт 1); вважати таким, що навідник 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдат ОСОБА_1 зник безвісті 21.06.2022 року під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації (пункт 2) є такими, що підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням встановлених обставин суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та провести нове службове розслідування за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , за результатом якого скласти акт службового розслідування з викладенням висновків, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2147,20 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2922944091.1 від 27.03.2023 року.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України Про судовий збір).

Отже, позивач, звертаючись до суду з однією немайновою вимогою повинен був сплатити до суду судовий збір в розмірі 858,88 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача судовий збір у сумі 858,88 грн.

Також роз`яснює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір).

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 101 від 23.06.2022 року, за якими: службове розслідування вважати закінченим (пункт 1); вважати таким, що навідник 3 механізованого взводу 1 механізованої роти солдат ОСОБА_1 зник безвісті 21.06.2022 року під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації (пункт 2).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити та провести нове службове розслідування за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , за результатом якого скласти акт службового розслідування з викладенням висновків, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков