ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/5112/22 пров. № А/857/5027/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Ващилін Р.О.), ухвалене в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Ужгород 08 лютого 2023 року у справі №260/5112/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

25.11.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Управління), просив:

1) визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по зниженню з 17 червня 2020 року відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №33/27-268 від 24 травня 2021 року, виданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області», під час виконання судового рішення у справі №260/3037/21 від 23 листопада 2022 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 17 червня 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/27-268 від 24 травня 2021 року, виданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

3) визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по припиненню з 01 лютого 2022 року нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 , під час виконання судового рішення у справі №260/3037/21 від 23 листопада 2021 року;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити з 01 лютого 2022 року нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення статті 13 Закону, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто дати набрання чинності відповідної редакції Закону, та стосуються саме питань призначення пенсії, а не її перерахунку, оскільки до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави перерахунку пенсії. Суд першої інстанції вказав, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Суд першої інстанції зазначив, що нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону. Суд першої інстанції вказав, що ні норми Закону, ані норми Порядку №45 не передбачають можливість зменшення при проведенні перерахунку пенсії відсотку грошового забезпечення, встановленого при призначенні пенсії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3037/21 від 23.11.21 в ГУ ПФУ в Закарпатській області були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону, оскільки такі стосуються саме призначення пенсії. Також суд першої інстанції вказав, що перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ГУ ПФУ в Закарпатській області перестав виплачувати передбачену Постановою №713 доплату, був здійснений на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018. Суд першої інстанції зазначив, що вказане не може вважатися перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому ОСОБА_1 має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою №713.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачу при проведенні перерахунку правомірно застосовані норми чинні на час проведення перерахунку пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі. Скаржник вказує, що зміни до Закону №2262-ХІІ, внесені Законом №1774-VIII, не визнавались не конституційними у встановленому порядку, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Скаржник зазначає, що пенсія позивачу перерахована на підставі Закону №2262-ХІІ, внаслідок чого її розмір збільшився, що стало правомірною підставою для припинення виплати спірної доплати. Також вважає, що судом першої інстанції помилково не застосовано строків позовної давності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що позиція Великої Палати у зразковому рішення Верховного суду від 04.02.2019 у типовій справі №240/5401/18 є незмінною. Вказує, що перерахунок пенсії здійснений на підставі довідки за рішенням суду, що не є перерахунком у зв`язку з зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому припинення виплати спірної доплати є протиправним.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, є пенсіонером МВС України та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою №0703003663 від 28.02.2014 ОСОБА_1 з лютого 2014 року призначено пенсію за вислугу років (30 років) у розмірі 80% грошового забезпечення.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3037/21 від 23.11.2021 Управління провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 , основний розмір пенсії обчислений з 70% грошового забезпечення.

Після проведеного на виконання вказаного рішення суду перерахунку пенсії ОСОБА_1 , Управління припинило виплату доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року у розмірі 2000,00 грн.

На звернення ОСОБА_1 щодо проведення з 17.06.2020 перерахунку пенсії згідно з довідкою №33/27-268 від 24.05.2021, виходячи з 80% від розміру грошового забезпечення та відновлення з 01.02.2022 нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою №713, Управління листом №4215-4314/М-02/8-0700/22 від 18.11.2022 повідомило, що пенсія обрахована у максимально можливому розмірі відсотків з врахуванням чинної редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказано, що оскільки розмір пенсії після виконання рішення суду збільшено на суму, що перевищує 2000 грн., то право на виплату щомісячної доплати до 2000 грн. відсутнє.

Вважаючи дії Управління щодо зменшення основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. при здійсненні перерахунку такої протиправними, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Надаючи правову оцінку аргументам сторін щодо зменшення відсотку відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Положення щодо максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до норм Закону №2262-XII, у статтю 13 Закону № 2262-ХІІ внесені після виходу позивача на пенсію, тоді як станом на час призначення позивачу пенсії за вислугу років максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Зменшення відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії відбувалось поступово. Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»» від 04.07.2002 №51-IV у частині 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінено словами і цифрою «до категорії 2»; на підставі Закону №3668-VI цифри « 90» замінено цифрами « 80» та на підставі Закону №1166-VII цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Отже, станом на момент здійснення останнього перерахунку пенсії позивача, максимальний відсоток грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії, яка обчислюється відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, становив « 70» відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ, Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.

Зазначене рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 за аналогічного мотивування.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

Отже, зміна розміру пенсії до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при призначенні такої відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 квітня 2018 року (справа №175/1665/17), від 24 квітня 2018 року (справа 686/12623/17), від 19 червня 2018 року (справа №583/2264/17), а також у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, у постанові від 23.06.2021 у справі № 140/392/19.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року, якою повернуто справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, зазначено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, тоді як рішення Верховного Суду на які покликається скаржник, ухвалені за інших фактичних обставин, а тому не можуть застосовуватись судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин.

Щодо припинення Управлінням нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 200 грн., то суд апеляційної інстанції враховує таке.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 29.12.1991 №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 вказаної статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Законодавцем надано Кабінету Міністрів України право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3037/21 від 23.11.2021 зобов`язано Управління здійснити з 17 червня 2020 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 33/27-268 від 24 травня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області».

Управління вказує, що розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання рішень збільшено на суму, що перевищує 2000 грн., право на виплату щомісячної доплати до 2000 грн. відсутнє.

Такі аргументи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», в первинній редакції, (далі - Постанова №713) з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн.

Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 за аналогічних обставин вказав, що аналіз мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 вказує на те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що збільшення розміру пенсії на підставі рішення суду сталося внаслідок відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, а не внаслідок перерахунку, тому не може розцінюватись як збільшення розміру пенсії у відповідності до абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

До того ж, статті 63 Закону 2262-ХІІ не передбачає такого окремого випадку перерахунку пенсії як перерахунок на виконання судового рішення.

Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений органом Пенсійного фонду України на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови № 713 виходячи з суми 2000 грн, з врахуванням виплачених сум.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 квітня 2023 року (справа №380/14122/22), 26 квітня 2023 року (справа №380/4510/22), 24 травня 2023 року (справа №400/2732/22).

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо протиправності дій Управління щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 17 червня 2020 року та припиненню з 01 лютого 2022 року нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року.

Щодо аргументів скаржника про не застосування судом першої інстанції строків позовної давності, то такі, на переконання суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки у межах спірних правовідносин, судом апеляційної інстанції встановлено очевидне порушення, з боку пенсійного органу, прав свобод та інтересів позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки після проведення відповідного перерахунку пенсії позивача з січня 2018 року, протиправно зменшивши відсоток значення розміру основної пенсії з 80% до 70%, розмір самої пенсії позивача збільшився (а.с.42), а тому про зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, відповідно до наявної у позивача вислуги років, та невиплату спірної доплати позивач не міг дізнатися.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зверненню позивача до суду, передувало звернення до пенсійного органу із заявою від 24.10.2022 і саме з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.11.2022 та доданих до нього розрахунків складових пенсії, яку отримує позивач.

Враховуючи вищенаведене та оскільки до суду позивач звернувся 25.1.2022, а тому строк звернення до суду в межах спірних правовідносин не пропущено.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено мотиви протиправності дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 17 червня 2020 року та припинення з 01 лютого 2022 року нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №260/5112/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко