П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/1295/23

Головуючий у 1-й інстанції: Піхало Н.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

08 червня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Держмитслужби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 04 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Держмитслужби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Чернівецької митниці Держмитслужби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 04 квітня 2023 року позов задоволено.

Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0060/40800/22 від 30.03.2022 року відносно ОСОБА_1 за ст.485 МК України та направлено справу на новий розгляд за виключними обставинами до Чернівецької митниці Держмитслужби.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Зокрема апелянтом зазначено, що перегляд митними органами своїх рішень за виключними обставинами, не передбачено чинним законодавством України.

Сторони та їх представники в судове засіданні не з"явились, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи у відповідності до вимог частини 2 статті 313 КАС України.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2022 року Чернівецькою митницею Держмитслужби винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 307 721 грн. 21 коп.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, до даних правовідносин необхідно застосувати аналогію закону. При цьому, суд послався на висновки Верховного Суду у справі № 640/23179/19 від 11.03.2021.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 486 МК України встановлено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

За приписами ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, відповідальність, передбачена статтею 485 МК України, настає у разі наявності в особи мети-неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

Згідно ч.1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

За правилами ч.1 ст.535 МК України постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у ст.529 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 539 МК України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови-не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.540 МК України у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

З матеріалів справи з`ясовано, що 30 березня 2022 року Чернівецькою митницею Держмитслужби винесено постанову, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 307 721 грн. 21 коп. Дана постанова набрала законної сили та не була предметом судового перегляду.

28 грудня 2022 року представник Бишка Ф.Ф. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Чернівецької митниці Держмитслужби із заявою про перегляд постанови в справі про порушення митних правил №0060/40800/22 від 30.03.2022 року за виключними обставинами, які полягали у тому, що рішенням Конституційного суду України №4-р (ІІ)/2022 від 15.06.2022 року абзац другий ст.485 МК України визнано таким, що не відповідає конституції (є неконституційним).

Однак, Чернівецька митниця Держмитслужби за наслідками розгляду заяви відмовила у перегляді постанови, мотивуючи тим, що це не передбачено чинним законодавством України, та перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами судами, передбачено нормами КАС України.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, у рамках розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до даних правовідносин за аналогією права норм ст.459 КПК України, якими врегульовано процедуру перегляду судових рішень, що набрали законної сили за нововиявленими або виключними обставинами.

В той же час, як вірно зауважено скаржником, виключно суди наділені правом перегляду рішень, які набрали законної сили, за нововиявленим та виключними обставинами.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що під аналогією в юриспруденції мається на увазі поширення норм матеріального права на не передбачені законом, але існуючі подібні ситуації, а не процесуального законодавства, за яким здійснюється розгляд справи (судочинство).

Варто звернути увагу і на те, що в рішенні Верховного Суду у справі № 640/23179/19, на яке посилається суд першої інстанції, мова йде про застосування аналогії закону та аналогії права судом, а не органів державної влади.

Що стосується посилань позивача на рішення Конституційного Суду від 15.06.2022 №4-р(ІІ)/2022 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності), то колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Із резолютивної частини вказаного рішення вбачається, що абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної постанови та звернення до суду з позовною вимогою про її скасування, абз. 2 ст. 485 МК України був чинним, оскільки такий втрачає чинність через шість місяців і вказана обставина зазначена в самому рішенні Конституційного Суду України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці задовольнити повністю.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 04 квітня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.