Справа № 521/13161/23

Номер провадження № 2-о/521/340/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Каліної П.О.

за відсутності осіб, що приймають участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Південне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м.Одеси) Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в:

Представник заявника звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Чорнобаївка, Херсонського району Херсонської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір`ю заявника ОСОБА_1 .

Заявник позбавленийможливості увстановленому закономпорядку здійснитиреєстрацію фактусмерті матері ОСОБА_2 , оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

В судове засідання заявник не з`явився, надав свої повноваження представнику, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Південне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м.Одеси) Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні, як заінтересована особа, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №960 від 11.10.2022 року та довідки про причину смерті №960 від 11.10.2022 року « ОСОБА_3 », померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в « АДРЕСА_1 ».

Листом Південне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м.Одеси) Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні від 21.04.2023 року відмовлено ОСОБА_4 в розгляді заяви щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки надане лікарське свідоцтво про смерть №960 видане 11.10.2022 року про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 3 ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який документ виданий органами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у цій справі суд вважає за необхідне взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права в України. В справах "Loiziddo v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Iliascu and Others v. Moldova and Russia", ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії, Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", який був наданий на запит Ради Безпеки ООН, у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток, викладений у п. 125 Консультативного висновку, полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі Луізіду проти Туреччини» від 18.12.1996 року (заява №15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.

За таких обставин суд враховує як доказ лікарське свідоцтво та довідку про причину смерті.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.13постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

У відповідності зіст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 17ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану зокрема на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до пункту 5.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно роз`яснень наданих в п. 18Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК Україниухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню і є підставою для видачі свідоцтва про смерть.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,259, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Подол, Семенівського району, Полтавської області, місце смерті: Херсонська область Херсонського району, с.Чорнобаївка, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Південне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м.Одеси) Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні (адреса: м.Херсон, вул.Тогрова,24).

Суддя Т.І. Рядча