Справа № 904/4619/21

Провадження № 6/204/288/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

29 травня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись з поданням Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), боржник: фізична особа підприємець ОСОБА_1 , стягувач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2023 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшло подання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), боржник: фізична особа підприємець ОСОБА_1 , стягувач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти у якому заявник просив суд дозволити представнику заявника примусово проникнути до боржника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись із поданням, суд приходить до наступного.

Із тексту подання вбачається, що суб`єктивним складом цивільної справи є фізичні особи-підприємці, як боржник та стягувач, та державне підприємство як орган виконавчої влади.

Крім того, з подання вбачається, що спір виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є всі фізичні особи підприємці.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникаютьіз цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків,коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічні норми викладено у статті 19 ЦПК України.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу (далі ГПКУкраїни) установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справиу спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України)господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторонивиконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 179 ГК Українимайново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно із частиною першою статті 352 ГК Українистрахування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до статті 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страховоговипадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною третьою статті 353 ГК України визначено, щострахувальниками у цьому Кодексі визначаються учасники господарських відносин, які уклали договори страхування зі страховиками або є страхувальниками відповідно до закону.

Предметом позову у даній справі, є примусове проникнення до житла боржника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням останнім наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4619/21 яким стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 1410765,86 грн. заборгованості за договором.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин суд вважає, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому, підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення п.1 ч.1ст.186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 258-261, 352-355 ЦПК України, -

Ухвалив:

У відкритті провадження у цивільній справі за поданням Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), боржник: фізична особа підприємець ОСОБА_1 , стягувач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти відмовити.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар