ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 160/6067/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загіну спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року;

зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходиласлужбу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, проте станом на день звільнення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 їй не була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року відкрито провадження у справі №160/6067/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

10.04.2023 від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог вказуючи наступне.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», дія якого зупинена з 01.01.2023 року.

Пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Виплата індексації залежить від обсягу фінансування на відповідний рік. Для виплати індексації з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року фінансового ресурсу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій не було.

На думку відповідача є передчасним питання щодо використання базового місяця. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке відбулось у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294.

Відповідач також вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду, а саме ч. 5 ст. 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач проходила службу старшим солдатом на посаді диспетчера диспетчерського відділення аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і була звільнена відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 23.03.2022 №109о/с, що підтверджується повідомленням про зміну облікових даних Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 28.03.2022 №443.

Позивачу за період з 01 січня 2016 року по 01 грудень 2018 року не була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення.

На адвокатський запит представника позивача від 06.02.2023 стосовно надання розрахунку індексації грошового забезпечення заявника з урахуванням базового місяця січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року та базового місяця березень 2018 року за період з 01.03.2018 по день звільнення та надання копії довідки про грошове забезпечення заявника за період з 01.01.2016 року по день звільнення, з зазначенням нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення, Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області листом №49-001-459 від 15.02.2023 було надано копію довідки розрахунку індексації грошового забезпечення №128 від 14.02.2023 ОСОБА_1 та довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 №129 від 14.02.2023.

Відповідно до довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №129, позивачу із застосуванням базових місяців січень 2008 і березень 2018 було нараховано і виплачено з грудня 2018 по березень 2022 індексація на загальну суму 12055,58 грн.

Натомість з довідки також вбачається, що позивачу не було нараховано і виплачено індексацію за період з січня 2016 по листопад 2018, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною1ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗакон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідност. 1 цього Законусоціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону до складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, -надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначаєЗакон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Заст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідност. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частинами 1- 4 ст. 4 Закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 -101 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв`язку із зростанням цін встановленіст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».У разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Законугрошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003№ 1078(Порядок № 1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікуванняЗакону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За п. 2Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз 7 п. 4 Порядку №1078).

Підпунктом 2 п. 6 Порядку №1078 встановлено,що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 6 Порядку №1078 у разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік».

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд враховує, щостаттею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на нарахування і виплату йому індексації грошового забезпечення за спірний період.

Щодо посилання відповідача на обмежене фінансування, суд звертає увагу на те, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справ.

Частиною 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду:

Урішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другоїстатті 233 Кодексу законів про працю Українизазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд в постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

В постанові від 07.08.2019 у справі №825/694/17 Верховний Суд дійшов висновку, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. Верховний Суд звернув увагу на те, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин, постанова від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Нормами Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно ізз застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Наразі нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період позивачу ще не здійснено, отже позовні вимоги в цій частині звернені на майбутнє, а тому позовні вимоги позивача не є порушеними.

У даному випадку необхідно враховувати, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, визначення базового місяця для такого нарахування, відповідно до положень Порядку №1078 таЗакону №1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням конкретного базового місяця відсутні.

Вказані висновки щодо вирішення аналогічного питання узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на пропущення строку звернення позивача із даним позовом, суд зазначає наступне.

Враховуючи займану позивачем посаду, спір пов`язаний з проходженням публічної служби.

Відповідно до ч. 5ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час даний спір стосується нарахування і виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2ст. 122 КАС України).

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З 19.07.2022 року - дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX діє нова редакція ч.1 та ч.2ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).

Відповідно до ч.1ст. 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що тримісячний строк звернення до суду застосовується до правовідносин, які виникли після набрання чинностіЗаконом №2352-IX, тобто з 20.07.2022 року.

В свою чергу на правовідносини, які виникли, існували та завершилися до 19.07.2022 року, в силу принципу незворотності дії нормативно-правових актів, положення нової редакціїст.233 Кодексу законів про працю Українине поширюються. Відповідно, в таких правовідносинах право позивач має право звертатися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як встановлено судом, звільнення позивача відбулося 23.03.2022, при якому не було нараховано і виплачено позивачу за період проходження служби всієї індексації грошового забезпечення.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21 Верховний Суд вказав, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація це не окремий вид доходу, а механізм підвищення заробітної плати у випадках визначених законодавством. Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Враховуючи виникнення спірних правовідносин і вищенаведені норми, суд в даному випадку вважає правильним застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції до 19.07.2022.

Крім того, відповідно до п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.01.2023 по справі №460/17052/21.

Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, є помилковими.

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Наявною в матеріалах справи квитанцією № ННЕ0-1РКС-2Х0Т-95В5 від 21.03.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1073,60 грн.

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовувважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246,250,255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (Комплекс будівель та споруд №42-М, буд. 42М, Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52070, код ЄДРПОУ 35165938) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (Комплекс будівель та споруд №42-М, буд. 42М, Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52070, код ЄДРПОУ 35165938) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року, включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.

В решті позозовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (Комплекс будівель та споруд №42-М, буд. 42М, Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52070, код ЄДРПОУ 35165938) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона