Справа № 303/7688/21
Провадження № 22-ц/4806/658/23
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
06 червня 2023 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Кондор Р.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 303/7688/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року, повний текст якого складено 08 грудня 2021 року, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Урсаленко Б.О., 01.05.2023 (відповідно до супровідної квитанції на конверті), оскаржив в апеляційному порядку рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.12.2021, яким позов задоволено. Одночасно порушив питання про поновлення строку. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не знав про розгляд справи в Мукачівському міськрайонному суді, рішення суду не отримував. З початком військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, на даний час знаходиться в госпіталі, про існування судового рішення дізнався лише 25.04.2023, після того, як звернувся за захистом своїх прав до адвоката. Крім того, вказував на те, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається - протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення постановлено 08.12.2021, у відкритому судовому засіданні без участі сторін (а.с. 25, 26-28). В матеріалах справи міститься супровідний лист від 13.12.2021 про надсилання копії повного судового рішення сторонам у справі (а.с. 29). Однак, як випливає зі змісту Акту складеного комісією Мукачівського міськрайонного суду, 13.12.2021 вихідна кореспонденція в суді не відправлялась, у зв`язку з відсутністю марочної продукції (а.с. 30). Докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 знав про розгляд справи або отримав рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.12.2021, в матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, доводи скаржника про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження підтверджуються долученими до апеляційної скарги матеріалами, зокрема копією Довідки про обставини травми (порушення, контузії, каліцтва) виданої в/ч НОМЕР_1 01.10.2022, копією Повідомлення в/ч НОМЕР_2 від 03.04.2023 про те, що станом на цю дату, починаючи з 31.03.2023, ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні, в наслідок отримання бойового поранення 01.09.2022, а також копією Довідки військово-лікарської комісії КНП «УМБКЛ» Ужгородської міської ради від 02.03.2023 № 34/1. Зі змісту поданих скаржником документів випливає, що ОСОБА_2 дійсно з 04.03.2022 був призваний на військову службу до лав ЗСУ, 01.09.2022 отримав бойове поранення, внаслідок чого проходив лікування.
Враховуючи, що з моменту ухвалення судового рішення 08.12.2021 і до моменту, коли відповідач був призваний на військову службу - 04.03.2022, минуло близько трьох місяців, такий строк, з урахуванням необізнаності відповідача про розгляд справи, не можна вважати надмірним. Відповідач є учасником бойових дій і ці обставини дійсно перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду в межах строку, встановленого законом, таким чином доводи скаржника є обґрунтованими, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та такими, що заслуговують на увагу суду, відтак клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити.
Разом з цим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст.356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі
№ 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону
№ 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження
№ К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
ОСОБА_2 є відповідачем у цій справі, предметом позову є правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.
Отже, позов у справі, що розглядається не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Таким чином, ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом) за подання до суду фізичною особою:
позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2270,00 грн.
Крім цього, згідно з частинами 3 та 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З урахуванням положень пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання апеляційної скарги апелянтом підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1816,00 грн ((908 + 908) х 150%), який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998 ;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом_______, на рішення від_____, по справі___,
Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Крім того, прохальна частина апеляційної скарги ОСОБА_2 містить вимоги, які не передбачені Цивільним процесуальним законом, зокрема скаржник всупереч ст. 374 ЦПК України просить рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для повторного розгляду.
Відтак скаржнику слід чітко сформулювати прохальну частину апеляційної скарги та урахувати положення ст. 374 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга також підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору та подачі апеляційної скарги в новій редакці з чітко сформульованою прохальною частиною.
Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року - задовольнити та поновити апелянту строк на його оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року - залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що: у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду; у разі не усунення недоліків скарги у строк встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.
Суддя Р.Ю. Кондор
