КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року м.Київ № 320/7422/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.01.2023 № 76 «Про накладення штрафу ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» та визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.01.2023 № 12-р «Про усунення порушень ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Регулятором під час перевірки було зафіксоване порушення, що стосується розрахунків на ринку електричної енергії між його учасниками з посиланням на загальні норми нормативно-правових актів. Однак, будь-яких запитів на адресу позивача щодо стану розрахунків договором про надання послуг з диспетчерського управління станом на 01.09.2022 з НЕК «Укренерго», від Регулятора не надходило. Акт звірки взаємних розрахунків, доданий до Акту перевірки, не містить даних та підписів уповноважених осіб ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО». А відтак, постанова про накладення штрафу є протиправною. Стверджує, що Регулятор застосував до ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» саме штраф, а не попередження про необхідність усунення порушень, не взявши до уваги положення, яке склалось під час дії воєнного стану з поступовим знищення енергетичної інфраструктури Товариства, в умовах намагань забезпечити енергетичну безпеку ОЕС України в цей період. Таким чином, на думку позивача, приймаючи Розпорядження від 17.01.2023 Регулятор, порушив основні принципи господарювання, намагаючись регулювати економічні процеси між учасниками ринку електричної енергії, та втручаючись у господарські відносини двох господарюючих суб`єктів за господарським договором, помилково вирішивши, що має дискреційні повноваження на контроль стану виконання грошових зобов`язань та встановлення

строків виконання таких зобов`язань за господарським договором між ліцензіатами, діючи таким чином свавільно. А відтак, оскаржувані рішення прийняті без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів виробника електроенергії, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що провів перевірку в порядку, на підставі та в межах повноважень відповідно до норм чинного законодавства та за результатами якої прийняв постанову про накладення штрафу та розпорядження про усунення порушень у спосіб визначений законодавством України. Звертає увагу, що позивач не заперечує проти встановлених порушень, а тому оскаржувані рішення прийняті з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Також зазначає, що у його діях відсутні ознаки дискримінації, оскільки на підставі листів НЕК "УКРЕНЕРГО" були проведені перевірки інших товариств, за наслідками яких були винесені також постанови про накладення штрафу.

Представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій акцентував увагу на протиправності спірної постанови про накладення штрафу на позивача.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено про те, що відповідачем правомірно проведено перевірку позивача та прийнято оскаржувану постанову.

Також, представник відповідача надіслав до суду клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні із викликом сторін через важливе значення цієї справи, оскільки відповідно до положень пункту 11 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну , комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов. зважаючи на виявленні позаплановою невиїзною перевіркою вищенаведені обставини, неповне дослідження обставин даної справи може зумовити нівелювання повноважень Регулятора на здійснення заходів державного регулювання у сферах енергетики. Розгляд справи №320/7422/23 в судовому засіданні з повідомленням сторін надасть можливість Регулятору забезпечити реалізацію основної своєї мети, а саме досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарірювання, що провадять діяльністі у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На адресу НКРЕКП надійшов лист ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" від

06.09.2022 №01/38230 щодо наявної заборгованості окремих учасників ринку електричної енергії, зокрема ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до листа НЕК «УКРЕНЕРГО» від 06.09.2022 № 01/38230, за оперативною інформацією станом на 01.09.2022 заборгованість ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління становить 93,8 млн грн. з ПДВ.

За результатами опрацювання листа НЕК «УКРЕНЕРГО» від 06.09.2022 №01/38230 НКРЕКП листом від 28.09.2022 №11117/17.2.2/7-22 було повідомлено НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо необхідності надання підтвердних документів для можливості проведення позапланової невиїзної перевірки.

НЕК «УКРЕНЕРГО» листом від 28.10.2022 № 01/47851 надало до НКРЕКП акт звірки взаємних розрахунків за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.07.2019 по 30.09.2022, який підписано НЕК «УКРЕНЕРГО», та повідомило, що згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 30.09.2022, заборгованість ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління становить 115 131 249,30 грн. оперативно-технологічного) управління становить 115 131 249,30 грн.

З урахуванням листів НЕК «УКРЕНЕРГО» від 06.09.2022 № 01/38230 та від 28.10.2022 № 01/47851 та на підставі пункту четвертого частини восьмої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятором прийнято постанову від 16.11.2022 № 1495 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

На підставі Постанови № 1495 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 08.12.2022 № 430 Регулятором було здійснено позапланову невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема частини першої статті 75, пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії», підпунктів 14 та 33, пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467.

За результатами позапланової невиїзної перевірки складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 22.12.2022 № 367.

Не погоджуючись із актом перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за вих. № 17/1 від 12.01.2023 подало заперечення до акту проведення позапланової невиїзної перевірки від 22.12.2022 № 367.

17.01.2023 на відкритому засіданні Комісії за результатами розгляду Акта було прийнято:

- постанову № 76, якою на позивача накладено мінімальний передбачений Законом про ринок штраф у розмірі 85 000 грн. за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме:

- пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 30 Закону "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку виробників дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

- частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою встановлено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються, зокрема відповідно до укладених договорів у порядку, визначеною цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку;

- підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів;

- підпункту 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Також, відповідачем прийнято Розпорядження від 17.01.2023 № 12-р «Про усунення порушень ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» , яким зобов`язано ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» усунути порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов, а саме:

- пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 30 Закону "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку виробників дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

- частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою встановлено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються, зокрема відповідно до укладених договорів у порядку, визначеною цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку;

- підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів;

- підпункту 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

для чого у строк до 01.05.2023 забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеного з НЕК «УКРЕНЕРГО», шляхом забезпечення у повному обсязі розрахунків з НЕК «УКРЕНЕРГО» за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що у строк до 20.05.2023 повідомити НКРЕКП та Відділ НКРЕКП у Дніпропетровській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Вважаючи вказану постанову та розпорядження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За приписами ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання (ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Відповідно до п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Згідно норм ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Згідно ч. 11 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

За приписами ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 428, затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3, п.п. 2 п. 4.1 вказаного порядку, рішення про проведення перевірки приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та оформлюється постановою. Для проведення перевірки оформляється посвідчення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, яке підписується Головою НКРЕКП або виконуючим обов`язки Голови НКРЕКП і засвідчується печаткою та долучається разом з актом перевірки після її закінчення до ліцензійної справи. Підставами для здійснення позапланових виїзних перевірок є обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав.

Пунктом 9.2. цього Порядку передбачено, що уповноважена особа ліцензіата зобов`язана, зокрема, допускати членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за умови дотримання вимог цього Порядку та забезпечувати умови для проведення перевірки.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» став лист ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" від 06.09.2022 № 01/38230 щодо наявної заборгованості окремих учасників ринку електричної енергії, зокрема ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем наступні порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, а саме:

- пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 30 Закону "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку виробників дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

- частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою встановлено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються, зокрема відповідно до укладених договорів у порядку, визначеною цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку;

- підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів;

- підпункту 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Як убачається з акта перевірки, між НЕК «УКРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0425- 03013.

Відповідно до інформації, наданої НЕК «УКРЕНЕРГО» до НКРЕКП, пунктом 1.2 Договору № 0425-03013 передбачено, що ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.4 Договору № 0425-03013 розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

Пунктом 2.5 Договору № 0425-03013 передбачено, що ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» здійснює розрахунок з НЕК «УКРЕНЕРГО» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.07.2019 по 30.09.2022, який підписано НЕК «УКРЕНЕРГО», сума заборгованості ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих протягом січня 2021 року - вересня 2022 року, складає 115 131,25 тис, гри (з ПДВ).

Також Регулятором було проаналізовано дані щодо стану заборгованості ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, відображені НЕК «УКРЕНЕРГО» у формі звітності № 16-НКРЕКП-моніторинг-передача (місячна) «Звіт про рівень розрахунків», яка затверджена постановою НКРЕКП від 29.03.2019 № 450, (відповідно до пункту 3.6 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 16-НКРЕКП- моніторинг-передача інформація щодо заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління зазначається станом на 20-те число місяця, наступного за звітним).

Так, відповідно даних форми звітності № 16-НКРЕКП-моніторинг-передача, загальна сума заборгованості ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» перед НЕК «УКРЕНЕРГО» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих протягом січня - серпня 2022 року, станом на 20.09.2022, складає 76 047,20 тис. грн (без ПДВ). Регулятором також встановлено, що відповідно даних форми звітності № 1б-НКРЕКП-моніторинг-передача станом на 20.10.2022 заборгованість ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» складає 95 942,71 тис.грн (без ПДВ), що підтверджує на збільшення заборгованості з боку позивача перед НЕК «УКРЕНЕРГО».

За наслідками перевірки відповідачем прийнято Постанову № 76, якою на Позивача накладено мінімальний передбачений Законом про ринок штраф у розмірі 85 000 грн. за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та Розпорядження від 17.01.2023 № 12-р «Про усунення порушень ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» , яким зобов`язано ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» усунути порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

У ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» наведено перелік термінів, які вживаються у відповідних значеннях, серед яких судом наводяться ті, які мають значення для правильного встановлення обставин у справі, що виникли між сторонами та їх правового регулювання: балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку на добу наперед та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу; диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки; договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів "на добу наперед" і оператором ринку прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів "на добу наперед".

Згідно з вимогами ст. 54 Закону України «Про ринок електричної енергії», господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 55 Закону України «Про ринок електричної енергії», трейдери зобов`язані, зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності па ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники зобов`язані укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії передбачена положеннями ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до частини першої якої учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Серед санкцій, які можуть застосовуватися до відповідних учасників ринку у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено штраф.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1469.

Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1469, містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, пп. 14 п. 2.2 якого встановлено обов`язок здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами) за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням правил роздрібного ринку.

Надавати за запитом споживача інформацію, необхідну для здійснення переходу споживача до іншого електропостачальника, відповідно до правил роздрібного ринку.

Пп. 33 п. 2.2 визначено обов`язок ліцензіата надавати за запитом споживача інформацію, необхідну для здійснення переходу споживача до іншого електропостачальника, відповідно до правил роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018№ 428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку № 428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді; застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу, зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Таким чином, за недотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 10.3 та 10.4 Порядку № 428 передбачено можливість застосування такого виду санкції, як накладення штрафу та розпорядження про усунення порушення.

Як убачається з матеріалів справи, саме наявність заборгованості та несвоєчасний розрахунок позивача з 06.09.2022 НЕК «УКРЕНЕРГО» за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління стала підставою для накладення штрафних санкцій.

При цьому, суд наголошує на тому, що позивач не заперечує обставин наявності боргу, за що на нього було накладено штраф, у той же час обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує про невідповідність у воєнний час такого виду відповідальності за скоєне правопорушення.

Крім того, вказує на те, що акт звірки ним не підписаний, що свідчить про необ`єктивність встановленого правопорушення.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем не надано бухгалтерських документів, які б у свою чергу спростовували такий факт.

Виходячи із зазначеного вище вбачається, що відповідачем, під час перевірки позивача, було встановлено обставини порушення останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що виявилось у незабезпечені своєчасного розрахунку та наявності заборгованості перед НЕК «УКРЕНЕРГО».

Одночасно суд зазначає, що реалізація суб`єктами владних повноважень своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до процесуального закону суд уповноважений давати правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи. Тому, у випадку неприйняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення по суті поставленого питання, суд має надати рішенню правову оцінку та зобов`язати такого суб`єкта прийняти необхідне рішення.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а (провадження № К/9901/4582/18), від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а (провадження № К/9901/1323/17).

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову та розпорядження Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла у межах законної дискреції.

Суд вказує, що суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин справи, суд зазначає, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №6 від 17.01.2023 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу» та розпорядження від 17.01.2023 №12-р про усунення порушень ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», не підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.