ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 травня 2023 року 12:33Справа № 280/2280/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О. та представників

позивача Скворцової О.О.

відповідача Кузнєцової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (далі - позивач або КП «Облводоканал» ЗМР) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2020 №0043110413.

В обґрунтування позовних вимог КП «Облводоканал» ЗМР посилається на те, що спірним податковим повідомленням-рішенням до нього застосовані штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних. Разом із тим, порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних з боку КП «Облводоканал» ЗМР вчинено не з вини позивача, а внаслідок: надання спеціальних послуг з водопостачання та водовідведення; невиконання податковим органом своїх повноважень, а саме не забезпечення технічної можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних відповідно до вимог закону з 01.01.2017; не поповнення контролюючим органом електронного рахунку позивача; не реєстрації ПАТ «Запоріжжяобленерго» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року; тяжкого фінансового стану підприємства; необхідності першочергової сплати заробітної плати працівникам. Крім того, факт відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 280/1549/19. Зауважує, що застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних можливе лише за наявності вини платника податків, яка у даному випадку відсутня. З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.03.2021 відкрито провадження у справі № 280/2280/21; призначено підготовче засідання на 19.04.2021.

07.04.2021 від представника позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи (вх. № 19861).

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 16.04.2021 № 21925), в якому зазначає, що камеральною перевіркою позивача встановлено порушення ним термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що податкове законодавство не передбачає виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи вищезазначене, викладені в позовній заяві обставини не є підставою для незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних КП «Облводоканал» ЗМР. Звідси, вважає податкове повідомлення-рішення від 30.11.2020 №0043110413 правомірним, а позовну заяву - не обґрунтованою. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 16.04.2021 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 21924) про заміну сторони в порядку правонаступництва.

Протокольною ухвалою суду від 19.04.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663); продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 08.06.2021.

28.04.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 24218), в якій вона заперечує проти доводів відповідача з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 08.06.2021, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження у справі до 21.09.2021 для надання часу для примирення.

06.09.2021 від позивача надійшло клопотання (вх. №50974) про зупинення провадження у справі №280/2280/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/9227/20.

Ухвалою суду від 21.09.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.09.2021, за клопотанням позивача, зупинено провадження у справі №280/2280/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/9227/20.

Ухвалою суду від 13.03.2023 поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 04.04.2023.

Протокольною ухвалою суду від 04.04.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.04.2023.

19.04.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 15912).

Ухвалою суду від 19.04.2023, за клопотанням представників позивача та відповідача, відкладено судове засідання до 27.04.2023.

В судовому засіданні 27.04.2023 оголошено перерву до 24.05.2023.

24.05.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 21105).

Від третьої особи пояснення щодо позову до суду не надходили.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 24.05.2023 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є забір, очищення та постачання води (код КВЕД 36.00). Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість від 07.05.2014 № 1408294500081.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з датою виписки січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2018 року платника КП «Облводоканал» ЗМР, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 27.11.2018 № 5294/08-01-50-06/03327115.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 24.01.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0008495006, яким, керуючись пп. 120-1.3 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі ст. 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 2 327 148,83 грн.;

№ 0008495006, яким, керуючись пп. 120-1.3 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі ст. 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ застосовано штраф у розмірі 10%, 20%, 30%, 40% у загальній сумі 4 050 545,30.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №280/1734/19 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано прийняті 24.01.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0008495006 та № 0008495006.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 в адміністративній справі №280/1734/19 скасовано. Закрито провадження у справі №280/1734/19. Судом зазначено, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст. 238, ч. 8 ст. 238 КАС України, оскільки останнім на підставі приписів п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України було здійснено перерахунок штрафу та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим відсутній предмет спору у даній справі.

В подальшому, на підставі акту перевірки від 27.11.2018 № 5294/08-01-50-06/03327115 та пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2020 № 0043110413, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6 060 397,67 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до ДПС України, рішенням якої від 04.03.2021 № 5058/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2020 №0043110413, КП «Облводоканал» ЗМР звернулось до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За приписами пунктів 13, 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. (п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України).

Варто зауважити, що застосування статті 109 Податкового кодексу України було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, висновки якого у подібних правовідносинах зводяться до того, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.

Такими висновками керувався Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.02.2019 у справі №809/1040/17, від 12.02.2020 у справі №1640/3102/18, від 27.02.2020 у справі №804/3559/17, від 12.03.2020 у справі №809/369/17.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Тобто, порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, як і будь-яке інше податкове правопорушення, передбачає наявність вини платника податків. У свою чергу, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, з метою визначення правомірності застосування штрафних санкцій, важливим є встановлення не лише факту несвоєчасної реєстрації платником податків податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а і наявність вини платника податків у такій несвоєчасній реєстрації.

Як свідчать акт перевірки від 27.11.2018 № 5294/08-01-50-06/03327115 та розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач дійшов висновку про порушення КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗМР граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2018 року на загальну суму ПДВ 15 150 935,00 грн.

Позивач зазначені обставини не спростовує, проте зазначає про відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації ПН в ЄРПН.

Так, в силу пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ??НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами, встановленими пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200--1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

В силу частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 280/1549/19, яка набрала законної сили 23.01.2020, встановлено, що: «…КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, як підприємство, що надає послуги з водопостачання, мало дефіцит коштів на власних рахунках, що не дозволило підприємству перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Вказані обставини викликані тим, що фактична вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не відповідала встановленим тарифам. Зазначені обставини підтверджуються розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах за 2015р., листом Мінрегіонбуду від 06.07.2016р. №7/10/8245, договорами про організацію взаєморозрахунків № 161 від 17.07.2015р., № 195 від 10.12.2015р., № 202 від 23.12.2015р., №284 від 12.09.2017р., № 377 від 21.11.2017р. за якими проводились взаєморозрахунки. Факт збиткової діяльності підприємства підтверджується також довідкою про фінансовий стан.

Отже встановлені обставини справи дають підстави для висновку про те, що позивач, з метою реєстрації податкових накладних в ЄРПН, не мав можливості перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. І вказані обставини є об`єктивним (в силу встановлених тарифів) та не залежали від волі позивача.

Іншою законодавчо визначеною можливістю поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, як зазначено вище, є зарахування коштів з рахунків, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах….

…Встановлені обставини справи свідчать про те, що за договорами про взаєморозрахунки №195 від 10.12.2015р. платіжним дорученням №3 від 22.12.2015р. позивачем була погашена заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 469 240грн. за рахунок субвенцій із Держбюджету.

Згідно із витягами в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування за 22.12.2015р., 23.12.2015р., 24.12.2015р., які показують ліміт на електронному рахунку, в зазначені періоди: коли позивачем був сплачений податок на додану вартість в сумі 2 469 240грн. за рахунок різниці в тарифах, ліміт на електронному рахунку не збільшився, тобто кошти на нього не були перераховані.

З цього приводу також слід зазначити те, що оскільки субвенційні перерахування безпосередньо враховуються й впливають на реєстраційний ліміт КП «Облводоканал», то за правилом п.1 Постанови КМУ від 16.10.2014р. №569, показники формули реєстраційного ліміту формуються за накопичувальним підсумком. Тобто показники попередніх звітних періодів враховуються у нових звітних періодах та мають безпосередній вплив на розмір реєстраційного ліміту поточного періоду. Зі змісту витягів з системи електронного адміністрування ПДВ №4 від 15.07.2015р., №18312897 від 18.12.2015р., від 11.01.2017р., від 09.08.2017р., від 15.12.2017р., від 24.01.2018р., від 29.08.2018р., від 10.12.2018р., в яких визначено від`ємне (-) значення суми ліміту, вбачається, що реєстраційний ліміт позивача не набував позитивного значення з липня 2015 року, а від`ємні показники грудня 2015 року, за правилом накопичувального підсумку, перейшли до показників січня 2016 року.

Отже від`ємне значення електронного рахунку КП «Облводокнаал» у січні 2016 року утворилося завдяки несвоєчасному відображенню сум субвенцій за 2015 рік органам доходів і зборів та органами Державного казначейства України….».

Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 280/9227/20, яке набрало законної сили 22.09.2022, позовну заяву Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України з січня 2016 року по 21.08.2019 по не збільшенню Комунальному підприємству "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) суми податку, на яку Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7 566 516,27грн., яка виникла відповідно до абз. в) п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби з 21.08.2019 по день подання позову по не збільшенню Комунальному підприємству "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) суми податку, на яку Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7 566 516,27грн., яка виникла відповідно до абз.23 п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України. Зобов`язано Державну податкову службу України збільшити Комунальному підприємству "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7 566 516,27грн., яка виникла відповідно до абз.23 п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України.

Зазначеним рішенням суду встановлено, зокрема, наступні обставини: «…Також судом при розгляді справи встановлено, що згідно договору № 195 від 10.12.2015 та платжіного доручення № 3 від 22.12.2015 позивачем було погашено заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 469 240 грн. за рахунок бюджетних коштів, спрямованих на проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, відовідведення, що вироблялися, траспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Згідно договору № 284 від 12.09.2017 та платжіного доручення № 1 від 15.11.2017 позивачем було погашено заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3 517 060 грн. за рахунок бюджетних коштів, спрямованих на проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, відовідведення, що вироблялися, траспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Згідно договору № 379 від 21.11.2017 та платжіного доручення № 2 від 22.11.2017 позивачем було погашено заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 580 216,27 грн. за рахунок бюджетних коштів, спрямованих на проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, відовідведення, що вироблялися, траспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Як вбачається із витягів в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ станом на 23.12.2015, станом на 28.12.2015, станом на 20.11.2017, станом на 21.11.2017, станом на 22.11.2017, станом на 23.11.2017, станом на 23.11.2017, станом на 24.11.2017, станом на 26.11.2017, станом на 28.11.2017 поповнення електронного рахунку не відбулось.

У звязку з цим у позивача було відємне значення суми Накл у період з січня 2016 року по серпень 2020 року, що підтверджується квитанціями від 17.01.2017, від 04.02.2016, від 11.08.2016, від 07.12.2016, від 09.12.2016, від 09.12.2016, від 07.12.2016, від 17.02.2017, від 21.02.2017, від 04.09.2017, від 15.09.2017, від 15.11.2017, від 18.12.2017, від 28.12.2017, від 29.01.2018, від 26.02.2018, від 15.03.2018, від 23.03.2018, від 23.03.2018, від 24.04.2018, від 30.05.2018.

Отже, досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що на день розгляду справи відповідачами не збільшено КП «Облводоканал» суму ?Накл на суму у розмірі 7 566 516,27 грн….

Отже, суд при розгляді справи приходить до висновку з урахуванням вищевикладеного, що податковий орган зобов`язаний збільшити позивачу суму ?Накл на суму 7 566 516,27 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до податкового органу про збільшення суми ?Накл , що підтверджується листами № 12/1025 від 15.06.2020 та № 12/1328 від 06.08.2020.

Листом № 39707/10/06-01-50-09 від 06.07.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило, що позивачу необхідно звернутися до ДПС України, однак на звернення до ДПС України відповіді не надійшло.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що ДФС та ДПС не було вчинено дій, передбачених нормами податкового законодавства, оскільки за наявності законодавчих підстав суми ПДВ, сплачені підприємством за результатами проведених розрахунків не відображені в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність податкового органу, щодо не збільшити позивачу суму ?Накл На суму 7 566 516,27 грн….».

Постановою Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 280/1695/19, яка набрала законної сили 28.03.2023, встановлено, зокрема, що: «…Державною фіскальною службою України (листи №13737/6/99-99-12-03-01- 15 від 26.06.2017, №3055/6/99-99-12-02-01-15 від 30.01.2018, №19411/6/99-99-12-03-01-15 від 01.09.2017, №11310-09-10/22540 від 18.08.2017) надано відповідь про неможливість підприємства зареєструвати податкові накладні пов`язана з тривалим доопрацюванням програмного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 №73».

Згідно пояснень відповідача, лише з серпня 2018 року почало працювати програмне забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536, саме в цей період позивачем і зареєстровано спірні накладні….».

Отже, як рішеннями судів, які набрали законної сили, так і зібраними у справі доказами підтверджується, що позивач допустив порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2018 року з об`єктивних причин, а саме через відсутність коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому позивач не мав об`єктивної можливості перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, про що зазначено вище, у свою чергу контролюючим органом не було збільшено ліміту на електронному рахунку позивача за рахунок субвенції з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

При цьому, суд звертає увагу, що у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2018 №1-р/2018 (справа № 1-6/2018) вказав, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення, зокрема у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно. Крім того, як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

З цих підстав суд приходить до висновку про те, що за встановлених обставин не можливо стверджувати про наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій не може бути визнано таким, що відповідає засадам обґрунтованості, розсудливості та справедливості.

Згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.11.2020 № 0043110413.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок присудити на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А; код ЄДРПОУ 03327115) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 05.06.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко