Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року Справа№200/1144/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позову та з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 03.02.2022 року позивач зазначив, що з 2013 року працював у митних органах. 06.07.2021 року між позивачем та Донецькою митницею укладено контракт №163-07/2021 про проходження Державної служби. Наказом №35-к від 06.07.2021 призначено позивача на посаду провідного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці в порядку переведення з Азовської митниці Держмитслужби з встановленням випробування на шість місяців.

В період проходження служби позивачем 16.09.2021 року було пройдено тестування, регламентоване Порядком реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, який затверджено Постановою КМУ від 30.09.2020 року № 619 (далі Порядок № 619), кількість отриманих позивачем балів була нижчою мінімально допустимої кількості. В подальшому Наказом Донецької митниці Державної митної служби України від 09.12.2021 року №305-к позивача було звільнено з посади у зв`язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування тощо.

Позивач вважає вказаний Наказ протиправним та наголошує, що його посадові обов`язки, визначені в п.5 контракту №163-07/2021, не містять визначення такого випробувального завдання, як успішне проходження тестування, регламентованого Постановою КМУ від 30.09.2020 року № 619.

Також, посилаючись на п.п.20 та 22 Порядку № 619, позивач наголошує, що не був попереджений про наявність права пройти тестування повторно.

Крім цього позивач звертає увагу, що за результатами його тестування не було складено належним чином відповідного протоколу; сам протокол з позначкою «результат тесту не складено» відносно позивача, не підписаний ані позивачем ані представником Комісії, яка проводила тестування.

Вважаючи своє звільнення незаконним та керуючись ст. 235 КЗпП України, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Інших обґрунтувань позовна заява не містить.

На підставі визначеного позивач вважає, що його звільнено незаконно та просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Донецької митниці від 09 грудня 2021 року №305-к «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт»;

стягнути з Донецької митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2021 року по день ухвалення рішення.

Ухвалою від 24.01.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 08.02.2022 року клопотання Донецької митниці Державної митної служби України про розгляд справи в порядку загального провадження задоволено. Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

09.02.2022 року позивачем до суду надано заяву від 03.02.2022 року про зміну підстав позову, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року у задоволені клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

21.02.2022 року було надано відзив по справі, згідно змісту якого відповідач вважає, що дії митниці щодо звільнення ОСОБА_1 , є цілком правомірними, звільнення здійснено у встановленому Законом порядку. Свою позицію Відповідач обгрунтовує наступними доводами та аргументами.

Щодо суті аргументів, викладених в обґрунтування позовної заяви, відповідач вказує наступне.

З приводу тверджень позивача в заяві про зміну підстав позову про те «що за результатом тестування 16.09.2021 р. не було складено належним чином відповідного протоколу засідання комісії, а лише оформлена відомість №1 проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства та відомість №2 проведення тестування на загальні здібності від 16.09.2021 р.» відповідач наголошує на тому, що фіксація процесу проходження тестування здійснювалось за допомогою технічних засобів, а також відеотрансляції цього процесу в Держмитслужбу. Фіксація результатів тестування №1 та тестування № 2 здійснювалась автоматично шляхом виведення відомостей на екран монітору. Результати тестування додатково були внесені до відомостей (за кожним етапом окремо), в якій посадова особа ставила свій підпис про ознайомлення з таким результатом. Тобто складання та засвідчення протоколу на даному етапі не передбачено.

Також відповідач наголошує, що позивачем реалізовано право на повторне проходження тестування, право на яке закріплене в п.п.20 та 22 Порядку № 619. Вказаний факт, на думку представника Донецької митниці Державної митної служби підтверджується наданими доказами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01.05.2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. № 3057-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

На підставі викладеного суд вважає за належне продовжити строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року занінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вкладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу №49-о від 09.12.2013 року ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого державного інспектора відділу ІТ та обліку платників податків Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, як такий що успішно пройшов конкурсний відбір та спеціальну перевірку.

У подальшому у зв`язку із реорганізацією та утворенням Східної митниці Міндоходів ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Азов-порт» в порядку переведення з Маріупольського об`єднаного ДПІ ГУ у Донецькій області, як такого що пройшов стажування на цю посаду (наказ №627-к від 13.12.2013 року).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 №311, Східну митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Донецької митниці ДФС.

Наказом №61-к від 02.03.2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці ДФС.

12.12.2019 року позивача було звільнено із займаної посади в порядку переведення до Азовської митниці Держмитслужби (наказ №652-к від 12.12.2019 року), а наказом №13-к від 12.12.2019 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу №2 митного поста «Маріуполь-порт» Азовської митниці Держмитслужби.

01.09.2020 року було переведено на посаду провідного державного інспектора відділу №2 митного поста «Маріуполь-порт».

22.04.2021 року позивачем було пройдено тестування, регламентоване Порядком реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, який затверджено Постановою КМУ від 30.09.2020 року № 619.

З відомості № 1 «Проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства» від 22.04.2021 року вбачається, що позивач проходив тестування з результатом у 15 балів, оцінка 2. З проходження тесту «На загальні здібності» ОСОБА_1 отримав 11 балів, що відповідає оцінці 2. Вказане підтверджується відомістю № 2 від 22.04.2021 року. Відповідно тестування пройдено позивачем неуспішно.

Наказом №275-к від 06.07.2021 року позивача звільнено із займаної посади, в порядку переведення до Донецької митниці.

Наказом №35-к від 06.07.2021 призначено на посаду провідного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці в порядку переведення з Азовської митниці Держмитслужби з встановленням випробування на шість місяців.

06.07.2021 року між ОСОБА_1 та Донецькою митницею укладено контракт №163-07/2021 про проходження Державної служби (далі - Контракт №163-07/2021). Відповідно розділу «Загальні положення» Контракту №163-07/2021, на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині, не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби, Кодексу законів про працю. Відповідно п. 17.5 Контракту, особа погоджується на проходження в установленому порядку періодичної перевірки рівня професійної підготовки (професійного розвитку), практичного застосування положень законодавства під час виконання своїх посадових обов`язків, благонадійності. Строк дії контракту з 07.07.2021 року по 06.07.2024 року.

07.07.2021 року в.о. начальника Донецької митниці затверджено перелік завдань, які окрім інших (профільних), визначаються на строк випробування, а саме: успішне проходження контрольних заходів у встановленому порядку, передбаченому наказом Держмитслужби від 14.07.2021 року № 530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби» тощо (п. 1 з урахуванням Змін до переліку завдань на строк випробування на посаді провідного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці); успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою КМУ від 30.09.2020 року № 916 відповідно до п. 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благодійності, затвердженого цією постановою тощо. Позивач ознайомився із вказаним переліком, про що свідчить відповідний підпис.

Відповідно Наказу Державної митної служби України «Про проведення тестування з питань кваліфікації та благонадійності» від 06.09.2021 року № 671, наказано провести з 15.09.2021 року по 27.09.2021 року тестування з питань кваліфікації та благонадійності для посадових осіб митниць/митниць Держмитслужби щодо яких було прийнято рішення про неуспішне проходження тестування.

З відомості № 1 «Проведення тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства» від 16.09.2021 року вбачається, що позивач проходив тестування з результатом у 11 балів, оцінка 2. З проходження тесту «На загальні здібності» ОСОБА_1 отримав 18 балів, що відповідає оцінці 3. Вказане підтверджується відомістю № 2 від 16.09.2021 року.

03.12.2021 року відповідачем було прийнято попередження про майбутнє звільнення позивача у зв`язку з незабезпеченням виконання завдань, встановлених на період випробувального терміну.

Наказом Донецької митниці від 09.12.2021 № 305-к ОСОБА_1 , припинено державну службу відповідно до частини 6 статті 35, пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 2 частини 1, частини 5 статті 87 Закону України «Про державну службу».

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 568 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Згідно з ч. 3 ст. 568 Митного кодексу України правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VI11, який також визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» зазначено, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу , а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків. а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

В свою чергу ч. 1, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки

Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно зі змістом ст. 35 Закону України «Про державну службу» в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов`язковим. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців

Крім того ч. 6 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення, іншого чинним законодавством України не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 570 Митного кодексу України керівник митниці у разі делегування йому окремих повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та у межах, визначених положенням про митницю, здійснює відповідні повноваження керівника, передбачені законодавством про працю, державну службу та іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 5 ст. 570 Митного кодексу України передбачено, що з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.

Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.

Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.

Відповідно до частин 1. 2 статті 31-1 Закону України «Про державну службу» з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає. 1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом; 2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності; 3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту; 4) порядок укладання контрактів; 5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; 6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; 7) особливості укладання окремих контрактів.

Частиною 5 статті 31-1 Закону України «Про державну службу» визначено, що до істотних умов контракту належать: 1) місце роботи і посада державної служби; 2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; 3) дата набрання чинності та строк дії контракту; 4) права та обов`язки сторін; 5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; 6) режим праці та відпочинку; 7) умови оплати праці; 8) відповідальність сторін та вирішення спорів; 9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.

За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.

Відповідно до статті 31-1 Закону України «Про державну службу» Кабінет Міністрів України постановою від 17.06.2020 № 494 затвердив Порядок укладення контрактів про проходження державної служби.

Пунктом 20 розділу «Зміст контракту» Порядку укладання контрактів про проходження державної служби передбачено, що за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, якої не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.

Додатковими умовами контракту, зокрема, можуть бути: встановлення випробування для особи з метою визначення її відповідності займаній посаді із зазначенням його строку; направлення особи у службові відрядження; умови професійного розвитку особи; надання службового транспорту та умови його експлуатації; види розумного пристосування для особи з інвалідністю.

Пунктом 21 розділуПроцедура укладення та зміни контрактуПорядку укладання контрактів про проходження державної служби передбачено, що з метою узгодження положень проекту контракту між сторонами служба управління персоналом державного органу: організовує обговорення його додаткових умов між особою та суб`єктом призначення або керівником державної служби; готує проект контракту до підписання на основі наданих особою документів.

Наказом Державної митної служби України від 18.02.2021 № 105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту» затверджені Методичні рекомендації щодо розробки проекту контракту про проходження державної служби, його укладання та супроводження. Пунктом 2 цього наказу передбачено застосовувати при укладанні контракту про проходження державної служби Примірну форму контракту про проходження державної служби.

Як вже було зазначено вище, 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та Донецькою митницею укладено контракт №163-07/2021 про проходження Державної служби (далі - Контракт №163-07/2021). Відповідно розділу «Загальні положення» Контракту №163-07/2021, на відносини сторін за цим контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині, не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби, Кодексу законів про працю.

З приводу позиції ОСОБА_1 щодо відсутності такого випробувального завдання, як успішне проходження тестування, суд звертає увагу на вищевказаний пункт контракту, який охоплює нормативно-правові акти, що регулюють процес проходження служби і до яких відноситься разом з іншими Порядок № 619. Крім цього матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем свого права, закріпленого ч. 6 ст. 9 Закону України «Про державну службу».

Постановою КМУ від 30.09.2020 року №916 було затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності» (далі - Порядок) та визначено процедуру реалізації експериментального проекту щодо тестування з питань кваліфікації та благонадійності посадових осіб територіальних органів Держмитслужби, які відповідно доПостанови КМУ від 30.09.2020 року №895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби»реорганізуються шляхом приєднання до Держмитслужби (далі - посадові особи), а також тестування на благонадійність посадових осіб митних органів, що включаються до складу комісій з проведення тестування з питань кваліфікації та благонадійності (далі - комісія).

Відповідно до п.2 Порядку тестування посадових осіб з питань кваліфікації та благонадійності (далі - тестування) проводиться з метою підвищення ефективності діяльності митних органів, запровадження моніторингу та контролю кваліфікації та благонадійності та відповідного інформування суб`єкта призначення.

Сторонами зазначено, що за результатами проведеного в квітні 2021 року тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства ОСОБА_1 набрав 15 балів (оцінка 2 (незадовільно), відомість №1 від 22.04.2021), тестування на загальні здібності ОСОБА_1 набрав 11 балів (оцінка 2 (незадовільно) відомість № 2 від 22.04.2021), тобто відповідно до параметрів тестування в частині мінімально допустимої кількості балів, які повинні бути набрані для успішного проходження тестування, затверджених наказом Державної митної служби України від 22.03.2021 року №192 «Про деякі питання проведення тестування», позивач набрав меншу кількість балів, ніж мінімально допустима для успішного проходження тесту.

Відповідно до п.20 Порядку посадова особа, яка за результатами проходження тестування №1 та/або тестування №2 набрала меншу кількість балів, ніж мінімально допустима, або була відсторонена від подальшого проходження тестування відповідно допункту 18цього Порядку, не допускається до проходження тестування №3, а комісія приймає рішення про неуспішне проходження тестування.

За бажанням такої посадової особи допускається ще один раз пройти тестування №1 та/або тестування №2, але не раніше ніж протягом одного місяця від дати проходження відповідного виду тестування, про що під підпис такої посадової особи робиться відмітка у протоколі засідання комісії.

Як вже було зазначено вище, повторне тестування на визначення рівня знань митного та антикорупційного законодавства позивачем пройдено 16.09.2021 року з результатом у 11 балів, оцінка 2 (відомість № 1). За проходження тесту «На загальні здібності» позивач отримав 18 балів, що відповідає оцінці 3 (відомість № 2).

Суд звертає увагу, що повторне тестування позивача відбувалось під час його знаходження на посаді провідного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці в порядку переведення з Азовської митниці Держмитслужби з встановленням випробування на шість місяців. Проведення повторного тестування було передбачено у переліку завдань, які окрім інших (профільних), визначаються на строк випробування.

З наведеного вбачається, що саме під час укладання контракту в липні 2021 року позивач був ознайомлений з завданням проходження саме повторного тестування, тобто того, що відбудеться хронологічно точно після дати укладання контракту і безумовно після складання першого тестування в квітні 2021 року, яке позивач не здав.

Пізніше, у вересні 2021 року за результатами проведення повторного тестування, передбаченогоПорядком щодо рівня знань митного та антикорупційного законодавства від 23.09.2021, позивачем було набрано 11 балів (оцінка 2 (незадовільно), тобто позивачем набрано меншу кількість балів, ніж мінімально допустима для успішного проходження тесту, а результатами проходження тестування на загальні здібності отримав оцінку «незадовільно».

Отже, враховуючи, що позивачем під час строку випробування за результатами проведення повторного (в вересні 2021 року) тестування отримано меншу кількість балів, ніж мінімально допустима для успішного проходження тесту, суд приходить до висновку про наявність факту не виконання позивачем завдання на період випробування, сутність якого складається в успішному проходженні повторного тестування (тобто, після первинного, яке відбулось в квітні 2021 року), що (повторне проходження) допускається п.20 Порядку.

Одночасно суд зазначає, що не виконання позивачем вказаного завдання на період випробування має легальним наслідком припинення контракту за ініціативою державного органу з підстав невиконання позивачем умов цього контракту, що також узгоджується з положеннями п.2 ч.1ст.87 Закону, за якими підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

При цьому, на думку суду, про фактичну невідповідність державного службовця займаній посаді, зокрема, протягом строку випробування свідчить саме набрання особою меншої кількості балів за результатом тестування, ніж мінімально допустима для успішного проходження тесту.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність прийнятого наказу від 09.12.2021 № 305-к, яким вирішено припинити державну службу позивача відповідно до частини 6 статті 35, пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 2 частини 1, частини 5 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Оцінюючи спірні правовідносини в контексті того, що тестування (і відповідно кількість спроб його проходження) повинно бути здійснено в межах перебування на одній посаді (позивач проходив етапи тестування перебуваючи на двох різних посадах: провідний державний інспектор відділу №2 митного поста «Маріуполь-порт» (перша спроба тестування) та провідний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці (друга спроба тестування)) суд зазначає про логічну доцільність такого переведення позивача на посаду в Донецьку митницю, оскільки вказані дії по відношенню до працівників, які не здали перше тестування, по-перше - сприяють втіленню реорганізації митних органів та наближають її до логічного завершення, а по-друге - в контексті наявності права особи здати повторне тестування, сприяють правовій визначеності для працівника.

Застосовуючи такий підхід суд також вважає, що тестування у вересні 2021 року і було саме повторним тестуванням, а первинне відбулось в квітні 2021 року.

На користь вказаного висновку свідчить те, що обидва тестування відбулись на підставіПостанови КМУ від 30 вересня 2020 р. № 916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності», п.1 якої визначено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів та Державної митної служби стосовно реалізації протягом одного року з дня набрання чинності цієюпостановоюекспериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, тобто обидва вказані тестування були складовою частиною одного загального процесу тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, який позивач не пройшов.

При цьому, слід наголосити, що відповідно до п.1Постанови КМУ від 30 вересня 2020 р. №895, КМУ постановив реорганізувати територіальні органи Державної митної служби заперелікомзгідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, тобто в результаті такої реорганізації не створено нових органів ні по суті, ні формально.

Наказом Держмитслужби від 01.06.2021 року № 404 «Про заходи з формування особового складу митниць як відокремлених підрозділів Держмитслужби».

Також Наказом Держмитслужби від 05.04.2021 року № 227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом» зі змінами, зобов`язано працівників митниць як відокремлених підрозділів Дердмитслужби в акті про призначення на посаді осіб, у тому числі при призначенні на такі посади в порядку переведення та за результатами конкурсу встановлювати випробування строком на шість місяців.

Водночас, позивач і під час первинного тестування, і під час повторної здачі тесту був працівником митного органу та займав фактично аналогічні посади: провідний державний інспектор відділу №2 митного поста «Маріуполь-порт» (перша спроба тестування) та провідний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Маріуполь-порт» Донецької митниці.

Крім того, про «повторність» тестування від вересня 2021 року свідчить зміст контракту позивача від 06.07.2021 року №163-07/2021, складовою частиною якого є перелік завдань, які визначені позивачу на строк випробування на посаді, а саме: «успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою КМУ від 30.09.2020 року № 916 відповідно до п. 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благодійності, затвердженого цією постановою».

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.В. Стойка