ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8498/21 Номер провадження 22-ц/814/2903/23Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 грудня 2022 року, постановлене суддею Кривич Ж.О.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування майнової шкоди в сумі 19 983 грн 10 коп. та 8 000 грн 00 коп. моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 11 травня 2021 року у місті Кременчуці по вулиці Небесної Сотні в районі будинку № 37 належний позивачу автомобіль марки Опель моделі Віваро, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження в результаті наїзду на кришку люку оглядового колодязя. Під час обстеження працівниками поліції шляхової мережі було виявлено, що у кришки люка відсутнє одне кріплення.

Інспектором ВБДР БПП в м. Кременчук відносно начальника дільниці по експлуатації водопровідних мереж Комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 140 КУпАП.

Згідно висновку експерта № 87 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Опель Віваро, складає 19 983 грн. 10 коп.

Позивач вважав, що пошкодження автомобіля сталося через неналежний стан кріплення кришки люку оглядового колодязя, що знаходиться на проїзній частині дороги.

Моральну шкоду позивач обґрунтував тим, що пошкодження автомобіля стало причиною його тривалих негативних переживань, оскільки до цього часу автомобіль не відремонтовано.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 19 983 грн. 10 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 5000 грн. моральної шкоди, а всього 24983 грн.10 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 908 грн. та 1200 грн. витрати за послуги експерта за проведення авто товарознавчої експертизи, а всього 2108 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідач є балансоутримувачем дороги, на якій сталася ДТП за участі автомобіля позивача, а тому повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, проте допустив бездіяльність, що є підставою для відшкодування завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди. Окрім того, враховуючи характер, тривалість моральних страждань позивача та неможливість користуватися належним йому автомобілем, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, яку суд оцінив у сумі 5000 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є балансоутримувачем люка оглядового колодязя, внаслідок якого сталося ДТП, а тому є неналежним відповідачем у даній справі та не має відшкодовувати завдану позивачу шкоду.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Зємцової А.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що відповідач є балансоутримувачем дороги, а тому несе відповідальність за розташовані на ній каналізаційні спорудження, що є підставою для покледення на нього обов`язку з відшкодування завданої позивачу майнової шкоди.

Від Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до суду надійшов відзив, в якому підтримали доводи апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вказано, що КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" є відповідальним виключно за належне утримання доріг. Утримання водопровідно-каналізаційних мереж, до яких відноситься люк оглядового колодязя, покладається на водопостачальну компанію. Оглядовий каналізаційний колодязь в районі будинку 37 по вул. Небесної Сотні в м. Кременчуці, внаслідок якого сталося ДТП, перебуває на балансі КП «Кременчукводоканал», тому саме на цю комунальну установу, як на балансоутримувача мереж, покладено обов`язок зі здійснення технічної експлуатації цих мереж, та відповідно відшкодування завданої позивачу шкоди.

Від представників КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" до суду надійшли відповіді на відзив представника ОСОБА_1 адвоката Зємцової А.В. в яких просили апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2021 року близько 13 години 53 хвилини в м. Кременчуці по вулиці Небесної Сотні в районі будинку № 37 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі належного позивачу транспортного засобу автомобіля марки Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 . При наїзді на кришку люка оглядового колодязя кришка відчинилася та вдарила по задній нижній частині автомобіля.

Власником даного автомобіля є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 8).

В той же день інспектором поліції було обстежено ділянку вулично-шляхової мережі та встановлено, що одне кріплення кришки люка оглядового колодязя було відсутнє (а.с. 13).

Водій автомобіля ОСОБА_3 у письмових поясненнях зазначав, що він здійснив наїзд на зачинений каналізаційний люк, який відкрився та завдав значні пошкодження задньої балки автомобіля (а.с. 14).

26 травня 2021 року інспектором поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 140 КУпАП, відносно начальника дільниці КП «Кременчукводоканал» ОСОБА_2 (а.с. 11).

Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 липня 2021 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за частиною четвертою статті 140 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Дана постанова мотивована тим, що КП «Кременчукводоканал» не наділене функціями постійного контролю за елементами дорожніх об`єктів, тому будь-яких порушень правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху зі сторони ОСОБА_2 не допущено. Сам по собі акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі не підтверджує його вини в інкримінованому правопорушенні. Постанова судді набрала законної сили 12.07.2021 (а.с. 119).

Згідно висновку експерта № 87 від 14 травня 2021 року в результаті ДТП були пошкоджені бампер задній, задня балка, місце кріплення балки до кузова, амортизатори задній правий та лівий, зруйнований салентблок автомобіля позивача. Вартість матеріального збитку становить 19 983 грн. 10 коп. (а.с. 22-38).

Суд першої інстанції вказав, що сторонами у справі не заперечувався факт того, що балансоутримувачем оглядового колодязя за адресою АДРЕСА_1 є КП «Кременчукводоканал».

Проте, враховуючи, що балансоутримувачем дороги, на якій сталося ДТП є Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, тому саме на нього покледено обов`язок здійснення контролю за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень та відповідно відшкодування завданої позивачу шкоди внаслідок неналежного виконання даного обов`язку.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у ст.1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній при чинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Відповідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно з абзацом 7 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

За ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Автомобільна дорога, відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Державним стандартом України 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», затвердженим наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року № 441, встановлені вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху. Вказаним ДСТУ передбачено, що люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634, які не передбачають перекриття оглядового колодязя бетонними плитами. Відхилення висотної позначки кришки люка оглядового колодязя відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см. Усунення недоліків виконується в термін не більше ніж 7 діб з моменту їх виявлення. Зруйновані кришки і решітки повинні бути негайно огороджені і позначені відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Їх заміна повинна бути проведена протягом доби з моменту виявлення (пункти 3.1.7, 3.1.9, 3.1.10 ДСТУ 3587-97).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг і вулиць, які є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів, і користувачів (пункт 1).

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Єдині правила) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавний власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом п. 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

У пункті 25 зазначених Єдиних правил встановлено, що власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм, інженерних комунікацій, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов`язані, зокрема: утримувати в належному стані зелені насадження, охоронні зони інженерних комунікацій, тротуари, обладнані стоянки автомобілів, трамвайне полотно та інші елементи дорожніх об`єктів; забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, споруд та інших використовуваних елементів дорожніх об`єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів; у разі виявлення небезпечних умов в експлуатації споруд і об`єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об`єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, а також уповноважений підрозділ Національної поліції; дотримувати вимог діючих норм і правил щодо охорони дорожніх об`єктів.

Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, рішенням Полтавської обласної ради «Про передачу майна житлово-комунального господарства, що належить спільній власності територіальних громад Полтавської області» від 31.10.2001 року та актом приймання-передачі від 20.12.2001 року було передано Кременчуцьке державне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства їз спільної власності територіальних громад Полтавської області в комунальну власність територіальної громади міста Кременчука. До складу об`єкта передачі входив колодязь за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. 37 (а.с. 141).

Відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом № 30 від 05.07.1995 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству України підприємства водопроводно-каналізаційного господарства експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів та несуть відповідальність за належний технічний стан мережі, пристроїв, обладнання на ній.

Пунктом 12.2.1 встановлено, що технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з`єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо.

У відповідності до п. 12.2.2 зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.

Згідно п. 12.2.3 під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють, зокрема, стан координатних табличок; зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням.

Відповідно до п. 12.3.1. на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складають дефектні відомості, розробляють проектно-кошторисну документацію і проводять поточний і капітальний ремонти.

Пунктом 12.3.2. передбачено, що до поточного ремонту мереж входять профілактичні заходи: промивання і прочищання ліній, очищення колодязів (камер) від забруднень тощо; ремонтні роботи: заміна люків, верхніх і нижніх кришок, встановлення скоб, заміна драбин, ремонт горловин колодязів, піднімання і опускання люків, обслуговування і регулювання засувок, вантузів, шиберів тощо.

Колегія суддів зауважує, що з аналізу вищевказаного законодавства вбачається, що обов`язок з забезпечення належного технічного стану інженерних комунікацій, розташованих в межах смуги відчуження автомобільних доріг покладається на власників (користувачів) таких інженерних комунікацій. Отже, мережі й споруди водопостачання і каналізації у процесі експлуатації, а також у період тимчасового припинення процесу їхньої експлуатації повинні перебувати під систематичним наглядом власника мережі або споруди водопостачання і каналізації. З метою своєчасного виявлення можливих пошкоджень і інших недоліків на мережах або спорудах водопостачання і каналізації, їхнім власником повинні виконуватися технічні огляди.

При цьому, у разі виявлення небезпечних умов експлуатації споруд і об`єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об`єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об`єктів або уповноважених ним органів, а також Державтоінспекцію.

Колегія суддів звертає увагу, що власник дороги є відповідальним виключно за належне утримання доріг. В той час як утримання каналізаційних мереж покладається саме на водопостачальну компанію. При цьому, враховуючи місцезнаходження відповідної каналізаційної мережі, зокрема на автодорозі, останній у разі виявлення будь-яких технічних недоліків у її роботі чи поломок, відхилення від технічних нормативів, зобов`язаний звернутися до власника дороги з метою інформування його про можливість дорожньо-транспортних пригод та необхідність огородження відповідної ділянки дороги на час ремонтних робіт відповідними дорожніми знаками.

Закон чітко визначає, що саме підприємства водопровідно-каналізаційного господарства експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів та несуть відповідальність за належний технічний стан мережі, пристроїв, обладнання на ній.

З матеріалів справи вбачається, що саме водопровідно-каналізаційне господарство не тільки недбало віднеслося до своїх обов`язків щодо технічної перевірки каналізаційної мережі та її складової кришки люку, не здійснило дій щодо її ремонтування чи заміни, що наразило на небезпеку учасників дорожнього руху, а здійснило протиправну бездіяльність, яка полягала у неповідомленні власника дороги про наявність такої аварійної ситуації з кришкою люка оглядового колодязя, що було його професійним обов`язком.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові від 04 жовтня 2018 року по справі № 404/4453/16-ц, провадження № 61-24774 св 18, у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 323/4500/14-ц, провадження № 61-949св17.

При цьому, колегія суддів зауважує, що не може прийняти до увагу практику Верховного Суду, викладену у постановах від 30 жовтня 2019 року по справі № 639/2132/18, провадження № 61-14133св19 та від 21 серпня 2019 року по справі № 01/11670/16-ц, провадження № 61-24270св18, відповідно до яких належним відповідачем за аналогічних обставин визнається саме балансоутримувач дороги, зважаючи на те, що у разі наявності суперечливих правових позицій, викладених Верховним Судом, до уваги повинна прийматися саме остання за часом, якою є правова позиція, викладена у постанові від 20 січня 2021 року по справі № 522/9550/16-ц, провадження № 61-13939св19, відповідно до якої належним відповідачем визнавався власник каналізаційної мережі, що знаходилася за адресою місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, пошкоджена конструкція люку, який став причиною ДТП і є невід`ємною частиною системи водопостачання, яка в свою чергу є одним із видів інженерних комунікацій і споруд, знаходяться у користуванні КП «Кременчукводоканал», і у тому числі на технічному обслуговувані, утриманні та ремонті.

Отже, оглядовий каналізаційний колодязь в районі будинку АДРЕСА_1 перебуває на балансі комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради та саме на нього покладено обов`язок з його технічної експлуатації та утримання в належному стані.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є балансоутримувачем люка оглядового колодязя в м. Кременчук по вул. Небесної Сотні, буд. 37, а тому є неналежним відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" є неналежним відповідачем у даній справі та не має нести зобов`язання з відшкодування позивачу завданої йому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, тому позовна вимога ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

ОСОБА_4 вимог до КП «Кременчукводоканал» не заявляв, вони не були залучені до участі у справі в якості відповідача, а тому суд позбавлений можливості покласти обов`язок по відшкодуванню шкоди на балансоутримувача оглядового колодязя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування шкоди, тому апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, ч. 3, 4, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О. Ю. Кузнєцова

Судді Г. Л. Карпушин

О. А. Лобов