Справа № 761/27602/22

Провадження № 2/761/965/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

представника позивача: ОСОБА_2.,

представника відповідача: Харитончук О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві у загальному позовному провадженні цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів заробітної плати і недоплаченої частини компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до АТ «МРБ» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МРБ» Луньо Іллі Вікторовича про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому з урахуванням заяв про зміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог (а.с.109-114, 154-156 т.2) просив суд:

- визнати незаконними і скасувати Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №80/л від 25.03.2022 р. «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат», Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №31/лк від 12.04.2022 р. «Про встановлення простою», Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 63/лк від 14.04.2022 р. «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- стягнути з АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату у розмірі 373 984,86 грн., недоплачену частину компенсації за невикористані ОСОБА_1 дні щорічної відпустки у розмірі 301 661,67 грн.»;

- визнати незаконним і скасувати Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 445/лк від 15.06.2022 р. «Про звільнення» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління проблемних активів та судового захисту АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» з 21.06.2022 року;

- стягнути з АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 50 639,32 грн. за кожний робочий день за час вимушеного прогулу з 21.06.2022 року по дату ухвалення рішення у цій справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.11.2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Акціонерне товариство «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», а 07.06.2018 року був переведений на посаду начальника Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів. Відповідно до рішення Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25.02.2022 року «Про початок процедури ліквідації АТ «МР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 25.02.2022 року було розпочато процедуру ліквідації Банку. На виконання рішення Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №91-рш/БТ від 25 лютого 2022 року Виконавча Дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла відповідне рішення «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» №131 від 25 лютого 2022 року. За вказаним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою на ліквідацію Банку призначено Луньо Іллю Вікторовича.

Позивачу стало відомо, що ліквідатором було прийнято ряд наказів, зокрема:Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №47/л від 15.03.2022 р. «Про скорочення штату (чисельності) працівників АТ «МР БАНК»; Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №80/л від 25.03.2022 р. «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат»; Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №31/лк від 12.04.2022 р. «Про встановлення простою»; Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 63/лк від 14.04.2022 р. «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів»; Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 445/лк від 15.06.2022 р. «Про звільнення».

Витяг з Наказу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 445/лк від 15.06.2022 р. «Про звільнення» був вручений позивачу у день звільнення. Копії решти Наказів були отримані від АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» 20.07.2022 року у відповідь на Адвокатський запит.

Позивач вважає, що вказані накази є незаконними і мають бути скасовані, він підлягає поновленню на роботі, має право на відшкодування невиплаченої частини заробітної плати, недоплачену частину компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Позивач зазначає, що накази АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК»: №80/л від 25.03.2022 р. «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат»; №31/лк від 12.04.2022 р. «Про встановлення простою»; № 63/лк від 14.04.2022 р. «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів» передбачали зміну істотних умов праці, а саме, системи і розміру оплати праці та режиму роботи. Хоча на момент прийняття спірних Наказів, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було тимчасово скасовано вимогу щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, однак, встановлені законодавством правові підстави для зміни істотних умов праці продовжують діяти.

Позивач вважає, що зміна істотних умов праці допускається за наявності відповідної правової підстави, а саме, зміни в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації. Між тим, зміни режиму роботи та системи і розміру оплати праці в АТ «МР БАНК» були неправомірними, а винесені Накази на думку позивача були незаконними.

Звертає увагу, що самий по собі початок процедури ліквідації АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» не може безумовно тягнути за собою відсутність організаційних та технічних умов функціонування Банку. Початок процедури ліквідації автоматично не призводить до повного припинення всіх функцій банку, адже чинним законодавством допускається доведення певних операцій банку до їх завершення, задля збереження або збільшення ліквідаційної маси.

Відкликання банківської ліцензії та початок процедури ліквідації АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» жодним чином не впливали на необхідність участі у призначених судових засіданнях, подання процесуальних документів в межах встановлених законодавством строків, супроводження та забезпечення погашення/врегулювання проблемної заборгованості клієнтів Банку, здійснення контролю за виконанням судових рішень на користь Банку, моніторингу портфелю проблемної заборгованості Банку тощо.

Крім цього, вважає, що винагорода в розмірі 20% від затвердженої керівником суми оплати праці пов`язана з виконанням працівником його виробничих завдань та функцій, виплачується роботодавцем в обов`язковому порядку, за умови, що працівником не порушувалась трудова дисципліна і може бути змінена виключно в порядку, передбаченому Положенням про оплату праці. Повне скасування виплати винагороди як складової заробітної плати за відсутності фактів порушення трудової дисципліни та будь-яких заходів дисциплінарного стягнення, суперечить Положенню про оплату праці, що додатково підтверджує незаконність Наказу №80/л від 25.03.2022 р. Вважає, що відповідач фактично змінив істотні умови праці з 01.03.2022 року взагалі без жодних правових підстав і без оформлення такої зміни будь-яким юридичним документом.

Крім цього, при встановлені простою Наказом №31/лк від 12.04.2022 р. не було дотримано такого принципу як зупинка роботи Банку чи окремого підрозділу - Управління проблемних активів та судового захисту. Зазначені Відповідачем обставини (ліквідація, введення воєнного стану) мали загальний характер і стосувались АТ «МР БАНК» в цілому. Спірним Наказом було введено простій не на всьому підприємстві і навіть не для окремого структурного підрозділу, а лише вибірково для окремих співробітників.

Крім цього, наказом № 63/лк було вирішено з 18 квітня 2022 року ввести зміни до штатного розпису, а саме встановити посадовий оклад позивачу у розмірі 45 000 гривень без існування змін в організації виробництва і праці АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», які б безпосередньо вплинули на трудові функції і об`єктивно обумовили б зміну розміру заробітної плати

Вважає, що накази №80/л від 25.03.2022 р., №31/лк від 12.04.2022 р., № 63/лк від 14.04.2022 р. були прийняті виключно з метою безпідставного зменшення розміру заробітної плати за відсутності для того встановлених законодавством правових підстав.

Вважає, що недоотримана заробітна плата становить 373 984,86 грн. і складається з наступних частин:

- невиплаченої суми основної заробітної плати (посадового окладу) за період з 01.04.2022 року по 20.06.2022 року у розмірі 243 075,77 грн., яка обчислюється як різниця між встановленим Позивачу до дати прийняття Наказу №63/лк від 14.04.2022 «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів» посадовим окладом в розмірі 144 000,00 грн. та виплаченим йому з порушенням законодавства зменшеним розміром заробітної плати згідно Наказу №63/лк від 14.04.2022 року: за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року - 56 530,09 грн. (144 000,00 - 87 469,91); за період з 01.05.2022 року по 30.05.2022 року - 114 000,14 грн. (144 000,00 - 29 999,86); за період з 01.06.2022 року по 20.06.2022 року - 72 545,54 грн. ((144 000,00 / 22 х 14) - 19 090,82);

- невиплаченої Винагороди за період з 01.03.2022 р. по 20.06.2022 року включно, що становить 130 909,09 гривень: за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року - 36 000,00 грн.; за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року - 36 000,00 грн.; за період з 01.05.2022 року по 30.05.2022 року - 36 000,00 грн.; за період з 01.06.2022 року по 20.06.2022 року - 22 909,09 грн. (36 000,00 / 22 х 14).

Крім цього, наказом № 445/лк від 15.06.2022 р. вирішено звільнити ОСОБА_1 , начальника управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК», 20.06.2022 в зв`язку з ліквідацією підприємства, п.1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що така підстава звільнення як ліквідація підприємства може бути застосована лише у випадку одночасного звільнення усієї чисельності працівників підприємства. Відповідно, звільнення лише частини працівників з підстав ліквідації підприємства неможливе - в такому разі звільнення повинно обґрунтовуватись іншими підставами.

25.02.2022 року було розпочато процедуру ліквідації АТ «МР Банк». Втім, АТ «МР Банк» не було ліквідованим, адже до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ще не внесено запису про припинення АТ «МР Банк». Зазначені у Наказі зміни в організації виробництва і праці, а саме, ліквідація АТ «МР Банк» ще не мали місця станом на 20.06.2022 року.

Відповідачем при звільненні також в порушення вимог частини першої статті 49-2 КЗпП України не було попереджено про наступне вивільнення, оскільки не було ознайомлено з Наказом АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №47/л від 15.03.2022 р. «Про скорочення штату (чисельності) працівників АТ «МР БАНК» та додатками до нього, а також не було вручено жодних попереджень про наступне вивільнення.

Лише 20.07.2022 року у відповідь на Адвокатський запит позивач отримав копію Наказу №47/л від 15.03.2022 р. «Про скорочення штату (чисельності) працівників АТ «МР БАНК» із витягом з Додатку 1 до цього Наказу.

Вважає направлення на корпоративну електронну пошту наказів та попередження не можуть бути належними і допустимими доказами вручення відповідних електронних документів. За відсутності повідомлення в електронній формі про одержання електронних документів, такі документи не можуть вважатись належним чином врученими.

Крім цього, Відповідач повинен був також дотримуватись наступних вимог:

-запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (ст. 49-2 КЗпП);

-провести з працівником розрахунок, а саме виплатити всі суми, що належать йому від підприємства (ст. ст. 47, 116 КЗпП).

Відповідачем не було належним чином виконано згадані вимоги, а саме не запропоновано всі вакантні посади, які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення, та не проведено повний розрахунок.

Звертає увагу, що відповідач зобов`язаний був виплатити компенсацію 20 невикористаних днів відпустки у розмірі 546 726,87 грн. Натомість, Відповідач виплатив компенсацію за 20 невикористаних днів відпустки у розмірі лише 245 065,20 грн., недоплативши 301 661,67 грн..

Також при поновленні повивач має право на середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з середньоденної заробітної плати, яку позивач визначив в сумі 50 639,32 грн. (1 620 458,40 грн. /32).

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що постановою Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 було прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК». З моменту прийняття рішення про ліквідацію та призначення уповноваженої особи Фонду, останній набув всіх повноважень, передбачених Законом, в тому числі стосовно видання організаційно-розпорядчих документів Банку, оцінки роботи персоналу, прийняття рішень щодо змін в роботі Банку та з кадрових питань, зокрема зміни умов праці, встановлення простою та вивільнення працівників, тощо. Станом на початок процедури ліквідації в Банку діяв електронний документообіг та можливість дистанційної роботи на умовах віддаленого доступу до робочого місця, який було впроваджено у Банку значно раніше, ще з початком карантину. Питання взаємодії, комунікацій, трудової дисципліни були врегульовані наказами по Банку. Позивач, починаючи з 25.02.2022, за відсутності об`єктивних причин неможливості виконання роботи, про які він мав би повідомити Уповноважену особу Фонду та безпосереднього керівника, був зобов`язаний виконувати покладені на нього трудові обов`язки на умовах дистанційного доступу, в тому числі за допомогою особистої електронної пошти (в разі неможливості підключення до робочого місця), отже мав не тільки можливість ознайомлюватись зі всіма наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами по Банку засобами корпоративної електронної пошти, але і був зобов`язаний ознайомлюватись з кореспонденцією/документацією, в тому числі наказами, розпорядженнями, іншим листуванням по Банку за допомогою корпоративної електронної пошти або особистої електронної пошти. Факт доступу до корпоративної електронної пошти Позивачем не заперечується. Звертає увагу, що зміст статті 40 КЗпП України вказує на те, що ліквідація підприємства є одним з різновидів змін в організації виробництва і праці, а зміни в організації виробництва і праці це будь-які зміни, які призводять до неможливості продовження діяльності підприємства та трудових договорів з усіма чи окремими працівниками. Відповідач дотримуючись вимог чинного законодавства про працю повідомив Позивача за два місяці про наступне вивільнення в зв`язку із ліквідацією Банку, а згодом звільнив Позивача з посади з повним дотриманням законодавства про працю з виплатою тих сум, що передбачені КЗпП України при звільнення внаслідок ліквідації підприємства установи, організації. Відповідач вважає, що попередження про наступне звільнення було доведено до відома Позивача, оскільки в банку існував електронний документообіг, в тому числі з застосуванням корпоративної електронної пошти простими повідомленнями, а позивач був зобов`язаний переглядати корпоративну електронну пошту, накази, розпорядження ліквідатора. Звертає увагу, що при звільненні банк пропонував всім без виключення працівникам вакантні посади шляхом розсилки повідомлення засобами корпоративної електронної пошти - 08.04.2022 та 19.05.2022, серед запропонованих вакансій також були і вакансії головного юрисконсульта, але з боку Позивача не надходило повідомлень щодо зацікавленості в зазначених посадах. Вважає, що відповідачем було запропоновано всі наявні вакансії Позивачу. Крім цього, ліквідація Банку є самостійною підставою для скорочення чисельності та штату працівників, та додаткового доведення факту наявності змін в організації виробництва і праці не потребує. Звертає увагу, що в Законі №2136-IX зазначено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України, норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом, не застосовуються. Частиною 2 статті 3 Закону №2136-IX передбачено, що «У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються». Посилання Позивача на умови Положення про оплату праці в АТ «СБЕРБАНК», яким було визначено структуру заробітної плати вважає недоречним, оскільки відповідно до Наказу №2/лк від 01.04.2022 було скасовано дію всіх нормативних документів Банку або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати» . Також вважає, що направлення Позивача в простій відбулось без порушень вимог чинного законодавства. В даному випадку, простій було обумовлено 1) початком процедури ліквідації Банку та відкликанням банківської ліцензії, тобто втрати Банком статусу банківської установи в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність» та фактичної неможливості продовжувати звичну діяльність банківської установи, що саме по собі створює відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, а також 2) дією воєнного стану, який також унеможливлювала виконання роботи в Банку. Крім цього, 14.04.2022 було видано Наказ №63/лк, яким встановлювались зміни в штатному розписі та в посадових окладах, відповідно до якого для Позивача з 18.04.2022 було встановлено посадовий оклад в розмірі 45 000,00 грн. Відповідно до даного Наказу в разі отримання письмової відмови від продовження роботи в нових умовах, працівники мали право на припинення трудових відносин з Банком на підставі п. 6 ст.36 КЗпП України. Письмової відмови Позивача від продовження трудових відносин в нових умовах оплати праці не поступало, отже це свідчить про згоду Позивача подовжити трудові відносини на зазначених в наказі умовах.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» хоч і тимчасово скасовують вимогу щодо попереднього повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, втім не зачіпають встановлених законодавством правових підстав для зміни істотних умов праці. Зміна істотних умов праці допускається за наявності відповідної правової підстави, а саме, зміни в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації. Звертає увагу, що самий по собі початок процедури ліквідації не може безумовно тягнути за собою відсутність організаційних та технічних умов функціонування всіх співробітників відповідача, адже ряд функцій і процесів на підприємстві, зокрема і тих, що були покладені на Управління проблемних активів та судового захисту та на позивача особисто, продовжували виконуватись. Вважає, що для зміни істотних умов праці роботодавець не може посилатись на ліквідацію і має вказати конкретні зміни в організації виробництва і праці відповідного співробітника. Відповідач не довів ані повного припинення всіх функцій АТ «МР БАНК» загалом, ані припинення функціонування Управління проблемних активів та судового захисту, ані зменшення чи обмеження функцій Позивача як керівника Управління. Відкликання банківської ліцензії і початок ліквідаційної процедури не призвів до припинення роботи Управління проблемних активів та судового захисту, керівником якого був позивач. Звертає увагу, що Управління проблемних активів та судового захисту не тільки продовжує існувати в організаційній структурі Відповідача, але і продовжує виконувати свої безпосередні функції зі стягнення заборгованості на користь Відповідача та представлення його інтересів в судах. Вважає, що відповідач не довід існування зазначених у ст.34 КЗпП підстав для встановлення простою. Крім цього, відповідач не надав належних і допустимих доказів вручення Позивачу за 2 місяці до звільнення ані Наказу АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №47/л від 15.03.2022 р. «Про скорочення штату (чисельності) працівників АТ «МР БАНК» з додатками, ані попередження Позивача про наступне вивільнення. За відсутності повідомлення в електронній формі від Позивача як адресата про одержання Відповідачем електронних документів, такі документи не можуть вважатись належним чином врученими. Також позивачем не отримувався лист з вакансіями станом на 08.04.2022 р., списку всіх вакантних посад в АТ «МР Банк» в період з 15.03.2022 року по 20.06.2022 року надано не було.

У відзиві на позов з врахуванням заяв позивача про зміну предмету позову представник відповідача додатково звертає увагу, що за системним аналізом норм КЗпП України, ліквідація підприємства і є одним з різновидів змін в організації виробництва і праці, входить до цього сукупного поняття, та додаткового обгрунтування роботодавцем наявності/відсутності змін в організації виробництва і праці при прийнятті управлінських рішень в умовах ліквідації не потребує. Звертає увагу, що відповідач дотримуючись вимог чинного законодавства про працю повідомив Позивача за два місяці про наступне вивільнення в зв`язку із ліквідацією Банку, а згодом звільнив Позивача з посади з повним дотриманням законодавства про працю з виплатою тих сум, що передбачені КЗпП України при звільнення внаслідок ліквідації підприємства установи, організації. 12.04.2022 було видано Наказ №31/лк, яким Позивача було направлено в простій з 15.04.2022, позивач мав доступ до корпоративної електронної пошти та був зобов`язаний знайомитись з розсилкою електронної пошти та виконувати розпорядження ліквідатора, отже немає правових вважати, що Позивач не знав про оголошення простою. При цьому, після введення простою Позивачеві виплачувалось 2/3 заробітку, отже Позивач не міг не знати, що отримує заробітну плату 15.04.2022 в новому розмірі по причині перебування в простої. Письмової відмови Позивача від продовження трудових відносин в нових умовах оплати праці не поступало, отже це свідчить на думку відповідача про згоду Позивача подовжити трудові відносини на зазначених в наказах умовах. Звертає увагу на положення ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за якою у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. Стосовно недоплаченої заробітної плати Відповідач вважає вимоги безпідставними, оскільки скасування винагороди згідно Наказу №80/л та зменшення розміру посадового окладу відбулось правомірно. При здійсненні розрахунку нібито недоотриманої компенсації за невикористані відпустки Позивач включає в розрахунок також премії з 2020 року, а саме згідно наказу №333-к від 24.12.2020, наказу №341-к від 30.12.2020, наказу №88-к від 07.07.2021, наказу 105-к від 02.08.2021, наказу №183-к від 28.12.2021, наказу №186-к від 30.12.2021. На думку Позивача в розрахунок компенсації за невикористані відпустки мала б бути включена сума премій в розмірі 6 626 313,79 грн. Однак, в розрахунок компенсації за невикористану відпустку включено виключно премію в розмірі 3 496 000,00 грн., згідно наказу №341-к від 30.12.2020. Інші виплати не підлягали включенню в розрахунок. Розділом 4 Порядку №100 чітко визначено, які суми не включаються до розрахунку середнього заробітку, зокрема це одноразові виплати. Вважає, що Банк здійснив розрахунок при звільнення Позивача правильно та виплатив всі належні йому суми.

Відповідач ознайомився з наданими розрахунками та вважає такі вимоги безпідставними, оскільки не всі з зазначених премій, які включає в розрахунок Позивач, мають бути включені в розрахунок компенсації за невикористані відпустки.

Розрахунок компенсації за невикористану відпустку по співробітнику ОСОБА_1 було обчислено згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів №100, з урахуванням премій, розрахованих пропорційно відпрацьованому часу.

Ухвалою судді від 26.12.2022 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 31.01.2023 р., 23.03.2023 р. витребувано у АТ «Міжнародний резервний банк» письмові докази.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2023 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за викладених у позовній заяві та заявах про зміну предмета позову, збільшення позовних вимог обставин, просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.11.2017 року ОСОБА_1 , був прийнятий на роботу в Акціонерне товариство «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (ПАТ «Сбербанк), а 07.06.2018 року був переведений на посаду начальника Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів, що підтверджується копією трудової книжки.

У грудні 2021 року АТ «Сбербанк» змінило своє найменування на АТ «Міжнародний резервний банк».

25 лютого 2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 91-рш/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк»

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі свого рішення №131 від 25 лютого 2022 року розпочато процедуру ліквідації банку строком на три роки, - з 25 лютого 2022 року по 24 лютого 2025 року включно. Цим же рішенням призначено уповноважену особу на ліквідацію банку Луньо І.В. Крім того, враховуючи оголошення військового стану в Україні, процедуру ліквідації вирішено здійснювати дистанційно без виїзду за місцем розташування банку

За змістом ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Щодо правомірності видачі наказів АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №80/л від 25.03.2022 р. «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат», Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» №31/лк від 12.04.2022 р. «Про встановлення простою», Наказ АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» № 63/лк від 14.04.2022 р. «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У той же час, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб., який урахуванням змін діє до теперішнього часу.

Згідно п. 2 прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022 року, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022 року, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

За наказами №152-зп, 153-зп від 05.11.2021 р. встановлено ОСОБА_1 з 01.11.2021 р. посадовий оклад у розмірі 144000,00 грн на місяць, винагороду 36000 грн. (а.с. 36, 37 т.2)

На а. с. 38-67 т.2 - знаходяться копії розрахункових листків ОСОБА_1 за період з січня 2020 р. по червень 2022 р.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МРБ» Луньо І.В №80/л від 25.03.2022 р. у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР БАНК» в умовах ліквідації як банківської установи, а також враховуючи Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року та користуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану №2136 було скасовано в АТ «МР БАНК» виплату додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі доплат, надбавок, винагород та інше, всі попередні накази про встановлення додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат вважати такими, що втратили чинність. Доручено управлінню по роботі з персоналом ознайомити працівників АТ «МР БАНК» з даним наказом доступними та можливими засобами сповіщення; у разі отримання письмової відмови працівника від продовження роботи в нових умовах відповідно до п. 1 цього наказу здійснити заходи щодо припинення трудового договору та звільнення працівника за п. 6 ст. 36 КЗпП України з врахуванням того, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. (а.с. 27 т.1)

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МРБ» Луньо І.В № 63/лк від 14.04.2022 р. у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР БАНК» в умовах ліквідації як банківської установи, а також враховуючи Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року та користуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану №2136, Управлінню по роботі з персоналом було наказано ввести зміни до штатного розпису з 18 квітня 2022 року, а саме встановити посадовий оклад у розмірі 45 000 гривень на посадах, згідно Додатку 1, встановити працівникам АТ «МР БАНК», зазначеним у Додатку 2, з 18 квітня 2022 року посадовий оклад у розмірі 45 000 грн. на місяць. У Додатку 2 до Наказу № 63/лк від 14.04.2022 р. був зазначений, серед інших, ОСОБА_1 . (а.с. 31-33 т.1)

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І.В. від 01 квітня 2022 року № 2/лк скасовано в АТ «МР БАНК» дію всіх нормативних документів банку або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати; доручено управлінню по роботі з персоналом ознайомити працівників банку з даним наказом доступними та можливими засобами сповіщення; наказ вступає в дію з моменту його підписання, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовується. (а.с. 115 т.1)

Стаття 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначала, що у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, положення діючого законодавства, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних наказів №80/л від 25.03.2022 р. «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат», № 63/лк від 14.04.2022 р. «Про зміни у штатному розписі та зміну посадових окладів» в частині, що стосується ОСОБА_1 не були порушені положення діючого законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Крім того, наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МРБ» Луньо І.В №31/лк від 12.04.2022 р. у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР БАНК» в умовах ліквідації як банківської установи, а також враховуючи Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року було встановлено простій у роботі працівників АТ «МР БАНК», згідно Додатку 1, визнано простій у роботі працівників, зазначених у Додатку 1 таким, що виник не з вини працівника. Управлінню бухгалтерського обліку та звітності проводити оплату працівникам, які підпадають під дію простою згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України (2/3 встановленого посадового окладу). У Додатку 1 до Наказу №31/лк від 12.04.2022 р. був зазначений, серед інших, ОСОБА_1 щодо якого введено простій з 15.04.2022 р. (а.с. 28, 29 т.1)

Згідно ч. 1 ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, з 15.04.2022 року ОСОБА_1 було введено простій, який викликаний відсутність організаційних та технічних умов праці, пов`язаного з ліквідацією АТ «Міжнародний резервний банк».

Варто також зазначити, що стаття 34 КЗпП України визначає, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Враховуючи те, що Банк перебуває в процесі ліквідації та не виконує функції банківської установи на підставі Закону України «Про банки та банківську діяльність», на території України введено воєнний стан, який унеможливлює виконання роботи в приміщенні Банку, а законодавством не передбачено заборони встановлення простою відносно певних посад (осіб), тому суд приходить до висновку, що при винесенні наказу №31/лк від 12.04.2022 р. «Про встановлення простою» відповідач діяв з дотриманням положень діючого законодавства.

Щодо звільнення позивача на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І.В. від 15 березня 2022 року № 47/л на підставі рішення Правління НБУ від 25 лютого 2022 року № 91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 25 лютого 2022 року № 131 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідною зміною організації виробництва і праці, припиненням певних функцій в роботі банку, скорочено штат (чисельність) працівників АТ «МР БАНК» відповідно додатку 1 до даного наказу. За вказаним додатком, посада начальника управління проблемних активів та судовому захисту, яку займав ОСОБА_1 , підлягала скороченню (а.с.25, 26 т.1).

28 березня 2022 року на електронну адресу ОСОБА_1 направлено попередження про наступне звільнення з посади у зв`язку з ліквідацією з урахування двомісячного строку з моменту вручення попередження, в якому повідомлено, що у зв`язку з ліквідацією АТ «Міжнародний резервний банк» відсутня можливість переведення на іншу посаду (роботу) (а.с. 119 т.1).

У направленому на електронну корпоративну банківську адресу повідомленні була зазначена тема - «Попередження про наступне вивільнення з посади у зв`язку з ліквідацією АТ «МР Банк». Направлення на електронну адресу повідомлень про наступне вивільнення з переліком вакансії для виконання робіт, пов`язаних із процедурою ліквідації АТ «МР Банк» із роз`ясненням які дії треба вчинити для працевлаштування на вказані посади також підтверджується звітами по VРN (25.02.2022-15.06.2022)

Позивач ОСОБА_1 в умовах дистанційної роботи банку мав доступ і був зобов`язаний користуватися корпоративною банківською поштою як основним засобом комунікації та документообігу у АТ «МР Банк» у зв`язку з запровадженою процедурою ліквідації банку та через введення воєнного стану.

Твердження ОСОБА_1 про неотримання ним такого повідомлення суд розцінює як недобросовісну поведінку позивача.

У даній справі, не дивлячись на приписи ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ОСОБА_1 було повідомлено про зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення уповноваженої особи Фонду є обов`язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується. Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як передбачено ч. 2 ст. 40 КЗпП України, з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, посада начальника управління проблемних активів та судовому захисту, яку займав ОСОБА_1 підлягала скороченню у зв`язку з ліквідацією банку, не раніше двох місяців з дня отримання попередження про наступне звільнення, що вираховується з 28.03.2023 року.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І.В. № 445/лк від 15.06.2022 р. ОСОБА_1 , начальника управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК», 20.06.2022 в зв`язку з ліквідацією підприємства, п.1 ст. 40 КЗпП України., доручено управлінню бухгалтерського обліку та звітності виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі відповідно до ст. 44 КЗпП України, грошову компенсацію за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 20.11.2020 по 20.06.2020 року на підставі наказу № 47/л від 15 березня 2022 року «Про скорочення штату (чисельності) працівників АТ «МР Банк», Попередження про наступне звільнення з посади в зв`язку з ліквідацією АТ «МР Банк» (а. с. 34 т.1).

В оцінці правомірності звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України Верховний Суд виходить з того, що суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення (постанова Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, постанови Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 443/636/18 (провадження № 61-1568св19), від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, провадження № 11-431асі18.

У той же час, у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 725/3265/18 викладено висновок, відповідно до якого при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Так, під час розгляду даної справи було встановлено, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР БАНК» в умовах ліквідації як банківської установи, а також введення в Україні воєнного стану, а позивач попереджався за два місяці про наступне вивільнення, відповідач ознайомлював позивача зі списком вакантних посад не лише, як під час вручення попередження про наступне вивільнення, так і в подальшому, згоди на переведення на запропоновані посади ОСОБА_1 не надав.

У судовому засідання знайшов підтвердження факт того, що позивача було ознайомлено із списками вакансій станом на 11.04.2022 р. та на 19.05.2022 р. (а.с. 121-124 т.1)

При цьому, факт ознайомлення із списками вакантних посад на підприємстві означає, що позивачу пропонувались вказані у списках вакансії.

Суд зауважує, що законодавством покладено обов`язок на роботодавця при звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України дотримуватись певних гарантій для останнього, у тому числі гарантія працевлаштування. Однак, сам працівник не має зловживати цим правом та вчиняти активні дії у разі його бажання залишитись працювати у компанії, оскільки такі дії вчиняються передусім в інтересах самого ж працівника.

Крім того, прийняття нових працівників на роботу, не можуть слугувати підставою вважати звільнення позивача незаконним, оскільки такі дії передбачені трудовим законодавством, а їх незаконність не доведена у судовому засіданні.

Щодо порядку доведення до відома працівників та ознайомлення з документами банку.

Відповідно до ст. 29 ч.3 КЗпП України ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Згідно Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» Луньо І.В. №17 «Про організацію подальшої діяльності» від 28.02.2022, дозволено працівникам, не задіяним безпосередньо в охороні та/або збереженні активів (майна) банку, виконувати роботу дистанційно з 01.03.2022 року. Крім того встановлено, що з 01.03.2022 року до окремого розпорядження уповноваженої особи на ліквідацію банку, діяльність банку здійснюється без використання печаток і штампів; вихідна кореспонденція від імені банку за підписом уповноваженої особи Фонду може надсилатись адресатам в електронному вигляді на офіційні адреси електронної пошти без подальшого здійснення такого пересилання засобами ДП «Укрпошта». Вказаний документ наказано довести до відома шляхом надсилання його сканкопії на електронну (корпоративну банківську) адресу таких працівників (а.с. 109 т.1).

11.03.2022 до зазначеного Наказу №17 були внесені зміни (наказ №39/л), якими також зобов`язано керівників структурних підрозділів у визначені строки подавати перелік працівників, що здійснюють роботу на умовах відділеного доступу. Вказаний документ наказано довести до відома шляхом надсилання його сканкопії на електронну (корпоративну банківську) адресу таких працівників (а.с. 111 т.1).

Наказом № 9/лк від 05.04.2022 «Про дисципліну та взаємодію працівників АТ «Міжнародний резервний банк» під час простою, віддаленої роботи, призупинення трудових відносин в умовах ліквідації під час воєнного стану», зокрема, визначено, що всі працівники Банку, які не мають можливості користуватися корпоративною електронною поштою, мають в строк до 07.04.2022 повідомити безпосереднім керівникам електронну адресу для зв`язку або телефон, за яким можливо зв`язуватись з працівником та надсилати важливі повідомлення (а.с. 43-44 т.1).

Таким чином, вказаними розпорядчими документами було запроваджено спеціальний порядок доведення до відома працівників та ознайомлення з документами банку. Вказане свідчить про те, що порядок комунікацій засобами корпоративної електронної пошти було врегульовано заздалегідь, з початком процедури ліквідації, наказами уповноваженої особи Фонду гарантування, а саме: за наказом №17 від 28.02.2022 було дозволено працівникам здійснювати роботу на умовах віддаленого доступу - дистанційно, про що були повідомлені всі працівників Банку шляхом його направлення засобами корпоративної електронної пошти. 11.03.2022 до зазначеного Наказу №17 були внесені зміни до Наказу №39/л, якими також зобов`язано керівників структурних підрозділів у визначені цим наказом строки подавати перелік працівників, що здійснюють роботу на умовах відділеного доступу. Даний наказ також було доведено до відома всіх працівників банку шляхом надіслання засобами корпоративної електронної пошти та до їх безпосередніх керівників; за наказом №9/лк від 05.04.2022 визначено, що всі працівника Банку, які не мають можливості користуватися корпоративною електронною поштою, мають в строк до 07.04.2022 повідомити безпосереднім керівникам електронну адресу для зв`язку або телефон, чого в даному випадку ОСОБА_1 вчинено не було.

Факт ознайомлення позивача з вказаними наказами засобами корпоративної електронної пошти підтверджується матеріалами, доданими до відзиву відповідача.

Відтак, порушень законодавства при звільненні ОСОБА_1 з посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України суд не вбачає.

Щодо невиплаченої заробітної плати та компенсації та час невикористаної відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вказані позовні вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, як і позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, які задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні цих позовних вимог потрібно також відмовити.

Крім цього, варто зауважити, що згідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

За умовами ст. 110 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Так, як зазначалось вище, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022 року, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022 року, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

З огляду на наявність наказів №80/л від 25.03.2022 р., № 63/лк від 14.04.2022 р., № 2/лк від 01 квітня 2022 року, додаткову заробітну плату з 01.03.2022 року було скасовано саме на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки у період дії воєнного стану норми щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов, у тому числі оплати праці, не застосовуються.

Тому безпідставне є посилання позивача на приписами ст. 29 Закону України «Про оплату праці» та ст. 103 КЗпП України, оскільки їх норми, як і норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України згідно Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин не застосовуються.

Таким чином, факт того, що наказ №80/л прийнятий лише 25 березня 2022 року, а доведений до відома працівників банку тільки 29 березня 2022 року, з огляду на ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не може слугувати підставою для нарахування позивачу додаткової заробітної плати за березень місяць до 28.03.2022 року включно.

До того ж, за положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата входить до структури заробітної плати. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У той же час, позивачем не доведено, що у спірний період з 01.03.2022 р. він виконував роботу понад установлені норми, мав трудові успіхи і особливі умові праці, за яку б йому мала б виплачуватись додаткова заробітна плата. Так, у вказаний час, позивач працював дистанційно, що пов`язано з введенням воєнного стану.

Враховуючи те, що наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І.В. від 25 березня 2022 року № 80/л, яким скасовано в АТ «МР БАНК» виплату додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі доплат, надбавок, винагород та інше, всі попередні накази про встановлення додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат вважати такими, що втратили чинність, а також, що наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І.В. від 01 квітня 2022 року № 2/лк скасовано в АТ «МР БАНК» дію всіх нормативних документів банку або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплаченої заробітної плати.

Згідно ст. 83 ч.1 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Схожа за змістом норма закріплена в ст. 24 Закону України «Про відпустки».

При звільненні згідно наказу №445/лк від 15.06.2022 р. ОСОБА_1 було виплачено грошову компенсацію за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 20.11.2020 р. по 20.06.2022 р. в розмірі 245065,20 грн, виходячи з середньоденної заробітної плати: 3798510,81/310 = 12253,26 грн.

Розрахунок компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 було обчислено згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів №100, з урахуванням премій, розрахованих пропорційно відпрацьованому часу,

При цьому, п. 4 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його

структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

Відтак,одноразові виплати не враховуються при нарахуванні середньої заробітної плати, а тому банк здійснив розрахунок при звільнення Позивача у відповідності до вимог законодавства України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткової заробітної плати, частини компенсації за невикористану відпустку, оскільки відповідні нарахування проведено у відповідності до норм закону.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів заробітної плати і недоплаченої частини компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 29, 32, 40, 49-2, 83, 94, 110, 113 КЗпП України, Законами України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів заробітної плати і недоплаченої частини компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк», код ЄДРПОУ 25959784, адреса знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Повне рішення суду виготовлено 06.06.2023 р

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов