Дата документу 15.05.2023Справа № 953/7872/21 Провадження № 2/554/130/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд. Полтави в складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря - Панасенко А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, -

в с т а н о в и в :

з 26.04.2021 року в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна та зустрічний позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 про стягнення коштів.

19.09.2022 року відповідно до розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» вищевказана справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 року дана цивільна справа розподілена судді Тімошенко Н.В.

20.09.2022 року ухвалою суду дану цивільну справу прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

15.05.2023 року ухвалою суду зустрічний позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишено без розгляду.

Так, позивач ОСОБА_1 на обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,.

Після смерті його матері ОСОБА_3 , залишилась спадщина, яка складається із однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлої на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05 березня 2019 року ПН Харківського МНО Петриченко О.О. за реєстровим № 1789, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771112363101, номер запису про право власності 30558949.

07 грудня 2019 року позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом, подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Товстолужськой Оксани Володимирівни.

07 грудня 2019 року на підставі моєї заяви про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Товстолужською Оксаною Володимирівною заведено спадкову справу № 125/2019 після смерті ОСОБА_3 .

Але скористатись правом володіння та користування спадковим майном до отримання свідоцтва про спадщину за законм, позивачу не виявилось можливим.

17 березня 2021 року позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом № 387, спадкова справа № 125/2019, виданим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Товстолужською О.В. яким він отримав у спадщину однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771112363101, номер запису про право власності 248600084 від 17.03.2021 року.

Відвідуючи квартиру яку позивач успадкував від матері, було встановлено, що в ній проживає орендатор ОСОБА_4 . Орендатор пояснив, що уклав договір оренди квартири 04 квітня 2020 року з ОСОБА_2 , щодо оренди квартири АДРЕСА_1 до 04.10.2020 року зі сплатою орендної плати в розмірі 4500 гривень в місяць та сплати за комунальні послуги ( електропостачання, холодна та гаряча вода). Договір оренди квартири був продовжений після спливу строку на який був укладений, так як Орендар заявив що він сплатив орендну сплату до 04.04.2021 року.

З 02 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 отримала вищезазначене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 без достатньої правової підстави, що виявилося у відсутності положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, на підставі якого було отримано це майно.

Володіючи і користуючись зазначеним майном без достатніх правових підстав, відповідач отримував доходи з мого майна, а також створив заборгованість. Відповідачеві було відомо про її володіння і користування вищевказаним майном без достатньої правової підстави з 02 грудня 2019 року.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь усі отримані доходи, які вона одержала або могла одержати від безпідставно набутого нею майна (квартири АДРЕСА_1 ), а також за допущене нею погіршення майна ( створення заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання) із 02 грудня 2019 року до 04.квітня 2021 року у розмірі 68011 ( шістдесят вісім тисяч одинадцять) гривень 19 копійок, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

13.02.2021 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву в якому заперечувала проти задоволення позову посилаючись на те, що позивач проживав окремо від матері та жодного разу матеріально не поміг їй ані грошима, ані придбанням ліків, ані придбанням продуктів харчування, ані сплатою комунальних коштів.

Відповідач вказує, що вона самостійно допомагала ОСОБА_3 , по догляду та матеріальному утриманню, несла витрати на утримання квартири та здійснила поховання останньої за власні кошти.

Так, ОСОБА_2 буду племінницею покійної та спадкоємицею подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у визначеному законом порядку.

13.08.2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив у якій останній підтримав позовні вимоги та вказав, що у ОСОБА_2 не було жодної підстави володіти, користуватися і отримувати дохід від спадкового майна, а про нібито понесені витрати про які заявляє відповідач то вона повинна відшкодувати їх у відповідності до чинного законодавства не порушуючи прав інших громадян.

15.05.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомленна про дату, час і місце судового засідання, у судові засідання повторно не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.

Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на судовий захист закріплено у статті 4 ЦПК України як право на звернення до суду за захистом, згідно з яким кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 03 грудня 2019 року, актовий запис № 17430.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 05 березня 2019 року ПН Харківського МНО Петриченко О.О. за реєстровим № 1789, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771112363101, номер запису про право власності 30558949.

07 грудня 2019 року мною ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги за законом, подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Товстолужськой Оксани Володимирівни.

07 грудня 2019 року на підставі заяви позивача про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Товстолужською Оксаною Володимирівною заведено спадкову справу № 125/2019 після смерті ОСОБА_3 .

17 березня 2021 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом № 387, спадкова справа № 125/2019, виданим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Товстолужською О.В. яким він отримав у спадщину однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771112363101, номер запису про право власності 248600084 від 17.03.2021 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що з 02 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 отримала вищезазначене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 без достатньої правової підстави, що виявилося у відсутності положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, на підставі якого було отримано це майно.

Володіючи і користуючись зазначеним майном без достатніх правових підстав, відповідач отримувала доходи з майна позивача, зокрема уклала договір оренди вказаної квартири з ОСОБА_4 , а також створила заборгованість по комунальним послугам. Відповідачеві було відомо про її володіння і користування вищевказаним майном без достатньої правової підстави з 02 грудня 2019 року.

Таким чином, предметом позову в даній справі є стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманих доходів у виді орендної плати за фактичне користування квартирою, створення заборгованості комунальних послуг, оплата комунальних послуг.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Відповідно до постанови Великої Палати ВС від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (статті 1213 Цивільного кодексу України), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (стаття 1214 Цивільного кодексу України).

Так, суд погоджується з розрахунком позивача та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 всіх доходів, які вона одержала або могла одержати від безпідставно набутого нею майна, а також за допущене нею погіршення майна із 02 грудня 2019 року до моменту повернення майна в сумі 68011,19 грн., а саме:

доходи які отримав відповідач з 04.04.2020 року по 04.04.2021 року - 4500*12= 54000 гривень;

доходи які міг отримати відповідач з 02.12.2019 року по 04.04.2020 року - 4500*4= 18000 гривень;

допущене погіршення майна (створення заборгованості комунальних послуг) з 02.12.2019 року по 04.04.2021 року - 7328 гривень;

витрати на утримання майна (оплата комунальних послуг) з 02.12.2019 року по 04.04.2021 року - 11316,81 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодування за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1213, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усі отримані доходи, які вона одержала або могла одержати від безпідставно набутого нею майна (квартири АДРЕСА_1 ), а також за допущене нею погіршення майна ( створення заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання) із 02 грудня 2019 року до 04 квітня 2021 року у розмірі 68011,19 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Н.В.Тімошенко