РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/582/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035;

e-mail: kv@amcu.gov.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного підприємства "Торг-Авто",

вул. Глібова, 49, м. Чернігів, 14021;

e-mail: torg-avto@ukr.net; chenickt@gmail.com;

предмет спору: про стягнення неустойки (у формі пені) в сумі 204000,00 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Білецька О.М. - діє в порядку самопредставництва згідно з витягом ЄДРПОУ;

від відповідача: Торбєєв М.О. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1026774, виданий 05.05.2023.

У судовому засіданні 29.05.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

24.04.2023, надійшла позовна заява Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "Торг-Авто" (далі - ПП "Торг-Авто") про стягнення неустойки (у формі пені) в сумі 204000 грн, нарахованої за прострочення виконання вимог рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 60/95-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (cправа № 8/60/8-рп/к.21).

Ухвалою суду від 26.04.2023 дана позовна заява прийнята до розгляду; відкрите провадження в справі № 927/582/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначене на 24.05.2023 об 11:00; учасникам справи встановлені строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

09.05.2023, відповідач подав до суду відзив на позов (у належний строк) яким проти позову заперечив. Вважає, що в позивача відсутнє право на нарахування та стягнення пені в період з 14.09.2022 по 26.10.2022, оскільки відповідач скористався правом на звернення до суду за захистом свого права (оскаржував рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення від 16.12.2021 № 60/95-р/к, справа № 8/60/8-рп/к.21), що також передбачає і забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення. В позивача відсутнє право на нарахування пені після 05.03.2023, що передує даті сплати відповідачем повної суми штрафу. Просив урахувати причини, що зумовили прострочення сплати штрафу після винесення апеляційною інстанцією постанови, зокрема, необхідність уточнення актуальних платіжних реквізитів позивача. Крім того, посилаючись на приписи статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив зменшити розмір пені, враховуючи майновий стан відповідача, відсутність у позивача збитків, спричинених допущеним порушенням, ступінь виконання зобов`язання та надмірний розмір штрафних санкцій.

18.05.2023, від позивача надійшла заява № 60-02/2094 від 09.05.2023 про виправлення технічних помилок у тексті позовної заяви, в частині періоду нарахування пені, що триває з 14.09.2020 по 26.10.2022 та з 03.02.2023 по 05.03.2023 (74 календарні дні). Отже розмір пені за вказаний період складає 226440,00 грн, який не може перевищувати розміру штрафу, а тому обмежений сумою 204000 грн.

Заява залучена судом до матеріалів справи, її зміст врахований при ухваленні рішення в справі (протокол судового засідання 24.05.2023).

18.05.2023, від позивача, засобами поштового зв`язку, надійшла відповідь на відзив (направлена в належний строк) у якій зазначив, що неточності щодо кінцевої дати нарахування пені не вплинули на її кінцеву суму, що заявлена до стягнення з відповідача. За доводами позивача, згідно з приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» (частини 5 статті 56), період зупинення нарахування пені обмежений саме фактичним здійсненням судового розгляду справи (від дня порушення провадження в справі до дня прийняття рішення; від дня прийняття апеляційної скарги чи касаційної скарги до розгляду до дня прийняття постанови) відтак, ним правомірно нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 14.09.2020 по 26.10.2022.

Звертав увагу, що відносини пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом: накладення штрафів, нарахування пені як способу забезпечення виконання рішень, а також стягнення штрафів та пені в судовому порядку органами Антимонопольного комітету України, регулюються спеціальними нормами конкурентного законодавства. Накладений рішенням № 60/95-р/к на ПП «Торг-Авто» штраф є видом відповідальності за порушення конкурентного законодавства, відтак за своїм правовим змістом не може вважатись грошовим зобов`язанням у розумінні норм ГК України, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статей 230, 232, 233 ГК України. Обов`язок відповідача щодо сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені не є господарським зобов`язанням у розумінні норм ГК України. Спірні відносини унормовані законодавством про захист економічної конкуренції, що не містить норм, які передбачали б правові підстави для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності за вчинене порушення конкурентного законодавства та сплати нарахованої пені незалежно від можливості здійснення господарської діяльності з тих чи інших причин, так само як і не містить норм, що надавали б господарському суду право зменшувати розмір стягуваних штрафу та/або пені (в разі їх правомірного нарахування).

24.05.2023, за результатами підготовчого засідання, суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), постановив закрити підготовче провадження та призначив справу № 927/582/23 до розгляду по суті на 29.05.2023.

29.05.2023, у судове засідання прибули повноважні представники обох сторін, участь представника позивача забезпечена в режимі відеоконференції (ухвала від 24.05.2023).

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважних представників сторін.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив зменшити надмірний розмір пені.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважних представників обох сторін, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 40 ГК України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. За частиною 6 вказаної статті, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення в установленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

За приписами частини 1 статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з ГК України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.

Частина 1 статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачає, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції" цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання в визначені ними строки.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Зі змісту частини 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до п. 1 статті 50 та статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 257 ГК України справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями в порядку, встановленому законом.

Виходячи зі змісту п. 1 частини 1 статті 48, частини 1 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання - юридичних осіб.

Відповідно до статті 251 ГК України та статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме антиконкурентні узгоджені дії, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу. За антиконкурентні узгоджені дії накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2021, рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21 визнано, що Приватне підприємство «Торг-Авто» та фізична особа - підприємець Лайко Алла Володимирівна вчинили порушення, передбачене п. 1 статті 50, п. 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі «Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів «електрообладнання для автомобілів) ДК 021:2015-31610000-5_7179264», яка проводилась акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції, ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-09-002565-а (п. 1 рішення).

Одночасно вказаним рішенням визнано, що зазначені суб`єкти господарювання вчинили порушення, передбачене п. 1 статті 50, п. 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (шиномонтажні послуги та послуги з балансування коліс), яка проводилась акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції, ідентифікатор закупівлі UA-2019-06-24-001734-а (п. 4 рішення).

Також даним рішенням визнано, що зазначені суб`єкти господарювання вчинили порушення, передбачене п. 1 статті 50, п. 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (шиномонтажні послуги, шиноремонтні послуги та послуги з балансування коліс)_9071835, яка проводилась акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції, ідентифікатор закупівлі UA-2019-09-27-002042-b (п. 7 рішення).

Окрім зазначеного, цим рішенням накладені штрафи на Приватне підприємство «Торг-Авто» за кожне з зазначених порушень законодавства про захист економічної конкуренції в загальному розмірі 204000,00 грн (по 68000,00 грн за кожне з порушень).

Позивач, супровідним листом від 17.12.2021 за № 60-02/9242, направив відповідачу копію рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 за № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21 та повідомив останнього, що штраф, накладений на суб`єкта господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Повідомив банківські реквізити за якими має бути сплачений накладений штраф. Роз`яснив відповідачу, що за кожний день прострочення сплати штрафу з нього буде стягнута пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Даний лист відповідач отримав 29.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303514266827.

Як установлено судом, Приватне підприємство «Торг-Авто» скористалося своїм правом на оскарження рішення від 16.12.2021 за № 60/95-р/к у судовому порядку.

Приватним підприємством «Торг-Авто» поданий позов до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 за № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21 (справа № 910/2721/22).

13.09.2022, рішенням Господарського суду міста Києва в справі № 910/2721/22 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Торг-Авто» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 за № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/2721/22 встановлено, що Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України цілком правильно та достовірно встановлено і з`ясовано обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надано їм вірну юридичну оцінку. Доказів порушення Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, судом, при розгляді справи № 910/2721/22, встановлено не було.

За результатами апеляційного перегляду, Північний апеляційний господарський суд, постановою від 02.02.2023 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/2721/22.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/2721/22 набрало законної сили 02.02.2023.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені рішенням від 13.09.2022 Господарського суду міста Києва у справі № 910/2721/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023, обставини щодо вчинення Приватним підприємством «Торг-Авто» та фізичною особою - підприємцем Лайко Аллою Володимирівною правопорушень, передбачених п. 1 статті 50, п. 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі в тендерній процедурі закупівлі, щодо накладення відповідних штрафів, правомірності прийнятого рішення адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 у справі № 8/60/8-рп/к.21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не потребують повторного доказування в даній справі.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже в рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому, обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Таким чином, рішення адміністративної колегії адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21 не визнане недійсним та не скасоване в порядку встановленому законом, не перебуває на перевірці та/або перегляді в Антимонопольному комітеті України, з огляду на що є чинним та обов`язковим до виконання.

10.03.2023, відповідач листом б/н б/д (вх. № 60-01/730), повідомив позивача про сплату 204000 грн штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2021 за № 60/95-р/к у справі № 8/60/8-рп/к.21, про що додав платіжне доручення № 13320 від 06.03.2023 на суму 204000,00 грн з призначенням платежу: «штраф за пор. закон. про захист економ. конкур. зг. ріш. ПМТВ АМКУ від 16.12.2021 №60-95-р/к та рішення Північного апеляційного госп. суду від 02.02.23».

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

При цьому, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження в справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, що є обов`язковими для врахування судом першої інстанції при ухваленні рішення в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

За частинами 1, 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Порушення господарським судом провадження в справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини 5 статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини 3 статті 58 цього Закону; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин 1 та 4 статті 60 вказаного Закону, оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватись в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження в справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Позивач просить стягнути з відповідача 204000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої в розмірі 1,5% за період з 14.09.2022 (починаючи з наступного дня після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення в справі № 910/2721/22) по 26.10.2022 (день, що передує постановленню Північним апеляційним господарським судом ухвали про витребування матеріалів справи в суду першої інстанції) та за період з 03.02.2023 (на наступний день після винесення Північним апеляційним господарським судом постанови за наслідками апеляційного перегляду судового рішення) по 05.03.2023 (день, що передує дню фактичної оплати відповідачем суми штрафу).

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені (з урахуванням змісту заяви про виправлення технічних помилок), суд установив, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та здійснений з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі в частині граничного розміру нарахування пені, є арифметично вірним.

Відповідач клопотав зменшити розмір пені, посилаючись на приписи частини 3 статті 551 ЦК України та статтю 233 ГК України.

Накладений на ПП «Торг-Авто» штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати такого штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Натомість, Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які б надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) у зв`язку з порушенням суб`єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, норми статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України не підлягають застосуванню щодо сплати штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що нараховані до стягнення відповідно до норм спеціального нормативного акту, Закону України «Про захист економічної конкуренції», та не пов`язані з виконанням господарського зобов`язання.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт прострочення сплати відповідачем накладеного на нього штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, беручи до уваги, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує розміру накладеного на відповідача штрафу, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 204000,00 грн пені за указаний період є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Суд відхилив, як необґрунтовані, доводи відповідача про те, що він не був обізнаний про актуальні банківські реквізити позивача, відтак, не мав можливості своєчасно сплатити штраф до бюджету, натомість, в листі від 17.12.2021 № 60-02/9242, що отриманий відповідачем 29.12.2021 (поштове відправлення 0303514266827), останньому була надана вичерпна інформація з даного питання, при цьому банківські реквізити позивача не змінювались впродовж усього часу.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача в доход державного бюджету підлягає до стягнення 204000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в сумі 3060,00 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 21602826) до Приватного підприємства "Торг-Авто" (вул. Глібова, 49, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 30380871) про стягнення пені в сумі 204000,00 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торг-Авто" (вул. Глібова, 49, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 30380871) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 21602826) пеню в сумі 204000,00 грн, шляхом її зарахування в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

3. Стягнути з Приватного підприємства "Торг-Авто" (вул. Глібова, 49, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 30380871) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 21602826) 3060,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 05.06.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко