ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2023Справа № 910/14741/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Херсонської державної морської академії (73000, Херсонська обл., м. Херсон, пр-кт Ушакова, буд. 20) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22) про стягнення 13 345,24 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Херсонська державна морська академія (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач, АТ «Укрпошта») про стягнення 13 345,24 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1196-7/295 на передплату періодичних видань від 02.11.2021 та Договору № 1276-7/299 на передплату періодичних видань від 15.11.2021 в частині доставки передплачених позивачем періодичних видань, у зв`язку з чим наявні підстави для повернення відповідачем залишку попередньої оплати.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/14741/22 та справу передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Позивачем, у строк встановлений ухвалою суду від 09.01.2023, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї відповідними документами.

Ухвалою суду від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.02.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що в розумінні положень Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та умов Правил розповсюдження періодичних друкованих видань, затверджених наказом Державного комітету зв`язку України, Міністерства інформації України, Міністерства транспорту України від 10.12.1998 № 169/81/492, АТ «Укрпошта» здійснює розповсюдження та доставку друкованого засобу масової інформації, що підтверджується свідоцтвом серія ДК № 6612 від 07.02.2019, керуючись Порядком розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (правонаступником якого є АТ «Укрпошта») № 100 від 16.02.2015 на умовах приймання та оформлення передплати на видання відповідно до діючих Каталогів на підставі договору з передплатником.

До складу послуг розповсюдження періодичних друкованих видань на умовах передплати, входить: оформлення передплати, замовлення тиражів уроздріб, експедирування, перевезення, оброблення, доставлення та вручення видань передплатнику. Тариф є єдиним та не розкладається на складові. Послуга з приймання передплати на періодичні друковані видання вважається наданою з моменту приймання замовлення на передплату та передачі вказаного замовлення видавцю або його довіреній особі.

Представник відповідача також зазначив, що доставка періодичних друкованих видань на адреси одержувачів здійснюється простим порядком без складання технологічних документів, оскільки Правилами розповсюдження це не передбачено, та послуга вважається наданою не в залежності від того, чи вручені періодичні видання замовнику чи ні, оскільки кінцева доставка здійснюється на адресу, визначену договором, або вкладається у шафи опорних пунктів. Відповідно до Правил № 169/81/492, розповсюджувач не може зобов`язати одержувача на отримання періодичного відправлення, тому доставка вважається виконаною з дня надходження періодичного друкованого видання на адресу відділення поштового зв`язку для подальшого вручення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача також посилався на те, що між сторонами триває багаторічна співпраця в галузі передплати та доставки періодичних друкованих видань та що між сторонами при виконанні умов договору була встановлена усталена практика взаємодії, так званий звичай ділового обороту. З боку Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» будо повністю виконано роботи з приймання передплати до якої входить виконання наступних робіт: приймання передплати вид зазначеної юридичної особи, контроль за находженням коштів (звірка з бухгалтерією), обробка передплатної документацій та направлення замовлень на адреси ДП «Преса» (які в свою чергу направляють замовлення в редакції з ким укладено договори), Одеську дирекцію АТ «Укрпошта» та редакцію газети в Херсонській області (газета «Гривна»).

Крім того, 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан на території Украйни, який продовжено. На території, зокрема, Києва та Київської та Херсонської областей з 24.02.2022 велися активні бойові дії, територія Херсонської області була окупована ворогом, що є загальновідомим фактом та підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України віл 25.04.2022 № 75 (зі змінами та доповненнями) та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, що є форс-мажорними обставинами, підтвердженими листом Торгово-промислової палати України від 28.04.2022 № 2024/02.0.-7.1., у зв`язку з чим АТ «Укрпошта» тимчасово припинила діяльність Херсонської дирекції як структурного підрозділу АТ «Укрпошта» відповідно до наказу АТ «Укрпошта» від 30.06.2022 № 664 «Про роботу філії Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» в умовах воєнного стану на територіях як тимчасово окуповані/контролюються збройними формуваннями російської федерації та/або збройними формуваннями самопроголошених ЛНР/ДНР». Усі первинні бухгалтерські документи, а також документи, що були складені на виконання умов зазначених Договорів знаходились по місцю виконання договорів та не були вивезені з окупованих територій, що підтверджується повідомленням ДПС України про неможливість вивезення первинних доку ментів від 29.07.2022 № 2132-657, у зв`язку з чим падати вказані документи на сьогодні не вбачається за можливе.

Представник відповідача зазначав, що умовами Договору № 1196-7/295 на передплату періодичних видань від 02.11.2021 визначено, що він діє до 31.12.2021, автопролонгація згідно умов договору відсутня.

Також, на думку представника відповідача, позивач пропустив строк, встановлений п. 3.2. Порядку № 100, для заявлення вимог про стягнення вартості невручених передплатнику періодичних видань за І - IV квартал 2022 року, тоді як АТ «Укрпошта» належним чином виконувало зобов`язання за договором без порушення його.

Крім того, позивач, у відповідності до положень п. 91 Правил № 169/81/492 та п. 2.2., п. 2.3. Порядку № 100, не звертався до відповідача щодо оформлення переадресування або ануляції з причин не виходу примірників з друку або з іншими заявами по суті наданих послуг.

Відзив на позовну заяву також містить заяву про продовження строку для надання доказів у справі, яке мотивовано тим, що з метою підтвердження виконання відповідачем умов укладених Договорів та підтвердження надання послуг з оформлення передплати, на адресу ДП «Преса» та у редакцію Інформаційно-аналітичної щомісячної газети «Міграція», редакції видань «ЕЛЕКТРИК. МІЖНАРОДНИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ»; «МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА)»; «ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (Одеса)», та «ГАЗЕТИ ГРИВНА» направлено запити щодо приймання останнім від АТ «Укрпошта» в особі Херсонської дирекції замовлень по Договорам № 1276-7/299 під 15.11.2021 та № 1196-7/295 від 02.11.2021, однак, станом на 07.02.2023, відповідь надійшла лише з ДП «Преса», відповіді на дату подання відзиву від інших редакцій на адресу відповідача не надходили.

Частиною першою ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (Частина третя ст. 80 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з частиною восьмою ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною п`ятою ст. 80 ГПК України передбачено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно з частиною другою ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя ст. 119 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої ст. 119 ГПК України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Приймаючи до уваги викладене, обґрунтованість неможливості подання відповідних доказів, зазначених позивачем у відзиві на позовну заяву, разом з вказаним відзивом, додержання порядку та строків звернення з відповідною заявою, суд вважає за можливе продовжити строк для надання доказів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

20.03.2023 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначав про надання доказів виконання зобов`язань по договору та підтвердження надання послуг з оформлення передплати на наступні видання: 89611 МІГРАЦІЯ (Одеса); 40857 «МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА)»; 74584 «ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (Одеса)» та 89571 «ГАЗЕТИ ГРИВНА» (Херсон), а також про те, що у разі не виходу періодичного друкованого видання, для повернення коштів за періодичні друковані видання, що не вийшли друком, передплатник має подати відповідну заяву про ануляцію, яка передбачена Порядку № 100, що позивачем зроблено не було. При цьому, повернення коштів у даному випадку можливо лише після повернення коштів з сторони редакцій (видавництв), що пов`язано з тим, що відповідач разом з замовленням авансом перераховує кошти (вартість замовлених видань) реакціям (видавництвам).

23.03.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, в якому останній зазначав, що періодичні друковані видання Інформаційний комплект: г. «Освіта України» (№ l-2, № 3-4, № 5-6, № 7), а також ж. «Інформаційний збірник для освітян» (№ 1) було отримано відділами АТ «Укрпошта» та доставлено відповідачу, однак первинні бухгалтерські документи, а також виробничі документи знаходились у м. Херсон та Херсонській області та не були вивезені з окупованої території, у зв`язку з чим надати вказані документи на сьогодні не вбачається за можливе.

Також представником відповідача було зазначено, що усі інші періодичні друковані видання було отримано від ЦЕПДВ ДОПП АТ «Укрпошта», проте доставити на адресу Херсонської державної морської академії (Бібліотеці морського фахового коледжу ХДМА) не вдалося через відсутність адресата за адресою доставки, шо була узгоджена у договорі. При цьому, позивач не повідомив про зміну своєї адреси та до Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» не зверталась щодо надання послуги з переадресування, звернень стосовно невручення конкретних номерів періодичних друкованих видань у строки, встановлені Порядком, позивачем також надано не було.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.11.2021 між АТ «Укрпошта» (далі - Виконавець) та Херсонською державною морською академією (далі - Замовник) було укладено Договір № 1196-7/295 на передплату періодичних видань (далі - Договір).

15.11.2021 між АТ «Укрпошта» (далі - Виконавець) та Херсонською державною морською академією (далі - Замовник) було укладено Договір № 1276-7/299 на передплату періодичних видань (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договорів, Виконавець зобов`язується оформити передплату на суму проплаченого замовлення та доставляти Замовнику періодичні видання, при їх надходженні до Виконавця, відповідно до переліку, вказаного Замовником.

Замовник зобов`язується оплатити замовлення на умовах, визначених цим Договором (п. 1.2. Договорів).

Згідно з п. 1.3. Договорів, ціна, кількість, асортимент періодичних друкованих видань надається згідно підписаного та засвідченого печаткою бланку замовлення за формою П-16 з додатками ф.П-1 наданого Замовником.

Умовами п. 2.1. Договорів передбачено, що періодичні видання, на які оформляється передплата Замовнику, мають відповідати переліку, вказаному Замовником в замовленні.

Відповідно до п. 3.1. Договорів, доставка періодичних друкованих видань здійснюється працівниками відділення зв`язку Херсонської дирекції АТ «Укрпошта».

Прийняття періодичних видань проводиться Замовником за адресою вказаною у бланках ф.П-1 (п. 3.2. Договорів).

Згідно з п. 4.1. Договорів Замовник проводить оплату періодичних видань за цінами, визначеними у Каталозі видань України, у Каталозі видань зарубіжних країн та Каталозі періодичних видань місцевої сфери розповсюдження.

Сума договору складає 13 215,24 грн та 358,00 грн (п. 4.2. Договорів).

Умовами п. 5.1. Договорів передбачено, що для отримання періодичних видань Замовник повинен сплатити його передплатну вартість, яка складається з вартості послуг на розповсюдження видання (приймання і доставка) та його видавничої вартості. Грошові кошти, отримані за передплату на видання згідно з Каталогом, за винятком коштів, що належать Виконавцю, як оплата за виконання робіт-послуги з розповсюдження періодичних видань за тарифами АТ «Укрпошта», перераховуються видавцю в розмірі видавничої вартості передплаченого видання.

Оплата проводиться згідно повідомлення на оплату не пізніше завершення термінів приймання передплати (п. 5.2. Договорів).

Згідно з п. 5.3. Договорів, Замовнику не повертається сума виконаних робіт-послуг «приймання передплати» у випадку: якщо анулюється декілька номерів видань і при цьому видання продовжує виходити друком, коли анулювання здійснюється з ініціативи Замовника.

Оплата проводиться в національній валюті України (п. 5.4. Договорів).

Умовами пп. 6.1.5. п. 6.1. Договорів передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.1. Договорів, перебіг терміну виконання сторонами зобов`язань за цим Договором може бути призупинений тільки в разі настання обставин непереборної сили, в саме: пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, перекриття шляхів руху транспорту внаслідок страйку, рішень Уряду або інших обставин, які перебувають поза контролем сторін.

Сторона, яка зазнала дії обставин непереборної сили, мас протягом трьох календарних днів повідомити про це другу сторону. Факт наявності та термін дії форс-мажорних обставин підтверджуються вповноваженим на те органом (п. 7.2. Договорів).

Умовами п. 7.3. Договорів передбачено, що після припинення дії обставин непереборної сили перебіг терміну виконання зобов`язань поновлюється.

Якщо дія обставин непереборної сили триває більше ніж 30 календарних днів поспіль, то сторони мають право припинити дію цього Договору. При цьому збитки, заподіяні припиненням дії Договору, не відшкодовуються й штрафні санкції не сплачуються. Незабезпечені поставкою грошові кошти повертаються Замовнику протягом 3-х банківських днів з моменту прийняття сторонами рішення про припинення дії Договору (п. 7.4. Договорів).

Відповідно до п. 10.1.Договорів, Договір № 1196-7/295 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 та Договір № 1276-7/299 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022.

Всі зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовому вигляді та підписані вповноваженими на це представниками сторін (п. 11.1. Договорів).

15.11.2021 між АТ «Укрпошта» (далі - Виконавець) та Херсонською державною морською академією (далі - Замовник) було укладено Додаткову угоду № 1-7/300 до договору № 1276-7/299 від 15.11.2021, згідно з умовами якої, внесено зміни до Договору, доповнивши розділ 5 Договору наступним пунктом:

« 5.5. Замовник здійснює оплату періодичних друкованих видань, які придбані у Виконавця за цим Договором, шляхом 100 % передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку від Виконавця відповідно до Постанови КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та наказу Міністерства освіти і науки України від 13.04.2021 № 413. Виконавець у термін до 28.12.2022 підтверджує використання коштів згідно накладних. По закінченні цього терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику протягом трьох робочих днів.».

Згідно умов вказаних Договорів, позивачем було зроблені Замовлення на газети і журнали з січня 2022 року по відомчій передплаті форми П-16 на наступні видання: 21950 БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА; 22794 КАЛЕНДАР ЗНАМЕНИТИХ І ПАМЯТНИХ ДАТ; 22901 ЕЛЕКТРИК. МІЖНАРОДНИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ; 40857 МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА); 68829 ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ; 68833 ІСТОРІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ; 68838 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА ВШКОЛАХ УКРАЇНИ; 70031 АВТОМАТИЧНЕ ЗВАРЮВАННЯ; 74584 ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (ОДЕСА); 89571 ГАЗЕТИ ГРИВНА (35 ТВ) пільгова; 89611 ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКТ у складі: видання «Освіта України», «Інформаційний збірник для освітян»; 89611 МІГРАЦІЯ.

На виконання умов Договору № 1196-7/295 на передплату періодичних видань від 02.11.2021, позивачем було здійснено передплату періодичних видань на 2022 рік на суму 13 009,24 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 700 від 08.12.2021, копія якого надана в матеріали справи.

На виконання умов Договору № 1276-7/299 на передплату періодичних видань від 15.11.2021, позивачем було здійснено передплату періодичних видань на 2022 рік на суму 336,00 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 913 від 07.12.2021, копія якого надана в матеріали справи.

Однак, на думку позивача, відповідачем не було здійснено доставку передплачених періодичних видань, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Частиною першою ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша ст. 202 ЦК України).

При цьому, за правилами ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір № 1196-7/295 на передплату періодичних видань від 02.11.2021 та Договір № 1276-7/299 на передплату періодичних видань від 15.11.2021, які за своєю правовою природою є змішаними договорами, а саме: договором про надання послуг, оскільки включають в себе оформлення передплати (перерахування коштів видавцю) та договору поставки, оскільки за наслідками їх виконання позивач отримує право власності на товар - періодичні видання.

Відповідно до частини першої ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. При цьому, замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її, якщо інше не встановлено договором. А виконавцем є особа, що виконує завдання замовника - надає відповідну послугу, та отримує оплату за надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, у розумінні ст. 901 ЦК України, у замовника виникають право замовити послугу та обов`язок з її оплати, якщо інше не встановлено договором, а у виконавця виникають обов`язок надати послугу та право отримати оплату наданої послуги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 911/2756/18.

Договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що ст. 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Згідно з частиною першою ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин першої та другої ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як зазанчалось, умовами п. 1.1. Договорів передбачено, що Виконавець зобов`язується оформити передплату на суму проплаченого замовлення та доставляти Замовнику періодичні видання, при їх надходженні до Виконавця, відповідно до переліку, вказаного Замовником.

Згідно умов вказаних Договорів, позивачем було зроблені Замовлення на газети і журнали з січня 2022 року по відомчій передплаті форми П-16 на наступні видання: 21950 БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА; 22794 КАЛЕНДАР ЗНАМЕНИТИХ І ПАМЯТНИХ ДАТ; 22901 ЕЛЕКТРИК. МІЖНАРОДНИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ; 40857 МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА); 68829 ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ; 68833 ІСТОРІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ; 68838 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА ВШКОЛАХ УКРАЇНИ; 70031 АВТОМАТИЧНЕ ЗВАРЮВАННЯ; 74584 ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (ОДЕСА); 89571 ГАЗЕТИ ГРИВНА (35 ТВ) пільгова; 89611 ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКТ у складі: видання «Освіта України», «Інформаційний збірник для освітян»; 89611 МІГРАЦІЯ.

Відповідно до п. 5.1. Договорів, для отримання періодичних видань Замовник повинен сплатити його передплатну вартість, яка складається з вартості послуг на розповсюдження видання (приймання і доставка) та його видавничої вартості. Грошові кошти, отримані за передплату на видання згідно з Каталогом, за винятком коштів, що належать Виконавцю, як оплата за виконання робіт-послуги з розповсюдження періодичних видань за тарифами АТ «Укрпошта», перераховуються видавцю в розмірі видавничої вартості передплаченого видання.

На виконання умов Договорів, позивачем було здійснено передплату періодичних видань на 2022 рік на суму 13 009,24 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 700 від 08.12.2021, та на суму 336,00 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 913 від 07.12.2021.

Частиною другою ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Однак, умовами Договору було передбачено не тільки доставку передплачених періодичних видань за умови їх надходженні до відповідача, а також оформлення передплати, що, відповідно до п. 5.1. Договорів, складається з вартості послуг на розповсюдження видання (приймання і доставка) та його видавничої вартості (кошти, які перераховуються видавцю, за винятком коштів що належать Виконавцю, як оплата за виконання робіт-послуги з розповсюдження періодичних видань за тарифами АТ «Укрпошта»).

Розповсюдження друкованих періодичних видань здійснюється у відповідності до Правил розповсюдження періодичних друкованих видань, затверджених наказом Державного комітету зв`язку України, Міністерства інформації України, Міністерства транспорту України від 10.12.1998 № 169/81/492 (далі - Правила № 169/81/492).

Відповідно до розділу «Визначення основних термінів» Правил № 169/81/492:

- доставка періодичних друкованих видань - виробничі операції з доставки на всіх її етапах - від редакції до передплатника;

- періодичні друковані видання - газети, журнали, альманахи, бюлетені, збірники, календарі, дайджести, які виходять під постійною назвою з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію;

- розповсюджувач - фізична чи юридична особа, яка займається розповсюдженням періодичних друкованих видань;

- розповсюдження періодичних друкованих видань - оформлення передплати, замовлення тиражів уроздріб, експедирування, перевезення, оброблення, доставлення та вручення видань передплатнику, продаж видань уроздріб.

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні створює Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 № 2782-XII, який діяв на момент укладання та періоду дії Договорів (далі - Закон № 2782-XII).

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 2782-XII, під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

До суб`єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать, зокрема, видавець, розповсюджувач (Частина перша ст. 7 Закону № 2782-XII).

Відповідно до ст. 28 Закону № 2782-XII, видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати суб`єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред`явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору.

Суб`єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації (ст. 30 Закону № 2782-XII).

В розумінні Закону № 2782-XII та Правил № 169/81/492 АТ «Укрпошта» здійснює розповсюдження друкованого засобу масової інформації, що підтверджується свідоцтвом серія ДК № 6612 від 07.02.2019.

АТ «Укрпошта» в своїй діяльності також керується Порядком розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (правонаступником якого є АТ «Укрпошта») № 100 від 16.02.2015 (далі - Порядок № 100), який визначає умови надання послуг з розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою.

Згідно з п. 1 Правил № 169/81/492, розповсюдження періодичних друкованих видань, зареєстрованих у встановленому порядку, здійснюється згідно з договорами, укладеними між редакціями і видавцями або друкарнями, між редакціями (видавцями) та розповсюджувачами і адміністраціями транспортних підприємств незалежно від форм власності.

Суб`єкти видавничої справи, що внесені до Державного реєстру України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, укладають угоди на розповсюдження періодичних видань з фізичними і юридичними особами, які займаються розповсюдженням періодичних друкованих видань, у відповідності з цими Правилами (п. 2 Правил № 169/81/492).

Абзацем першим п. 6 Правил № 169/81/492 передбачено, що договір передплати на періодичні друковані видання передплатник укладає із розповсюджувачем.

Передплата на періодичні друковані видання проводиться згідно з Каталогами періодичних друкованих видань, які формуються розповсюджувачами на підставі договорів, укладених з видавцями (Абзац першим п. 7 Правил № 169/81/492).

Умовами п. 12 Правил № 169/81/492 передбачено, що після укладання відповідного договору розповсюджувачі повідомляють тиражі періодичних друкованих видань та направляють замовлення по передплаті редакціям (видавцям).

На підставі вказаних замовлень редакції (видавці) здійснюють друк періодичних друкованих видань та передають їх на експедирування.

Згідно з розділом «Визначення основних термінів» Правил № 169/81/492, експедирування періодичних друкованих видань - це виробнича операція, до якої входить приймання від видавця, редакції періодичних друкованих видань, обробка та здавання їх за призначенням.

Відповідно до п. 20 Правил № 169/81/492, експедирування періодичних друкованих видань здійснюється за картковою і адресною системами. Експедирування періодичних друкованих видань за картковою системою включає такі операції: приймання періодичних друкованих видань від видавця, редакції; підготовка документації для обробки і відправлення періодичних видань до газетних вузлів; видавання періодичних друкованих видань на робочі місця обробки; формування посилів періодичних друкованих видань; сортування газетних пачок, мішків з періодичними друкованими виданнями за напрямками; здавання мішків та пачок для відправлення за призначенням.

Таким чином, до складу послуг розповсюдження періодичних друкованих видань на умовах передплати, які надаються АТ «Укрпошта», входить: оформлення передплати, замовлення тиражів уроздріб, експедирування, перевезення, оброблення, доставлення та вручення видань передплатнику. Тариф є єдиним та не розкладається на складові.

Послуга з приймання передплати на періодичні друковані видання вважається наданою з моменту приймання замовлення на передплату та передачі вказаного замовлення видавцю або його довіреній особі.

Як зазаначав відповідач, відповідно до умов укладених договорів з ДП «Преса» та редакціями (видавництвами), АТ «Укрпошта» перераховує редакціям грошові кошти (видавничу вартість) отримані за передплату періодичних видань, відповідно до замовлень по передплаті за винятком коштів за послуги зв`язку (приймання передплати та доставки).

Положеннями п. 20 - п. 113 Правил № 169/81/492 визначено чіткий технологічний порядок експедирування, перевезення, обробки та доставки періодичних друкованих видань розповсюджувачем та передбачає

- отримання періодичних друкованих видань від видавця Дільницею обробки та перевезення пошти АТ «Укрпошта» (далі - ДОПП) відповідно до супроводжуючих документів;

- сортування ДОПП видань по областям України, складання технологічних документів;

- завантаження та транспортування видань до обласних та регіональних сортувальних центів (далі - ЦОП);

- обробка та сортування видань у ЦОП та направлення їх до відділень поштового зв`язку (далі - ВПЗ), які здійснюють їх доставку;

- отримання видань у ВПЗ та сортування видань відповідно до адрес доставки;

- безпосередня доставка видань (видача у відділенні поштового зв`язку).

Доставка періодичних друкованих видань на адреси одержувачів здійснюється простим порядком без складання технологічних документів, оскільки Правилами № 169/81/492 це не передбачено.

Відповідно до п. 108 Правил № 169/81/492, підприємствам, організаціям та установам періодичні видання можуть доставлятися як листоношами, так і системою МСП (міська службова пошта). Періодичні видання вручаються уповноваженому цих установ або вкладаються у шафи опорних пунктів, які встановлюються організаціями на перших поверхах будинків.

Невручені газети та журнали листоноша здає працівнику, який контролює доставлення, для з`ясування причини невручення та вжиття належних заходів (п. 112 Правил № 169/81/492).

Приймаючи до уваги викладене, послуга вважається наданою не в залежності від того, чи вручені періодичні видання замовнику чи ні, оскільки кінцева доставка здійснюється на адресу визначену договором, або вкладається у шафи опорних пунктів. Розповсюджувач не може зобов`язати одержувача на отримання періодичного відправлення, тому доставка вважається виконаною з дня надходження періодичного друкованого видання на адресу відділення поштового зв`язку для подальшого вручення.

У 2022 році після отримання видань з типографій, що підтверджується накладними про отримання видань, копії яких надані в матеріли справи, відповідач розпочинає доставку періодичних друкованих видань у порядку визначеному Правилами № 169/81/492.

На підтвердження виконання Договорів відповідачем було надано листи АТ «Укрпошта», лист ДП «Преса» з реєстром прийнятій передплати з січня 2022 року на видання України, накладні, службова документація, тощо.

Так, відповідно інформації отриманої від ДП «Преса» та редакцій, протягом 2022 року виходили наступні видання:

- 89611 МІГРАЦІЯ (Одеса) - № 1, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, №12;

- 21950 БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА (щоквартальне науково-виробниче видання) - № 1, № 2, № 3, № 4;

- 22794 КАЛЕНДАР ЗНАМЕНИТИХ І ПАМЯТНИХ ДАТ (щоквартальне) - № 1, № 2, № 3, № 4;

- 68829 ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ - № 1, № 2-3, № 4-6;

- 68833 ІСТОРІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ - № 1, № 2-3, № 4-6;

- 68838 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА ВШКОЛАХ УКРАЇНИ - № 1, № 2-3, № 4-6;

- 70031 АВТОМАТИЧНЕ ЗВАРЮВАННЯ - № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7;

- 89611 ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКТ у складі: видання «Освіта України» - 52 номери, «Інформаційний збірник для освітян» - № 1-10;

Із службової записки АТ «Укрпошта» вбачається, що періодичні друковані видання ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКТ у складі: видання «Освіта України» (№ 1-2, № 3-4, № 5-6, № 7), а також ж. «Інформаційний збірник для освітян» (№ 1) було отримано від ЦЕПДВ ДОПП АТ «Укрпошта», а також МІГРАЦІЯ (Одеса) (№1) було отримано віл ЦОП Одеської дирекції та доставлено адресату Херсонській державній морській академії (Бібліотеці морського фахового коледжу ХДМА), проте усі первинні бухгалтерські документи, а також виробничі документи знаходились у м. Херсон та Херсонській області та не були вивезені з окупованої території, у зв`язку з чим надати їх не можливо.

Усі інші періодичні друковані видання було отримано від ЦЕПДВ ДОПП АТ «Укрпошта», проте доставити на адресу Херсонської державної морської академії (Бібліотеці морського фахового коледжу ХДМА) не вдалося через відсутність адресата за адресою доставки, що була узгоджена у договорі, при цьому Херсонська державна морська академія не повідомляла про зміну своєї адреси та до Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» не зверталась щодо надання послуги з переадресування.

Судом прийнято до уваги посилання відповідача, що факт замовлення та виходу друком видань (накладні щодо отримання): 22901 ЕЛЕКТРИК. МІЖНАРОДНИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ; 40857 МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА); 74584 ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (ОДЕСА); 89571 ГАЗЕТИ ГРИВНА (35 ТВ) пільгова відсутні, оскільки вказані видання виходять друком у м. Одесса та у м. Херсон, відповідно вказані видання надходять у ЦОП у Херсонській області та усі первинні документи зберігаються у м. Херсон, у зв`язку з чим їх надати не вбачається за можливе через окупацію вказаної території ворогом та їх знищення окупаційними військами рф.

Між тим, абзацем 5 п. 15 Правил № 169/81/492 передбачено, що у разі затримки виходу з друку періодичного друкованого видання або змін його обсягу редакція, видавець за свій рахунок повідомляють про це у засобах масової інформації та сповіщають розповсюджувача, який у свою чергу інформує про це передплатників за їх зверненням.

За порушення умов передплати, зокрема, за невихід або несвоєчасний вихід періодичних друкованих видань відповідальність перед передплатниками несе видавець (п. 3.5. Порядку № 100).

В матеріалах справи відсутні докази того, що редакція та видавець сповіщали про затримку виходу видань (накладні щодо отримання): 22901 ЕЛЕКТРИК. МІЖНАРОДНИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ; 40857 МОРЯК УКРАЇНИ (ОДЕСА); 74584 ПОРТИ УКРАЇНИ ПЛЮС (ОДЕСА); 89571 ГАЗЕТИ ГРИВНА (35 ТВ) пільгова, у засобах масової інформації відсутня інформація про не вихід з друку вказаних видань.

Слід зазначити, що згідно з п. 3.2. Порядку № 100, вимоги, пред`явлені передплатником щодо невручення видань приймаються розповсюджувачем: газет - протягом одного місяця, журналів - протягом двох місяців з дня неодержання номера.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення позивачем вимоги або будь-яких інших претензій та звернень щодо неотримання періодичних друкованих видань за Договорами.

Також, п. 91 та 102 Правил № 169/81/492 та роздолом 2 Порядку № 100 передбачено анулювання та переадресація передплати на періодичні друковані видання.

Однак в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача про переадресацію або ануляцію оформлення передплати з причин невиходу примірників з дурку або з іншими заявами по суті наданих послуг.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що предмет доказування є обставини, пов`язані з попередньою оплатою товару, невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару та повернення відповідачу залишку попередньої оплати, однак позовні вимоги заявлені на всю суму здійсненої передплати без зазначення залишку повернення.

Судом також прийнято до уваги зазначення відповідача щодо неможливості надання усіх первинних бухгалтерських документів, а також документів, що були складені на виконання умов зазначених Договорів обумовлені форс-мажорними обставинами, а саме: повномасштабного вторгнення РФ на територію України та введення воєнного стану в Україні, окупацію Херсонської області та захопленням окупантами об`єктів нерухомого майна АТ «Укрпошта» з 01.07.2022, оскільки зазначені документи знаходились по місцю виконання договорів та не були вивезені з окупованих територій, що підтверджується повідомленням ДПС України про неможливість вивезення первинних документів від 29.07.2022 № 2132-657.

Так, частинами першою та другою ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно частини другої ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У пункті 1 частини першої ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Частина друга ст. 218 ГК України також містить визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

Згідно з ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух.

У ст. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44 (5) (далі - Регламент), визначено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Суд зазначає, що листом вих. № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію:

- ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується;

- даний лист, особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом;

- при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Тобто, Торгово-промислова палата України спростила процедуру підтвердження форс-мажору та підтвердила, що у зв`язку із обставинами пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Відповідно до ст. 6.2. Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Водночас, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63. постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Аналогічний підхід міститися в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у частині третій ст. 7.1.7. «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Суд зазначає, що спірним Договором не встановлено такої умови, як те, що ненадання сертифікату в певний строк позбавляє сторону договору посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу звільнення від відповідальності.

Проте відсутність передбачених умовами договору юридичних наслідків порушення строків повідомлення стороною договору свого контрагента про настання форс-мажорних обставин не свідчить про те, що таке повідомлення про форс-мажор не має бути здійснено (направлено) іншій стороні взагалі.

Слід зазначити, що форс-мажорними обставинними, на які посилається відповідач, є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022, активні бойові на території, зокрема, Києва та Київської та Херсонської областей з 24.02.2022, окупація ворогом території Херсонської області, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України віл 25.04.2022 № 75 (зі змінами та доповненнями) та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, що є загальновідомими.

Частиною другою ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Згідно висновків Верховного Суду у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.

Факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим та з огляду на обставини встановлені вище, а саме: окупація Херсонської області та захоплення окупантами об`єктів нерухомого майна АТ «Укрпошта» з 01.07.2022, стало підставою для неможливості надання відповідачем первинних бухгалтерських документів та документів, що були складені на виконання Договорів.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини першої ст. 123 ГПК України).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п. 2 частини четвертої ст. 129 ГПК України).

Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву міститься посилання на орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи та який складає 20 000,00 грн, які пов`язані із поштовими та адміністративними витратами, витратами на копіювання, транспортні витрати тощо.

Доказів заявленого орієнтованого розрахунку суми судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, в матеріали справи надано не було.

Частиною восьмою ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приймаючі до уваги викладене, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ