125/406/23

2/125/64/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Питель О.В.;

за участю секретаря судового засідання Мацюк Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 125/406/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12.10.2022 о 17:00 по вул. Плотинній у с. Лядова Жмеринського району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом «ВАЗ 21223», д.н.з. НОМЕР_1 , та, виїжджаючи з другорядної дороги, не дала дорогу автомобілю «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, та здійснила з ним зіткнення, у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 21.10.2022 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Постанова суду набрала законної сили 01.11.2022. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 34128,94 грн, що підтверджується звітом № 11-22-М200. Оскільки позивач є власником транспортного засобу, тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю марки «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , пов`язаної з відновленням вказаного транспортного засобу, що являє собою витрати, які він змушений зробити для відновлення свого порушеного права та витрати, які являють собою вартість відновлювального ремонту транспортного засобу. На момент зіткнення транспортних засобів автомобіль відповідача ОСОБА_2 був застрахований у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», строк дії поліса до 15.10.2022, тому, з метою відшкодування збитків, позивач звернувся до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», але лист повернувся йому з відміткою «за закінченням терміну зберігання», отже звернення розглянуто не було. На неодноразові телефонні дзвінки страхова компанія не відповідала. Відповідно до інформації, отриманої на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 12.10.2022, коли сталося ДТП, поліс № 206325182, виданий ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», був діючий. Разом з цим, на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України міститься інформація, що Національний банк України 20.09.2022 застосував до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» (ЄДРПОУ 22229921) захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, тому вимогу про відшкодування шкоди позивач висуває саме відповідачу. Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, вказав, що він є особою пенсійного віку та йому вкрай важливо мати транспортний засіб для особистого пересування і членів його сім`ї. Пошкодження його транспортного засобу вимагає додаткових матеріальних затрат, при цьому відповідач у добровільному порядку шкоду не відшкодувала та поводила себе зухвало, не дивлячись на свою вину та на неодноразові звернення позивача. Постійні відмови ОСОБА_2 спричинили позивачу стресу та роздратування, напередодні новорічних та Різдвяних свят він був обмежений у звичній можливості пересуватися власним транспортним засобом. Внаслідок пошкодження майна та самого факту ДТП, у позивача з`явилася роздратованість, постійні переживання та турботи пов`язані з пошкодженням автомобіля, а також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34128,94 грн, моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту якого, заперечила щодо позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити у позові з таких підстав. Відповідно до полісу № ЕР/2063255182 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів, цивільна відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», строк дії полісу з 16.10.2021 по 15.10.2022, тобто цілком перекриває страховий випадок, який відбувся 12.10.2022. За таких умов, позивач ОСОБА_1 мав би у досудовому порядку звернутися безпосередньо до страховика чи до департаменту рекламних виплат МТСБУ та отримати відповідні відшкодування, і це за умови, що сума позовних вимог повністю покривається допустимими виплатами за страховим полісом. Разом з цим, позивачем не надано жодної інформації щодо звернення до страховика, інформації про відмову в отриманні виплати, інформації про отримання виплати і на яку суму. Крім того, відповідач вважає, що дві вибіркових сторінки зі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, що додані до позовної заяви, не можуть слугувати доказом. Окрім цього, позовні вимоги та звіт про оцінку вартості матеріального збитку суперечать обставинам справи про адміністративне правопорушення № 125/1505/22, у межах якої відповідач була покарана постановою Барського районного суду Вінницької області від 21.10.2022. У матеріалах вказаної справи перелік пошкоджень інший. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві. Щодо обставин, викладених у відзиві, вказав, що позивач здійснив усі можливі заходи щодо повідомлення страхової компанії, де була застрахована відповідальність відповідачки, про стразовий випадок з метою отримання відшкодування, однак страхова компанія не отримує поштову кореспонденцію та не відповідає на жодні дзвінки, тому позивач був змушений самостійно замовляти незалежну оцінку збитків та звертатися з позовом до суду до відповідачки, яка є безпосереднім заподіювачем шкоди. Вважає, що позивачем дотримано усіх вимог закону та обрано належний спосіб захисту порушеного права.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову. Просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Та доповнив, що вважає звіт № 11-22-М200 від 24.11.2022 - суперечливим, сумнівним, неоднозначним та необ`єктивним. ДТП мало місце 12.10.2022. Відповідно до схеми ДТП, що міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 125/1505/22, перелік пошкоджень транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , такий: пошкоджено переднє ліве крило, передня ліва фара, передній бампер, передній лівий підкрилок. Відповідно до звіту огляд транспортного засобу проводився візуально 16.11.2022, тобто понад один місяць з часу ДТП. На момент візуального огляду транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , виявлено більш ширший перелік пошкоджень, які відображені у додатку № 1 «протокол огляду» та додатку № 9 «фотофіксація об`єкта оцінки». Яким чином такий перелік було встановлено невідомо, так як приховані пошкодження можуть бути виявлені лише за допомогою спеціальних пристроїв у визначений порядок. Запрошення на огляд автомобіля Полосухіна не отримувала і не була присутня під час огляду. Звіт № 11-22-М200 містить протокол огляду транспортного засобу, де не відображено повний перелік пошкоджень КТЗ, а лише відображено вибіркові ушкодження. Крім того, у звіті відсутній час огляду та відсутні дата підписання звіту, відсутній перелік питань, які ставляться перед експертом, відсутні інформація про обставини ДТП, яка оцінювачем не була витребувана і це з урахуванням того, що оцінювач взяв до уваги вибіркові пошкодження об`єкта оцінки. Крім того, автомобіль експлуатувався після ДТП - 12.10.2022 і отримав інші ушкодження, як вбачається зі звіту. Окрім цього, у матеріалах звіту містяться розділи, які виготовлені 16.11.2022 та не містять підпису оцінювача, що теж впливає на вірність відомостей, а це ремонтна калькуляція, аркуш перевірки даних. При цьому застосовує похідні данні для розрахунку датовані 24.11.2022 - день складання звіту. Тобто, фактично огляд автомобіля проводився через 1 місяць 5 днів, а розрахункові данні в часі через 1 місяць 13 днів після ДТП, що у свою чергу впливає як на вартість відновлювального ремонту, так і на вартість оригінальних запасних частин, оскільки вартість останніх напряму залежить від курсу іноземної валюти, у даному випадку від курсу Євро та долара США. У матеріалах справи немає належних та допустимих доказів відносно того, де автомобіль всі ці дні з часу події ДТП до часу огляду знаходився і у кого перебував. Так само невідомо, за яких обставин автомобіль міг отримати інші, невраховані оцінювачем ушкодження та їх перелік. Визначена оцінювачем вартість запчастин є недостовірною і сумнівною. Вважає, що з урахуванням наведених недоліків, неповноти, неправильності виконання та не відповідності застосованих процедур оцінки вимогам нормативно-правових актів з оцінки та допущених порушень звіт № 11-22-М200 від 24.11.2022 є несправедливим і значно завищеним, що не відповідає об`єктивній істині та фактичним обставинам справи, тому є сумнівним та необ`єктивним, а тому його слід оцінити критично. Щодо заявленого розміру моральної шкоди, то вважає, що позивач не надав жодних належних і допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, а саме: конкретних факторів, які вплинули на його психологічний та моральний стан; який його стан був до та після цього впливу; яких можливостей був позбавлений; у чому полягає його обмеження у вільному користуванні транспортним засобом; яким чином порушено ритм його життя. Позивач ОСОБА_1 мав звернутися до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування. Звернення позивача з даними позовними вимогами, на думку відповідача, є невірним шляхом захисту своїх прав і повністю нівелює сутність Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що може призвести до його декларативності, а це є неприпустимим у правовій державі. Позивачем порушено закон України, який є чинним для всіх громадян без виключень. Не здійснивши належного звернення до МТСБУ у порядку ст. 33-35 Закону та не надавши для огляду пошкоджений автомобіль, не надав можливість всебічно дослідити пошкоджений автомобіль для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Просить у задоволенні позову відмовити повністю. Вказані пояснення також подав у письмовому вигляді.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом були встановлені такі обставини та відповідні правовідносини.

Постановою Барського районного суду Вінницької області № 125/1505/22 від 21.10.2022 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Порушення полягало у тому, що 12.10.2022 о 17:00 у с. Лядова Жмеринського району Вінницької області по вул. Плотинній водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21223», д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, не надала дорогу автомобілю «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснила з ним зіткнення, у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Постанова набрала законної сили 01.11.2022.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Згідно з даними електронного страхового полісу № ЕР/2063255182 ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», строк дії полісу з 16.10.2021 до 15.10.2022; страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 130000 грн. Забезпеченим транспортним засобом за вказаним договором страхування виступає транспортний засіб «ВАЗ 21223», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , страхувальником зазначена ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , був пошкоджений автомобіль «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Власник автомобіля «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 звертався з листом про відшкодування збитків до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», однак лист повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до даних копії роздруківки з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 12.10.2022 поліс № ЕР/2063255182 ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» був діючий.

На адвокатський запит представника відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України вказало, що за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/2063255182, укладеним між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», № ЕР/208154532, укладеним між ОСОБА_1 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», інформація про вимоги потерпілих відсутня. Відомостей про звернення до МТСБУ від громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 12.10.2022 по 07.04.2023 з приводу отримання відшкодування, не виявлено. Зазначили, що страховик ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» позбавлений членства у МТСБУ з 26.01.2023.

Відповідно до Звіту № 11-22-М200 від 24.11.2022 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику у результаті пошкодження транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 34128,94 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування). Звіт складено експертом ОСОБА_5 , який має кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів у матеріальній формі», свідоцтво МФ № 3803 від 17.09.2005, видане Фондом державного майна України; свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності № 11575 від 18.11.2013; сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1020/20 від 23.11.2020.

За клопотанням представника відповідача у судовому засіданні було оглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення № 125/1505/2022 відносно ОСОБА_2 . Представник відповідача звернув увагу, що відповідно до даних схеми місця ДТП перелік пошкоджень транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 : переднє ліве крило, передня ліва фара, передній бампер, передній лівий підкрилок.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на наведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання, згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - у договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди у повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на викладене вище, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд застосовує у даній справі вказану правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц.

Таким чином, суд відхиляє заперечення представника відповідача проти позову, що полягають у невірному обранні способу захисту позивачем.

Щодо доводів представника відповідача про те, що звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 11-22-М200 від 24.11.2022, виконаний ФОП ОСОБА_5 , не є належним доказом розміру заподіяної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону № 961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Як зазначено у п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.

Слід відмітити, що звіт № 11-22-м200 від 24.11.2022, складений ОСОБА_5 за замовленням ОСОБА_1 містить марку, модель і державний реєстраційний номер транспортного засобу, який проходив оцінку. У своєму звіті оцінювач зазначив, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику у результаті пошкодження транспортного засобу «Renault duster», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 34128,94 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування). При цьому оцінювач зазначив, що оцінка проведена на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні», він діяв неупереджено та об`єктивно, обмежень до виконання оцінки та зацікавленості у результатах оцінки він не мав.

Ураховуючи викладене, звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 11-22-М200 від 24.11.2022 є належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Щодо доводів представника відповідача про порушення оцінювачем п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки пошкоджений автомобіль «Renault duster» оглядався оцінювачем за відсутності відповідача, суд зазначає, що згідно з п. 5.2 вказаної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

У матеріалах звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 11-22-М200 від 24.11.2022 наявна копія листа № 07-11/01 від 07.11.2022, яким повідомлено ОСОБА_2 та її страховика про дату, місце та час проведення огляду КТЗ «Renault duster». Надіслання вказаного листа підтверджується даними відбитку печатки «Укрпошта 08.11.2022» на копії опису до письмового відправлення № 21021003528849.

Суд відхиляє аргументи представника відповідача про те, що повідомлення про огляд не було надіслано відповідачу, оскільки на сайті Укрпошти відсутні відомості за даним номером поштового відправлення, з огляду на таке.

Відповідно до п. 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), інформація про реєстровані поштові відправлення зберігається протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання. Повідомлення відповідачу було надіслано 08.11.2022, а пошук інформації представником відповідача було здійснено 12.05.2023, тобто через п`ять днів після завершення вказаного періоду.

За таких обставин суд вважає, що позивачем доведена та обставина, що відповідач була повідомлена про проведення огляду.

Крім того, відповідач не була позбавлена можливості провести власне дослідження вартості збитку.

З приводу доводів представника відповідача про ненадання позивачем достовірних доказів причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та тими пошкодженнями автомобіля «Renault duster», які вказані у звіті оцінювача, суд зазначає, що за загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Наданий позивачем звіт відповідає вказаним вимогам закону та підзаконних нормативно-правових актів. Будь-яких належних та допустимих доказів на його спростування відповідачем не надано.

При цьому, суд зауважує, що представником відповідача не надано іншого звіту оцінювача або висновку експерта, які б спростовували перелік пошкоджень, наведений у звіт № 11-22-М200 від 24.11.2022, складений ФОП ОСОБА_5 , та розрахунок суми збитків, завданих автомобілю «Renault duster» внаслідок ДТП, що мала місце 12.10.2022. Не доведено належними та допустимими доказами наявність такої суперечності між пошкодженнями, що зафіксовані у схемі ДТП, та пошкодженнями, що були виявлені та оцінені суб`єктом оціночної діяльності у звіті про незалежну оцінку матеріального збитку, яка б ставила під сумнів належність поданих позивачем доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

Згідно з ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Слід відмітити, що відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди, не навів свого розрахунку завданих збитків, та не скористався правом ініціювати проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків, завданих автомобілю «Renault duster» внаслідок ДТП, що мала місце 12.10.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34128,94 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 10000 грн, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму, під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У даній справі встановлено протиправність поведінки відповідача, що спричинило пошкодження майна позивача, що, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача заподіяло позивачу моральні страждання, однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн оцінені ним суб`єктивно і є дещо завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх частково у розмірі 5000 грн, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 951,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34128,94 грн (тридцять чотири тисячі сто двадцять вісім гривень дев`яносто чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 951,96 грн (дев`ятсот п`ятдесят одна гривня дев`яносто шість копійок).

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення суду складено 23.05.2023.

Суддя