Справа № 504/1896/21

Номер провадження 1-кп/504/410/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 ,

потерпілої ОСОБА_11 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021163330000039 від 12.02.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива Балка Саратського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 299 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2023 близько о 08:40 годині, ОСОБА_9 знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим протиправним умислом, направленим на жорстоке поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, бажаючи загибелі тварини, а саме собаки породи «Сибірська хаскі» по кличці «Декстер», взяв пневматичну зброю марки «Norikadragon» та вийшов на двір.

Знаходячись на подвір`ї за вищевказаною адресою ОСОБА_9 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин та порушуючи встановлену законом норму про заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження та бажаючи заподіяння загибелі собаки, використовуючи пневматичну зброю марки «Norikadragon», здійснив п`ять пострілів в область тулуба тварини. Внаслідок чого тварина отримала тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення в грудну порожнину, вхідний отвір на рівні 5-6 шийних хребців з лівого боку літаючим знаряддям (дріб) (канал поранення і крововилив в шкіру та м`язи); дифузний крововилив в ділянці проекції найширшого м`яза спини; механічне пошкодження цілісності стінки лівої зовнішньої яремної вени; дифузний крововилив в адвентицію, серозну оболонку стравоходу та трахею; гемоторакс; сліпе поранення легень (рановий канал та крововилив в середньостінній частині лівої краніальної частини); легенева кровотеча; проникаюче поранення у грудну порожнину по медіальній лінії в ділянці 8-9 ребра (канал поранення і крововилив в шкіру і м`язи з лівого боку) з подальшим пошкодженням діафрагми в м`язовій її частині, дрібні крововиливи; дрібні підкапсулярні крововиливи печінки з боку діафрагми; наскрізне поранення лівої медіальної часточки печінки; сліпе поранення дванадцятипалої кишки літаючим знаряддям (дріб), крововилив навколо вхідного отвору.

За результатами проведення судово - ветеринарної експертизи від 17.02.2021 собака свійський загинув внаслідок крововтрати (гіповолемічного шоку), що виникла внаслідок пошкодження цілісності лівої зовнішньої яремної вени за поранення літаючим знаряддям (дріб).

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, при цьому пояснив, 12.02.2021 зранку, він вийшов на своє подвір`я приблизно о 08:30-08:45 через шум у сусідньому городі. Ділянки розділені сіткою рабиця, яка просвічується та проглядається. Він почув птичий галас, потім побачив собаку яка бігала по подвір`ю та рвала курей. Він почав гукати ОСОБА_13 , щоб вона подивилася, що коїться на її подвір`ї, але зрозумівши, що сусіди не чують його, він взяв палку та почав ганяти собаку та жбурляти в неї камінням, собака на нього відреагував, що його злякало, але собака не зупинявся, оскільки був голодний та продовжував рвати курей. Він повернувся до дому, але потім дійшов висновку, що поведінка собаки могла нести загрозу і іншим людям та в першу чергу сусідським дітям, які можуть вийти зранку на двір. Тому він взяв рушницю та повернувся, бажаючи пострілами налякати собаку та зупинити її. Здійснивши перший постріл на відстані вгору, він зрозумів, що у собаки не було реакції, переліз паркан у город до сусідів та почав здійснювати постріли в бік собаки. Між пострілами собака продовжував бігати по городу. На його думку, собака впав на землю після третього пострілу. Після цього, він покликав господарку будинку ОСОБА_13 та повідомив їй про все що сталося та поїхав у своїх справах до лікаря на крапельницю. Зауважив, що в тій ситуації він не міг поступити інакше, оскільки вважав собаку породи Хаскі хижою («Вовча кров») та що такого собаку не можна залишати без нагляду. Після дзвінка поліцейського він повернувся додому, де на той час вже зібралося багато людей. Через день почалися погрози з боку зоозахисників самосуду у його бік, та у бік Юлі Мокану, двір закидали пітардами, жгли скати та розписували ворота нецензурною лайкою, погрозами.

Будучи допитаною в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що собаку породи ОСОБА_14 їй подарувала мама - ОСОБА_15 у 2016 році. Щеняті було три місяці. На думку потерпілої, ОСОБА_14 є не агресивною та ця порода собак не може нанести шкоду. Основний догляд за собакою здійснювала матір потерпілої, комунікація з собакою залишалася на ній. Окрім «Декстера» на території їх домоволодіння на вільному вигулі є ще одна собака породи «французький бульдог». Вигул собак за межі ділянки завжди здійснювався на повідку. Новину про вбивство «Декстера» вона дізналася від мами після телефонної розмови, яка повідомила, що їй зателефонували сусіди (хто саме не відомо) після опублікування фото вбитого ОСОБА_16 в місцевій групі у «Вайбері» з повідомленням (дослівно): " ОСОБА_17 прийди и забери свою собаку", що нею особисто було розцінено як погрозу. Все це вразило її, вона вважала, що все відбувалося жахливо з її тварини знущалися. Їй зі слів матері відомо, що на місці події була місцевий активіст та зоозахисник ОСОБА_18 (свідок ОСОБА_19 ), саме вона викликала поліцію, ситуацію в цілому контролювали зоозахисники, її на місці події не було. На момент вбивства ОСОБА_16 було 5 років. Потерпіла зазначила, що на її думку не можна взяти та вбити чужу собаку, дітей на подвір`ї не було, загрозу їм собака не становила, це власні міркування обвинуваченого. Їй не відомо, як саме собака опинилася за межами їх ділянки у чужому дворі. Огорожа у їх домоволодінні зовнішня кам`яна, приблизно 2 метри, між сусідами з лівого боку - металева, з правого - стіни, трохи сітки, з боку внутрішнього двору загороджено сіткою. Після події вона обійшла весь периметр двору на предмет огляду наявності дірок в огорожі, які в результаті не були виявлені. Разом з цим зауважила, що на територію її домоволодіння іноді потрапляли вуличні собаки, але яким чином їй не зрозуміло. З приводу цивільного позову зазначила, що підтримує його в повному обсязі та повідомила, що розмір шкоди визначав адвокат. Обґрунтуванням моральної шкоди зазначила, що вона перебуває в пригніченому стані, втратила друга, через переживання їй було важко засинати, приймала снодійне, пізніше її стан почав турбувати та вона звернулася по допомогу до лікарів, на даний час їй рекомендовано вживання певних заспокійливих препаратів.

-Допитана в якості експерта ОСОБА_20 суду показала, що вона працює в Одеському державному аграрному університеті на факультеті ветеринарної медицини кафедри нормальної і патологічної морфології та судової ветеринарії з досвідом роботи за фахом 24 роки, науковий ступінь докор ветеринарних наук, професор. 12.02.2021 до кафедри факультету ветеринарної медицини звернулися правоохоронці з метою проведення експертизи та було надано на розтин собаку породи ОСОБА_14 . Того ж дня було проведено розтин тварини. Випадок був не складний. Під час розтину було виявлено поранення, що описані у висновку за результатом проведеної експертизи. Тварина померла від крововтрати, було два кулевих поранення, перший постріл був у шию, другий у тулуб, можливо тварина через збудження продовжувала свій рух після поранення, також було виявлено, що у тварини пошкоджений язик, але посмертно, яким чином з`явилися пошкодження язика не можна пояснити, можливо витягували кістку. У шлунку тварини були знайдені пір`я свійських птахів.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 суду показали:

-свідок ОСОБА_21 суду показала, що вранці того дня, через хвилин 10 після того як прокинулася, вийшла на вулицю у двір, де побачила дядю ОСОБА_26 (обвинувачений ОСОБА_9 ) на задньому дворі валялися пір`я та розкидані останки курей. Зі слів ОСОБА_27 він зі своєї ділянки побачив на її ділянці собаку, що душить курей, намагався відігнати собаку, кидав каміння та палки. Зрозумівши, що це безрезультатно, він взяв «воздушку», з якої одразу стріляв у повітря, а потім у бік собаки. Пострілів вона не чула, тільки шум з вулиці. Вона не знала кому належить ця собака, сфотографувала труп собаки, та відправила фото в групу села в «Вайбері» лиш з тією метою, щоб прийшли та забрали собаку. Потім в соцмережах пішли погрози нецензурного характеру в її бік та в бік дітей від місцевих людей, в мережі «Інстаграм». ОСОБА_28 була знайдена на її подвір`ї, однак пізніше вона попросила співмешканця її сестри (свідок ОСОБА_29 ) перенести її за межі ділянки. У зв`язку з надходженням погроз на її адресу з приводу здоров`я її дитини, її моральний та фізичний стан на той час був сильно пригніченим, вона не розуміла, що коїться. Через декілька днів почалися конкретні погрози, біля її будинку підпалювали шини, розписали ворота погрозами;

-свідок ОСОБА_23 суду показала, що вранці вийшла в город із своїм чоловіком. На задньому подвір`ї ОСОБА_30 побачила багато курей різного кольору, що лежали розкидані та загиблі. Трохи далі на території ділянки вона помітила вбиту собаку. Зі слів ОСОБА_30 їй стало відомо, що ОСОБА_27 намагався усмирити ту собаку, але вона продовжувала кидатися на курей, та його дії були безрезультатними. На її думка, собака загрожувала здоров`ю дітей, які проживають в будинку ОСОБА_31 . Свідком самої події вона не була, а бачила лише її наслідки. Власник собаки їй не відомий. Пізніше, через день-два від сусідки почула, що це собака ОСОБА_32 з сусідньої вулиці;

-свідок ОСОБА_22 суду показала, що у будинку разом проживає вона зі своїми дітьми, сестра ОСОБА_33 також із своїми дітьми та їх мати. Задній хоздвір загороджений сітками та додатково досками. На хоздворі у них знаходяться кури, які виходять годувати її діти та старша дитина сестри. Свідком самої події вона не була. З групи у вайбері вона побачила, що її сестра опублікувала фото собаки, яка лежала на території їх хоздвору. Відпросившись з роботи, прийшла додому та побачила біля будинку телебачення та поліцію. Зайшовши у подвір`я вона побачила собаку, яка на той час знаходилася за межами їх території. Після того вони ще довго збирали розкиданих та розірваних курей по території. Кому належить собака їй не відомо, однак вона бачила схожу на сусідній вулиці;

-свідок ОСОБА_24 суду показав, що він є директором ГО «А-Хімса», представником громадськості та зоозахисником. Два роки тому він з ОСОБА_34 (свідок ОСОБА_25 ) їхали у своїх справах. Саме тоді ОСОБА_35 зателефонувала знайома та повідомила про вбивство собаки та просила сприяння. Після 12 години вони зустрілися із ОСОБА_36 , яка є місцевою зоозахисницею та остання повідомила, що було скоєно злочин відносно тварини, в мережу виклали фото мертвого пса із рештками кур, з повідомленням про необхідність господарю тварини прийти і забрати тварину, якщо він осмілиться. Його обурило те, що новину про вбивство тварини виклали публічно у групу в Вайбері ще й у формі погроз. Вони одразу виїхали на місце події, щоб допомогти та підтримати ОСОБА_37 . ОСОБА_18 підвела їх до будинку, де проживала дівчина, яка виклала фото. Він пішов шукати тіло собаки. Він знайшов собаку в 10 метрах від забору, була кров, яка вела від собаки до забору. Після цього вони викликали поліцію та почали зв`язуватися із журналістами. Приїхала поліція та інші зоозахисники. Розкиданих мертвих курей він не бачив, оскільки на територію домогосподарства не заходив. Під час знаходження на місці події говорили про те, що з гвинтівки застрелив сусід ОСОБА_38 . На місці події він знаходився до того часу, поки собаку не забрали працівники поліції, господарей собаки не було;

-свідок ОСОБА_25 суду показала, що того дня їй зателефонувала знайома ОСОБА_39 , яка повідомила про опубліковане в чаті Вайбер відео. Вони разом із ОСОБА_40 (свідком ОСОБА_24 ) виїхали на місце події. ОСОБА_41 пішов обходити територію, щоб знайти тіло собаки. У дворі знаходився молодий хлопець, який сказав, що в будинку знаходиться сестра його дівчини разом із дітьми та на даний час перебуває в емоційному стані та переживає за дітей, вважаючи, що їх будуть дражнити та просила «зам`яти справу». Обставини події їй відомі лише зі слів та фотографій, безпосередньо свідком події не була. Перебуваючи біля 6 годин на місці події, господаря собаки вона не бачила.

Від допиту свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_19 сторона обвинувачення відмовилась, сторона захисту клопотання про необхідність допиту зазначених осіб не заявляла.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 знайшла своє підтвердження дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12021163330000039, зареєстрованого 12.02.2021, коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено: 12.02.2021 надійшло повідомлення зі служби 102 від представниці ГО з захисту тварин ОСОБА_19 про те, що 12.02.2021 об 11:24 за адресою: АДРЕСА_2 , сусід застрелив собаку породи Хаскі. Виїздом СОГ на місці події виявлено труп собаки, кличка «Декстер» з видимими ознаками насильства, яка належить ОСОБА_15 ;

-протоколом огляду місця події від 12.02.2021 з фото-таблицею до нього, відповідно до якого виявлене під час огляду вилучено: труп собаки ззовні схожої на породу Хаскі, яка упакована в білий поліетиленовий пакет;

-протоколом огляду місця події від 12.02.2021 з фото-таблицею до нього, відповідно до якого виявлене під час огляду вилучено: предмет ззовні схожий на пневматичну зброю, яка упакована в прозорий поліетиленовий пакет та опечатаний печаткою;

-висновком експерта за результатами проведення судово - ветеринарної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163330000039 від 12.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 299 КК України з фототаблицею до нього, яким встановлено причину смерті собаки - собака свійський загинув внаслідок крововтрати (гіповолемічного шоку), що виникла внаслідок пошкодження цілісності стінки лівої зовнішньої яремної вени за поранення літаючим знаряддям (дріб);

-протоколом огляду речей та документів від 14.04.2021, об`єктом огляду були два предмети ззовні схожі на патрони та пір`я у кількості 6 штук;

-висновком експерта № СЕ-19/116-21/7895-БЛ від 18.05.2021 з ілюстративною таблицею до нього, яким встановлено, що надана на дослідження гвинтівка до категорії вогнепальної зброї не відноситься, а є однозарядною, пневматичною, пружинно - поршневою гвинтівкою «NORICA DRAGON», № НОМЕР_1 , калібру .177 (4,5 мм), виробництва Іспанії (зброярна фірма «NORICA»), призначеною до стрільби кулями до пневматичної зброї калібру 4,5 мм; гвинтівка справна та до пострілів придатна; надані на дослідження дві кулі до категорії боєприпасів не відносяться, а є кулями розширювального типу, калібру 177 (4,5 мм), до пневматичних гвинтівок і пістолетів, з нарізним стволом, відповідного калібру.

На хвостовій частині однієї кулі масою 0,62 г, з числа двох куль наданих на дослідження, є сліди від полів нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї з якої вона стріляна. Дана куля стріляна з гвинтівки «NORICA DRAGON», № НОМЕР_1 , калібру .177 (4,5 мм), наданої на дослідження. Визначити, чи стріляна куля з даної гвинтівки, не надається можливим у зв`язку з непридатністю до ідентифікації зброї слідів каналу ствола на її поверхні.

Таким чином, судом в повному обсязі досліджені представлені докази, об`єктивний аналіз яких наданий у вироку в сукупності з усіма обставинами справи. Докази у справі узгоджуються між собою і підтверджують винуватість обвинуваченого у скоєнні ним кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду.

Твердження обвинуваченого, що він діяв з урахуванням можливої загрози з боку собаки життю та здоров`ю дітей, що перебували у будинку, спростовуються його власними показами, що з ранку дня події на подвір' ї, належного ОСОБА_42 , нікого з мешканців не було, в тому числі й дітей, загрозою яким, обвинувачений виправдовує свій вчинок. Дії обвинуваченого були навмисні, оскільки постріли у тварину були здійснені неодноразово, рушниця перезаряджалася, прицільно, на шо вказує локалізація поранень на тулобі тварини та були направлені на її фізичне ураження та знищення, що є проявом жорстокості, оскільки спричинили тварині страждання та як наслідок її загибель. Інших дій, які б могли зупинити тварину без її знищення обвинувачений не вчиняв, поліцію не викликав.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 299 КК України в редакції Закону № 2120-VIII від 22.06.2017 - жорстоке поводження з тваринами, що відноситься до хребетних, що вчинено умисно та призвело до загибелі тварини.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність обвинуваченого. Також, суд враховує дію закону у часі та зміну законодавства щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Так, на момент вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, частина 1 статті 299 КК України діяла в редакції Закону № 2120-VIII від 22.06.2017, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018, яка передбачала покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу», стаття 299 в тому числі й частина перша статті викладена у новій редакції, що набрала чинності та діє з 08.11.2021.

Відповідно до редакції ч. 1 статті ст. 299 КК України, що діє з 08.11.2021, жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, караються обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.

Починаючи з 08.11.2021, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 299 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів відповідно до положень ст. 12 КК України.

Частиною 2 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

З урахуванням викладеного, суд враховує, що ОСОБА_9 раніше не судимий, вперше скоїв умисне кримінальне правопорушення, є головою багатодітної родини в якій одна дитина - неповнолітня, позитивно характеризується за місцем проживання, займається волонтерською діяльністю є членом Всеукраїнської колегії людей з обмеженими можливостями «Соціальна солідарність», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Суд, також враховує обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, а саме перебування тварини без господаря на території чужого подвір`я та спричинення твариною шкоди у вигляді знищення свійських птахів належних Мокану Ю.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

В судових дебатах, прокурор просив обрати обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, потерпіла та її представник просили обрати більш жорстке покарання обвинуваченому, що передбачене санкцією статті. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 просив виправдати обвинуваченого, посилаючись, що ОСОБА_9 вчинив правопорушення у стані крайньої необхідності з метою захисту життя та здоров`я дітей, тому останнє не є кримінальним правопорушенням за визначенням ст. 39 КК України. Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав свого захисника, але зазначив, що шкодує за свій вчинок.

Суд, на підставі встановлених обставин вважає необхідним та достатнім обрати ОСОБА_9 міру покарання у виді штрафу.

Стосовно цивільного позову, заявленого потерпілою стороною, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За результатом заявленого цивільного позову потерпіла ОСОБА_11 просила суд стягнути з ОСОБА_9 на її користь матеріальну шкоду у вигляді вартості тварини в розмірі 25 000, 00 грн.; моральну шкоду у розмірі 345 600, 00 грн.; витрати на судовий процес 33 600, 00 грн.

Згідно положень ч.ч. 1,5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням приведених вимог закону, підстави та розмір заявлених позовних вимог мають бути доведеними відповідними доказами, що відповідають вимогам належності та допустимості.

Розглядаючи позовну вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі вартості тварини, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, через недоведеність. Суду не представлено жодних доказів, що загиблий собака був придбаний матір`ю потерпілої та його вартість становила 25 000, 00 грн., не надано також відомостей щодо ринкової вартості собак даної породи.

В обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди потерпіла в її розрахунку застосовувала формулу ОСОБА_43 .

Судом встановлено, що 29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика ОСОБА_44 про визначення розміру відшкодування моральної шкоди з його формулою була виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Розмір моральної шкоди визначений за вищевказаною методикою є недопустимим, оскільки в методиці та формулі використовуються терміни не передбачені чинним законодавством України, а саме «презюмована моральна шкода».

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд бере до уваги роз`яснення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 лютого 1995 року № 4, який зазначає, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не повинен призводити до збагачення особи, але бути достатнім в світлі компенсації понесених втрат.

Потерпіла в ході судового розгляду неодноразово зазначала, що втрата собаки яку вона отримала в подарунок та доглядала з віку щеняти зумовило її моральне потрясіння, від якого вона не може оговтатися вже тривалий час, вона втратила спокій, в неї порушився сон, вона приймає заспокійливі ліки, не може для себе виправдати жорстокість від якої загинув її питомець.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини обвинуваченого, ступінь втрати та глибину переживання потерпілої, наслідки що настали, розвиток наступних подій після пригоди, резонанс, який отримала подія, реакцію спільноти зоозахисників, що безумовно змінило звичайний життєвий уклад потерпілої, понесені нею моральні страждання та характер діяння особи, тому суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілій моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілою втратою та пов`язаними з нею моральними стражданнями.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з обвинуваченого витрат на судовий процес, у розмірі 33 600,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Відповідно до положень ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підтвердження витрат на правову допомогу суду надано Договір № 15 про надання правової допомоги від 02.04.2021 (Договір), укладений між ОСОБА_11 (Клієнт-1), ОСОБА_19 (Клієнт-2) та Адвокатським бюро «Адвоката Фішер Юлії» в особі адвоката ОСОБА_12 .

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом Договору є надання правової допомоги на стадії досудового слідства та в суді першої інстанції, а саме: вивчення документів, які на час звернення є в кримінальному провадженні; участь на стадії досудового слідства; підготовка процесуальних документів для надання до суду (цивільний позов); складання інших процесуальних документів за необхідністю; надання правової допомоги стосовно представлення інтересів в суді стосовно цього питання; збір доказів на користь Клієнта (направлення адвокатських запитів). Позовна заява надається від Клієнта - 1 ( ОСОБА_11 ). Сплачує за надання послуг Клієнт-2 ( ОСОБА_19 ). Відповідно до п.3.5 Договору гонорар за дійсним договором складає 33600 грн. та має бути сплачений в момент підписання дійсного договору, шляхом внесення на розрахунковий рахунок АБ, чи внесення авансового платежу у розмірі 16 800,00 грн.

З урахуванням викладеного, витрати на правову допомогу відповідно до умов Договору на потерпілу ОСОБА_11 не покладалися, інші процесуальні витрати, що передбачені ст. 118 КПК України є документально не підтвердженими.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати по справі в розмірі 1 372, 96 грн. на залучення експерта з проведення експертизи за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», документально підтверджені, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню на користь держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_9 .

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 174, 331, 371-373, 374, 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експерта з проведення експертизи в сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп. - на користь держави.

Речові докази по справі, а саме:

- предмет, ззовні схожий на пневматичну зброю, яка упакована в прозорий поліетиленовий пакет та опечатано биркою із підписами понятих; спец-пакет № SUD 1121411 та спец-пакет № SUD 1024342 - знищити.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09.06.1999 Комінтернівським РВУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

ОСОБА_1