ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1255/20

адміністративне провадження № К/9901/1445/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конмек" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 (суддя Семененко М.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді Сафронова С.В., Іванов С.М.),

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Конмек» (далі - ТОВ «Конмек», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.02.2020 №1462022/42806973 про неврахування таблиці даних платника податку від 18.02.2019 №9028191268;

2) зобов`язати комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, врахувати таблицю даних платника податку від 18.02.2019 №9028191268.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що ним направлено до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої прийнято рішення про неврахування цієї таблиці з підстав наявності у контролюючого органу податкової інформації про здійснення платником податку ризикових операцій. Позивач вказував на необґрунтованість вказаного рішення, оскільки останнє не містить належної мотивації підстав та причин його прийняття.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Водночас, суди встановили, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій є в розпорядженні контролюючого органу; спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка (згідно з висновком відповідача) є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення. Суди також вказали, що не містить таких відомостей і відзив на позовну заяву. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснюваних Товариством господарських операцій чи його діяльності в цілому.

Щодо посилань ГУ ДПС на рішення від 04.02.2020 №8024 про відповідність ТОВ «КОНМЕК» критеріям ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в направленій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування) суди зазначили, що вказані обставини не відображені в спірному рішенні, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не вправі посилатися при обґрунтовуванні правомірності свого рішення на підстави, які не були в ньому зазначені.

ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач вказує на неправильне застосування судами норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Вказував відповідач і на порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм (статей 2, 72, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС).

Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 22.03.2021 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Товариство не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КОНМЕК» зареєстровано 07.02.2019, види діяльності: код КВЕД 46.69 «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням» (основний); код КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт»; код КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту»; код КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

18.02.2020 ТОВ «КОНМЕК» сформовано та направлено до комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних таблицю даних платника податку на додану вартість (№9028191268).

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію від 18.02.2020, в якій зазначено, що інформацію в таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.02.2020 №9028191268 не враховано автоматично через не виконання вимог абзацу 3 частини першої пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165). Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.

За результатами розгляду надісланої позивачем таблиці даних платника податку на додану вартість комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 20.02.2020 №1462022/42806973 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у зв`язку з наявністю у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 2 Порядку №1165).

Відповідно до положень пунктів 12-18, 22, 23 Порядку №1165 платник податку на додану вартість має право подати до територіального органу Державної податкової служби таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менше 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року). При цьому у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P

Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.

Як уже було зазначено, підставою для задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій визнали ту обставину, що рішення ГУ ДПС про неврахування таблиці даних платника податку прийнято без належного мотивування, з його змісту неможливо встановити, яка саме податкова інформація свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. На користь такого висновку суди врахували й ту обставину, що відповідач не надав пояснень та доказів існування такої інформації під час судового розгляду справи.

Заперечуючи проти такого висновку судів, ГУ ДПС зазначає, що суди не врахували його доводи щодо рішення від 04.02.2020 №8024 про відповідність ТОВ «КОНМЕК» критеріям ризикових платників податків. Відповідач звертав увагу, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №280/1127/20 відмовлено у задоволенні позову Товариства про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС від 04.02.2020 №8024 про відповідність ТОВ «КОНМЕК» критеріям ризикових платників податків.

Такий довід, однак, не відповідає фактичним обставинам, оскільки, як свідчить зміст рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2020, суд першої інстанції дав оцінку такому доводу відповідача та визнав його безпідставним. Так, суд зазначив, що вказана обставина не відображена в спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку, не була підставою для його прийняття, а тому відповідач не може обґрунтовувати правомірність свого рішення з тих підстав, які не були в ньому зазначені.

Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 77 КАС (в редакції до внесення змін Законом № 1914-IX від 30.11.2021) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У постанові від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020 Верховний Суд, застосовуючи норми статті 77 КАС, виснував, що з огляду на наведені вище приписи процесуального закону відповідач, як учасник процесу, до якого позивач висуває певні вимоги (претензії), безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи.

Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушення принципу поділу влади. Звідси висновується, що адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, виключно на предмет його відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанцій правильно відхилив зазначений вище довід відповідача.

Крім того, як свідчить зміст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №280/1127/20, підставою для відмови у задоволенні позову Товариства про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність ТОВ «КОНМЕК» критеріям ризикових платників податків став висновок суду, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Згідно з висновком апеляційного суду в цій постанові рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Тобто, в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 не встановлені обставини, які були підставою визнання ТОВ «КОНМЕК» таким, що відповідає критеріям ризикових платників податків.

У касаційній скарзі ГУ ДПС також наводить довід про те, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку є електронним документом, який надходить в електронний кабінет платника податку та доводить до відома певну інформацію; обсяг та зміст відомостей та інформації, які викладаються у конкретному рішенні, обмежені технічним форматом електронного документа, його форма є уніфікованою та не передбачає можливості зазначення у бланку розширених відомостей з урахуванням індивідуальних вимог платника.

Надаючи оцінку такому доводу відповідача, колегія суддів виходить з того, що у додатку 6 до Порядку №1165 наведено зразок (форму) рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

У вказаному рішенні передбачено можливість зазначення іншої причини неврахування таблиці даних, крім тих, що безпосередньо визначені в самому рішенні.

Таким чином, у випадку, якщо підставою для неврахування таблиці даних була наявність рішення ГУ ДПС від 04.02.2020 №8024 про відповідність ТОВ «КОНМЕК» критеріям ризикових платників податків, відповідач мав можливість вказати таку причину у рядку «інше», чого, однак, зроблено не було.

Що ж до доводу про неможливість зазначення розширеної інформації щодо причини неврахування таблиці даних, то ГУ ДПС мало можливість подати до суду докази, які б підтверджували наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, чого також зроблено не було.

ГУ ДПС не надало доказів щодо такої податкової інформації й під час касаційного перегляду справи.

Відхиляючи довід ГУ ДПС, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку за своїм правовим змістом не звужує коло прав та інтересів позивача, які існували до прийняття такого рішення, та не створює інших негативних наслідків для Товариства, колегія суддів зазначає, що можливість оскаржити в судовому порядку таке рішення прямо передбачена пунктом 22 Порядку №1165, а платник податку не може бути позбавлений такої можливості, якщо вважає, що рішення про неврахування таблиці даних є протиправним.

Враховуючи підставу відкриття касаційного провадження у справі №280/1255/20, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд вже сформулював висновок щодо застосування норм Порядку №1165 у подібних правовідносинах.

У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів висновує, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі правильність висновків судів не спростовують.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

Касаційний перегляд справи відповідно до частини першої статті 341 КАС здійснено в межах підстав касаційного оскарження та доводів, наведених у касаційній скарзі.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон В.В. Хохуляк