ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/381/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Кустрьо В.М.

за участю:

представника позивача Білоцерковець Ю.С.,

представника відповідача Пензов С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 травня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 29 травня 2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці, третя особа виконуючий обов`язки начальника Закарпатської митниці Семирга Олександр Ігорович, в якій просить: 1) Визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов`язки начальника Закарпатської митниці «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби» від 12 січня 2023 року №36-о, яким, ОСОБА_1 , звільнено із займаної посади; 2) Поновити ОСОБА_1 , на посаді заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці; 3) Стягнути з Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13 січня 2023 року по день фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 листопада 2022 року позивача було затримано на підставі ст. 208 КПК України працівниками Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та доставлено до приміщення ДБР у місті Києві, а 17 листопада 2022 року повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 62022000000000765 за ч. 3 ст. 368 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді застави. 24 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського суду м. Києва ухвалено рішення про відсторонення позивача від посади заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці від 16 січня 2023 року. Наказом Закарпатської митниці «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби» від 12 січня 2023 року № 36-о позивача звільнено з посади. Вищевказаний наказ про звільнення вважає протиправним, оскільки в ньому не вказано, які саме службові чи посадові обов`язки не виконав або неналежним чином виконав позивач, та не зазначено мотивів, з яких дисциплінарна комісія дійшла висновку, що характер допущених порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби. В той же час, всі доводи відповідача ґрунтуються на наявності відкритого кримінального провадження. У зв`язку з чим, вважає, що наказ про його звільнення з державної служби є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що за результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія, враховуючи порушення позивачем присяги державного службовця, скоєння ним дій що шкодять авторитету державної служби, використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків на вказаній посаді, внесла пропозицію щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. На підставі подання дисциплінарної комісії відповідачем було видано оскаржений наказ про звільнення позивача. Відповідач зазначає, що обставини, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення були встановлені на підставі офіційної інформації, отриманої від Державного бюро розслідувань листом від 19 листопада 2022 року № 30113-22/10-5/02-01-13412/22. Вказаний лист містив інформацію щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на створення умов для прискорення процедури митного оформлення транспортних засобів ТОВ «Грандес ТУР», в тому числі, забезпеченні нестворення службовими особами митного поста штучних перешкод під час виконання митних формальностей, а також щодо отримання позивачем неправомірної вигоди. Підстав не брати вказану офіційну інформацію у відповідача не було. В той же час, норми Закону України «Про державну службу» вказують на прямий обов`язок відповідача реагувати на отриману з достовірного джерела інформацію, яка вказує на ознаки дисциплінарного проступку. Відтак, на переконання відповідача, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказу про його звільнення зі служби, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що обставини висвітлені у відзиві на позов доводять той факт, що висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні, яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, в той же час, жодних інших діянь, порушення позивачем дисциплінарного проступку, визначених Кодексом етичної поведінки працівників Державної митної служби, Правилами етичної поведінки працівників Державної митної служби, Положенням про митний пост «Тиса» Закарпатської митниці, Положенням про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці та посадовою інструкцією заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці у висновку службового розслідування не зазначено.

Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що отримавши офіційну інформацію щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення, відповідач повинен був діяти відповідно до чіткого алгоритму передбаченого законом, який передбачав порушення дисциплінарного провадження, прийняття рішення відповідною дисциплінарною комісією та накладення дисциплінарного стягнення.

03 квітня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій просив прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці в новій редакції, в якій уточнив суб`єктний склад учасників справи, а саме: позивачем зазначено ОСОБА_1 , відповідачем Закарпатську митницю.

Ухвалою суду від 05 квітня 2023 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення суб`єктного складу учасників справи та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом, встановлено що наказом Закарпатської митниці Державної митної служби України від 25 червня 2021 року № 120-о позивача призначено на посаду заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці.

До Державної митної служби України надійшов лист Державного бюро розслідувань від 19 грудня 2022 року № 30113-22/10-05-02-01-12112/22, яким повідомлено, що першим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000765, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16 листопада 2022 року в рамках вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 208 КПК України затримано начальника митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_2 та заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_1 .

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

24 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвалено рішення про відсторонення від посади заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської області ОСОБА_1 , строком до 16.01.2023 року.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, здійснюючи як працівник органу, що реалізує державну митну політику правозастовні та правоохоронні функції, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, незважаючи на обов`язок неухильно дотримувати вищезазначених норм законодавства, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував цими вимогами і з використанням наданої йому влади та службового становища, діючи в інтересах третьої особи ТОВ «Грандес Тур», за попередньою змовою з начальником митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_2 , яким у вересні 2022 року висунуто вимогу представнику зазначеного товариства ОСОБА_3 надавати йому, а в разі його відсутності ОСОБА_1 на постійній основі неправомірну вигоду у грошовій одиниці Євро в сумах, які будуть ним визначатись з урахуванням об`ємів здійснених ТОВ «Грандес Тур» перевезень, за не створення його підлеглими штучних перешкод під час виконання митних формальностей при в`їзді автобусів зазначеного товариства в Україну, одержав 22.10.2022 року, 28.10.2022 року та 16.11.2022 року разом із ОСОБА_2 від ОСОБА_3 неправомірну вигоду на загальну суму 10600 Євро, що згідно з офіційним курсом становить 398752, 00 грн.

Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ від 05 січня 2023 року, в ході опрацювання отриманих у встановленому законом порядку документів Дисциплінарна комісія встановила, що органом досудового розслідування задокументовано безпосередню участь ОСОБА_1 в створенні у протиправний спосіб умов для прискорення процедури митного оформлення транспортних засобів ТОВ «Грандес Тур» в зоні діяльності митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, в тому числі забезпеченні нестворення службовими особами митного поста «Тиса» штучних перешкод під час виконання митних формальностей при в`їзді автобусів на митну територію України. Зокрема, ОСОБА_1 у період з 16 жовтня по 14 листопада 2022 року отримував від представника ТОВ «Грандес Тур» інформацію про перелік автобусів, які планували заїжджати через митний пост «Тиса» у напрямку в`їзд в Україну, кількість пасажирів та об`єм товарів і посилок, що будуть ними перевозитись, а також брав безпосередню участь в розмовах, які стосувались обговорення сум та умов отримання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Грандес Тур» за забезпечення умов безперешкодного перетинання митного кордону України. Відомості про зазначені вище події були опубліковані на офіційному веб-сайті ДБР України, Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України, а також інших офіційних сторінках у соціальній мережі Facebook.

Дисциплінарною комісією в поданні зазначено, що допущений позивачем дисциплінарний проступок характеризується шкідливим впливом на рівень службової дисципліни у Державній митній службі та завданням суттєвої шкоди авторитету Закарпатської митниці та Держмитслужби, як державному органу, в цілому, особливо в умовах воєнного стану. За характером дисциплінарний проступок є тяжким. У поясненні від 02 січня 2023 року позивач не надав додаткову інформацію щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, посилаючись на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України (недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування). Відповідно до листа ДБР від 05 січня 2023 року № 504-23/10-2-02-01-190/23 від 05.03.2023 року позивач не звертався до Управління досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за дозволом про надання Дисциплінарній комісії детальних пояснень щодо обставин, які стали підставою для дисциплінарного провадження № 589 від 17.11.2022 року і містяться в матеріалах досудового розслідування № 62022000000000765 від 22.09.2022 року.

За результатами проведеного дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія прийшла висновку, що ОСОБА_1 , використовуючи повноваження в особистих інтересах інших осіб, брав безпосередню участь у створенні в протиправний спосіб умов для прискорення процедури митного оформлення транспортних засобів в зоні діяльності митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, в тому числі забезпеченні нестворення службовими особами митного поста «Тиса» штучних перешкод під час виконання митних формальностей при в`їзді автобусів на митну територію України. 16 листопада 2022 року був затриманий представника правоохоронних органів на території митного поста «Тиса» Закарпатської митниці за підозрою в отриманні неправомірної вигоди на загальну суму 10600 євро.

З урахуванням зібраних у ході дисциплінарного провадження матеріалів, дисциплінарна комісія прийшла висновку про наявність у діях позивача дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1,4, 9 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 року «Про державну службу», а саме: порушення присяги Державного службовця; вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків на вказаній посаді.

Відповідно до наказу Закарпатської митниці «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби» від 12 січня 2023 року № 36-о застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу 13 січня 2023 року заступника начальника митного поста начальника відділі митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Лазорика В., за порушення Присяги державного службовця; вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно з ч. 2 ст.1 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону №889-VIII суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Пунктом 10 частини 1 статті 2 Закону №889-VIII встановлено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст. 4 Закону №889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця. Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

Відповідно до ст. 61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом: дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Згідно із частиною 1 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В свою чергу, частиною 1 ст. 68 Закону №889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частиною 2 ст. 68 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

- на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

- на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 1 ст. 65 Закону №889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками, в контексті частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частинами 1, 2, 3, 4 та 8 ст. 69 Закону №889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Згідно з частинами 9, 10 та 11 ст. 69 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Частинами 1 та 3 ст. 73 Закону №889-VIII визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Відповідно до частин 1, 4 та 6 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами 1, 2, 5 та 6 ст. 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Отже, наведеними нормами передбачені підстави та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та умови їх застосування, гарантії прав державних службовців під час застосування уповноваженими суб`єктами дисциплінарного стягнення, а також право державного службовця на оскарження в судовому порядку рішення, прийнятого суб`єктом призначення, про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно матеріалів справи, оскаржуваним наказом від 12 січня 2023 року № 36-о позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за порушення Присяги державного службовця, за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби; використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків на вказаній посаді.

Так, за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що відповідно до доповідної записки Департаменту по роботі з персоналом Державної митної служби України та Департаменту внутрішньої безпеки Державної митної служби України від 16 листопада 2022 року № 2/12-03/738 та матеріалів отриманих дисциплінарною комісією, Першим відділом Управління досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000765 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16 листопада 2022 року в рамках вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 208 КПК України затримано начальника митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_2 та заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_1 .

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

24 листопад листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвалено рішення про відсторонення від посади заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської області ОСОБА_1 , строком до 16.01.2023 року.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці, здійснюючи як працівник органу, що реалізує державну митну політику правозастовні та правоохоронні функції, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, незважаючи на обов`язок неухильно дотримувати вищезазначених норм законодавства, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував цими вимогами і з використанням наданої йому влади та службового становища, діючи в інтересах третьої особи ТОВ «Грандес Тур», за попередньою змовою з начальником митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ОСОБА_2 , яким у вересні 2022 року висунуто вимогу представнику зазначеного товариства ОСОБА_3 надати йому, а в разі його відсутності ОСОБА_1 на постійній основі неправомірну вигоду у грошовій одиниці Євро в сумах, які будуть ним визначатись з урахуванням об`ємів здійснених ТОВ «Грандес Тур» перевезень, за не створення його підлеглими штучних перешкод під час виконання митних формальностей при в`їзді автобусів зазначеного товариства в Україну, одержав 22.10.2022 року, 28.10.2022 року та 16.11.2022 року разом із ОСОБА_2 від ОСОБА_3 неправомірну вигоду на загальну суму 10600 Євро.

Відомості про вищевказані події були опубліковані на офіційному веб-сайті ДБР України, Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України, а також на їхніх офіційних сторінках у соціальній мережі Facebоok.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 36 Закону №889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Так, порушення Присяги може бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм проходження публічної служби.

З вищевказаних норм Закону № 889-VIII слідує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчиненням ним дисциплінарного проступку, під яким розуміється вчинення протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Невиконання службових обов`язків - це бездіяльність державного службовця за реальної можливості діяти так, як того вимагають закони, трудовий договір, посадова інструкція та інші праві акти, або ж, навпаки, дія державного службовця, якщо він мав утриматися від її вчинення.

Неналежне виконання таких обов`язків - це дії державного службовця, що не відповідають закону й умовам, що склалися, або хоча й відповідають їм, проте вчиняться з порушенням установленого порядку і строків їх виконання, з недотриманням форми й обсягу виконання, а також виконання їх у неналежному місці або неналежним суб`єктом.

Ознакою дисциплінарного проступку є його протиправність, яка виявляється в тому, що тільки те діяння може бути дисциплінарним проступком, яке прямо передбачено законами України. Якщо в діях державного службовця немає протиправності, це позбавляє невиконання чи неналежне виконання ним своїх службових обов`язків характеру дисциплінарного проступку й не дозволяє застосовувати до нього дисциплінарного стягнення.

Одним із дисциплінарних проступків є порушення Присяги державного службовця.

З наведеного у статті 36 Закону № 889-VIII тексту Присяги державного службовця, судом вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2011 року у справі № 2-рп/2011.

Таким чином під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Отже порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено з посади державної служби, у зв`язку з тим, що перебуваючи на посаді державного службовця на якого поширюється дія Закону України «Про державну службу», своїми діями в порушення Присяги державного службовця він вчинив проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього, як до носія влади.

На переконання суду, встановлені за результатами дисциплінарного провадження дисциплінарні проступки знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи та є вчинками, які дискредитують систему органів влади, відтак, є підставою для звільнення позивача.

У той же час, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини.

В той же час, набуття розголосу про зазначені події у засобах масової інформації нанесли шкоду Держмитслужбі у вигляді підриву довіри та репутаційних втрат з огляду на рівень посади, яку займав позивач.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача про наявність достатніх підстав для звільнення позивача із займаної ним посади державної служби за порушення Присяги державного службовця.

В той же час, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відсутність його пояснень у дисциплінарній справі перешкоджало здійсненню дисциплінарного провадження та вирішенню питання по суті, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ листом від 23 грудня 2022 року № 7.7-81/12-30 запропонувала позивачу надати письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Вказаний лист надісланий на електронну адресу позивача, про що складено протокол від 23 грудня 2022 року.

Позивач надав дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ пояснення від 02.01.2023 року, в яких зазначив, що відповідно до положень ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. В пояснення позивач зазначив, що слідчий та прокурор дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування не надавали. Також зазначив, що надання ним пояснень з приводу підозри та інших обставин кримінального провадження на даний час може потягнути за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 387 Кримінального кодексу України. В той же час, надати пояснення з приводу часу, місця, обставин та інших питань щодо обставин справи, пояснити своє ставлення до ситуації, пов`язаної з його затриманням та повідомлення про підозру, заперечити ті обставини на яких ґрунтується повідомлення про підозру на даний він позбавлений можливості з огляду на положення статті 222 Кримінального процесуального кодексу України та статті 387 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, відповідно до листа Державного бюро розслідувань від 05 січня 2023 року № 504-23/10-2-02-01-190/23 ОСОБА_1 не звертався до Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за дозволом про надання Дисциплінарній комісії детальних пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження № 589 від 17.11.2022 року і містяться в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 62022000000000765 від 22.09.2022 року.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, відповідачем дотримано вимоги ст. 75 Закону України «Про державну службу» щодо отримання пояснень від позивача. При цьому, суд враховує, що дисциплінарна комісія пропонувала позивачу надати пояснення не щодо досудового розслідування, а щодо обставин, які стосуються дисциплінарного проступку, зокрема щодо часу, місця, обставин та причин вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інших питань, які мають значення у справі.

Крім того, суд враховує правову позицію викладену постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року в справі 711/8227/16-ц.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, встановлені дисциплінарним провадженням вказані вище обставини вчинення позивачем дисциплінарних проступків підтверджуються наявними матеріалами справи, що є достатніми для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані доводи сторони позивача про те, що дисциплінарною комісією та в подальшому відповідачем в оскаржуваному наказі про звільнення, позивача фактично було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки всі доводи відповідача ґрунтуються на наявності відкритого кримінального провадження, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №813/2781/16.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача хоч і прийнято на підставі відомостей згідно матеріалів кримінального провадження, розпочатого щодо нього за частиною 3 статті 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення присяги державного службовця є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. В той же час, наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в митному органі, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 4 ч.1 ст. 66 Закону України«Про державну службу»,у разі встановлення під час службового розслідування невиконання або неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків.

Позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення присяги державного службовця, яка передбачає обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.

Відтак, оцінюючи аргументи представника позивача, що відповідач не мав права притягувати позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутності відповідного судового рішення про встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, а також з цих підстав не міг використовувати висновок службового розслідування, в основу якого покладено інформацію, що міститься у кримінальному провадженні, то суд зазначає, що встановлені в ході службового розслідування факти та обставини мали значення тільки для прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, наказ Закарпатської митниці від 12 січня 2023 року № 36-о «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби» прийнятий на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача щодо якої суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належним чином правомірність оскарженого наказу, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька