Cправа № 563/506/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Федичканич Ф.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник АТ «КБ «Глобус» звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 19 грудня 2019 року між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту для фізичних осіб шляхом подачі та підписання Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору. У Заяві-анкеті ОСОБА_1 зазначені власні персональні дані, погоджені умови кредитування і графік платежів: сума кредиту 30 599,00 грн.; строк кредитування - 36 місяців з 19.12.2019 по 18.12.2022; пільговий період відсутній; комісія за управління кредитом - 3.99 %; розмір процентної ставки - 0,00010 % річних; схема повернення кредиту ануїтет; реальна процентна ставка - 109,50344% річних. Підписанням Заяви-анкети на приєднання до Договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладення цього Договору. Відповідно до графіку платежів, позичальник зобов`язаний у період з моменту отримання кредиту до першого числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 2 047,90 грн..

Оскільки відповідачем не було здійснено погашення грошових коштів відповідно до Графіку платежів та Договору, а також грубо та систематично порушено його умови, станом на 01.01.2023 року утворилась заборгованість у сумі 46895,40 грн., що складається з: 18 814,70 грн. - простроченої заборгованості по кредиту та 28080,70 грн. - простроченої заборгованості по процентах. Тому, просить стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 46895,40 грн. за Договором про надання споживчого кредиту для фізичних осіб від 19.12.2019 року, а також, 2 684 грн. судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в клопотанні поданому до суду просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, від його представника, адвоката Данилюка О.М. до суду надійшов відзив та заява в якій справу просить розглянути без їх участі, а також вказує, що ОСОБА_1 до 24 лютого 2022 року, по мірі можливості сплачував суму тіла кредиту та відсотки по ньому. З квітня 2022 року був звільнений з роботи, іншого джерела доходу не мав, на його утриманні знаходились п`ятеро неповнолітніх дітей, а тому і виникла заборгованість по крединому договору. В червні 2022 року він в усній формі звернувся у відділення банку з проханням надати кредитні канікули по виплаті кредиту, однак, отримав відмову. Позовні вимоги визнає частково в сумі 33 465,50 що включає в себе: 18814,70 грн. простроченої заборгованість по кредиту; 14650,80 грн. простроченої заборгованість по процентах, посилаючись на ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-ІХ та вказуючи, що позивачем, всупереч зазначному Закону, здійснено нарахування 50 % річних на прострочену суму заборгованості по кредиту, що є збільшенням розміру процентної ставки за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «КБ «Глобус» та підписав анкету заяву № 40178806 на приєднання до Договору про надання споживчого кредиту. Сторони погодили, що сума кредиту складає 30 599,00 грн, цільове призначення - споживчий кредит, сума платежу за розрахунковий період - 2 047,90 грн., комісія за управління кредитом - 3,99 %. Також, ОСОБА_1 погодився, що ознайомився із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, паспортом споживчого кредиту.

Положеннями пункту 1.1.5. Договору визначено, що підписанням Заяви-Анкети на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підвердкує, що на момент уклядения Договору ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, зобов?язання Клієнта, зокрема: використати Кредит за цільовим призначенням і свосчасно повернути його відповідно до умов цього Договору; свосчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісії та штрафні санкції (за наявності) в порядку, передбаченому цим Договором (в т.ч. Заявою-Анкетою на приєднання до Договору); повністю повернути Банку суму отриманого Кредиту не пізніше Дати остаточного повернення Кредиту, яка визначена Заявою-Анкетою на приеднання до Договору та Графіком платежів. Якщо Дата остаточного повернення Кредиту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний Робочий день Банку.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 та АТ «КБ «Глобус», окрім вище перелічених умов, погодили, що реальна річна процентна ставка становитиме 109,50344221 % річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 50 % річних.

Відповідно до Тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту, на прострочену суму заборгованості по кредиту встановлено 50 % річних.

Згідно п. 3.1.11.3. Договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, у строки, передбачені Графіком платежів та цим Договором, Клієнт сплачує проценти з розрахунку процентної ставки зазначеної в діючих Тарифах, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати виникнення до дати її повного погашення.

В пункті 3.2.12. Договору вказано, що погашення заборгованості за Договором, наявної на поточну дату, (при надходженні грошових коштів на Рахунок) здійснюється в наступній черговості:1) на сплату простроченої заборгованості по Кредиту та прострочених процентів за користування Кредитом; 2) на сплату строкової заборгованості по Кредиту та нарахованих процентів за користування Кредитом; 3) на сплату штрафних санкцій (пені, штрафи), інших платежів за Договором.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, сума заборгованості станом на 01.01.2023 року складає 46895,40 грн., що складається з: 18814,70 грн. - простроченої заборгованості по кредиту та 28080,70 грн. - простроченої заборгованості по процентах.

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 було надіслано лист щодо виникнення простроченої заборгованості за договором споживчого кредиту та рекомендації в її погашені, що підтверджується листом № 1-2002 від 17.11.2022 року та списком поштових рекомендованих відправлень.

Пред`являючи вимоги про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, банк також вказує на прострочені проценти.

Згідно п. 1.2.3. Договору, сторонами погоджено, що Банк має право зупинити подальше кредитування Клієнта та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань за Договором. В такому випадку вважається, що строк виконання зобов?язання Клієнта перед Банком щодо повернення повної заборгованості за Кредитом таким, що настав. Клієнт зобов?язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної Вимоги, повернути суму Заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комістї, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим Договором та Тарифами, а також відшкодувати збитки, завдані Банку. У випадку невиконання Клієнтом Вимоги про дострокове виконання зобов?язань за Договором, Банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за Договором.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту для фізичних осіб в розмірі 46895,40 грн..

Щодо невизнання відповідачем вимоги банку про нарахування заборгованості по процентах під час широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, суд зазначає наступне, Закон України від 15.03.2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", на спірні правовідносини не поширюється, оскільки, позовні вимоги АТ «КБ «Глобус» не містили вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені за прострочене виконання зобов`язань за вказаним договором, на які поширюється даний Закон. Складовими позовних вимог були заборгованість за кредитом та по процентах, сплата яких була передбачена умовами договору.

Відповідно до Закону України«Про внесення змін доПодаткового кодексу Українита інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»від 15.03.2022 року № 2120-IX, яким внесено зміни доЦивільного кодексу Українита Закону України«Про споживче кредитування». Крім цього Національним банком України прийнято постанову від 25.02.2022 р. № 23Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп, якою затверджено Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Так, законодавець на час дії воєнного стану фактично запровадив скасування санкцій за невиконання основного зобов`язання таких як пеня або штраф, а не скасування виконання зобов`язань за кредитними договорами як таких. При цьому, банки не позбавлені права нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

А тому, вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом є правомірними.

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача, про те, що банком неправомірно відмовлено в наданні кредитних канікул, оскільки, кредитні канікули є правом банку, а не обов`язком, тому можливість їх оформлення, умови надання та строки визначає кожен банк індивідуально за окремим зверненням позичальника, або без такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У поданому до суду відзиві на позов зазначено, що з квітня 2022 року відповідач був звільнений з роботи, інших джерел доходу не мав, в нього на утриманні перебувало п`ятеро неповнолітніх дітей, тому і виникла відповідна заборгованість.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, наявні підстави для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Стосовно заявленої представником позивача вимоги про відшкодування витрат понесених на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6 000 грн. (3 000 грн. - гонорар адвоката за послуги та 3 000 грн. - гонорару успіху адвоката), що підтверджуються копією договору № 051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року, копією акту № 40178806 прийому-передачі послуг за договором № 051222 від 05.12.2022 року, платіжним дорученням № 3067, суд виходить з такого.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведеної норми матеріального права свідчить про те, що вартість винагороди адвоката визначається за домовленістю сторін, а не законом.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат АТ "КБ"Глобус" на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги представника позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "КБ "Глобус" 3 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме, гонорару адвоката за послуги.

Відмовляючи в задоволенні стягнення частини заявленої адвокатом суми грошових коштів у формі гонорару успіху, який визначений представником позивача у розмірі 3 000 грн., суд, врахувавши усталену практику ЄСПЛ та Верховного Суду, зазначає, що відповідного роду зобов`язання з приводу сплати клієнтом на користь свого представника певної (обумовленої) суми грошових коштів у формі гонорару успіху, виникають виключно між адвокатом і клієнтом, а тому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, зазначені домовленості між сторонами договору про надання правової допомогу не можуть зобов`язувати суд, покладати на іншу сторону саме такого виду витрати.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача, адвоката Прохоренка В.П. та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "КБ "Глобус" 3 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу що є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом Прохоренко В.П. обсягом послуг, що відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус», ідентифікаційний код: 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 19.12.2019 року в розмірі 46895 (сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 40 копійок, з них: 18814 (вісімнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 70 копійок - прострочена заборгованість по кредиту та 28080 (двадцять вісім тисяч вісімдесят) гривень 70 копійок - прострочена заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Сторони посправі:

позивач - Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (м. Київ, Куренівський провулок, 19/5; код ЄДРПОУ 35591059);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: