Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, постановленою протокольно (без виходу до нарадчої кімнати), було відмовлено стороні позивача у задоволенні вищезазначеного клопотання про витребування вищезазначеної інформації, ухвалено: розглядати дану справу у даному судовому засіданні апеляційним судом за наявними у цій справі матеріалами та доказами.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» - адвоката Щасливого О.Р., - який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що у період з 2019 року по 2020 рік підписантом та єдиною уповноваженою особою Товариства, наділеною повноваженнями на вчинення юридичних дій щодо підписання документів від імені Товариства, подання будь-якого роду заяв та вчинення інших юридично значущих дій, вчинення правочинів, тощо, був директор Товариства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2019 році доручень, довіреностей та інших розпорядчих актів, а також договорів про надання правової допомоги щодо оформлення спадщини Товариством не видавалось і не оформлювалось, - на запитання апеляційного суду визнав, що ОСОБА_2 з 16.12.2018 року по 03.03.2019 року був у Німеччині на лікуванні, потім повернувся в Україну, а потім знов був у Німеччині з 19.03.2019 року по 13.07.2019 року ,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст.1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 13, 95, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України та виходив із такого.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкові відносини в Україні регулюютьсяЦивільним кодексом України,Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів даної цивільної справи, спадкової справи№93/2018,відкритої післяпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 08.07.2013.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,8400 га, що розташована на території Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 052362, виданого 09 жовтня 2006 року.

ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» та ОСОБА_3 мали договірні та грошові правовідносини, а саме укладали договірпро орендуземлі. До матеріалів справи долучено копію видаткового касового ордеру від 06 квітня 2011 року, підписаного одержувачем грошових коштів ОСОБА_3 (т.с. 1 а.с.215 зворот).

07.04.2011 ОСОБА_3 склав заповіт на випадок своєї смерті. Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області Волик О.Г., земельну ділянку розміром 6,8400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №052362 виданого 09 жовтня 2006 року, заповів ТОВ «Токмацька феросплавна компанія».

Даний заповіт складено за участю лише спадкодавця ОСОБА_3 та секретаря виконавчого комітету сільської ради Волик О.Г., засвідчено власноруч ОСОБА_3 та секретарем виконавчого комітету сільської ради Волик О.Г. Будь-яких інших осіб при складанні заповіту не було (т.с. 1 а.с.63).

В зв`язку з чим, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ОСОБА_1 , надані нею в письмових поясненнях, та доводи селищного голови Михайлівської селищної ради Рикуна В., надані ним в заяві про розгляд справи без його участі і у відзиві на позов від 17.01.2020, що заповіт складавсяв присутностідиректора ТОВ«Токмацька феросплавнакомпанія» ОСОБА_2 , так як це не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.05.2018 по справі №321/1497/17 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Як слідує з даного рішення суду, представником ОСОБА_1 в даній справі був свідок ОСОБА_5 (т.с. 1 а.с.37).

14.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Людмили Миколаївни з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (т.с.1 а.с.36).

Спадкова справа №93/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрита 14.08.2018 за заявою ОСОБА_1 .

Нотаріус у встановленому законом порядку 14.08.2018 направила на адресу спадкоємця за законом ОСОБА_1 повідомлення щодо реєстрації спадкової справи (т.с. 1 а.с.43-44).

Того ж дня 14.08.2018 нотаріусом на адресу ОСОБА_4 , яка зазначена в заяві про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , як інший спадкоємець за законом, направлено повідомлення про відкриття спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з роз`ясненням її прав, у тому числі необхідності в строк до 14.09.2018 повідомити нотаріусу про бажання прийняти спадщину (т.с. 1 а.с.45-47).

Як слідує з досліджених судом матеріалів справи, донька померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та не є особою, яка прийняла спадщину.

Відповідно до довідки Михайлівської селищної ради від 11.09.2018 та від 24.10.2019, померлий ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.06.2007 та по день смерті. Разом з ним були зареєстровані родичі сестра ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (том 1 а.с.49, 87).

Даний факт спростовує доводи селищного голови Михайлівської селищної ради Рикуна В., викладені у відзиві на позов від 17.01.2020, що на день смерті ОСОБА_3 проживав разом зі своєю матір`ю.

18.12.2018 на адресу приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Людмили Миколаївни за її запитом з Михайлівської селищної ради надійшов заповіт ОСОБА_3 від 07.04.2011, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області Волик О.Г. (т.с. 1 а.с.61-63).

За запитом нотаріуса було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в Росії в Республіці Хакасія померла дружина ОСОБА_3 ОСОБА_10

29.12.2018року нотаріусом на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» направлено повідомлення про відкриття спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з роз`ясненням прав щодо прийняття спадщини, яке отримано товариством 22.01.2019 (том 1 а.с.70-71).

25.10.2019 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку. В зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка залишилася після померлого ОСОБА_3 , відмовлено (том 1 а.с.96).

29.11.2019 року ОСОБА_1 подано до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М. заяву, в якій просить відмовити ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (том 1 а.с.130-132).

21.11.2019 року директор ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянової Л.М. з метою одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Однак, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з причини пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини. Свою відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії нотаріус виклала в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2019 №1063/02-14 (т.с. 1 а.с.97-129).

Таким чином, відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину порушує право позивача на спадкування за заповітом, за захистом якого позивач змушений звернутись до суду.

З метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі Постанова Пленуму) дав відповідні роз`яснення.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом першої інстанції встановлено, що у визначений законом шестимісячний строк позивач не подав заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, оскільки позивач про відкриття спадщини та наявність заповіту не знав, з дня коли позивачеві стало відомо щодо наявності заповіту та відкриття спадщини єдиний повноважний представник позивача довгий час перебував на лікуванні за кордоном, у зв`язку із чим не міг оформити належним чином спадкові права.

Посилання сторони відповідача на те, що директор ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» ОСОБА_2 раніше знав про існування заповіту та смерть ОСОБА_3 до моменту отримання повідомлення нотаріуса, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки належних доказів цього надано не було.

Відповідно до копії заповіту від 07.04.2011 спадкодавець ОСОБА_3 заповів ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» земельну ділянку розміром 6,8400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №052362, виданим 09 жовтня 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до п.2.2, 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012 при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

З матеріалів спадкової справи видно, що нотаріус лише після отримання копії заповіту 18.12.2018 року надіслала повідомлення на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія», тобто вже поза межами шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 викладено висновок про те, що поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що після отримання рекомендованого листа про наявність заповіту від нотаріуса, директор ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» ОСОБА_2 перебував на тривалому лікуванні в іншій країні, внаслідок хвороби в червні 2020 року помер. Директор був відсутній на робочому місці, у зв`язку із лікуванням, що фактично є доказом того, що він не міг звернутися до нотаріуса із заявою одразу після повідомлення про наявний заповіт і відкриття спадкової справи. Дані обставини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Відповідно доустановчих документівТОВ «Токмацькаферосплавна компанія»,підписант таєдина посадоваособа виконавчогооргану,що маєправо вчинятиправочини відімені Товаристває директор,а саме ОСОБА_2 . Інших осіб не визначено.

Суду не було надано належних та допустимих доказів тих обставин, що директор, як єдина повноважна особа товариства, на той час знав про наявність заповіту та смерть спадкодавця ОСОБА_3 до отримання повідомлення з нотаріальної контори.

Із досліджених в судовому засідання доказів слідує те, що про наявність заповіту та смерть спадкодавця знав лише ОСОБА_5 , при цьому суду не надано жодних доказів його дій як представника товариства, тоді як є докази, що він діяв як представник відповідача ОСОБА_1 і міг діяти не на користь позивача ТОВ «Токмацька феросплавна компанія».

Із дослідженої в судовому засіданні спадкової справи встановлено, що свідок по справі ОСОБА_5 під час оформлення спадкових прав ОСОБА_1 після померлого сина ОСОБА_3 , діяв в інтересах та на користь відповідача по справі ОСОБА_1 , що підтверджується довіреністю від 12.01.2018, посвідченою секретарем виконавчого комітету Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області Волик О.Г., та заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину від 25.10.2019 (т.с. 1 а.с.50-54, 90-95). Крім того, ОСОБА_5 був представником ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи №321/1497/17 в Михайлівському районному суді Запорізької області, за результатами якого ухвалено рішення про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Свідком ОСОБА_5 під час його допиту в судовому засіданні підтверджено факт, що він надалі спілкується з рідною донькою відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_11 .

Суд першої інстанції зауважив, що пояснення відповідач ОСОБА_1 , що саме нею був наданий ОСОБА_5 оригінал свідоцтвапро смертьїї сина ОСОБА_3 (том 1 а.с.162-165), суперечить змісту самої розписки. Відповідно до змісту розписки ОСОБА_5 від 11.07.2017, викладеної на бланку ТОВ «Токмацька феросплавна компанія», ним отримано від ОСОБА_12 оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .