справа № 399/704/22

провадження № 2/399/25/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Берест З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє його представник, адвокат Пінчук Ю.В., до Товариства з обмежено відповідальністю"Споживчий центр", треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Чумак Віталій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -

встановив:

Позивач, від імені якого діє його представник, адвокат Пінчук Ю.В., звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому після усуненні недоліків просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, 20.12.2021 року та зареєстрований в реєстрі під номером 28284 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовує тим, що на початку вересня 2022 року позивач ОСОБА_2 отримав лист приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М., згідно якого стало відомо про винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження № 68635969 від 29.07.2022 року, підстава для винесення постанови став виконавчий напис №28284 від 20.12.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Згідно виконавчого напису було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" грошові кошти на підставі кредитного договору № 03.12.2019-1000047870 від 03.12.2019 року, укладеного між ТОВ "Споживчий центр" та позивачем, строк платежу за яким настав 31.12.2019 року у розмірі 12 113, 33 грн. Позивач вважає, що здійснений виконавчий напис № 28284 від 20.12.2021 року, є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що даний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки вчинений на договорі, який нотаріально не посвідчений, що є порушенням чинного законодавства. Також у позові зазначено, що як на підставу вчинення виконавчого напису нотаріус Сазонова О.М. посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 39.06.1999 р. Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів були внесені Постановою КМУ за № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, станом на 20.12.2021 року дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, про переуступлення права вимоги позивача не повідомляли, вимога про погашення боргу позивачу не подавалася. Тобто, сума заборгованості позивача перед відповідачем не є безспірною та була предметом судового спору. Таким чином, визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений. Позивач вважає, що вказане дає підстави для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 08.12.2022 року в задоволеннізаяви ОСОБА_1 ,відіменіякого дієпредставник,адвокатПінчукЮ.В., про забезпечення позовувідмовлено.

Ухвалою Онуфріївськогорайонного судуКіровоградської областівід 09.12.2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.01.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також в даній ухвалі зазначено встановлені сторонам по справі строки на надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення. Встановлено третім особам строк для подання пояснень щодо позову. Роз`яснено третім особам, що останні мають право подати пояснення щодо відзиву. В задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

Учасники справи до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено,що 20.12.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Сазоновою О.Л.вчинено виконавчийнапис,зареєстрований вреєстрі за№ 28284 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № 03.12.2019-100004787 від 03.12.2019 року, укладеного між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 31.12.2019 року. Стягнути з ОСОБА_1 за період з 31.12.2019 року по 01.12.2021 року включно у розмірі: - 7333,33 грн. прострочений основний борг; - 2580,00 грн. прострочені проценти; - 1650,00 грн. пеня; - 550,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 12 113, 33 грн., що підтверджується копією даного виконавчого напису від 20.12.2021 року серії НРС № 255515 /а.с. 10/.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М. про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2022 року (ВП № 68635969) на підставі виконавчого напису №28284 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" невиплачені в строк грошові кошти строк платежу за якими настав 31.12.2019 року у розмірі 12 113, 33 грн. /а.с. 9/.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», далі - Закону, в редакції на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особамиорганівмісцевогосамоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ст.87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

За змістом ч.2 ст.87 Закону та п.п.3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172(далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.п.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд дійшов наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захистцивільних правшляхом вчиненнянотаріусом виконавчогонапису полягаєв тому,що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно правовоговисновку,викладеного упостанові Верховногосуду Українивід 05.06.2017року усправі №6-887цс17,при вирішенніспору провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню,суд неповинен обмежуватисялише перевіркоюдодержання нотаріусомформальних процедурі фактуподання стягувачамдокументів напідтвердження безспірноїзаборгованості боржниказгідно зПереліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів встановлено, що боржник не повідомлявся в установленому законом порядку про порушення кредитних зобов`язань, а відповідно заборгованість не є безспірною.

Таким чином з наданих суду документів встановлено, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, останнім не перевірено безспірності заборгованості, чим порушено норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса під час його вчинення приватний нотаріус Сазонова О.М., пропонуючи звернути стягнення з боржника ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № 03.12.2019-100004787 від 20.12.2021 року, керувався ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

При цьому, Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. 26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної Постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України в частині, в тому числі й п.2 про доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92.

Тобто,на моментвчинення приватнимнотаріусом оскаржуваноговиконавчого напису(20.12.2021року),кредитний договір,за якимборжником допущенопрострочення платежівза зобов`язаннями,не входивдо Переліку№1172,адже постановаКМУ продоповнення вказаногоПереліку цимрозділом,була визнананезаконною танечинною судовимрішенням,яке набралозаконної сили. А відтак, з врахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Слід також зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, суд приходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та відповідно до постанови Верховного Суду від 26.02.2020 р., справа № 643/2870/18.

Відповідно в порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 20.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №28284, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код за ЄДРПОУ 37356833) 12113,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код за ЄДРПОУ 37356833) на користь держави судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код за ЄДРПОУ 37356833, адреса: 03035, м. Київ, вул. Саксаганська, буд. 133-А;

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2 ;

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Чумак Віталій Миколайович, адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 20.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко