ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року Справа № 160/4351/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Віськової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн., за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, одержаним 22 квітня 2022 року, а саме за період 46 днів, а також період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, одержаного 22 квітня 2022 року за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, а саме за період 165 днів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн, за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, одержаним 22 квітня 2022 року, а саме за період 46 днів, а також за весь період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, одержаного 22 квітня 2022 року, за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, а саме за період 165 днів, з урахуванням раніше нарахованої та виплаченої додаткової винагороди за період стаціонарного лікування 27 днів та відпустки на лікування - 45 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником бойових дій і з 04 жовтня 2016 року зарахований до оперативного резерву першої черги Збройних Сил України. З 24 лютого 2022 року його призвано на військову службу до лав Збройних Сил України та з 25 лютого 2022 року зараховано до складу військової частини НОМЕР_1 . 22 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання з захисту Батьківщини отримав поранення та 23 квітня 2022 року був направлений на лікування. У період з 23 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні. В подальшому за висновками ВЛК перебував у відпустці за станом здоров`я у період з 18 травня 2022 року по 29 жовтня 2022 року. Окрім того, під час відпустки за станом здоров`я також перебував на стаціонарному лікуванні з 14 вересня 2022 року по 21 вересня 2022 року та з 29 листопада 2022 року по 09 грудня 2022 року. Відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану позивачу повинна була виплачуватися додаткова грошова винагорода в розмірі 100000,00 грн. Відповідачем не виплачена додаткова грошова допомога за період стаціонарного лікування з 14 вересня 2022 року по 21 вересня 2022 року, а також за період перебування у відпустці для лікування тяжкого поранення за період з 02 липня 2022 року по 29 жовтня 2022 року. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у цей період протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 29.03.2023, відповідно до ч. 5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.03.2023 на електрону пошту суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 22.04.2022 ОСОБА_1 отримав поранення, пов`язане з захистом Батьківщини та до 19.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні. З 18.05.2022 по 24.10.2022 перебував у відпустці за станом здоров`я та з 29.11.2022 по 09.12.2022 на стаціонарному лікуванні. Крім того, у період відпустки перебував на стаціонарному лікуванні з 14.09.2022 по 21.09.2022. За період квітня грудня 2022 позивачеві виплачено додаткову винагороду, передбачену п.1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 у розмірах: за квітень 2022 83666,67 грн; за травень 2022 30000,00 грн; за червень 2022 30000,00 грн; за липень 2022 30000,00 грн; за серпень 2022 30000,00 грн; за вересень 2022 188591,13 грн; за жовтень 2022 30000,00 грн; за листопад 2022 30000,00 грн;за грудень 30000,00 грн. Отже, позивачу донараховано не виплачені за період з 24.04.2022 по 01.07.2022 суми, виплату проведено 31.10.2022. Сума, нарахована у вересні 2022, виплачена у жовтні 2022. Також, відповідач зазначає, що довідки ВЛК про стан здоров`я позивача та необхідність надання йому відпустки за станом здоров`я у зв`язку з отриманням поранення не містять даних про те, що поранення позивача належить до тяжкого, у зв`язку з чим підстави для нарахування позивачу за ці періоди додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. відсутні, зокрема у періоди з 01.07.2022 по 29.07.2022, з 29.07.2022 по 27.08.22, з 25.09.2022 по 24.10.2022. З 24.10.2022 перебування позивача у відпустках за станом здоров`я закінчено і 25.10.2022 він прибув до військової частини. Окрім того, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем. Проте, така довідка військовослужбовцем надана не була. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.05.2023 витребувано у відповідача детальний розрахунок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за період квітень грудень 2022 року.

15.05.2023 на електронну пошту суду на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем надано довідку від 12.05.2023 №146/ФЕС про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу.

Ухвалою суду від 17.05.2023 витребувано у відповідача розрахунок щодо нарахування суми основних та додаткових видів грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за спірний період.

22.05.2023 на електрону пошту суду відповідачем надіслано довідку від 20.05.2023 №157/ФЕС про нараховані та перераховані суми додатково винагороди згідно постанови КМУ №168 за період з квітня 2022 по січень 2023 ОСОБА_1 та довідку від 20.05.2023 №158/ФЕС про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу за період з квітня 2022 по січень 2023.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 , із числа резервістів в особливий період був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та зарахований до складу підрозділів Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

22.04.2022 молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі н.п. Новоселівка (Донецької обл.), та 23.04.2022 евакуйований до 66 ВМГ.

23.04.2022 молодший сержант ОСОБА_1 евакуйований до КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, де перебував до 25.04.2022 та був направлений для подальшого лікування в інший заклад охорони здоров`я, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №0373322 відділення травматології №1 КНП «МКЛ№6» ДМР.

26.04.2022 молодший сержант ОСОБА_1 поступив до КРНП «Уманська центральна районна лікарня» Паланської сільської ради, де перебував до 27.04.2022 та був направлений для подальшого лікування до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де і знаходився на стаціонарному лікуванні до 19.05.2022, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого №1926 та №551/114.

З 18.05.2022 молодший сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я (45 календарних днів) на підставі довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №294 від 18.05.2022.

З 30.06.2022 молодший сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я (30 календарних днів) на підставі довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 30.06.2022 №1618.

З 28.07.2022 молодший сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я (30 календарних днів) на підставі довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 28.07.2022 №2141.

З 26.08.2022 молодший сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я (30 календарних днів) на підставі довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 26.08.2022 №2925.

13.09.2022 молодший сержант ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування до хірургічного відділення на підставі направлення №4 від 13.09.2022 Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Згідно виписного епікризу №3499 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 14.09.2022 по 21.09.2022.

З 24.09.2022 молодший сержант ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я (30 календарних днів) на підставі довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 24.09.2022 №3714.

26.10.2022 молодший сержант ОСОБА_1 був направлений на ВЛК для визначення придатності до військової служби в ДШБ (направлення в/ч НОМЕР_1 від 26.10.2022 №9784).

Так, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2809/724 ВМКЦ Південного регіону ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 29.11.2022 по 09.12.2022.

Згідно свідоцтва про хворобу №207 молодший сержант ОСОБА_1 : « непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: наслідки МВП (22.04.2022) вогнепальних осколкових поранень правої стопи з вогнепальним переломо правої п`яткової кістки, II-V плеснових кісток, лікованих оперативно (23.04, 28.04, 03.05, 16.09) у вигляді консалідованого перелому п`яткової кістки, повільноконсолідуючих переломів II-V плеснових кісток з наявністю металоконструкції, сторонніх тіл металевої щільності. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.»

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №154953 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.03.2024, про що видано посвідчення ветерана війни - особи з інвалідністю третьої групи.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2023 року №141/фес, яка надана молодшому сержанту ОСОБА_1 , про нараховані суми, зокрема, додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року з квітня 2022 по грудень 2022 у військовій частині НОМЕР_1 :

- за квітень 2022 нараховано 83666,67 грн;

- за травень 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за червень 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за липень 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за серпень 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за вересень 2022 нараховано188591,13 грн;

- за жовтень 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за листопад 2022 нараховано 30000,00 грн;

- за грудень 2022 нараховано 30000,00 грн.

При цьому, згідно листа відповідача від 19.10.2022 на рапорт позивача, в/ч НОМЕР_1 було повідомлено, що згідно наказу командира від 03.10.2022 №1538/НАГД позивачу буде здійснена доплата додаткової винагороди в період з 24 квітня 2022 по 01 липня 2022 за період перебування на стаціонарному лікуванні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено вищезазначену доплату та 31.10.2022 позивач отримав на свій картковий рахунок суму у розмірі 185762,26 грн., проте розрахунку цієї доплати відповідачем не надано.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за весь період перебування на лікуванні у стаціонарі, а також за період перебування у відпустці для лікування тяжкого поранення, протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 п.1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 4 п.1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Також, Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022 року) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів..

Суд вважає непереконливими посилання відповідача на п. 2-1 Постанови №168 щодо встановлення порядку та умов виплати грошової винагороди керівниками відповідних міністерств та державних органів, оскільки Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022, тоді як позивач направлений на лікування після отриманого поранення 22.04.2022.

В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу на положення статті 58 Конституції України, за змістом якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що після внесення змін Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 виникли додаткові процедури правового регулювання, які можуть спричинити ускладнення процедури виплати винагороди в розмірі 100 000 гривень, тому вказані положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно первинної медичної картки (форми 100) ОСОБА_1 отримав поранення та був евакуйований до 66 військового мобільного госпіталю 23.04.2022 року.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.05.2022 за №606 про обставини травми: «молодший сержант ОСОБА_1 1976 р.н., 22 квітня 2022 року одержав: Вибухове поранення. Вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні правового плеча. Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох сідниць, кореня статевого члену, калитки, обох стегон, обох гомілок, лівої та правої стоп з вогнепальним багато уламковим переломом II-V плюснових кісток правої стопи, п`яткової кістки зі зміщенням відламків, з наявністю сторонніх тіл (металевих осколків). За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме, виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі н.п. Новоселівка (Донецька обл.). Не під впливом наркотичного та алкогольного сп`яніння, та був в засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кулезахисний)».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , після отримання поранення перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я у період з 23.04.2022 до 19.05.2022 та з 14.09.2022 по 21.09.22, ці обставини підтверджуються виписними епікрізами, виписками із медичної картки стаціонарного хворого, перевідним епікризом та свідоцтвом про хворобу, складеного ВЛК в/ч НОМЕР_3 під час дослідження питання щодо придатності позивача до військової служби.

Так, згідно довідок військово-лікарської комісії в період з 19 травня 2022 року по 25.10.2022 потребував відпустки за станом здоров`я та відповідно перебував у відпустці за станом здоров`я, ці обставини встановлені судом під час розгляду справи та підтверджуються письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2022 №4694 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України видана молодшому сержанту ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 28.02.2022 по 23.04.2022 брав безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Підстава: Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022, витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2022 №41, від 25.04.2022 №81.

Згідно направлення від 26.10.2022 №9784 в/ч НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 був направлений на ВЛК для визначення придатності для військової служби в ДШБ.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2809/724 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 29.11.2022 по 09.12.2022. Так, 02.12.2022 ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 26.10.22 провела медичний огляд ОСОБА_1 , про що складно свідоцтво про хворобу №207, згідно якого: /ч НОМЕР_1 від 26.10.22 провела медичний огляд ОСОБА_1 , про що складно свідоцтво про хворобу №207, згідно якого: «наслідки МВП (22.04.2022) вогнепальних осколкових поранень правої стопи з вогнепальним переломом правої п`яткової кістки, II-V плеснових кісток, лікованих оперативно (23.04, 28.04, 03.05, 16.09) у вигляді консолідованого перелому п`ятокової кістки, повільно консолідуючих переломів II-V плеснових кісток з наявністю металоконструкції, сторонніх тіл металевої щільності. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців.»

Судом встановлено, що відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №154953 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.03.2024, про що видано посвідчення ветерана війни - особи з інвалідністю третьої групи.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 23.04.2022 по 19.05.2022, з 14.09.2022 по 21.09.2022 та з 29.11.2022 по 09.12.2022, також потребував та перебував у відпустці за станом здоров`я з 19.05.2022 по 25.10.2022.

Суд зазначає, що обидві вищевказані умови дотримані та підтверджуються вищевказаними довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також наявними в матеріалах справи копією первинної медичної картки, виписними епікризами.

Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та час перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень, лише за період з 24 квітня 2022 року по 01 липня 2022 року, що є грубим порушенням прав позивача.

Щодо виплати позивачу винагороди за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, суд зазначає наступне.

Згідно з абз.4 п.1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, обґрунтовуючи правомірність своїх дій в частині не виплати позивачу грошової винагороди, відповідач посилається на відсутність у довідках ВЛК від 18.05.2022 №294, від 30.06.2022 №1618, від 28.07.2022 №2141 та від 24.09.2022 №3714 (травма легкого ступеня), медичних висновків про ступінь важкості.

З цього приводу суд зазначає, що нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи у Збройних силах України є Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від14.08.2022 №402 (далі - Положення).

Згідно з п.2.1. Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно з п.6.11. Положення, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

При цьому, форма та зміст згаданої довідки ВЛК встановлені додатком 4 до Положення. Встановленою законодавством формою довідки ВЛК не передбачено вказання у ній відомостей про потребу військовослужбовця в лікуванні та про ступінь тяжкості отриманої травми.

Підпунктом в п.20.3 Положення встановлено виключний перелік повноважень ВЛК при винесенні постанови в частині визначення, чого потребує військовослужбовець за результатами медичного огляду. Даним підпунктом не передбачено винесення ВЛК постанови про потребу у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Водночас, ВЛК наділена повноваженням визначати потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я на визначену нею кількість календарних днів.

З наведеного слідує, що наявне протиріччя у юридичних формулюваннях між Постановою №168, яка передбачає відпустку для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК та Положенням, яке передбачає можливість ВЛК виключно визначити потребу у відпустці лише за станом здоров`я.

В той же час, потреба у лікуванні під час відпустки встановлюється лікувальним закладом, в якому проходило стаціонарне лікування.

Так, всі надані позивачем виписки, епікризи та виписні епікризи щодо лікування у період квітня 2022 по грудень 2022 року містять розділ щодо лікувальних рекомендації, в якому перераховано конкретні види лікування, необхідні для застосування після закінчення стаціонарного лікування, а тому суд доходить висновку, що всі надані за станом здоров`я відпустки фактично були відпустками для лікування, оскільки рекомендації щодо лікування передбачалися після кожної виписки з медичних закладів, які передували таким відпусткам.

Окрім того, варто звернути увагу, що відповідно до п.11 ст.10-1 Закону №2011-XII, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.

Таким чином, Закон, що є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили відносно як Постанови №168, так і Положення, містить формулювання відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії, в той час як ВЛК формально позбавлена права виносити постанови про потребу військовослужбовця саме у такій відпустці.

Закон №2011-ХІІ, Постанова №168 та Положення містять різні юридичні формулювання одного й того самого терміну - відпустки за станом здоров`я для лікування поза умовами стаціонару, а всі заперечення відповідача зводяться виключно до формалізованого підходу у визначенні зазначених понять.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно п.9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від07.06.2018 №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Тобто, у вищенаведеному випадку законодавство ототожнює поняття відпустка для лікування у зв`язку з хворобою та відпустка за станом здоров`я. Також слід вказати, що Постанова № 168 за своєю правовою природою не є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правові відносини у сфері охорони здоров`я, оскільки предметом правового регулювання даної постанови є фінансове забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб. А тому вжите у Постанові № 168 формулювання відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії має бути трактовано установою (військовою частиною), що приймає рішення про таку відпустку лише з урахуванням спеціального законодавства у сфері охорони здоров`я, яке, в свою чергу такого виду відпустки не передбачає.

Отже, єдиний вид відпустки, рішення про потребу в якій може прийняти ВЛК - відпустка за станом здоров`я, передбачена Положенням, є тотожним за своїм юридичним змістом відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, передбаченій Постановою №168.

Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.

Крім викладеного, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка військово лікарської комісії від 26.08.2022 №2925, згідно якої за ступенем тяжкості, травма позивача визначена як важка. Наведене повністю спростовує доводи відповідача.

Окрім того, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу за ніс ладками поранення, отриманого 22.04.2022 встановлена третя група інвалідності із втратою 30% працездатності.

Також, з матеріалів справи вбачається, що довідка від 23.05.2022 №606 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначена додатком 5 була видана позивачу саме військовою частиною НОМЕР_1 , тому така довідка повинна була бути також у відповідача, при цьому у позивача відсутній обов`язок кожного разу повторно подавати таку довідку.

Посилання відповідача на окреме доручення Міністра оборони України суд вважає недоречним, оскільки останнє не є нормативно-правовим актом та не може мати вищу юридичну силу, а ніж Закони та підзаконні нормативно правові-акти.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд доходить висновку, що відповідачем не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення з липня по жовтень 2022 року та стаціонарного лікування з 14.09.2022 по 21.09.2022, та з 29.11.2022 по 09.12.2022, у зв`язку з чим суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 14.09.2022 по 21.09.2022 і з 29.11.2022 по 09.12.2022 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 01.07.2022 по 28.07.2022, з 29.07.2022 по 26.08.2022, з 27.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 25.10.2022 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 14.09.2022 по 21.09.2022 і з 29.11.2022 по 09.12.2022 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 01.07.2022 по 28.07.2022, з 29.07.2022 по 26.08.2022, з 27.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 25.10.2022, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за 46 днів перебування на стаціонарі, та за 165 днів перебування у відпустці за станом здоров`я, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, видача наказу про виплату додаткової винагороди та розрахунок такої винагороди є виключною компетенцією командира військової частини, а тому нарахування та виплата сум додаткової винагороди буде здійснена лише після видачі командиром відповідного наказу на виконання рішення суду. За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги у цій частині є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 14.09.2022 по 21.09.2022 і з 29.11.2022 по 09.12.2022 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 01.07.2022 по 28.07.2022, з 29.07.2022 по 26.08.2022, з 27.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 25.10.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 14.09.2022 по 21.09.2022 і з 29.11.2022 по 09.12.2022 та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 01.07.2022 по 28.07.2022, з 29.07.2022 по 26.08.2022, з 27.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 25.10.2022, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець