Справа № 352/30/23

Провадження № 2/353/128/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» - адвоката Мартиненка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мартиненко В.В., який діє в інтересах ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», розташованої по вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, звернувся в Тисменицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 20731,95 грн. за Договором позики № 8895411, укладеним між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 . Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати та справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

01.02.2023 року ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено передати на розгляд за підсудністю до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

23.03.2023 року до Тлумацького районного суду Івано-Франкіської області надійшла цивільна справа за позовом ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 року передана для розгляду судді Тлумацького районного суду Івано-Франкіської області Луковкіній У.Ю.

23.03.2023 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франкіської області позовну заяву було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від18.04.2023року вирішенорозглянути справув порядкуспрощеного позовногопровадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.Також булозобов`язано представникапозивача надати суду детальний розрахунок сум основної заборгованості, процентів за кредитом, 3% річних та інфляційних витрат, оскільки в матеріалах справи містились розрахунки, які були суперечливими між собою. Явку представника позивача в судове засідання було визнано обов`язковою.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від08.05.2023року було повторно визнано обов`язковою явку та участь представника позивача в судовому засіданні по даній цивільній справі, для дачі особистих пояснень, в тому числі з метою надання суду детального розрахунку суми основної заборгованості, процентів за кредитом, 3% річних та інфляційних витрат.

09.05.2023 року представник позивача направив на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року, яка станом на 27.12.2022 року становить 16735,21 грн. та складається з: 5749,08 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2880,0 грн. заборгованості за процентами, 3000,0 грн. заборгованості за процентами на прострочену позику, 908,21 грн. заборгованості за 3 % річних, нарахованої за період з 29.05.2020 року по 27.12.2022 року, та 4197,92 грн. заборгованості за інфляційними втратами за період з червня 2020 року по листопад 2022 року. Також просив стягнути понесені позивачем судові витрати, в т.ч. по сплаті судового збору в сумі 2481,0 грн. та на професійну правничу допомогу в сумі 5000,0 грн.

19.05.2023 року представник позивача направив на адресу суду докази по справі, а саме розрахунок заборгованості за кредитом та правила надання грошових коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 07.02.2019 року.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від25.05.2023року було задоволено клопотання представника позивача та забезпечено йому можливість взяти участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» - адвокат Мартиненко В.В. в судовому засіданні позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, підтримав, просив його задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовезасідання повторноне з`явилась,відзиву напозовну заявусуду ненадала,причин неявкисуду неповідомила,хоча буланалежним чиномповідомлена продату,час тамісце розглядусправи в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 25.12.2019 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (відповідачка) був укладений Договір позики № 8895411 (а.с. 7-8).

Згідно п. 5 вказаного Договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 , з якою укладено Договір позики № 8895411 від 25.12.2019 року, була ідентифікована та шляхом надсилання їй (акцепту) пропозиції, у формі одноразового ідентифікатора, підписала договір, шляхом накладенням електронного підпису (а.с. 15).

Згідно з п. 1 Договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

Пунктом 2 вказаного Договору передбачено, що кредит в сумі 6000,0 грн. надається строком на 30 днів, тобто до 24.01.2020 року. За користування кредитом позичальник сплачує позикодавцю 1,60% на день. Тип процентної ставки фіксований. Розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,70% у день.

З листа ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС», за вих.№08/11-2021-8 від 08.11.2021 року, вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС», відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Товариством та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 25.12.2019 року було здійснено успішний переказ в сумі 6000,0 грн. на ім`я ОСОБА_1 (відповідачка) за договором № 8895411 від 25.12.2019 року, номер платежу 6371288576491061102401568 (а.с. 9).

03.04.2017 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03042017 (а.с. 17-20). Згідно п. 2.1 вказаного договору первісний кредитор (клієнт) зобов`язується відступити новому кредитору (фактору) права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а новий кредитор (фактор) зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно Реєстру прав вимоги № 101 від 29.05.2020 року до вищевказаного договору факторингу вбачається, що ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» передано, зокрема, право вимоги до боржника ОСОБА_1 на сумарну заборгованість 11880,0 грн. (а.с. 54-56).

Згідно п. 3.1.1 договору факторингу фінансування належна до сплати первісному кредитору сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимоги окремо. Згідно п. 2 Реєстру прав вимоги № 101 від 29.05.2020 року фінансування, тобто належна до сплати первісному кредитору сума грошових коштів за цим Реєстром прав вимоги та визначена згідно п. 3.1 договору факторингу, складає 1249859,66 грн.

Платіжним дорученням № 325 від 01.06.2020 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» здійснило повну оплату на рахунок ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором факторингу № 03042017 про відступлення прав вимоги від 03.04.2017 року на суму 1249859,66 грн. (а.с. 57).

За змістом положень ст.ст. 512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст. 1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Таким чином судом встановлено, що ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги за Договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року щодо боржника ОСОБА_1 новому кредитору - ТзОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал».

Проте позивач зазначає у позовній заяві, що відповідачка не виконала своїх договірних зобов`язань за Договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року та станом на 27.12.2022 року допустила перед позивачем заборгованість, яка становить 16735,21 грн. та складається з: 5749,08 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2880,0 грн. заборгованості за процентами, 3000,0 грн. заборгованості за процентами на прострочену позику, 908,21 грн. заборгованості за 3 % річних, нарахованими за період з 29.05.2020 року по 27.12.2022 року, та 4197,92 грн. заборгованості за інфляційними втратами за період з червня 2020 року по листопад 2022 року.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачкою по справі суду не представлено.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом ст.ст. 202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч. 3-6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно норми ч. 1 ст. 1050 ЦК України, в контексті положення ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

В свою чергу, нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання, у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат та 3% річних, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за Договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року, а тому у позивача виникло право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, з урахуванням зменшених позовних вимог, оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання Договору позики № 8895411 від 25.12.2019 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов`язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідачка у добровільному порядку не погасила, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року, загальний розмір якої станом на 27.12.2022 року становить 16735,21 грн.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,0 грн. позивачем до позовної заяви додано копію Договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021 року (а.с. 22-25) та копію додаткової угоди № 4 від 01.11.2022 року до Договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 року (а.с. 26); копію акту №15 прийому - передачі реєстру боржників від 01.11.2022 року за договором від 28.09.2022 року (а.с. 27); копію акту № 3 прийому - передачі наданої правової допомоги від 06.12.2022 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; копію наказу (розпорядження) № ПД000000002 від 13.08.2021 року (а.с.29), та копію платіжного доручення №10079 від 15.12.2022 року (а.с.30).

Також на підтвердження понесених судових витрат по сплаті судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 10010 від 10.11.2022 року про сплату судового збору в сумі 2481,0 грн. (а.с. 6, 50).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що додані до матеріалів справи докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, є належними, підтверджують загальну суму таких витрат та їх сплату, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,0 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.

Керуючись ст.ст.6,7,12,13,19,43,76,81, 89,131,133, 137,141, 247,258,259,263-265,273, 274-279, 280-282 354-355 ЦПК України, на підставі ст.ст.11, 16, 202, 205,207,512-514,516, 525, 526,530, 610-612,625,626, 629, 639, 1049,1050, 1054, 1077-1079, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», юридична адреса: м. Київ, проспект Ю.Гагаріна, 23, код ЄДРПОУ 39992082, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001), заборгованість за договором позики № 8895411 від 25.12.2019 року, яка станом на 27.12.2022 року становить 16735,21 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 21 копійки) та складається з: 5749,08 грн. (п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 08 копійок) заборгованості за тілом кредиту, 2880,0 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) заборгованості за процентами, 3000,0 грн. (три тисячі 00 копійок) заборгованості за процентами на прострочену позику, 908,21 грн. (дев`ятсот вісім гривень 21 копійки) заборгованості за 3 % річних, нарахованої за період з 29.05.2020 року по 27.12.2022 року, та 4197,92 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто сім гривень 92 копійки) заборгованості за інфляційними втратами за період з червня 2020 року по листопад 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої жительки АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Профіт Капітал»,юридична адреса:м.Київ,проспект Ю.Гагаріна,23,код ЄДРПОУ39992082,рахунок IBAN№ НОМЕР_2 в АТ«Універсал Банк»,код банку322001),-7481,0 грн.(сімтисяч чотириставісімдесят однугривню 00копійок) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА

Повний текст судового рішення cкладено «29» травня 2023 року.