ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2857/23 Справа № 204/2097/22 Категорія 52 Суддя у 1-й інстанції - Мащук В.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Панасенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Управління служба у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 07 жовтня 2017 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який було розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 16 березня 2020 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка починаючи з серпня 2020 року по теперішній час, проживає разом з ним, відвідує ясла-садок № 314 неподалік від місця проживання, відує гуртки малювання та танців.

Позивач зазначає, що повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про неї, займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дитини, віддає своїй доньці любов і турботу, велику увагу приділяє розвитку дитини, навчає побутовим навичкам: вона щовечора самостійно миється, щоранку умивається, розчісується, чистить зубки, одягається та роздягається, самостійно їсть; читає та розповідає дочці казки, займається лікуванням дитини, у разі її хвороби за вказівками педіатра, готує їжу, стирає та прасує одяг, прибирає разом із донькою, вона навчена складати свої речі та іграшки. В деяких питаннях допомагають бабусі та рідна тітка ОСОБА_2 , які проживають неподалік.

Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином РФ та проживає з ним в Краснодарському краї. Остання може раз на рік відвідати дитину всього максимум на годину. Він не перешкоджає у спілкуванні з дитиною, однак донька після цього буває збуджена та нервова.

Дитина проживає з ним близько двох років, останній займається її вихованням та піклуванням. ОСОБА_1 ніколи надовго не залишалася з дитиною і не проживає тривалий час в Україні, покладених законом на батьків обов`язків остання не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у вихованні доньки.

У зв`язку із вказаним він звернувся до Управління-служби у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Дніпровської міської ради з проханням надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 та акт обстеження умов проживання дитини з батьком, проте було рекомендовано звернутися до суду.

Вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов`язків, а тому є всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої доньки.

Враховуючи вказане вище просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було підтверджено доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 .

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції не враховано, що непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків. Вважає, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей. Наданий позивачем висновок є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини щодо можливості збереження сімейних зв`язків, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про обставини, які б свідчили про винну поведінку відповідача щодо дочки, свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками. Надані пояснення свідків є такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що довідка вихователя КЗДО Ясла-садок комбінованого типу №314 Дніпровської міської ради групи Мальвіна, заява керівника зразково-художнього колективу хореографічна студія народно-сценічного танцю Зоряний, Центру позашкільної роботи №1, заява вихователя гуртка Малювання містять сумніви щодо повноважень осіб, які вказані в таких документах. Перевірити та/або співставити зазначені обставини не вбачається за можливе. Вважає, підстав для позбавлення батьківських прав немає. Мати (відповідач) бажає спілкуватися з донькою, проти позбавлення батьківських прав заперечує, а позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей. При цьому, позивач не надав беззаперечних доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та його винної поведінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року (а.с.5, 6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Відповідно до довідки вихователя КЗДО № 314 групи «Мальвіна» ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відвідує групу. Вихованням дитини займається батько ОСОБА_2 (а.с.9).

Відповідно до заяви керівника Зразково художнього колективу хореографічна студія народно сценічного танцю «Зоряний», Центру позашкільної роботи № 1 ОСОБА_5 , вихованням дитини ОСОБА_3 займається батько ОСОБА_2 (а.с.14).

Відповідно до заяви вихователя гуртка «Малювання» ОСОБА_6 , який відвідує ОСОБА_3 , вихованням дитини займається батько - ОСОБА_2 (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з громадянином Російської Федерації ОСОБА_7 (а.с.18).

Згідно паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозволено тимчасове проживання, штамп проставлено ГУ МВС Росії по Красноярському краю (а.с.17, 19, 20).

Відповідно до декларації про в`їзд до ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_9 в`їхала на території Ізраїлю (а.с.50-51).

Відповідно до Договору між Дитячим садком «Бубла», ТОВ «Лаус Нігуль» та ОСОБА_10 , бабусею онуки ОСОБА_11 , укладено договір про відвідування дитиною дитячого садка (а.с.53-55).

Відповідно до виписки по картці від 06 серпня 2022 року, клієнт ОСОБА_2 за операціями від ОСОБА_12 , 30 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 16 листопада 2020 року, 08 березня 2021 року, 19 вересня 2021 року, 22 листопада 2021 року, 09 січня 2022 року, 20 січня 2022 року ОСОБА_13 здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_14 у сумах 1750 грн., 860 грн., 860 грн., 1000 грн., 500 грн., 1050 грн., 500 грн., 860 грн., 400 грн., відповідно (а.с.78 79).

Згідно висновку органу опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Шевченківського району міста Дніпра. Мати ОСОБА_1 проживає окремо у Російській Федерації, де отримала тимчасове проживання до 04 травня 2024 року. Знаходиться у новому шлюбі із ОСОБА_7 з 16 грудня 2020 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серія III НОМЕР_3 . Шлюб між батьками дитини розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року.

За інформацією керівництва КЗДО «Ясла-садок комбінованого типу № 314» ДМР, який відвідує ОСОБА_3 , вихованням дитини займається батько, матір за весь період бачили лише декілька разів.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини було заслухано думку обох батьків. Мати була заслухана за допомогою відеозв`язку. ОСОБА_15 повідомила, що донька проживає з батьком 2 роки, до 2022 року вона приїжджала до дитини декілька разів на рік, зараз не має змоги приїхати, але хотіла б забрати доньку до себе. Також, пояснила, що кожного місяця перераховує на утримання дитини близько 1000 гривен.

Комісією з питань захисту прав дитини одноголосно було прийнято рішення про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.65).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Апеляційний суд виходить з того, що судом на перше місце ставляться «як найкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Встановивши, що мати ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини ОСОБА_3 , поїхала до іншої держави, залишивши дитину з батьком, станом на час розгляду справи до дитини не повернулася, не приймає участі у вихованні дитини, не відвідує дитину та не спілкується з нею, не турбується про її здоров`я та розвиток, ухиляється від утримання дитини, про що свідчать нерегулярні грошові перекази, які не можуть забезпечити гідне та належне утримання дитини з її сторони та з урахуванням наданих позивачем доказів, висновку органу опіки та піклування, найвищих інтересів дитини, суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів дійшов правомірного висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_3 .

Зазначений висновок суду першої інстанції спростовує доводи апеляційної скарги про те, що суд, приймаючи рішення виходив з тієї обставини, що дає підстави для позбавлення батьківських прав наявність непорозуміння між батьками.

Доводи апеляційної скарги про неналежність та недопустимість наданих позивачем доказів таких як: висновок органу опіки та піклування, довідка вихователя КЗДО Ясла-садок комбінованого типу №314 Дніпровської міської ради групи Мальвіна, заява керівника зразково-художнього колективу хореографічна студія народно-сценічного танцю Зоряний, Центру позашкільної роботи №1, заява вихователя гуртка Малювання зводяться до переоцінки доказів та не заслуговують на увагу, оскільки оцінка доказів є прерогативою суду та суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що відповідає вимогам статті 89 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 08грудня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняттята можебути оскарженав касаційномупорядку доВерховного Судупротягом тридцятиднів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова