ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4746/22 пров. № А/857/3995/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 300/4746/22 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїГлавач І.А.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), 22.11.2022 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 002694/2407 від 03.08.2022 та № 005366/2407 від 08.11.2022.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 300/4746/22 у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що податкові повідомлення-рішення № 002694/2407 від 03.08.2022 та № 005366/2407 від 08.11.2022 є такими, що винесені із порушенням норм матеріального права та підлягають скасуванню, адже посадові особи контролюючого органу прийшли до помилкового висновку про наявність порушень валютного законодавства, відображеного у акті документальної перевірки № 2010/09-19-24-06/ НОМЕР_1 від 14.07.2022, позаяк ними не було ураховано п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» та форс-мажорних обставин (панедемія коронавірусу), які діяли у період з 01.11.2019 року по 01.08.2022року, що підтверджується довідкою про форс- мажорні обставини від 06.07.2022 року і факту укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2020. Також покликається на судову практику Верховного Суду щодо підстав проведення фактичної перевірки платників податків.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факту існування форс-мажорних обставин, позаяк довідка про форс-мажорні обставини від 06.07.2022 долучена позивачем до матеріалів справи (не надана до перевірки), не доводить неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через існування карантину (відсутній причинно-наслідковий зв`язок).

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків та зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області 01.03.2000, взятий на облік за № 9215, основний вид економічної діяльності 33.13 ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування (основний).

На підставі направлення від 29.06.2022 № 1490 (а. с. 91) та наказу від 29.06.2022 № 931-п (а. с. 90) Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, головним державним інспектором Круком І.М., проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період 01.04.2017 по 30.06.2022.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2022 № 2010/09-19-24-06/ НОМЕР_1 (а. с. 5-14, 74-83), за висновками якого встановлено порушення валютного законодавства статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (надалі, також Закон № 2473-VIII) при здійсненні розрахунків по імпортному контракту № ENV-SUE02 від 28.08.2019 з нерезидентом "ENV CO" LTD (Корея).

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2017 по 30.06.2022 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював імпортні операції з нерезидентом "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) відповідно до контрактів № ENV-SUE02 від 08.08.2019 та № ENV-SUE02 від 28.08.2019, інформація по яких наведена в додатку 4 до акту перевірки (а. с. 87).

Так, ОСОБА_1 "Покупець" та нерезидент "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) "Продавець" в особі президента Йонгмі Юоо, що діє на підставі Статуту підписали контракт № ENV-SUE02 від 28.08.2019. Згідно якого Продавець поставляє, а Покупець зобов`язується купити сонячні фотогальванічні модулі ENV 355 та інвертори ENV 60k та 50k під торговою маркою ENV. Асортимент, ціни, кількість, строк та умови оплати вказані в інвойсах та специфікаціях, які є його невід`ємною частиною. Договір включає наступні документи, перераховані у спадаючому порядку по мірі можливості. Договір підписаний з обох сторін. Додаткові угоди і додатки перераховані в пункті .2 даного договору. Загальна сума контракту включає загальну суму, що має бути сплачена згідно інвойсів за період існування цього контракту і виходячи із специфікації становить 100 000,00 доларів США. Загальна сума контракту включає вартість всіх витрат, з урахуванням всіх податків та іншими обов`язковими платежами на території Покупця несе Покупець. Ціни на товар встановлюються в доларах США; ціна включає в себе вартість товару, тари, маркування, пакування, страхування, отримання всієї товаросупровідної та дозвільної документації необхідної для ввезення в Україну, завантаження товару в транспортний засіб та транспортування відповідно до умов поставки.

Умови поставки та умови сплати розуміються як наступні: CIF ODESSA PORT (INCOTERMS 2010) для морських перевезень. Покупець повинен зробити попередню оплату у розмірі 30% від загальної суми продажу, зазначеної у проформі інвойсі, банківським переказом на рахунок продавця протягом 10 календарних днів від дати отримання проформи інвойсу. 50 % від загальної суми продажу зазначеної в проформі інвойсі, повинна бути оплачена банківським переказом на рахунок продавця в день доставки товару в порт призначення (Одесса) на підставі інформації про час прибуття наданої продавцем або транспортною компанією.

Вартість вказана в доларах і розуміється на умовах CIF ODESSA PORT (INCOTERMS 2010) 280-3, Saneop-ro 155 beon-gil, Gwonseon-gu, Suwon-Si, Gyeonggi-do, 16648 Korea/ USD account № 287-213513-56-00018, Bank: Industrial Bank of Korea. 50, Ulchiro 2-ga, chung-gu, Seoul, 100-758, Korea. Swift code: IBKOKRSE.

При здійсненні розрахунків по імпортному контракту № ENV-SUE02 від 28.08.2019 з нерезидентом "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) здійснено оплату:

- платіжне доручення № 2JBKL9 від 09.09.2019 в сумі 17 018,70 дол., граничний термін надходження товару 08.09.2020 (протермінування граничних термінів 82 дня);

- платіжне доручення № 3JBKLJ9 від 17.09.2019 в сумі 16 753,50 дол., граничний термін надходження товару 16.09.2020 (протермінування гарничних термінів 74 дні);

- платіжне доручення № 5JBKLJB від 14.11.2019 в сумі 19 731,90 дол., граничний термін надходження товару 16.09.2020 (протермінування гарничних термінів 16 днів);

- платіжне доручення № 6JBKLK7 від 02.07.2020 в сумі 7 800,00 дол., граничний термін надходження товару 02.07.2021;

- платіжне доручення № 7JBKLK8 від 12.08.2020 в сумі 5 710,00 дол., граничний термін надходження товару 12.08.2021.

Станом на 30.06.2022 по контракту № ENV-SUE02 від 28.08.2019 з нерезидентом "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) заборгованість відсутня.

Згідно довідки від 11.07.2022 № 20.1.0.0./7-20220711/1449, виданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на запит ФОП ОСОБА_1 від 11.07.2022 № 001, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підтверджує, що станом на 11.07.2022 по клієнту банку ФОП ОСОБА_1 відсутні порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями по контракту № ENV-SUE02 від 28.08.2019 у сумі 67 014,00 доларів США з нерезидентом "ENV CO" LTD (КОРЕЯ), а також зняття банком в звіті за липень 20232 дану заборгованість з валютного контролю на підставі наданого клієнтом в банк 07.07.2022 взаємозаліку № б/н від 30.11.2020 на загальну суму 67 014,00 доларів США.

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2020 № б/н: ОСОБА_1 (надалі "Сторона-1"), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, з однієї сторони та "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) в особі президента Йонгмі Юоо (надалі "Сторона-2"), з іншої сторони (в подальшому "Сторони", а кожна окремо "Сторона") уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (надалі "Угода") про наступне:

1. Сторона-1 і Сторона-2 маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижченаведених договорів:

1.1 3а договорами:

а) контракт №ENV-SUE02 від 08.08.201 Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 67 014,00 доларів США.

б) контракт №ENV-SUE02 від 28.08.2019 Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 67 014,00 доларів США.

Вказані вище зобов`язання за вищезазначеними договорами припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

2. З моменту набрання чинності цією угодою сторони не є зобов`язаними за договорами, зазначеними в п.1 угоди.

3. Підписання цієї угоди сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної.

6. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Згідно наданого акту від 30.11.2020 № 001 звірки взаємних розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та "ENV CO" LTD (Корея) в особі президента Йонгмі Юоо фінансові взаєморозрахунки та умови договорів поставки вважати виконаними у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведені порушення, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 03.08.2022 № 002694/2407 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 247 234,00 грн (а. с. 18-19, 72-73).

ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з висновками акту перевірки, 22.08.2022 подав скаргу за вих. № 22/08-02 до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення форми "С" від 03.08.2022 № 00002694/0706 на суму 247 234,00 грн (а. с. 20-21, 67-68).

03.10.2022 ДПС України за наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 прийняло рішення про результати розгляду скарги № 12038/6/99-00- 06-01-02-06, яким залишило без змін податкове повідомлення-рішення форми "С" від 03.08.2022 № 00002694/0706 та збільшило суму пені зазначеного ППР на 8992,08 грн., а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення (а. с. 22-27, 60-65).

Таким чином, з врахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 03.10.2022 № 12038/6/99-00-06-01-02-06 сформовано податкове повідомлення-рішення за формою "С" від 08.11.2022 № 005366/2407 на суму 8992,08 грн (а. с. 30-31, 58-59).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначено Законом України «Про валюту і валютні операції», який набув чинності 07.07.2018 року.

У відповідності до статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018 (надалі по тексту Закон № 2473-VIII):

Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (пункт 1).

Згідно пункту 21 розділу ІІ Постанови Національного банку України № 5 від 02.01.2019 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (пункт 2).

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (пункт 3).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно (пункт 4).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (пункт 5).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (пункт 6).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (пункт 7).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (пункт 8).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що:

- у ФОП ОСОБА_1 відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) на перевищення строків розрахунків по контракту №ENV-SUE02 від 28.08.2019 з нерезидентом "ENV CO" LTD (Корея);

- під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів про звернення в суд з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента "ENV CO" LTD (Корея).

Що стосується доводів апеляційної скарги позивача щодо неврахування факту укладення угоди про зарахування зустрічних вимог від 30.11.2020, то колегія суддів зазначає, що згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 виклав висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформулював такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

З матеріалів справи убачається, що 30.11.2020 року ОСОБА_1 (надалі "Сторона-1") та "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) (надалі "Сторона-2") уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № б/н.

За змістом вказаної сторони дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог та припинення зобов`язань за договорами:

а) контракт №ENV-SUE02 від 08.08.201 Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 67 014,00 доларів США.

б) контракт №ENV-SUE02 від 28.08.2019 Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 67 014,00 доларів США.

Вказана угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами.

За даними акту № 001 від 30.11.2020 звірки взаємних розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та "ENV CO" LTD (Корея) в особі президента Йонгмі Юоо фінансові взаєморозрахунки та умови договорів поставки вважати виконаними у повному обсязі.

Отож, з приведених положень слідує, що розрахунки за вказаними угодами проведені 30.11.2020 року.

З урахуванням дати здійснення позивачем попередньої оплати по імпортному контракту № ENV-SUE02 від 28.08.2019 з нерезидентом "ENV CO" LTD (КОРЕЯ) та дати проведення вказаними сторонами взаємних розрахунків за цим контрактом згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2020року, колегією суддів установлено таке:

- згідно платіжного доручення № 2JBKL9 від 09.09.2019 позивач за вказаним контрактом здійснив переказ на користь вказаного нерезидента коштів в сумі 17 018,70 дол., граничний термін надходження товару 08.09.2020, то відповідач у рішенні про результати розгляду скарги позивача від 03.10.2022 року дійшов вірного висновку, що термін розрахунків з 08.09.2020 року по 30.11.2020 року перевищено на 84 дня;

- згідно платіжного доручення № 3JBKLJ9 від 17.09.2019 позивач за вказаним контрактом здійснив переказ на користь вказаного нерезидента коштів в сумі 16 753,50 дол., граничний термін надходження товару 16.09.2020, то відповідач у рішенні про результати розгляду скарги позивача від 03.10.2022 року дійшов вірного висновку дійшов вірного висновку, що термін розрахунків перевищено з 16.09.2020 року по 30.11.2020 року на 76 дні;

- згідно платіжного доручення № 5JBKLJB від 14.11.2019 позивач за вказаним контрактом здійснив переказ на користь вказаного нерезидента коштів в сумі 19 731,90 дол., граничний термін надходження товару 13.11.2020, то відповідач у рішенні про результати розгляду скарги позивача від 03.10.2022 року дійшов вірного висновку дійшов вірного висновку, що термін розрахунків перевищено з 13.11.2020 року по 30.11.2020 року на 18 днів);

- згідно платіжного доручення № 6JBKLK7 від 02.07.2020 позивач за вказаним контрактом здійснив переказ на користь вказаного нерезидента коштів в сумі 7 800,00 дол., граничний термін надходження товару 02.07.2021;

- згідно платіжного доручення № 7JBKLK8 від 12.08.2020 позивач за вказаним контрактом здійснив переказ на користь вказаного нерезидента коштів в сумі 5 710,00 дол., граничний термін надходження товару 12.08.2021.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції в ході розгляду справи та відповідачем в ході проведення перевірки ураховано обставини щодо терміну та порядку проведення позивачем розрахунків за обумовленим контрактом, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно угоди від 30.11.2020року.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності (визначеної частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII) у зв`язку із виникненням форс мажорних обставин, підтверджених довідкою, виданою "ENV CO" LTD (Корея) №58KLD623 від 06.07.2022 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 13 № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У міжнародній практиці прийняті універсальні обов`язкові умови визнання і підтвердження форс-мажорних обставин, що визначені, зокрема, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. До них належать:

1) незалежність обставин від волі учасників відносин (форс-мажорні обставини знаходяться поза впливом сторін);

2) надзвичайний характер обставин;

3) невідворотність (непереборність) обставин;

4) непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо передбачити);

5) наявність причинно-наслідкового зв`язку між певною обставиною та неможливістю виконання зобов`язання.

У кожному конкретному випадку сторона-заявник форс-мажору повинна аргументувати та підтвердити наявність сукупності наведених п`яти умов для визнання невиконання зобов`язання таким, що зумовлене існування форм-мажору.

За загальноприйнятим правилом форс-мажор звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов`язання та не звільняє від самого обов`язку виконати зобов`язання, а форс-мажорні обставини можуть визнаватися виключно в рамках виконання конкретного договору (контракту).

Отож, довідка про наявність форс мажорних обставин повинна бути видана уповноваженою організацією (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) та за змістом вказаної довідки повинен прослідковуватися надзвичайний характер обставин, які не залежать від волі учасників відносин, непередбачуваність таких обставин та причинно-наслідковий зв`язок між певною обставиною та неможливістю виконання зобов`язання.

Натомість, долучена до матеріалів справи довідка №58KLD623 від 06.07.2022 року, яка видана стороною вказаного зовнішньоекономічного контракту таким критеріям не відповідає, позаяк сторона контракту ("ENV CO" LTD (Корея) не є уповноваженою організацією (органу) країни розташування сторони вказаного контракту на видачу вказаної довідки та тим більше вказана довідка не містить причинно-наслідкового зв`язку між певною обставиною та неможливістю виконання зобов`язання.

За приведених обставин, в ході проведення перевірки так і в ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивач не довів належними доказами існування у період з 08.09.2020 року по 30.11.2020 року форс мажорних обставин та причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та неможливістю виконання учасниками договірних відносин зобов`язання за обумовленою вище зовнішньоекономічною угодою, підтверджених відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту).

Окрім того судом ураховано, що до спірних правовідносин не є застосованими положення абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України щодо незастосування санкцій протягом періоду з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), позаяк положення зазначеної норми є застосованими до відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України №2473-VIII.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 статті 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Закон № 2473-VIII не містить положень які б звільняли осіб від відповідальності за порушення вимог цього закону у період з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Стосовно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються відсутності підстав для проведення фактичної перевірки, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав вірну правову оцінку вказаному доводу позивача, позаяк позаяк посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2017 по 30.06.2022.

При цьому суд підставно зазначив, що судова практика у постановах Верховного Суду у справі №820/4894/18 від 04.12.2018, у справі №820/4891/18 від 18.12.2018, у справі №820/4895/18 від 18.12.2018, у справі №820/4893/18 від 05.03.2019, у справі №1440/2045/18 від 11.06.2019 є відміною від даної справи, а відтак приведені у вказаних постановах висновки не є релевантними до спірних правовідносин, так як в них викладені позиції про скасування наказів на проведення фактичних перевірок.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 300/4746/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос