ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р.

м. Київ

Справа № 911/1392/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Громадської організації Садове товариство "Руслан" (08640, Київська обл., Фастівський р-н, село Мала Солтанівка, код ЄДРПОУ 35438831)

про визнання недійсними та скасування рішення правління організації та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

позивача: Дем`яненко Микола Володимирович, ОСОБА_1 ;

відповідача: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 03.08.2022 ОСОБА_1 до Громадської організації Садове товариство "Руслан" в особі голови правління Прокопенко Раїси Сергіївни про визнання недійсними та скасування рішення правління організації зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 22.08.2022 суд залишив без руху позовну заяву та запропонував позивачу усунути недоліки позову.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху від 22.08.2022 подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 14.11.2022 на 14:30.

У підготовче судове засідання 14.11.2022 з`явились позивач особисто та представник позивача.

До Господарського суду Київської області надходило клопотання про витребування доказів у справі від 03.08.2022. Пунктом 4 частини 2 статті 81 ГПК України зазначено, що заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. В свою чергу позивач не дотримався вимог даної статті, тому суд у судовому засіданні відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.

З огляду на відсутність у матеріалах справи № 911/1392/22 реєстраційної справи СТ «Руслан», щодо якого судом розглядається спір про визнання недійсними та скасування рішення правління організації та зобов`язання вчинити дії, суд вважає за необхідне з власної ініціативи у порядку частини 4 статті 74 ГПК України витребувати реєстраційну справу СТ «Руслан» у Фастівської районної державної адміністрації. З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 05.12.2022 на 15:00.

Початок судового засідання 05.12.2022 припав на момент коли у місті Київ була оголошена повітряна тривога. Задля безпеки учасників судового процесу суд у порядку статті 183 ГПК України відклав розгляд справи на 16.01.2023 на 15:00.

26.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 09.01.2023 від відповідача надійшла заява "про намір позивачки ліківдувати відповідача шляхом втручання в статутну діяльність відповідача для дестабілізації ситуації і дискредитації керівних органів та створення перешкод в управлінні організацією.

До Господарського суду Київської області надійшов лист від Фастівської районної державної адміністрації (08500, Київська обл., місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 04054642) від 29.12.2022 в якому вказано, що Фастівська районна державна адміністрація (08500, Київська обл., місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 04054642) не отримувала на зберігання реєстраційну справу СТ «Руслан» (08640, Київська обл., Фастівський р-н, село Мала Солтанівка, код ЄДРПОУ 35438831).

Таким чином з огляду на відсутність у матеріалах справи № 911/1392/22 реєстраційної справи СТ «Руслан», щодо якого судом розглядається спір про визнання недійсними та скасування рішення правління організації та зобов`язання вчинити дії, суд з власної ініціативи у порядку частини 4 статті 74 ГПК України витребував у СТ «Руслан» належним чином завірену копію реєстраційної справи.

У судовому засіданні 13.02.2023 були присутні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні, враховуючи ту обставину, що належним чином завірена копія реєстраційної справи відповідача сторонами не надавалась, суд, у порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України витребував у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 43315602) належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Громадської організації Садове товариство "Руслан" (08640, Київська обл., Фастівський р-н, село Мала Солтанівка, код ЄДРПОУ 35438831), позаяк, необхідність вивчення і дослідження матеріалів реєстраційної справи безпосередньо впливає на прийняття законного та обгрунтованого рішення у справі.

Судом також визначено, що витребувані матеріали матеріали мають бути подані до суду до наступного судового засідання.

Також до Господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Так, суд у судовому засіданні у порядку п. 12 ч. 2 ст. 182 ГПК України встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання.

З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 13.03.2023 на 14:30.

До суду 01.03.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом та долучені до справи.

Від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду 03.03.2023 надійшов супровідний лист з долученою до нього завіреною копією реєстраційної справи. Вказані документи долучені до матеріалів справи № 911/1392/22.

Також до суду надійшла спільна заява двадцяти членів Громадської організації Садове товариство "Руслан" про вступ у справу в якості третіх осіб на стороні відповідача. У задоволенні вказано заяви суд відмовив, оскільки не вбачає підстав для залучення вказаних осіб в якості учасників провадження у справі № 911/1392/22, оскільки рішенням суду не можуть бути змінені, порушені їх права та обов`язки, на їх інтереси воно не впливає.

У судовому засіданні 13.03.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 11.04.2023 на 14:00.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.04.2023 суд, заслухавши виступи представників сторін у справі, прийняв рішення.

Зміст позовних вимог позивача та заперечення відповідача

Отож, звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 просила визнати недійсними і скасувати рішення правління Громадської організації Садове товариство "Руслан" від 14.11.2021 про виключення її, з членів громадської організації. Позивач вказувала, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимог закону та статуту відповідача.

Передусім, за словами відповідача, відповідно до вимог розділу 4 Статуту, Правління ГО "СТ "Руслан", не були правомочні приймати будь-які рішення, у зв`язку з відсутністю, або необізнаністю позивача про проведення засідання правління, що прямо передбачено п. 4.10 Статуту. Особа відносно якої вирішується питання щодо виключення з числа учасників ГО СТ «Руслан» згідно п. 4.10 Статуту повинна бути попереджена про розгляд питання щодо її виключення за десять днів до такого засідання рекомендованим листом, про що позивач ОСОБА_1 , за її словами, попереджена не була, листа не отримувала, відповідно і не могла знати з яких питань відбувається засідання правління, надати свої пояснення, знати у яких порушеннях її обвинувачують

Позивач зазначала, що з протоколу Правління ГО СТ «Руслан» не відомо де саме відбувалось засідання правління, так як позивачу не надано протоколу засідання правління, не відомо, чи був кворум правління, як саме відбувалось прийняття рішення, що стало підставою зборів та чим обгрунтовуються зазначені в протоколі №6 інкриміновані позивачу порушення обов`язків члена громадської організації, тощо.

В самому протоколі відображено, що начебто голосування відбувалось письмово та зазначено, що відповідно до п.5.19 Статуту, таке голосування можливо лише при голосуванні більш ніж 60% правління, при цьому склад правління 9 осіб, згідно протоколу №6, відсутні 4 члена. Сам протокол не містить місця його складення, місця де відбувалось засідання правління, хто є секретарем засідання, відсутня стенограма засідання.

Зазначена в оскаржуваному протоколі правління від 14.11.2021 року голова правління Прокопенко Раїса Сергіївна, не є головою правління ГО «СТ «Руслан», а її повноваження в якості голови правління було закінчено до 2021 року. Цей факт підлягає також встановленню, як підстава цього позову, зазначає позивач.

Позивач ОСОБА_1 також стверджувала, що не порушувала обов`язків члена ГО «СТ «Руслан», за яке її можна було виключити із членів ГО СТ «Руслан». На думку позивача, ініціатива про виключення її із членів організації відбулось з вигаданих і штучних підстав.

У відзиві на позовну заяву за підписом голови правління Громадської організації Садове товариство "Руслан" Прокопенко Раїси Сергіївни було повідомлено суд, що ОСОБА_2 є головою правління відповідача, яка обрана звітно-виборних зборах від 22.05.2021. З позовною заявою відповідач не погодився, вказав, що рішення правління було прийняте за присутності ОСОБА_1 , із зазначенням у протоколі № 6 про її присутність, яка на засіданні була ознайомлена із заявою, поданою до правління від 89 членів СТ "Руслан" з проханням про виключення ОСОБА_1 з членів СТ «Руслан» із зазначенням причин виключення.

Перш за все, відповідач зазначав, що ОСОБА_1 була прийнята в члени СТ «Руслан» згідно п.4 Статуту та рішення правління від 31.05.2020 протокол № 3 на підставі поданої нею заяви від 31.05.2020 та була ознайомлена із Статутом під розпис і надала письмове погодження i виконувати положення Статуту і оплачувати вступний, членські і цільові внески.

Відтак, ОСОБА_1 набула членство у ГО СТ «Руслан» відповідно до Статуту за рішенням правління, затвердженого рішенням звітно-виборних зборів від 22.05.2021. Однак на звітно-виборних зборах від 22.05.2021 позивачка заявила про те, що не має наміру бути членом СТ «Руслан», що зазначено на сторінці 4 у протоколі зборів: "на яких підставах мене було прийнято у члени садового товариства? Якщо мене прийняли на підставі моєї заяви, то я відкликаю свою заяву і прошу повернути мені вступні і членські внески у розмірі 12500 грн. Я не маю наміру бути членом СТ «Руслан»".

За словами відповідача причинами виключення позивача з членів організація стало те, що ОСОБА_1 належним чином не оплачувала кошти за спожиту нею електроенергію в будинку її матері ОСОБА_3 до каси товариства та втрати в ЛЕП, що становлять 5,5 % від споживання електроенергії. і таким чином не приймає участі в утриманні електромережі як спільного майна, а отже не виконує рішення правління і загальних зборів, а відтак і вимоги статуту, чим порушує права членів товариства.

Також, відповідач вказав, що ОСОБА_1 вчинає незаконні дії щодо правління та голови, надаючи про них неправдиву інформацію, чим порушує права керівних органів товариства. Відповідач звертав увагу суду, що позивач через адвокатські запити вимагає отримати конфіденційні дані про членів товариства всупереч Закону України "Про захист персональних даних", має нездоровий інтерес до майна всіх членів товариства.

ОСОБА_1 здійснює на садоводів психологічний тиск та порушує їхні права на нормальні умови для праці і відпочинку та на комфортне проживання на садових ділянках, запевняє відповідач.

З приводу того, що позивач зазначила про неповідомлення її про проведення засідання 14.11.2021, відповідач вказав, що були вчинені дії шляхом надсилання позивачу смс-повідомлення та повідомлення у вайбер чого виявилось достатнім для її присутності на засіданні.

Кворум правління на засіданні від 14 листопада підтверджується наступним. Згідно п. 5.14 Статуту, Правління правомочне вирішувати питання, якщо в засіданні приймає участь більше половини членів правління. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини учасників засідання. Враховуючи, що у засіданні 14 листопада були присутні 5 членів правління із 9 членів, за рішення, прийняте правлінням щодо виключення ОСОБА_1 з членів СТ за її присутності проголосували всі 5 членів правління, а інші 4 члена правління підтримали таке рішення письмово після ознайомлення із протоколом № 6. Посилання позивачки на п.5.19 Статуту, який зазначений у протоколі № 6, не відповідає дійсності через відсутність у протоколі № 6 такого посилання на п.5.19 Статуту, в якому взагалі не йдеться про голосування на засіданні правління.

Відповідач наголосив, що на засіданні правління від 14 листопада було детально розглянуто питання про невиконання позивачкою положень статуту, рішень загальних зборів, правління, порушення встановлених правил та вимог згідно абзацу 4 пункту 4.9 Статуту, що і було обгрунтовано і викладено у протоколі № 6 та у колективній заяві членів СТ «Руслан» про виключення ОСОБА_1 із членів СТ «Руслан». Адже позивачка не оплатила членські внески повністю за 2021 рік, що є порушенням вимог Статуту, адже членські внески використовуються на потреби статутної діяльності. Оплата позивачкою була здійснена у другому півріччі 2020 року, а саме оплачено частинами вступний внесок, у тому числі 4000 грн (квит. 6463) та 4000 грн (квит. 6512), членські внески за III-IV квартали 2020р. у сумі 186 грн (квит. 6462), разом 8186 грн, що не відповідає сумі 12500 грн, заявленій позивачкою за зборах від 22.05.2021р. (різниця становить 4314 грн). Також має місце неналежна оплата позивачкою за спожиту електроенергію, яка не здійснюється до каси СТ, а також відсутня участь її в утриманні електромереж як спільного майна, зокрема, оплата втрат в ЛЕП.

Висновки господарського суду

Враховуючи те, що як сторона позивача, так і сторона відповідача у своїх заявах по суті спору надавали аргументи, які більшою мірою виходили за межі предмету доказування у справі, суд вважає за необхідне викласти нижче позицію з приводу реальної наявності або відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог позивача про поновлення його прав шляхом задоволення позову в розрізі статуту організації та відповідного чинного на момент прийняття спірного рішення про виключення позивача з членів товариства законодавства України.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Оскільки підставою для звернення особи з позовом стало необхідність визнання недійсним рішення правління громадської організації про виключення її зі складу учасників товариства, що прямо впливає на права позивача на участь в управлінні організацією спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів.

За статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» встановлено, що самоврядність громадського об`єднання передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

З урахуванням особливостей створення, діяльності та припинення громадського об`єднання (організації) необхідно враховувати, що невтручання органів державної влади базується на принципі самоврядності, закріпленому у вказаному законі.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, без втручання органів державної влади крім випадків, визначених законом.

Статут громадського об`єднання це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

З оскаржуваного протоколу № 6 засідання правління відповідача вбачається, що 14.11.2021 правління розглянуло перше питання порядку денного засідання правління, а саме колективну заяву членів СТ "Руслан" з проханням виключити ОСОБА_1 із членів Громадської організації Садове товариство "Руслан". Вирішено виключити ОСОБА_1 із членів Громадської організації Садове товариство "Руслан".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про громадські об`єднання" статут громадського об`єднання має містити відомості про порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників);

В наданих до суду Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України копіях матеріалів реєстраційної справи наявна копія статуту Громадської організації Садове товариство "Руслан" в редакції від 2016 року, що був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до якого вбачається наступне.

В силу пункту 5.1 статуту відповідача управління громадською організацією здійснюють: загальні збори, правління, голова правління.

Пунктом 5.2 закріплено, що вищим керівним колегіальним органом організації є загальні збори.

Пунктом 5.13 статуту відповідача визначено, що Правління збирається на засідання не менше двох разів на рік і розглядає питання щодо виключення з членів організації та приймає рішення з подання його на розгляд загальних зборів.

В силу пункту 5.4 Загальні збори вирішують питання, зокрема, щодо затвердження рішення про прийом нових членів в організацію та про виключення з членів організації.

З наведених положень статуту вбачається, що вилючно загальним зборам організації надано повноваження вирішувати питання про виключення з членів організації або затверджувати рішення правління про виключення з членів організації.

Таким чином суд, аналізуючи наслідки прийнятого на засіданні правління рішення про виключення з членів товариства ОСОБА_1 , в контексті порушених прав позивача на участь в управлінні організацією, вказує, що в силу статуту таке рішення правління має бути передано на розгляд загальних зборів. Враховуючи те, що ані позивачем, ані відповідачем не надано до суду рішення загальних зборів про затвердження рішення правління, з огляду на відсутність такого рішення в матеріалах реєстраційної справи, суд констатує, що протокол № 6 в частині виключення ОСОБА_1 із членів громадської організації не набув чинності.

Оскільки відповідач у відзиві посилався на рішення, яким позивача прийнято до членів організації таким чином позивач дотепер залишається повноцінним членом Громадської організації Садове товариство "Руслан", незважаючи на рішення правління від 2021 року, і вона є наділена всіма правами члена товариства та обов`язками, відповідно до чинного статуту організації.

Згідно з положеннями статей 2, 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Всі твердження відповідача про наявність дійсних підстав для виключення позивача з членів товариства, про проведену у відповідності до статуту процедуру виключення позивача з членів товариства, про наявність кворуму засідання правління є такими, що жодним чином не впливають на статус відповідача, як члена організації до затвердження рішення правління загальними зборами, як вищим керівним колегіальним органом організація якому надано повноваження вирішувати питання про виключення з членів організації (так само як і затверджують рішення про прийом нових членів в організацію..

Оскільки правління вирішило виключити ОСОБА_1 з членів товариства, то наступним етапом для остаточного набуття таким рішенням чинності має бути проведення загальних зборів, де до порядку денного включається питання про затвердження рішення правління у порядку пункту 5.4 Статуту Громадської організації Садове товариство "Руслан", де кожен з членів організації приймає участь у голосуванні.

Підсумовуючи, суд ще раз звертає увагу учасників процесу та інших зацікавлених у діяльності товариства осіб про те, що наразі, на дату прийняття рішення у справі, пані ОСОБА_1 продовжує бути членом відповідача, її права на управління Громадською організацією Садове товариство "Руслан" не є порушені, вона наділена всіма визначеними в статуті відповідача правами та обов`язками. Тож протокол, який оскаржувався позивачем має виключно рекомендаційних характер для загальних зборів і має затверджуватися рішенням загальних зборів.

Як встановлено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Суд звертає увагу сторін, що відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отож, з огляду на те, що судом встановлено, що станом на момент прийняття судом рішення права позивача ще не є порушені, протокол, який оскаржується має виключно рекомендаційний характер для загальних зборів, ОСОБА_1 продовжує бути членом товариства, враховуючи положення діючого статуту відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в силу того, що задоволення позову не призведе до поновлення корпоративних прав позивача, адже такі права наразі не є порушеними.

Підсумки розгляду справи, вирішення питання про розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз