Справа № 395/369/23 Провадження № 2/395/130/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Притулі О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доПублічногоакціонерного товариства«РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»про розірвання трудового договору та стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до Публічногоакціонерного товариства«РАЙАГРОТЕХСЕРВІС», та просить: розірвати трудовий договір № 7 від 19.02.2019 р. укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Райагротехсервіс» з 06.03.2023 року, зобов`язати ПАТ «Райагротехсервіс» в особі директора Можного В.В. видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином оформлену трудову книжку з зазначенням про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України та стягнути з ПАТ «Райагротехсервіс» на користь ОСОБА_1 , заборгованiсть по заробiтнiй платi в сумі 63687,12грн. (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 12 копійок та усі судові витрати.

Вимоги обґрунтувала тим, що згідно наказу № 7 від 19.02.2019 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ПАТ «Райагротехсервіс» на посаду товарознавця з 20.02.2019 року з окладом 5000 грн. на місяць.

Керівництво ПАП «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» тривалий час, а саме з 2020 року порушує законодавство про працю, не виплачує працівникам заробітну плату.

Зважаючи на постійне порушенням ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» законодавства про працю, а саме невиплату заробітної плати з серпня 2020 року, позивачем було прийнято рішення про звільнення, про що нею була подана заява від 23.02.2023 року про звільнення з 06.03.2023 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

В письмовiй заявi про звільнення позивач вказала свої вимоги, а саме: провести з позивачем повний розрахунок з виплатою вихiдної допомоги та видати належним чином оформлену трудову книжку iз вказанням пiдстави звiльнення.

Проте, ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»відмовляєтьсяотримувати вказану заяву, ухиляється вiд отримання поштових відравлень,звiльненняне провiв,не видавнаказу прозвiльнення,запис прозвiльненнядо трудової книжки не внiс, заборгованiсть по заробiтнiй платi не сплатив, розрахунок не провiв. Неодноразовi звернення щодо видачi трудової книжки залишенi НОМЕР_1 без належної уваги, а трудова книжка не оформлена належним чином. Керiвництво ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»переховується,зв`язатисяз нимине видаєтьсяможливим,на телефоннiдзвiнкикерiвництвоне вiдповiдає,за юридичноюадресою нез`являється,а томуу позивача взагалi вiдсутня будь-яка можливiсть в добровiльному порядку врегулювати спір. Вiдповiдно до iнформацiї з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фізичних осiб-пiдприємцiв та громадських формувань вiдповiдач ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»не перебуває у процесi припинення чи у процесi провадження у справi про банкрутство, санації, зокрема вiдомостi про розпорядника майна, санатора.

За вказаних обставин позивач вважає, що керівництвом ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»грубо порушено вимоги трудового законодавства про працю, ці дії є незаконними, а тому змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права, яке гарантоване Конституцією Українита нормами трудового законодавства.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. До суду позивачем надано клопотання про розгляд справи без її участі, підтримує позов та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач всудове засіданняне з`явився, пропричини неявкисуд неповідомив,хоча прочас тамісце розглядусправи бувповідомлений належнимчином,у встановленому законом порядку через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

Отже,за вищевказанихобставин увідповідності дост.130ЦПК Українивідповідач про час та місце розгляду у справі повідомлений належним чином.

У відповідностідо ч.1ст.280ЦПК України:суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 позивача(а.с.10) та згідно копії наказу № 7 від 19.02.2019 року було прийнято на роботу у ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» на посаду товарознавця з 20.02.2019 року з окладом 5000,00 грн. на місяць. (а.с. 11)

Керівництво ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» тривалий час, а саме з серпня 2020 року порушує законодавство про працю, не виплачує працівникам заробітну плату.

Зважаючи на постійне порушенням ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» законодавства про працю, а саме невиплату заробітної плати з серпня 2020 року, позивачем було прийнято рішення про звільнення, про що нею була подана заява від 23.02.2023 року про звільнення з 06.03.2023 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією заяви від 23.02.2023 р.(а.с.13), копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2023 року. (а.с. 12)

Частиною 6статті 43 Конституції Українипередбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Працівник має право як на укладення трудового договору, так і на розірвання трудових відносин з власної ініціативи. Для звiльнення працiвника без поважних причин обов`язковою умовою є письмове попередження роботодавця за два тижнi до звiльнення. У такому разi роботодавецъ зобов`язаний звiльнити працiвника у встановленому порядку.

Згiдно ст. 38 КЗпП України працiвник має право розiрвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижнi.

ч. 3 ст. 38 КЗпП України передбачає, що працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю,умови колективного чи трудового договору.

За змiстом статri 38 КЗпП України працiвник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розiрвання трудового договору, його правовi пiдстави залежатъ вiд причин, якi спонукаютъ працiвника до його розiрвання i якi працiвник визначає самостiйно. У разi, якщо вказанi працівником причини звiльнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статтi 38 КЗпП України) - не підтверджується або роботодавцем не визнаються, останнiй не має права самостiйно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звiльнення за власним бажанням без посилання на частину третю статri 38 КЗпП України.

Вiдповiдно до правової позицiї, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.05.2013 року у справi № 6-34цс 13 для визначення правової пiдстави розiрвання трудового договору України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукає працiвника до розiрвання трудового договору з власної iнiцiативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та його істотність.

Вiдповiдно до ст. 36 Кодексу Законiв про працю України, пiдставами припинення трудового договору є зокрема, угода сторiн, розiрвання трудового договору з iнiцiативи працівника уповноваженого ним органу.

Не допускаютъся дiї особи, що вчиняються з намiром завдати iншiй особi, а також зловживання правом в інших формах.

У разi недодержання особою при здiйсненнi своїх прав вимог, які встановленi частинами другою - п`ятою цiєї статri, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати iншi наслiдки, встановленi законом (ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України).

Трудовi спори розглядаються комiсiями по трудових спорах, та/або районними, районними у мiсті, мiськими чи мiськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникаютъ між працiвником i власником або уповноваженим ним органом, застосовуєтъся незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексv законiв про працю).

Згiдно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирає або на яку вiльно погоджується. Використання примусової працi забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані iз застосуванням даною нормою, Конституцiйний суд України у рішенні вiд 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, вiд 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та вiд 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституцiї України право на працю Конституцiйний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фiзичними i розумовими здiбностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливiсть самостiйно займатися трудовою дiяльнiстю, так i можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода працi передбачає можливiсть особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вiльно її обирати. За своєю природою право на працю є невiдчужуваним i по сутi означає забезпечення саме рiвних можливостей кожному для його реалiзацiї.

Вiдповiдно до вимог ст. 21 КЗпП України, трудовий договiр є угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працівник зобов`язуєтъся виконувати роботу, визначену цією угодою, згiдно внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Вiдповiдно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi в статті 116 цього Кодексу.

Вiдповiдно до п.3 постанови Кабiнетv Мiнiстрiв України № 301 вiд 27 квiтня 1993 року «Про трvдовi книжки працiвникiв» трудовi книжки зберiгаються на підприємствах, в установах i органiзацiях, а при звiльненнi працiвника трудова книжка видається йому пiд розписку в журналі облiку.

Вiдповiдно п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнiстерства працi України, Мiнiстерства юстиції України i Мiнiстерства соцiального захисту населення України вiд 29.07.1993 р. № 58, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримцi видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Вiдповiдно до ст. 21 Закону України «Про оплату працi» працiвник має право на оплату своєї працi вiдповiдно до актів законодавства i колективного договору на пiдставi укладеного трудового договору.

Згiдно зi ст. 94 КЗпП України роботодавець зобов`язаний регулярно виплачувати працiвникам заробiтну плату.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерело/суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.12.2022 року позивачкою останній раз було отримано доходи від ПАТ «Райагротехсервіс» за 1-й квартал 2020 року: нарахована сума доходу (заробіток за останні 3 місяці) становить - 15000 грн., сума податку перерахована до бюджету - 2700,00 грн., отриманий позивачем дохід - 12300,00 грн.(а.с.14-15)

Таким чином, середньомісячна заробітна плата за перший квартал 2020 року становить - 4100,00 грн. (12300,00 /3), середньоденна заробітна плата становить - 136,67 грн. (4100,00 /30).

Враховуючи вище викладене заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2020 року по 06.03.2023 року становить 53846,88 грн., компенсація за невикористані дні відпустки: 9840,24 грн. Загальна заборгованість по заробітній платі, невиплаченій при звільненні 63687,12 грн.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробiтна плата повинна виплачуватися регулярно в робочi днi в термiни, встановленi колективним договором, але не рiдше двох разiв на мiсяць.

Вiдповiдно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацiю громадянам втрати частини доходiв у зв`язку з порушенням строкiв ix виплати» компенсацiя громадянам втрати частини доходiв у зв`язку з порушенням строкiв їx виплати провадиться у разi затримки на один i бiльше календарних мiсяцiв виплати доходiв, нарахованих громадянам за перiод починаючи з дня набрання чинностi цим Законом.

Згiдно з частиною 1 статтi 116 КЗпП України, при звiльненнi працiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд підприємства, установи, організацій, провадиться в день звiльнення. Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою зазначених сум. Крiм того, згiдно зi ст.117 КЗпП України, в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їx розмiр підприємство повинне виплатити працiвниковi його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.1 п.20 постанови вiд 24 грудня 1999 року №13 «Про практикv застосування судами 3аконодавства пpo оплату працi», установивши при розглядi справи про стягнения заробітної плати у зв`язку iз затримкою розрахунку при звiльненнi, що працiвниковi не були виплаченi належнi йому вiд підприємства, установи, організації суми в день звiльнення, коли ж вiн у цей день не був на роботi, - наступного дня пiсля пред`явления ним роботодавцевi вимог про розрахунок, суд на пiдставi ст. 117 КЗпП стягує на користь працiвника середнiй заробiток за весь перiод затримки розрахунку, а при непроведеннi його до розгляду справи - по день постановления рiшення, якщо роботодавець не доведе вiдсутностi в цьому своєї вини. Сама по собi вiдсутнiсть коштiв у роботодавця не виключає його вiдповiдальностi.

Таке ж роз`яснення цієї норми права, крiм наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав i Конституцiйний Суд України у своєму Рiшеннi вiд 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справi щодо офiцiйного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв 'язку з положенням статей 117, 237-1 цього кодексv.

Через невидачу трудової книжки позивач не має можливості влаштуватись на iншу роботу, стати на облiк до Центру зайнятостi. Крiм того, позивач позбавлена можливості фiнансово забезпечувати родину, фактично позбавлена можливостi на вiльний вибiр професії, у позивача порушились нормальні життєві зв`язки.

У відповідності зПостановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9(із змінами, внесеними постановами від 01 квітня 1994 року № 4, від 26 жовтня 1995 року № 18 та від 25 травня 1998 року № 15), діяльність судів по розгляду справ про трудові спори повинна спрямовуватись на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Повний, всебічний аналіз вищевказаних встановлених в судовому засіданні обставин беззаперечно переконує суд у необхідності задоволення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,76-78, 141,263-265,280, 288, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доПублічногоакціонерного товариства«РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»про розірвання трудового договору та стягнення заробітної плати задовольнити.

Розірвати трудовий договір укладений між ОСОБА_1 таПАТ «Райагротехсервіс»з 06.03.2023року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади на підставі ч. 3 ст.38КЗпП України та зобов`язати ПАТ «Райагротехсервіс» в особі директора Можного В.В. видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином оформлену трудову книжку з зазначенням про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС» (юридична адреса: 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. 40 років Перемоги, буд. 32/1, код ЄДРПОУ 03751824) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,заборгованiстьпо заробiтнiйплатiв сумі63687 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 12 копійок.

Стягнути з ПАТ «РАЙАГРОТЕХСЕРВІС»(юридичнаадреса:26000,Кіровоградська область,Новомиргородський район,м.Новомиргород,вул.40років Перемоги,буд.32/1,код ЄДРПОУ03751824)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у сумі розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заробітної плати та середньомісячного заробітку у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2023 року.