КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року Київ №640/21304/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

адвокат Острицький А.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ОАСК з вимогами до Київського міського ТЦ КСП про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення відомостей відсоткового розміру доплати за науковий ступінь "кандидат наук" у розмірі 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання "доцент" у розмірі 25% від посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЗУ "Про вищу освіту", в довідку Київського міського ТЦ КСП від 20.09.2022 №ВСЗ/2365 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019; зобов`язання відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, із внесенням відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання, у вищевказаних розмірах.

15.12.2022, набрав чинності Закон України № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами абз.2 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.

У зв`язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/21304/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/21304/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.

Вказана позовна заява зареєстрована у комп`ютерній програмі "ДСС" КОАС 16.02.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 20.02.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 було відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому в обґрунтування заперечень на позов зазначив, що Кабінет Міністрів України визначив розміри (граничні розміри) надбавок за вчене звання та науковий ступень, які підлягають до нарахування та виплати працівникам сфери освіти із числа працівників (не військовослужбовців) та військовослужбовців (і деяким іншим категоріям). Відносно нарахувань та виплат відповідних надбавок військовослужбовцям із числа науково-педагогічних працівників відповідач керується вимогами постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу Міністра оборони України від 06.07.2008 № 260, яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та деяких осіб. Отже, розміри надбавок, які встановлені для військовослужбовців врегульований спеціальним законодавством, що і було зазначено в довідці КМТЦК та СП від 20.09.2022 №ВСЗ/2965. Тому не вбачає порушення відповідачем чинного законодавства.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 16.02.2023, де відхилив заперечення та мотиви наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зауважив, що відповідно до загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму ч. 2 ст. 59 Закону № 1556, а не положення підзаконних актів пп. пп. 2, 3 п. 6 Постанови №704.А тому до спірних правовідносин повинна застосовуватись норма, яку містить ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», а не норма, яку містить пп.2 п.6 Постанови КМУ №704.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Закон №2262-ХІ1), як особазвільнена з військової служби в розмірі 83% грошового забезпечення з 20.10.2010 року.

Позивач проходив дійсну військову службу у Національному університеті оборони України на посаді доцента кафедри зенітних ракетних військ інституту авіації та протиповітряної оборони та був звільнений в запас та виключений із списків особового складу університету з 19.10.2010 року.

На звернення позивача, відповідно до положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 Київським міським ТЦК та СП складено та направлено до ГУ ПФУ в м. Києві довідку від 20.09.2022 №ВСЗ/2365 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, для перерахунку пенсії. У зазначеній довідці зокрема було визначено доплату за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцент в розмірі 5% від посадового окладу відповідно до положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.

З вказаної довідки вбачається, що грошове забезпечення на посаді, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення, станом на 05.03.2019 складається з: посадового окладу - 8180,00 грн, окладу за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн, надбавки за вислугу років 50% - 4830,00 грн, надбавки за особливості проходження служби 65% - 9418,50 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1227 грн, надбавки за науковий ступінь «кандидат наук» - 5 % - 409 грн, надбавки за вчене звання «доцент або с.н.с - 5% - 409 грн, премії 35% - 2863 грн, всього 28816,50 грн.

З вказаного приводу ОСОБА_1 06.12 2022 року звернувся до суду.

Судом встановлено, що позивач має науковий ступінь доцента, кафедри зенітних ракетних військ інституту авіації та протиповітряної оборони, що підтверджується копією витягу з наказу начальника Національного університету оборони України від 19.10.2010 року №184, та наукового ступеня кандидат наук, що підтверджується довідкою КМТЦК та СП №ВСЗ/2365 від 20.09.2022, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач вважає протиправними дії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з незастосування відповідачем під час розрахунку розміру доплати за науковий ступінь та вчене звання положень ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу, ніж положення постанови Кабінету Міністрів України №704, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача та правомірності його дій, суд виходить з таких приписів діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про вищу освіту" законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із Законів України "Про освіту" , «Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про вищу освіту" вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України "Про вищу освіту" державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов`язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад`юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.

Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до реалізації прав і обов`язків наукових і науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), які затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Отже, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність в тому числі вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та яким передбачено гарантії науково-педагогічним і науковим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України "Про вищу освіту". При цьому законом надано право державним органам, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, встановлювати особливості реалізації прав наукових і науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 8 Розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.

Отже, вказаним нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання без відносно до того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи вищим навчальним закладом, який належить до сфери управління Міносвіти України .

Нормативно-правових актів, прийнятих Міноборони України, як державним органом, до сфери управління якого належить відповідач, погодженим з МОН України, яким би було встановлено особливості реалізації прав наукових і науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів, не прийнято, доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, Національний університет оборони України, в якому позивач проходив військову службу на посаді доцента кафедри зенітних ракетних військ інституту авіації та протиповітряної оборони, є вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання.

З урахуванням вище викладених висновків, суд вважає, що розрахунок грошового забезпечення позивача як колишнього наукового працівника такого закладу, яке зазначається в довідці про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, має здійснюватися з урахуванням вимог, в тому числі, статті 59 Закону України "Про вищу освіту".

В той же час, посилання на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (надалі - Постанова № 704) та наказу Міністра Оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (надалі - Порядок № 260), не може братися до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 2,3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 передбачено доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивачу включено до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії доплати за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента в розмірі 5 %, які встановлено відповідно до пп.2 п.6 Постанови КМУ № 704.

В той же час суд вважає, що до спірних правовідносин за участю позивача, який був науковим працівником вищого військового навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України "Про вищу освіту" щодо визначення розмірів доплати за науковий ступінь - не менше 15 відсотків посадового окладу, за вчене звання наукового співробітника - не менше 25 відсотків посадового окладу.

Посилання на те, що спеціальним законодавством, яким є Постанова № 704 та Порядок № 260, передбачено встановлення граничних розмірів доплат, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, суд відхиляє, адже по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України "Про вищу освіту" є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.

Суд зауважує, що правила визначення доплат за науковий ступінь та за вчене звання, що встановлені пп. 2, 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, в той же час для тих військовослужбовців, які проходили службу в вищих військових навчальних закладах, такі доплати мають визначатися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені статтею 59 Закону України "Про вищу освіту".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач мав визначити та включити до складу грошового забезпечення позивача, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу доплати за науковий ступінь (кандидат наук) в розмірі 15% від посадового окладу та за вчене звання (доцент) - в розмірі 25 % від посадового окладу відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльністьКиївського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невнесенні відомостей щодо розміру доплати за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент 25% під посадового окладу, відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту" в довідку Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ВСЗ/2365 від 20.09.2022 про розмір грошового ОСОБА_2 станом на 05.03.2019.

Зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07774420, адреса: вул. Парково Сирецька, 19, м. Київ, 04112) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1192 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та із зазначенням доплати за науковий ступінь -15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Стягнути з Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07774420, адреса: вул. Парково Сирецька, 19, м. Київ, 04112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.