-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 138/1462/22
Провадження №:1-кп/138/37/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2023 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника адвоката ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
в ході розгляду у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференцїї з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань №1» та поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС кримінального провадження №12022020160000157 від 20.04.2022 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженніМогилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областіперебуває обвинувальнийакт покримінальному провадженню №12022020160000157 від 20.04.2022 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про призначення судово-психологічної експертизи з використання поліграфа. Заява мотивована тим, що обвинувачений ОСОБА_7 визнає факт вчинення ним неумисного вбивства та категорично заперечує факт вчинення ним саме умисного вбивства про, що зазначено в оголошеному йому повідомленні про підозру та врученому йому обвинувальному акті про що він дав відповідні покази будучи допитаний в суді, а також під час досудового розслідування. Обвинувачений з метою повного та об`єктивного дослідження всіх обставин події має бажання підтвердити дійсність своїх показів з використанням та проведенням, щодо нього судової психологічної експертизи з використанням поліграфа. Саме такий висновок експерта наддасть змогу суду дійти об`єктивних висновків щодо того, чи був в обвинуваченого ОСОБА_7 прямий умисел на вчинення вбивства ОСОБА_8 ..
З огляду на викладене вище, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин та істини у кримінальному провадженні та встановлення, чи приховує або спростовує ОСОБА_7 свідомо яку-небудь інформацію про обставини і деталі вчинення події вказаного правопорушення, показання ОСОБА_7 потребують додаткової перевірки шляхом проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфа.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника. Просив відмовити у його задоволенні.
Представник потерпілоїадвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання захисника. Просила відмовити у його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що основною підставою та аргументом для обґрунтування необхідності призначення судової психологічної експертизи є на думку сторони захисту отримання доказу відсутності умислу у обвинуваченого на вчинення умисного вбивства. З цією метою захист ставить перед судом для експерта питання наявності реакції у обвинуваченого які б свідчили про те, що 19.04.2022 ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_8 бажав та вчинив умисно дії направлені на позбавлення життя потерпілої (вбитої) ОСОБА_8 ..
Процесуальним джерелом доказів в КПК є висновки експертів, якими можуть підтверджуватись фактичні дані, а саме: наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Висновки експертів є процесуальним джерелом доказів. Належними є докази, які прямо чи не прямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. При цьому обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Саме це правило діє у відношення судово психологічної експертизи з використанням поліграфа. Призначення судово-психологічної експертизи на поліграфі для встановлення психічного ставлення особи до діяння та наслідків не передбачене законом (Постанова КЦС Верховного Суду від 04 березня 2030 року по справі №221/3264/16-к). Опитування із застосуванням спеціального технічного засобу-комп`ютерного поліграфа проводиться при проведенні судової психологічної експертизи з метою отримання орієнтованої інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію та іншої орієнтованої інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Психологічне дослідження емоційного стану особи не передбачає проведення опитування з використанням поліграфу (Постанова КЦС Верховного Суду від 30 липня 2020 року по справі №299/1523/16-ц). Для призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа необхідно пересвідчитись що мета цієї експертизи збігається з положеннями пункту 6.8.1 розділу ІV «Психологічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, а висновок щодо проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа обвинуваченого спеціалістом-поліграфологом не є доказом у розумінні ст.84 КПК України, а є додатковим аргументом (Постанова ККС Верховного Суду від 18 серпня 2020 року по справі №628/2370/17).
Дослідивши зміст клопотання, заслухавши думку обвинуваченого, прокурора, потерпілої, представника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.242 КПК України експертизи можуть проводитись за зверненням будь-якої сторони кримінального провадження, а також за дорученням слідчого тощо, для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення завдань кримінального судочинства та коли для такого з`ясування необхідні спеціальні знання. До того ж ч. 2 ст.243 КПК України передбачено, що сторона захисту для проведення експертизи має право самостійно залучати експертів на договірних умовах.
Пунктом 6.8 розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп`ютерного поліграфа.
Пунктом 6.8.1 Інструкції передбачено, що предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Згідно з вимогами п. 6.8.2 Інструкції такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
Положення Інструкції узгоджується з нормами ч. 2 ст.28 Конституції України, відповідно до якої жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
За визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред`явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров`яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв`язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Таким чином, судова експертиза із застосуванням спеціального технічного засобу комп`ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп`ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред`явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. Положеннями чинного законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників справи із застосуванням поліграфа (детектора брехні) або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер.
Аналіз чинного законодавства дає підстави констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затверджена Наказом МВС України від 13.11.2017 року №920, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11.05.2017 року №449, Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2016 року №1285, тощо).
Крім того, суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акту, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана до такої перевірки.
Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності.
Призначення вказаної експертизи суд вважає недоцільним, оскільки правдивість і неправдивість показань, носить етичний та юридичний характер і відноситься до сфери понять, прояв яких не можливо зафіксувати фізичними приладами. Поліграф лише об`єктивно реєструє фізіологічні функції організму, дозволяє зафіксувати емоційну напругу, пов`язану з питаннями тесту.
Згідно зі ст.84 КПК України джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Процесуальним законодавством опитування з використання поліграфу не віднесено до джерел доказів.
Суд вважає, що обставини, які на думку захисника підлягають з`ясуванню під час проведення експертизи можливо встановити шляхом дослідження доказів, джерела яких визначені ч.2 ст.84 КПК України, та надання їм відповідної оцінки в порядку ст.94 КПК України.
Беручи до уваги, що призначення судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп`ютерного поліграфу, для з`ясування обставин, які не містяться в переліку, визначеному ч.2 ст.242 КПК України, не є обов`язковим, враховуючи підстави її призначення, повідомлені захисником, та можливість з`ясувати ці обставини іншим шляхом, суд приходить до висновку щодо недоцільності призначення такої експертизи.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфа слід відмовити.
Керуючись ст. 332, 350,369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 про проведення судово-психологічної експертизи обвинуваченого з використанням поліграфа у кримінальному провадженні №12022020160000157 від 20.04.2022 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
скопійовано
-
скопійовано
-
