УХВАЛА

м. Вінниця

22 травня 2023 р.Справа № 120/6718/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову (до пред`явлення позовної заяви), що подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2

УСТАНОВИВ

18.05.2023 ще до пред`явлення позову, адвокат Загородній В.С. звернувся до суду від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову.

Представник зазначає, що в подальшому статус відповідача може набути Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради, а предметом позову стануть вимоги про визнання протиправним та скасування припису Департаменту від 10.05.2023 № 05/00/010/26518 "Про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території міста Вінниці".

Цим приписом заявників зобов`язано демонтувати належну їм споруду для провадження підприємницької діяльності (з вивісками "Канцтовари" та Віденська кава"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У прохальній частині заяви про забезпечення позову представник просить заборонити Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу чи знесення тимчасових споруд (зблоковані стаціонарні споруди для провадження підприємницької діяльності з вивісками "Канцтовари" та "Віденська кава") за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду адміністративної справи по суті.

Обґрунтовуючи підстави вжиття заходів забезпечення адміністративного позову представник зазначив, що демонтаж вказаної у приписі тимчасової споруди призведе до незворотних фінансових наслідків для заявників. Зауважує, що демонтаж, транспортування, тривале зберігання споруди без експлуатації, може негативно вплинути на її стан, або навіть призведе до повного або часткового руйнування.

Крім того, у разі демонтажу тимчасової споруди, заявники у разі задоволення позовних вимог будуть змушені витратити додаткові зусилля, час та кошти для повернення споруди на попереднє місце з приведенням її у належний стан для ведення підприємницької діяльності.

Також представник заявників зіслався на очевидні ознаки протиправності припису від 10.05.2023 № 05/00/010/26518, що проявляється у його невідповідності нормам Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про благоустрій населених пунктів" та Порядку демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території міста Вінниці, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.04.2017 № 800.

З поміж іншого, представник просив врахувати правові позиції Верховного Суду у правовідносинах, які він вважає подібними до тих, що склалися між заявниками та Департаментом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Оскільки заява надійшла до суду 18.05.2023, а 20.05.2023 та 21.05.2023 були вихідними днями, ухвалу за результатом розгляду заяви постановлено 22.05.2023.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.

Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову під час здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову щодо потенційних несприятливих наслідків (ризиків) для позивачів, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

Відтак, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення (дій чи бездіяльності) відповідача і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу приймати рішення чи здійснювати певні дії.

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної, реальної та невідворотної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи, та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Обґрунтовуючи очевидні ознаки протиправності припису від 10.05.2023 № 05/00/010/26518 "Про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території міста Вінниці" який заявники мають намір оскаржити, представник звертає увагу на те, що згідно ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єкти самочинного будівництва можуть бути знесені виключно за рішенням суду.

За цих обставин представник вважає, що оскільки обов`язок вчинити дії щодо демонтажу виник у заявників на підставі очевидно неправомірного припису, є підстави для забезпечення позову адже в іншому випадку припис повинен бути виконаний до 28.05.2023, тобто до моменту ухвалення судом рішення по суті справи.

Визначаючись щодо очевидності ознак протиправності припису від 10.05.2023 № 05/00/010/26518 суд ураховує усталені правові висновки Верховного Суду релевантні із вказаним питанням, за змістом яких такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, застосування заходів забезпечення позову із цих підстав є можливим у разі якщо оскаржене рішення чи дія явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі (висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/14303/ 18, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19, від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19 та від 11.01.2022 у справі № 640/18852/21).

Беручи до уваги аргументи заяви про забезпечення позову та враховуючи вказані висновки Суду касаційної інстанції, суд вважає передчасними твердження заявників про очевидність ознак протиправності рішення, адже в іншому випадку правова оцінка припису буде надана ще до моменту його оскарження у судовому порядку.

Інша група аргументів заяви стосується існуючої на думку представника заявників очевидної, реальної та невідворотної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення та неможливості у подальшому без вжиття таких заходів ефективного відновлення їх прав.

Якщо описати зазначену підставу в контексті спірних правовідносин, то представник акцентує увагу на тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язані демонтувати вказану у приписі споруду до 28.05.2023. Невиконання цього обов`язку тягне за собою несприятливі правові наслідки, зокрема й у виді примусового демонтажу споруди іншими особами (службами). Тому представник вважає, що у разі демонтажу споруди до моменту ухвалення судом рішення, втрачатиметься сенс подальшому судовому провадженню.

При дослідженні наведених аргументів заяви суд повинен вдатися до загальної оцінки процедури примусового знесення тимчасових споруд на території міста Вінниці, що на думку контролюючих органів зведені без правовстановлюючих документів, оскільки до цієї категорії Департамент відніс належну заявникам споруду за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що процедури примусового демонтажу вказаних тимчасових споруд унормована Порядком демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території міста Вінниці, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 06.04.2017 № 800 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 3.2 Порядку № 800, при виявленні, тимчасової споруди, яка використовується з порушенням чинного законодавства та цього Порядку, або при надходженні такої інформації, виконавчий орган, або комунальне підприємство, якому доручено перевірку, за участю представників Департаменту архітектури та містобудування, Департаменту самоврядного контролю, Департаменту комунального господарства та благоустрою, а також КП «Муніципальна поліція», КП «Архітектурно будівельний сервіс» складає відповідний акт та припис, який надається особисто (або надсилається) власнику (користувачу), у разі наявності відомостей щодо такої особи, з вимогою демонтувати незаконно встановленої тимчасової споруди в 5 денний термін

Пунктом 3.4 Порядку № 800 передбачено, що у разі відмови власника (користувача) добровільно, у визначений в приписі термін, демонтувати тимчасову споруду, матеріали передаються на розгляд Комісії з питань демонтажу незаконно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території міста Вінниці, склад якої затверджено цим рішенням.

За п. 4.2 Порядку № 800, Голова комісії, після надходження матеріалів перевірки, які Комісії надаються Департаментом архітектури та містобудування, Департаментом комунального господарства та благоустрою, КП «Муніципальна поліція», скликає комісію, на розгляд якої виносить матеріали перевірки.

На засідання комісії запрошується власник (користувач) тимчасової споруди, щодо розміщення якої розглядаються матеріали.

Не прибуття на засідання комісії належно повідомленого власника (користувача) тимчасової споруди не перешкоджає роботі комісії та розгляду по суті винесеного питання.

Результати роботи комісії оформляються актом.

В акті зазначається наявність, або відсутність підстав для демонтажу (знесення) тимчасової споруди, передбачених пунктом 1.3 цього Порядку № 800.

При прийнятті комісією рішення про наявність підстав для демонтажу тимчасової споруди, департамент архітектури та містобудування міської ради в 15-денний термін готує і подає на розгляд виконавчого комітету міської ради проект рішення про:

- затвердження акту Комісії;

- призначення уповноваженої особи на виконання демонтажу тимчасової споруди;

- терміни демонтажу тимчасової споруди;

- призначення відповідальних осіб за відновлення благоустрою з визначенням термінів виконання робіт по відновленню благоустрою.

Згідно п. 5.1 Порядку № 800, прийняте виконкомом міської ради рішення про демонтаж незаконно розміщених тимчасових споруд та відновлення благоустрою є підставою для проведення робіт по їх демонтажу та відновлення благоустрою.

З аналізу наведених положень Порядку № 800 слідує, що складання припису від 10.05.2023 № 05/00/010/ НОМЕР_1 який мають намір оскаржити позивачі - це лише перший етап процедури демонтажу тимчасової споруди яку Департамент вважає неправомірно розміщеною. Власник споруди може відмовитися від виконання припису і це матиме наслідком розгляд відповідного питання за його участі на засіданні Комісії. При цьому Комісія може скласти акт як про наявність так і про відсутність підстав для демонтажу (знесення) тимчасової споруди.

У разі наявності підстав для демонтажу (знесення) тимчасової споруди Комісія у 15-ти денний строк готує проект відповідного рішення виконавчого комітету і лише у разі ухвалення виконавчим комітетом Ради відповідного рішення про демонтаж це рішення є підставою для проведення робіт по демонтажу незаконних споруд та відновлення благоустрою.

З огляду на те, що у ситуації в якій опинилися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 процедура демонтажу знаходиться лише на етапі виконання припису від 10.05.2023 № 05/00/010/ НОМЕР_1 і згідно п. 5.1 Порядку № 800 цей припис не є прямою та безпосередньою підставою для проведення робіт по демонтажу споруд та відновлення благоустрою, суд доходить висновку про передчасність доводів представника заявників про існування очевидної, реальної та невідворотної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення та неможливості у подальшому без вжиття таких заходів ефективного відновлення їх прав. Заявниками та їх представником не враховано, що рішенням про демонтаж (знесення) тимчасової споруди у розумінні Порядку № 800 є відповідне рішення виконавчого комітету, а припис про усунення порушень - це акт реагування, що оформляється на одній із перших стадій процедури демонтажу. Існування цього припису не є беззаперечним доказом того, що виконавчим комітетом буде ухвалено несприятливе для заявників рішення адже Комісія з питань демонтажу може дійти висновку про відсутність підстав для демонтажу тимчасової споруди.

Крім цього, представник заявників у заяві про забезпечення позову посилається на правові позиції Верховного Суду у постановах від 19.10.2021 по справі № ЗД/380/67/20, від 23.01.2020 по справі № 1840/2909/18, у яких суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову у справі про демонтаж тимчасових споруд.

Однак, суд зауважує, що у вказаних заявником справах предметом оскарження було рішення виконавчих органів місцевого самоврядування про демонтаж тимчасових споруд, що як зазначалося раніше є кінцевих етапом у процедурі примусового знесення тимчасових споруд та прямою підставою для демонтажу (знесення). Тому, з огляду на те, що заявники мають намір оскаржити лише припис від 10.05.2023 № 05/00/010/ НОМЕР_1 вказані представником висновки Верховного Суду не є релевантними при розгляді поданої заяви про забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку доводів представника заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви адвоката Загороднього Віталія Сергійовича про забезпечення позову поданої в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Богоніс Михайло Богданович