Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2023 року справа №320/11678/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у призначенні ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з вислуги років 27 (двадцять сім) років 05 (п`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 08.09.2022, виходячи з вислуги років 27 (двадцять сім) років 05 (п`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що після отримання від Департаменту з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції України документів для призначення пенсії позивача, відповідач, на думку позивача, мав здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак цього зроблено не було, оскільки відповідач вважає, що пільгова вислуга років не може братися до уваги при призначенні пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на день звільнення з військової служби календарної вислуги років позивача не було достатньо для призначення пенсії відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач зазначив, що, на його думку, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії, а позивач такої вислуги у мінімально визначеному законодавством розмірі немає, тому права на призначення пенсії за вислугу років не здобув.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.09.2020 органом 3237 (а.с. 11).
Позивач, з 15.08.1999 по 31.01.2022 проходив службу у Державній кримінально- виконавчій службі України.
Наказом виконуючого обов`язки начальника СІЗО №22/ОС-22 від 31.01.2022 року по особовому складу підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника чергового помічника начальника СІЗО відділу режиму і охорони, з 31.01.2022 звільнено зі служби за власним бажанням (а.с. 15).
Вислуга років становить: календарна: 21 (двадцять один) рік 01 (один) місяць 10 (десять) днів; пільгова 27 (двадцять сім) років 05 (п`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів (відповідно до наказу від 22.08.2022 №186/ОС-22 про внесення змін до наказу від 31.01.2022 №22/ОС-22) (а.с. 16).
Після звільнення позивача зі служби Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України було підготовлено та направлено до ГУ ПФУ у Київській області подання та відповідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 33-54).
За результатами розгляду заяви позивача та пакету документів, отриманих від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області листом від 16.09.2022 №17831/03-16 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що позивач не має необхідних 25 календарних років вислуги відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тому право на призначення пенсії згідно вищевказаного Закону у позивача відсутнє.
Не погодившись з правомірністю відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу за вислугу років, останній звернувся до суду з цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно статті 5-1 Закону №2262-XII особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, поновленим у військовому (спеціальному) званні, крім осіб, звільнених зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, пенсії призначаються на умовах і за нормами, встановленими цим Законом, якщо вони на день позбавлення військового (спеціального) звання мали право на пенсію за вислугу років або по інвалідності (статті 12, 18-20).
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Статтею 48 Закону №2262-XII передбачено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.
Статтею 49 Закону №2262-XII визначено органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення.
Так, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Отже, з вказаної норми слідує, що орган Пенсійного фонду України приймає рішення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 №135/13402; далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 2 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку №3-1 встановлено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до пункту 14 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Пунктом 17 Порядку №3-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Отже, з викладених норм Порядку №3-1 слідує, що після отримання від уповноваженого структурного підрозділу подання для призначення пенсії із необхідними документами та заявою від позивача про призначення пенсії відповідач повинен був розглянути цей пакет документів та прийняти мотивоване рішення про призначення пенсії або відмову у призначенні пенсії.
Проте, за наслідками розгляду подання та пакету документів від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.08.2022 №8/1-7869/Гр/ВС відповідач не прийняв рішення про призначення пенсії чи про відмову в призначенні, а надав відповідь листом, чим порушив вимоги статті 49 Закону №2262-XII та пункту 17 Порядку №3-1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 про відкриття провадження у справі витребувано від відповідача докази по справі: копію відмовної пенсійної справи позивача у повному обсязі; копію рішення про відмову у призначенні пенсії (у вигляді окремого документу), прийнятого за результатами отримання документів від Департаменту з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно позивача для призначення пенсії за вислугу років та всі матеріали, враховані під час його прийняття; розрахунки стажу, проведені відповідачем під час розгляду вказаних документів.
Натомість суд зазначає, що відповідачем не надано копію рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії (у вигляді окремого документу), прийнятого за результатами отримання документів від Департаменту з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно позивача для призначення пенсії за вислугу років, що також є підтвердженням того, що таке рішення відповідачем не приймалось. При цьому наявний у матеріалах справи лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 16.09.2022 №17831/03-16 не є рішенням про відмову у призначенні пенсії.
Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу статті 49 Закону №2262-XII передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Відповідач як уповноважений орган не прийняв рішення за поданням уповноваженого органу та за заявою позивача, тому, з урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 08.09.2022, виходячи з вислуги років 27 (двадцять сім) років 05 (п`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №211/5254/16-а (провадження №К/9901/5537/17), від 20.12.2018 у справі №132/3485/16-а (провадження №К/9901/44939/18).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду подання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.08.2022 №8/1-7869/Гр/ВС про призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Київській області розглянути подання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.08.2022 №8/1-7869/Гр/ВС про призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, з прийняттям відповідного рішення.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 29.11.2022.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у повному обсязі на суму 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду подання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.08.2022 №8/1-7869/Гр/ВС про призначення пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Київській області розглянути подання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.08.2022 №8/1-7869/Гр/ВС про призначення пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. В іншій частині позовних вимог відповити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 19.05.2023.
Суддя Кушнова А.О.
