Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 травня 2023 року Справа № 160/178/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1.02.01.2023 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86% до 70% від сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 та після здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі № 160/11963/22;
-зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, із розрахунку 86% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та з 01.04.2019 після здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.05.2022 № ФД103483 станом на 05.03.2019 з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі № 160/11963/22, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
2.Ухвалою суду від 05.01.2023 позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
3.13.01.2023 до суду на електронну адресу та 23.01.2023 засобами поштового зв`язку надійшла заява представника позивача адвоката Приходька А.А. про усунення недоліків позовної заяви із клопотанням про поновлення строку звернення до суду, квитанцією від 12.01.2023 про сплату судового збору в сумі 992,40 грн, копією листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.01.2023 № 0400-010202-8/268 та розрахунками пенсії позивача.
4.Ухвалою суду від 28.03.2023 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Визначено, що питання додержання строку звернення до суду буде розглянуто під час розгляду справи по суті після отримання всіх заяв по суті спору та документів. Витребувано від відповідача докази.
5.12.05.2023 відповідач надав відзив.
ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗИВАЧА ЩОДО СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ
6.У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач просить поновити позивачу строк звернення до суду із цим позовом.
7.Зазначає, що відповідно до статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
8.Обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим, що підтверджено Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, від 26.01.2021 у справі № 520/11178/20.
9.Виходячи з принципу «належного урядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить із презумпції, що її розмір визначено відповідно до закони, не має розумних причин сумніватися у добросовісності працівників органу Пенсійного фонду, що зазначено в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020.
10.Після проведення перерахунку у 2018 році розмір пенсії збільшився, а тому і не могло виникнути у позивача сумнівів щодо правильності її нарахування.
11.Зазначає, що у цій справі не можуть застосуватися висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 31.03.2021 № 240/12017/19, оскільки аналізувалися інші правовідносини, а в цій справі підлягають застосуванню спеціальні норми, що стосуються осіб, звільнених з військової служби, зокрема, статті 51, 55 статті Закону № 2262-ХІІ, які також включають випадки нездійсненного перерахунку військової пенсії з вини пенсійного органу.
12.Позивач посилається на позицію Європейського Суду з прав людини, у якій зазначається, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, і з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
13.Вирішуючи питання додержання строку звернення до суду, суд виходить із того, що у цій справі позивач оскаржує дії відповідача по зменшенню відсоткового значення грошового забезпечення, при обчисленні основного розміру пенсії:
-з 01.01.2018, під час перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103;
-з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.05.2022 № ФД 103483, при виконанні рішення суду від 05.10.2022 у справі № 160/11963/22.
14.За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15.Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16.Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
17.Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
18.В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
19.Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 15.06.2003 згідно із Законом № 2262-ХІІ, основний розмір пенсії 86% грошового забезпечення.
20.З розрахунку пенсії за пенсійною справою № ФД103483 вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії:
-основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 32);
-підстава перерахунку: (ГЗ згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704) постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, пункт 1 перерахунок з 01.01.2018.
21.Після перерахунку у 2018 році (з 01.01.2018) основний розмір пенсії був незмінним та становить 70% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунками пенсії за вислугу років, які надані до позовної заяви.
22.Таким чином, відповідачем при здійсненні у 2018 році перерахунку пенсії з 01.01.2018 на виконання Постанови № 103 зменшено з 86% до 70% розмір грошового забезпечення, який враховуються при розрахунку пенсії.
23.Разом з тим, позивач направив адміністративний позов засобами поштового зв`язку 27.12.2022, судом позов отримано 02.01.2023.
24.У постанові від 14.07.2021 у справі № 560/964/17 Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
25.Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складників вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
26.Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
27.Позивач отримуючи пенсію після перерахунку у 2018 році, здійсненого на виконання Постанови № 103, був обізнаний про її розмір та мав право на звернення до органу Пенсійного фонду з метою отримання інформації, зокрема, щодо розрахунку пенсії.
28.При цьому, листування з відповідачем не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду (постанова Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18).
29.Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ:
-частина третя статті 51: перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком;
-стаття 55: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
30.Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
31.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зробила висновок, що норми статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1)ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2)ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
32.Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин у цій справі положення норм статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ не підлягають застосуванню, через те, що приписи цих норм законодавства регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, але не виплачених з вини ПФУ.
33.У питанні що розглядається, відповідачем здійснено спірне відсоткове обчислення розміру пенсії при фактично здійсненому перерахунку пенсії.
34.Крім того, ухвалою суду від 05.09.2022 у справі № 160/11963/22:
-у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду відмовлено;
-позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, повернуто позивачеві;
-роз`яснено позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
35.В ухвалі від 05.09.2022 у справі № 160/11963/22 суд, зокрема, зазначив:
-з позовної заяви слідує, що позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 86% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, водночас, з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 03.08.2022, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому ця позовна заява надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, позаяк, зважаючи на те, що, як зазначалося вище, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий позивачеві, який її отримує щомісячно, отже, вже у квітні 2018 року, коли відповідачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 здійснювався перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, позивач міг та повинен був дізнатися про дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії за рахунок зменшення пенсійним органом відсоткового значення розміру грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії, з 86% до 70% та, відповідно, дізнатися про такі ж дії відповідача щодо пенсії за наступні періоди 2018 року кожного разу, коли отримував відповідні пенсійні виплати. Таким чином, звернувшись з позовними вимогами щодо таких дій відповідача 03.08.2022, позивач здійснив це зі значним пропуском строку звернення;
-позивачем подано позовну заяву до суду лише 03.08.2022, тобто поза межами встановленого статті 122 КАС України строку, разом з цим, позивачем не було наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із цими позовними вимогами до суду у строк, передбачений КАС України;
-щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020, у якій Верховний Суд зазначив, що згідно з принципом належного врядування пенсіонер, який отримує пенсію, виходив з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону, тому не має розумних причин сумніватись у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду України, суд зауважує, що в подальшому Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від вказаної правової позиції;
-також, суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а зазначено, що норми статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу;
-буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ; як слідує з матеріалів позовної заяви, спір у даному випадку точиться стосовно перерахунку пенсії, який не здійснений, а, отже, спірні пенсійні виплати не є нарахованими і невиплаченими, а тому такі позовні вимоги не є такими, що можуть бути заявлені без обмеження строком звернення до суду.
36.Отже, щодо пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами що стосуються зменшення основного розміру грошового забезпечення з 01.01.2018 позивачу було відомо з ухвали суду від 05.09.2022 у справі № 160/11963/22.
37.Ухвала суду від 05.09.2022 у справі № 160/11963/22 в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 05.09.2022 відповідно до приписів статті 256 КАС України.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
38.Доводи заявника про застосування у цій справі правових висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020, є необґрунтованими. Так, у зазначеній справі спір стосувався неправильного визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, і неподання до органу Пенсійного фонду виправлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому, вказана правова позиція в подальшому була змінена судом касаційної інстанції у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
39.Посилання заявника на застосування правових висновків, висловлених у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, є помилковим, оскільки у цій справі розглянуто питання поновлення та виплати пенсії за віком з 07.10.2009 пенсіонера, який переїхав на постійне місце проживання за кордон - до Ізраїлю.
40.Також є незастосовними висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, оскільки у ній розглянуто спір щодо обмеження виплат основної та додаткової пенсій у період з 01.01.2014 особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
41.Застосування у подібних правовідносинах положень статей 122, 123 КАС України проаналізовано у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18.
42.Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
43.Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають строки звернення до суду, передбачені частиною другою статті 122 КАС України.
44.Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак наполягає на його додержанні та не наводить поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
45.Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
46.Верховний Суд неодноразово зазначав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
47.Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
48.Керуючись статтями 122, 123, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
49.Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача із цим позовом за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, у зазначеній частині залишити позов без розгляду.
50.Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба
