ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/229/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників сторін: Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" - Шафоростова В.О.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" - Середи О.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

на рішення Господарського суду Донецької області від 11.11.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023

у справі № 905/229/21

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - розпорядник майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражний керуючий Шаматрін Євгеній Миколайович

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (далі - ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (далі - ТОВ "Тар Альянс", відповідач) про зобов`язання цього Товариства в особі ліквідаційної комісії визнати у процедурі припинення кредиторські вимоги позивача у розмірі 459 868,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наявність обставин перебування відповідача у стані припинення за рішенням учасника згідно норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), звернення до останнього з заявою про визнання кредиторських вимог ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на суму 459 868,92 грн, а також ухилення ТОВ "Тар Альянс" від розгляду цієї заяви, що зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом в порядку частини третьої статті 112 ЦК України.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 905/229/21, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані передчасністю звернення позивача до суду відповідно до статті 112 ЦК України з вимогами про зобов`язання ТОВ "Тар Альянс" в особі ліквідаційної комісії визнати у процедурі припинення за рішенням учасників кредиторські вимоги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" в розмірі 459 868,92 грн, оскільки між сторонами не вбачається спору з огляду на не доведення в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факту звернення позивача з кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії відповідача у встановлений строк та порядок.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги позивача

ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (далі також скаржник) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 11.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 скасувати та направити справу на новий розгляд суду першої інстанції.

Скаржник доводить, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (абзац 1 пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК).

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про таке:

- судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду про застосування статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", викладені у постановах від 22.02.2019 у справі № 910/7308/16, від 25.08.2021 у справі №910/12265/20, від 10.09.2019 у справі № 925/410/19, за змістом яких фіскальний чек є належним і допустимим доказом надіслання міжнародного поштового відправлення;

- апеляційним судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду про застосування статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), викладені у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, за якими негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 105 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме за якою адресою юридичної особи, яка припиняється, повинна бути направлена вимога кредитора: за місцезнаходженням юридичної особи/голови ліквідаційної комісії або за іншою адресою, визначеною учасником юридичної особи.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що полягає у неповноті оцінки доказів та встановлення обставин справи, ураховуючи залишення поза увагою такого:

- у загальнодоступному оприлюдненому повідомленні про рішення щодо припинення юридичної особи за 17.09.2019 у пункті 46 зазначено місцезнаходження юридичної особи (відповідача): 84609, Донецька область, місто Горлівка, вул. Умова, 1/1;

- заява з вимогами кредитора була направлена позивачем за наявною у Єдиному державному реєстрі адресою Голови ліквідаційної комісії, бо він в силу частини четвертої статті 105 ЦК України представляє юридичну особу, яка припиняється, у відносинах з третіми особами та виступає від її імені у суді;

- позивач не знав і не міг знати про зміст Рішення учасника відповідача від 11.09.2019 (пунктом 3 якого вирішено отримувати кредиторські вимоги за адресою: Адвокатське об`єднання "Головань і Партнери'', вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 336, м. Київ, 01054), бо воно йому не надано у будь-якій формі. Це Рішення не оприлюднюється та не є публічним;

- відповідач (як боржник) персонально не повідомив позивача (як кредитора) про необхідність заявлення кредиторських вимог на спеціальну адресу (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 336), яка є відмінною від місцезнаходження юридичної особи та відмінною від адреси Голови ліквідаційної комісії;

- ні з оприлюдненням повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи за 17.09.2019, ні з відомостей Єдиного державного реєстру через безоплатний доступ (безкоштовний запит), ні в інший спосіб позивач не отримав жодного джерела будь-якої інформації про адресу вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 336, м. Київ, 01054 як "адресу, яка визначена учасником для пред`явлення кредиторських вимог";

- наявність відомостей у Єдиному державному реєстрі щодо вказаної адреси, отриманої через розширений доступ (платний запит), не є підставою автоматично вважати, що саме на цю адресу позивач зобов`язаний направити кредиторські вимоги.

Узагальнений виклад позиції відповідача

ТОВ "Тар Альянс" подало відзив, в якому просить закрити касаційне провадження з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

У своєму відзиві відповідач стверджує про те, що правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначених скаржником постановах, стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

У решті доводи касаційної скарги, на думку відповідача, не спростовують правомірності висновків попередніх судових інстанцій про недоведеність факту звернення позивачем з кредиторськими вимогами безпосередньо до ліквідаційної комісії ТОВ "Тар Альянс" в порядку та строки, визначені нормами цивільного законодавства.

Касаційне провадження

13.03.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/229/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 (з урахування ухвали від 19.04.2023 про виправлення описки), серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 11.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі №905/229/21; призначено її до розгляду на 10.05.2023 о 11:45 год.

До касаційного суду від ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також клопотання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023, серед іншого, задоволено заяву ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засідання 10.05.2023 відбулось за участю представників позивача та відповідача, які надали пояснення у справі. Інший учасник справи (третя особа) явку повноважних представників не забезпечив, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не подано, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.

Установлені судами фактичні обставини справи

З наявних у матеріалах справи доказів суди встановили факт надання позивачем (ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод") послуг відповідачу (ТОВ "Тар Альянс") з оренди нежитлових приміщень (об`єктів оренди, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) на підставі договорів № 134/15 від 08.06.2015, №153/15 від 01.09.2015, № 322/18 від 01.06.2018 (з урахуванням додаткових до них угод).

Згідно актів надання послуг, підписаних орендарем та орендодавцем без зауважень та заперечень, сторони засвідчили факт надання відповідних послуг з оренди приміщень на загальну суму 436 287,28 грн та стосовно компенсації витрат (за спожиту електроенергію, на технічне обслуговування ел. обладнання та мереж, за спожиту холодну воду, за скид стоків в каналізацію, технічне обслуговування водопровідних мереж) у загальному розмірі 40 501,64 грн, що загалом становить 476 788,92 грн.

З огляду на здійснення часткової оплати у розмірі 16 920 грн за користування цим майном, заборгованість відповідача перед позивачем складає 459 868,92 грн.

За доводами позивача, ухилення відповідача, що перебуває у стані припинення, від розгляду зазначених кредиторських вимог стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду, яке є предметом цього судового розгляду.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження дотримання позивачем порядку звернення з кредиторськими вимогами, встановленого статтею 112 ЦК України, суди встановили такі обставини:

- 11.09.2019 учасником ТОВ "Тар Альянс" - СІПІАЙ ІНВЕСТМЕНТ ФАНД ЛІМІТЕД було прийнято рішення припинити Товариство шляхом його ліквідації за рішенням власника, затверджено персональний склад ліквідаційної комісії, встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Визначено, що вимоги пред`являються у такому порядку - письмово, за адресою: Адвокатське об`єднання "Головань і партнери", вул. Бульварно-Кудрявська, буд.33б, м. Київ, 01054. Копія відповідного рішення, яка наявна у матеріалах справи, засвідчена належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством;

- рішення учасника ТОВ "Тар Альянс" від 11.09.2019 містило усі обов`язкові дані у відповідності до положень статі 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.09.2019 відповідна інформація щодо ТОВ "Тар Альянс" була оприлюднена з визначенням строку для заявлення кредиторами своїх вимог: до 17.11.2019 та відомостей про голову комісії з припинення;

- на час розгляду спору по суті ТОВ "Тар Альянс" перебувало у стані припинення та не було ліквідованим;

- відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.09.2019 та станом на дату розгляду справи офіційним місцезнаходженням відповідача визначено таку адресу: 84609, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Умова, буд.1/1. Тобто, територія, яка не є підконтрольною українській владі з 2014 року у зв`язку з проведенням антитерористичної операції (операції об`єднаних сил). Разом з тим, розділ реєстру "Відомості про комісію з припинення" стосовно ТОВ "Тар Альянс" містив інформацію про адресу відповідача, за якою могли буди пред`явлені вимоги кредиторів, а саме: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33б;

- матеріали справи містять заяви Головних управлінь Державної податкової служби у Луганській та у Донецькій областях про визнання кредиторських вимог, які зверталися зі своїми заявами до відповідача за адресою: Адвокатське об`єднання "Головань і партнери", вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33 б, м. Київ, 01054, тобто за адресою ліквідаційної комісії, яка зазначена у рішенні учасника ТОВ "Тар Альянс" щодо якого прийнято рішення про припинення;

- 02.07.2020 позивач звернувся (за його доводами повторно) із заявою №66/41 до голови комісії з припинення ТОВ "Тар Альянс" про визнання кредиторських вимог на суму 459868,92 грн, що підтвердив фіскальним чеком № 00972530087483 згідно авіавідправлення №RF040245085UA за наступною адресою: Великобританія, ВВ2, 6SE, Ланкашир, Блекберн, вул. Бансер Лейн, 10, Оукден;

- ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у вказаній заяві зазначав, що вона є повторною, та аналогічна за змістом вимога, яка залишена відповідачем без задоволення, була надіслана 27.02.2020. Однак, матеріали справи не містять копії первинної заяви та доказів її направлення на адресу ліквідаційної комісії.

- оскільки кінцевий строк звернення з кредиторськими вимогами до відповідача закінчився 17.11.2019, відтак з наведених обставин суди з`ясували, що позивач з кредиторськими вимогами безпосередньо до ліквідаційної комісії ТОВ "Тар Альянс" в порядку та строки, визначені нормами цивільного законодавства, не звертався.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання прийнятності касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій у цій малозначній справі, касаційний суд зважав на виняткове значення цієї справи для скаржника (позивача), що перебуває у процедурі банкрутства, а також на відсутність правового висновку Верховного Суду про застосування статей 105, 112 ЦК України у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог господарського судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовна вимога кредитора про зобов`язання юридичної особи-боржника в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги у процедурі припинення цієї особи за рішенням учасників.

Згідно з положеннями частини першої статті 104 ЦК України (тут і надалі у редакції Кодексу, чинній да дату виникнення спірних правовідносин) припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації.

Відповідно до статті 110 ЦК України:

- юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (пункт 1 частини першої);

- якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина третя).

Частиною другою статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції Закону, чинній на дату прийняття учасником юридичної особи рішення про її припинення) визначено, що добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.

Приписами статті 105 ЦК України встановлено, що:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (частина перша);

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (абзац перший частини третьої);

- до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта);

- строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п`ята).

- кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста).

Нормами статті 111 ЦК України передбачено, що:

- для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку (абзац 1 частини сьомої);

- ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (частина восьма).

Положеннями статті 112 ЦК України визначено, що:

- у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (частина третя);

- вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (частина четверта);

- вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (частина п`ята).

За приписами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV (у редакції Закону, чинній на дату прийняття учасником юридичної особи рішення про її припинення) (далі - Закон № 755-IV):

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (пункт 2 частини першої статті 1);

- Державна реєстрація базується на основних принципах, зокрема, відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру (пункт 9 частини першої статті 4);

- Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (абзац перший частини першої статті 7);

- в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, як: місцезнаходження юридичної особи (пункт 10 частини другої статті 9); дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог (пункт 26 частини другої статті 9);

- документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог (пункт 7 частини першої статті 15);

- якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10);

- відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (частина перша статті 11);

- відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування (абзац перший пункту 1 частини другої статті 11);

- порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів, форма та зміст виписки, витягу визначаються Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру (абзац перший частини шостої статті 11).

Відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (у редакції Порядку, чинній на дату прийняття учасником юридичної особи рішення про її припинення) (далі - Порядок № 1657/5):

-в електронній формі надаються відомості з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - портал електронних сервісів) (абзаци сьомий, восьмий пункту 3 розділу I);

- надання витягу з Єдиного державного реєстру забезпечується за допомогою програмних засобів шляхом формування такого витягу, який розміщується на порталі електронних сервісів для доступу до нього користувача з метою перегляду, копіювання та друку. Формування витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами залежно від зазначених користувачем критеріїв пошуку, передбачених пунктом 8 розділу ІІ цього Порядку. Надання витягу з Єдиного державного реєстру здійснюється після справляння плати за надання таких відомостей з використанням платіжних систем через мережу Інтернет (пункт 3 розділу IV);

- безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду, копіювання та друку відомостей щодо юридичної особи (підпункт 1 пункту 1 розділу V). Відомості про юридичну особу містять, серед іншого, місцезнаходження юридичної особи (підпункт 12 пункту 3 розділу V) та дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог (підпункт 24 пункту 3 розділу V).

Аналіз вищенаведених норм у контексті спірних правовідносин у цій справі дає підстави для висновків Верховного Суду про таке.

Щодо поведінки учасників юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення :

- правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її учасника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого учасника як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог. Відтак настання наслідків у вигляді припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим за умов дотримання учасником цієї особи та її ліквідаційною комісією (ліквідатором) добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої положеннями цивільного законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Інша поведінка названих осіб суперечитиме таким засадам цивільного законодавства, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України);

- добровільна ліквідація юридичної особи без розгляду вимог кредитора спричиняє невиправдане та непропорційне втручання у мирне володіння майном такого кредитора. Захист прав та законних інтересів учасників юридичної особи, зокрема права визначати її юридичну долю, не може відбуватися за рахунок позбавлення кредитора права на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (схожий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/28502/14);

- припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації (за рішенням її учасників) є можливим виключно у випадку достатності майна цієї особи для задоволення вимог її кредиторів (платоспроможності боржника). Протилежний стан, а саме недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог частини третьої статті 110 ЦК України обов`язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, визначені законодавством про банкрутство (чинним Кодексом України з процедур банкрутства, що встановлює умови та порядок, зокрема, відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом);

- перевірка факту достатності майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням учасників, для задоволення вимог її кредиторів здійснюється на підставі відомостей проміжного ліквідаційного балансу цієї особи, який складається ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для заявлення вимог кредиторами. Відповідно наявність та розмір кредиторської заборгованості такої особи встановлюється, виходячи із пред`явлених кредиторами, в межах відповідного строку, грошових вимог до неї (статті 110-112 ЦК України);

Щодо повідомлення кредиторів про добровільну ліквідацію юридичної особи :

- необхідним (як законодавчо встановлена вимога) та належним повідомленням кредиторів юридичної особи про факт припинення (у тому числі добровільної ліквідації) цієї особи є оприлюднення відповідної інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр). Такі відомості знаходяться у безоплатному доступі, є відкритими та загальнодоступними в силу вимог частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 Закону № 755-IV та підпункту 1 пункту 1, підпункту 24 пункту 3 розділу V Порядку № 1657/5;

- обчислення строку для заявлення кредиторами своїх вимог буде починатися з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі внесеного до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи. Такий строк не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п`ята статті 105 ЦК України).

Щодо визначення суб`єкта, який встановлює строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється :

- обов`язок щодо встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, за приписами абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України покладається на учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про її припинення. Разом з тим, частиною четвертою статті 112 цього Кодексу встановлено правові наслідки задоволення вимог кредитора, заявлених після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення. Таким чином, суд констатує, що вказані положення містять колізію (формальну неузгодженість) у питанні визначення суб`єкта, що встановлює відповідний строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Попри наведене колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України, оскільки цими нормами імперативно визначено суб`єктів, зобов`язаних встановити відповідний строк.

Щодо питання ухилення ліквідаційної комісії (ліквідатора) від розгляду вимог кредитора, заявлених до юридичної особи, що ліквідується в добровільному порядку (за рішенням її учасників), та питання належного способу звернення кредитора з такими вимогами:

- норми цивільного законодавства не надають ліквідаційній комісії (ліквідатору) права залишати вимоги кредиторів без розгляду, тобто фактично ухилитися від їх розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №910/9052/18 та від 26.10.2022 у справі № 910/406/21).

- доведення факту ухилення ліквідаційної комісії (ліквідатора) від розгляду вимог кредитора не потребує надання останнім доказів отримання зазначеною комісією/ліквідатором заяви з кредиторськими вимогами. Такий факт (ухилення) суд може встановити на підставі наявних у справі доказів належного звернення кредитором до боржника (юридичної особи, що припиняється) та відсутності відповідного рішення ліквідаційної комісії (ліквідатора), яке в силу частини шостої статті 105 ЦК України має надсилатися кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання таким боржником відповідної вимоги. Водночас, ЦК України (у т.ч. статті 105, 110-112) не конкретизує питання того, який саме спосіб звернення кредитора до боржника (юридичної особи, що припиняється) є належним. Зокрема, нормами цього Кодексу не врегульовано й питання того, за якою адресою повинна бути направлена/подана вимога кредитора, а саме: за місцезнаходженням юридичної особи, що припиняється, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) чи за іншою адресою, визначеною учасником юридичної особи, що прийняв рішення про її ліквідацію. Відтак суд вважає, що якщо звернення кредитора до боржника здійснено у письмовій формі поштовим відправленням, то таке звернення вважатиметься належним у випадку надсилання відповідного повідомлення:

1) за адресою місцезнаходження боржника, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (до таких відомостей цього Реєстру за законом надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів (пункт 1 частини другої статті 11 Закону № 755-IV та підпункт 12 пункту 3 розділу V Порядку № 1657/5)). Належним доказом направлення відповідного повідомлення з кредиторськими вимогами юридичній особі, що ліквідується, є, як правило, опис вкладення до листа та фіскальний чек поштового органу;

2) за іншою адресою, яку учасники юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення, визначили у зв`язку із встановленням ними порядку заявлення кредиторами своїх вимог до вказаної особи згідно абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України щодо. Разом з тим, на переконання суду, невід`ємною умовою для покладення обов`язку на кредитора щодо звернення до боржника за адресою, відмінною від адреси місцезнаходження останнього (до прикладу: адреси голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) чи іншої особи, уповноваженої на приймання заяв кредиторів з їх грошовими вимогами до боржника) є те, що відомості про такий порядок звернення, а саме про відповідну адресу (як відомості про комісію з припинення згідно з вимогами пункту 26 частини 2 статті 9 Закону №755-IV), повинні бути оприлюднені в Єдиному державному реєстрі у безоплатному (вільному) доступі через портал електронних сервісів. У протилежному випадку, звернення кредитором за адресою місцезнаходження боржника є належним способом такого звернення. Наведене правозастосування є виправданим, оскільки на кредитора юридичної особи, що припиняється, не може бути покладено тягар виявлення додаткової інформації щодо порядку заявлення кредиторських вимог шляхом отримання на платній основі відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Щодо питання захисту у судовому порядку права кредитора з підстав ухилення ліквідаційної комісії (ліквідатора) від розгляду його вимог, заявлених до юридичної особи, що ліквідується в добровільному порядку (за рішенням її учасників):

- ухилення ліквідатора від розгляду кредиторських вимог та ліквідація юридичної особи за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення такої особи, передбаченої статтями 110 та 111 ЦК, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом;

- у спірних правовідносинах варто розмежовувати юридичний факт ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду кредиторських вимог від факту відмови у їх визнанні, оскільки вони мають різні правові наслідки щодо можливості звернення кредитором до суду за захистом своїх прав;

- якщо вимоги кредитора не визнані ліквідаційною комісією (ліквідатором), а кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України. При чому такі наслідки стосуються випадків як своєчасного (в межах строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення), так і несвоєчасного звернення з кредиторськими вимогами;

- у випадку ж ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду кредиторських вимог, частина третя статті 112 ЦК України не виключає можливості розгляду судом таких вимог навіть у разі, якщо звернення кредитором до суду відбулось поза межами місячного строку, встановленого цією нормою (схожої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №910/28502/14);

- якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось в межах строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення, однак ліквідаційна комісія (ліквідатор) ухилилася від розгляду цих вимог, то кредитор може захистити своє право шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора) про зобов`язання визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог. За тих же обставин щодо своєчасного звернення, однак у випадку відмови ліквідаційною комісією (ліквідатором) у задоволенні кредиторських вимог, кредитор має право звернутись із зазначеним позовом до суду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову (частина п`ята статті 105, частина восьма статті 111, частина третя статті 112 ЦК України);

- якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення, то ліквідаційна комісія (ліквідатор) у випадку обґрунтованості таких вимог зобов`язана в силу частини четвертої статті 112 ЦК України їх погасити (задовольнити) з майна боржника, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. У разі ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду таких вимог (поданих з пропуском вищезазначеного строку) кредитор може захистити своє право шляхом звернення до суду з відповідним позовом про зобов`язання ліквідаційної комісії (ліквідатора) визнати кредиторські вимоги та задовольнити їх з майна боржника, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. За тих же обставин щодо пропуску строку звернення, однак у випадку відмови ліквідаційною комісією (ліквідатор) у задоволенні таких кредиторських вимог, кредитор має право звернутись із зазначеним позовом до суду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову (частина п`ята статті 105, частина восьма статті 111, частина четверта статті 112 ЦК України);

- якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення (у зв`язку з чим відбулось затвердження проміжного ліквідаційного балансу та задоволення своєчасно заявлених вимог кредиторів, після чого складення та затвердження ліквідаційного балансу), а майна боржника виявилось недостатньо для повного чи часткового задоволення вимог цього кредитора, то такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України;

- у обох випадках (звернення з кредиторськими вимогами в межах та поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення), якщо у задоволенні кредиторських вимог за рішенням суду кредиторові відмовлено, такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України.

Щодо суті спору

У цій справі, як зазначалося вище, ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", звернулося до суду з позовом до ТОВ "Тар Альянс" про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати у процедурі припинення за рішенням учасників кредиторські вимоги позивача у розмірі 459 868,92 грн.

Позивач доводив, що ліквідаційна комісія ТОВ "Тар Альянс" ухиляється від розгляду його вимог, хоча він належним чином звернувся до боржника з кредиторськими вимогами, а саме: оскільки за юридичною адресою ТОВ "Тар Альянс" направити відповідну заяву неможливо через офіційне місцезнаходження відповідача на тимчасово окупованій території (Донецька обл., м. Горлівка, вул.Умова, буд.1/1), така заява з кредиторськими вимогами була направлена за оприлюдненою у вільному (безоплатному) доступі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою голови ліквідаційної комісії боржника - Бонфілд Грем: Великобританія, ВВ2, 6SE, Ланкашир, Блекберн, вул. Бансер Лейн, 10, Оукден, що підтверджується фіскальним чеком № 00972530087483 від 03.07.2020.

Позивач стверджував, що направлення зазначеного поштового повідомлення оператором поштового зв`язку - АТ "Укрпошта" здійснено без опису вкладення, як того вимагає міжнародне відправлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відправлення позивачем заяви про кредиторські вимоги на визначену рішенням учасника ТОВ "Тар Альянс" адресу ліквідаційної комісії для пред`явлення вимог, а саме: Адвокатське об`єднання "Головань і партнери", вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33б, м. Київ, 01054, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що звернення ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до суду в порядку статті 112 ЦК України з вимогами про зобов`язання ТОВ "Тар Альянс" в особі ліквідаційної комісії визнати у процедурі припинення за рішенням учасників кредиторські вимоги у відповідному розмірі є передчасним, оскільки між сторонами не вбачається спору з огляду на відсутність звернення позивача з кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії відповідача у встановлений строк та порядок.

Верховний Суд із зазначеним висновком попередніх судових інстанцій не погоджується, зважаючи на таке.

З урахуванням підстав позову, у спірних правовідносинах необхідним є дослідження питання дотримання порядку звернення кредитора до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами з метою з`ясування факту її ухилення від розгляду таких вимог, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом.

Так, установивши, що офіційне місцезнаходження відповідача розташовується на тимчасово окупованій території, що унеможливлює відповідне звернення кредитора з грошовими вимогами за такою адресою, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що учасником юридичної особи, що прийняв рішення про її ліквідацію, може бути визначена інша адреса для такого звернення кредиторів в силу виконання учасником обов`язку щодо встановлення, окрім строку, також порядку заявлення кредиторами своїх вимог, передбаченого нормами абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України.

Втім, беручи до уваги висновки Верховного Суду, наведені вище у мотивувальній частині цієї постанови, судам попередніх інстанцій необхідно було з`ясувати, чи були відомості про такий порядок звернення, а саме про відповідну адресу (як відомості про комісію з припинення згідно з вимогами пункту 26 частини 2 статті 9 Закону №755-IV), оприлюднені в Єдиному державному реєстрі у безоплатному (вільному) доступі через портал електронних сервісів.

Отже, без дослідження наведених обставин, суди дійшли передчасного висновку про те, що заявники мали направити свої кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії боржника саме за тією адресою, яка була визначена у рішенні учасника ТОВ "Тар Альянс" - СІПІАЙ ІНВЕСТМЕНТ ФАНД ЛІМІТЕД від 11.09.2019, а саме за адресою: Адвокатське обєднання "Головань і партнери", вул. Бульварно-Кудрявська, буд.33б, м. Київ, 01054.

Поряд з цим, з`ясувавши, що у Єдиному державному реєстрі при оприлюдненні інформації (у безоплатному доступі) щодо припинення ТОВ "Тар Альянс" було зазначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 17.11.2019 та відомості про голову комісії з припинення, суди попередніх інстанцій необґрунтовано залишили поза увагою доводи позивача про те, що ним надсилалось поштове повідомлення з вимогами до боржника саме за наявною у вказаному Реєстрі адресою голови ліквідаційної комісії, який в силу частини четвертої статті 105 ЦК України представляє юридичну особу, яка припиняється, у відносинах з третіми особами.

Окремо суд касаційної інстанції зауважує на обґрунтованості доводів скаржника щодо помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", що не узгоджується з позицією Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладеною у постановах від 22.02.2019 у справі №910/7308/16, від 25.08.2021 у справі №910/12265/20, від 10.09.2019 у справі №925/410/19, за змістом яких фіскальний чек є належним і допустимим доказом надсилання міжнародного поштового відправлення.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення викладеного у відзиві на касаційну скаргу клопотання відповідача про необхідність закриття касаційного провадження у справі у відповідній частині.

Необґрунтованим колегія суддів вважає і посилання апеляційного суду на наявність у матеріалах справи заяв Головних управлінь Державної податкової служби у Луганській та Донецькій областях про визнання кредиторських вимог (які зверталися зі своїми вимогами до відповідача за адресою: Адвокатське об`єднання "Головань і партнери", вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33 б, м. Київ, 01054, тобто за адресою ліквідаційної комісії, яка зазначена у рішенні учасника від 11.09.2019), адже в силу вимог абзацу 1 частини сьомої статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів документів юридичної особи (її філій, представництв) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності відповідної заборгованості. Наведене є свідченням того, що відомості про адресу ліквідаційної комісії боржника (зазначену у рішенні учасника від 11.09.2019) могли бути відомі податковим органам внаслідок виконання ліквідаційною комісією визначеного законом обов`язку щодо надання цим органам відповідних документів боржника для проведення перевірок. Отже, наявність у справі заяв Головних управлінь Державної податкової служби у Луганській та Донецькій областях, поданих за відповідною адресою, не підтверджує факту належного оприлюднення у безоплатному доступі у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо порядку (у контексті адреси) звернення кредиторів до ТОВ "Тар Альянс", що припиняється.

Верховний Суд додатково зазначає, що впродовж усього розгляду справи позивач доводив, що: (1) у загальнодоступному оприлюдненому повідомленні про рішення щодо припинення юридичної особи за 17.09.2019 у пункті 46 зазначено саме офіційне місцезнаходження юридичної особи (відповідача); (2) позивач не знав і не міг знати про зміст Рішення учасника відповідача від 11.09.2019 (пунктом 3 якого вирішено отримувати кредиторські вимоги за адресою: Адвокатське об`єднання "Головань і Партнери'', вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 336, м. Київ, 01054), бо воно йому не надавалося у будь-якій формі; (3) Рішення учасників про припинення юридичної особи не оприлюднюється та не є публічним; (4) відповідач (як боржник) не повідомляв позивача (як кредитора) про необхідність заявлення кредиторських вимог на спеціальну адресу, яка є відмінною від місцезнаходження юридичної особи та від адреси Голови ліквідаційної комісії.

Такі ж аргументи покладені в основу касаційної скарги, що підтверджується наведеними у описовій частині цієї постанови доводами.

Судова колегія вважає, що вказані доводи, які наводились позивачем під час всього розгляду справи, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів попередніх інстанцій їх повного дослідження та надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях.

Крім зазначеного, установивши, що у Єдиному державному реєстрі при оприлюдненні інформації (у безоплатному доступі) щодо припинення ТОВ "Тар Альянс" було зазначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 17.11.2019, а позивач подав заяву з кредиторськими вимогами 02.07.2020 (оскільки матеріали справи копії первинної заяви та доказів її направлення не містять), суди вірно вказали про пропуск відповідного строку. Однак, без з`ясування обставин того, чи були відомості про відповідну адресу для заявлення вимог кредиторів ТОВ "Тар Альянс" оприлюднені в Єдиному державному реєстрі у безоплатному доступі, та, як наслідок, без здійснення правової оцінки щодо належності звернення позивачем за адресою голови ліквідаційної комісії боржника, суди позбавлені можливості встановити факт ухилення ліквідаційної комісії від розгляду кредиторських вимог ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та у законний спосіб вирішити спір (ураховуючи предмет позову) про визнання таких вимог.

Таким чином, для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність факту ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "Тар Альянс" від розгляду кредиторських вимог ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

Водночас, у порушення процесуальних норм судами першої та апеляційної інстанцій наведеного не враховано та не надано належної правової оцінки вищезазначеним обставинам справи.

З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження та оцінки судами зібраних у справі доказів та обставин, що входять до предмета доказування у цьому спорі, а також неправильне застосування судами наведених норм законодавства, зокрема й без врахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також враховуючи обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вищенаведені правові висновки Верховного Суду, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 905/229/21 скасувати.

3. Справу № 905/229/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.І. Картере