ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/1310/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 25512617

до: Фізичної особи-підприємця Маслюк Анжеліки Григорівни, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про стягнення 34 018,52 грн

за участю представників:

позивача: Федчишен Вячеслав Андрійович, посвідчення № 42 від 10.09.2020 року

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

15.12.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 01/00/011/167300 від 09.12.2022 року) Вінницької міської ради до Фізичної особи-підприємця Маслюк Анжеліки Григорівни про стягнення 34 018,52 грн безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок Вінницької міської територіальної громади площею 0,0036 га та 0,0054 га, місцезнаходженням: м. Вінниця, вул. 600-річчя, біля буд. 2 (зупинка громадського транспорту "600 - річчя", в напрямку вул. Келецька) без правовстановлюючих документів та за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на них.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року відкрито провадження у справі № 902/1310/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

26.01.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 25.01.2023 року).

Ухвалою суду від 07.02.2023 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.03.2023 року.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного засідання.

14.03.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів доказів (б/н від 14.03.2023 року).

У судовому засіданні 16.03.2023 року судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів.

За результатами проведеного судового засідання 16.03.2023 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 12.04.2023 року.

У судовому засіданні 12.04.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1310/22 для судового розгляду по суті на 09.05.2023 року.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

09.05.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 09.05.2023 року) (вх.канц. № 01-34/4466/23) про проведення судового засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 09.05.2023 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд зазначає, що ухвалу суду від 13.04.2023 року надіслано відповідачу Фізичній особі-підприємцю Маслюк А.Г. засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому станом на дату проведення судового засідання конверт з ухвалою суду від 13.04.2023 року повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зважає на положення ст. 242 ГПК України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1310/22 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості з ними ознайомитись.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Як вбачається із позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Вінницькою міською радою 22.03.2022 року за №01/01/15885 проведено обстеження двох земельних ділянок за адресою: м. Вінниця, вул. 600 - річчя, біля будинку №2 (зупинка громадського транспорту "600-річчя", в напрямку руху вул. Келецька), які перебувають у власності Вінницької міської територіальної громади.

За результатами обстеження складено акт №23 від 05.04.2022 року за яким встановлено, що Фізична особа-підприємець Маслюк Анжеліка Григорівна використовує за зазначеною вище адресою земельні ділянки комунальної власності загальною площею 0,0090 га, з них: 0,0036 га, для комерційного використання (обслуговування торгово-посадочного комплексу); 0,0054 га, для громадських потреб.

Земельні ділянки використовуються відповідачем для розміщення зблокованих тимчасових споруд магазину "Продукти", в якому здійснюється підприємницька діяльність з роздрібної торгівлі за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на землю, що порушує вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

За твердженнями позивача, своїми діями відповідач завдав шкоди бюджету м. Вінниці у вигляді не отриманої органом місцевого самоврядування орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 34 018,52 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ФОП Маслюк А.Г. неодноразово зверталась з листами до Вінницької міської ради про переоформлення договору земельного сервітуту

Згідно листа Вінницької міської ради від 04.05.2022 року клопотання ФОП Маслюк А.Г. щодо передачі земельної ділянки в сервітутне користування розглянуті на сесії міської ради, яка відбулась 29.04.2022 року.

Згідно додатку 1 до рішення Вінницької міської ради від 29.04.2022 року №1013, Маслюк А.Г. відмовлено в укладанні договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку.

Також відповідач зазначає, що на об`єкті, який розташовано по вул. 600-річчя біля будинку №2 (зупинка 600-річчя) виконано благоустрій на суму 25 000,00 грн, що підтверджується довідкою Департаменту міського господарства від 11.02.2022 року №15.

Зазначені дії відповідача свідчать про добросовісне користування земельною ділянкою, а відсутність правових підстав для користування земельною ділянкою не залежить від її волі.

Окрім того відповідач стверджує, що Вінницька міська рада своїми діями підтверджує небажання оформити будь-яким чином право користування земельної ділянкою, на якій знаходиться магазин відповідача, підтвердження чого останній зазначає, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №120/3808/22 за позовом ФОП Маслюк до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування припису від 09.02.2022 року №05/00/010/8124 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території м. Вінниці шляхом демонтажу торгово-посадочного комплексу, що розміщений по вул. 600-річчя (зупинка «вул. 600-річчя» в напрямку вул. Келецька) (а.с. 64-66, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.11.2008 року між Вінницькою міською радою (Власник) та Сочинською Аллою Федорівною (Особа) укладено договір про встановлення земельного сервітуту (а.с. 12-14, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Власник на підставі рішення Вінницької міської ради від 19.09.2008р за № 2092 надає згоду Особі на встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку загальною площею 0,0090га, із них: 0,0036га для комерційного використання (обслуговування існуючого торгово-посадочного комплексу) та площею 0,0054га для громадських потреб (благоустрій) розташованої по вул. 600-річчя (зуп."вул. 600-річчя" (в напрямку вул. Келецька).

Встановлення земельного сервітуту здійснюється для комерційного використання (обслуговування існуючого торгово-посадочного комплексу) та для громадських потреб (благоустрій) (п. 2.1 Договору).

Грошова оцінка земельної ділянки становить 39083,1 грн (комерційне використання) та 15 594,16 грн (громадські потреби) (п. 2.2 Договору).

29.10.2013 року між Фізичною особою-підприємцем Сочинською Аллою Федорівною (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Маслюк Анжелікою Григорівною (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с. 17-18, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець передав у власність (продав) Покупця малу архітектурну форму, ще розміщена в місті Вінниці по вул. 600-річчя (зупинка "вул. 600-річчя" в напрямку вул. Келецька), а Покупець прийняв її у власність (купив) та зобов`язується сплатити за нього грошову суму згідно умов цього Договору.

Мала архітектурна форма, що відчужується, загальна площа якої 31,2 кв. м (п. 1.2 Договору).

Земельна ділянка площею 0,0090 га, на якій розташована мала архітектурна форма, що відчужується по цьому договору, не є власністю Продавця (п. 1.3 Договору).

Право на користування земельною ділянкою підтверджується договором про встановлення земельного сервітуту, укладеним між Вінницькою міською радою та Сочинською Аллою Федорівною , зареєстрований у Книзі обліку договорів земельного сервітуту від 17 грудня 2008 року за № 221 (п. 1.3 Договору).

За домовленістю сторін продаж вчинено за 2 000,00 грн, які Покупець зобов`язується сплатити Продавцю у повному обсязі до 29 жовтня 2013 року (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору передача малої архітектурної форми Покупцю здійснюється Продавцю під час підписання цього договору та Акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідач у зв`язку з придбанням зазначеної вище тимчасової споруди звернулась до Вінницької міської ради з клопотанням №01-22-51458 від 29.10.2013 року стосовно переоформлення договору сервітутного користування землею від 25.11.2008 року (а.с.19, т. 1).

Департаментом архітектури, містобудування та кадастру міської ради надано відповідь від 03.12.2013 року (реєстраційний індекс 05-00-010-67142) в якій наведено перелік документів, які необхідно подати для оформлення договору про встановлення земельного сервітуту (а.с. 20, т. 1).

09.02.2022 року Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради стосовно відповідача винесено припис № 05/00/010/8124 про необхідність демонтажу тимчасової споруди до 22.02.2022 року, з подальшою ліквідацією наслідків її розміщення. Вимоги припису в добровільному порядку не виконано (а.с.21-22, т. 1).

22.03.2022 року Вінницькою міською радою проведено обстеження двох земельних ділянок за адресою: м. Вінниця, вул. 600 - річчя, біля будинку №2 (зупинка громадського транспорту "600-річчя", в напрямку руху вул. Келецька), які перебувають у власності Вінницької міської територіальної громади.

За результатами обстеження складено Акт №23 від 05.04.2022 року за яким встановлено, що Фізична особа-підприємець Маслюк Анжеліка Григорівна використовує за зазначеною вище адресою земельні ділянки комунальної власності загальною площею 0,0090 га, з них: 0,0036 га, для комерційного використання (обслуговування торгово-посадочного комплексу); 0,0054 га, для громадських потреб.

Земельні ділянки використовуються відповідачем для розміщення зблокованих тимчасових споруд магазину "Продукти", в якому здійснюється підприємницька діяльність з роздрібної торгівлі за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на землю, що порушує вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (а.с. 27-30, т. 1).

25.03.2023 року Вінницькою міською радою надіслано повідомлення № 37/100/010/28911, в якому зазначено про необхідність надання документів на підтвердження права користування земельної ділянки на якій розміщено тимчасову споруду (торгово-посадочний комплекс) та інформацію про розмір сплачених коштів у 2019-2021 роках коштів за використання вказаної земельної ділянки (а.с. 23, т. 1).

За твердженнями позивача, своїми діями відповідач завдав шкоди бюджету м. Вінниці у вигляді неотриманої органом місцевого самоврядування орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 34 018,52 грн.

Розмір збитків заподіяних Вінницькій міській об`єднаній територіальній громаді в особі Вінницької міської ради нарахований період з 11.05.2019 року по 10.05.2022 року згідно з розрахунком департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 11.05.2022 року становить:

- 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0054 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови - 15 356,35 грн;

- 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0036 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 18 662,17 грн.

Сума збитків, які підлягають сплаті за безоплатне використання відповідачем земельних ділянок зафіксована в акті про визначення розміру збитків від 11.05.2022 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 982 від 19.05.2022 року (а.с.38-43, т. 1).

06.04.2023 року Вінницькою міською радою на адресу відповідача надіслано вимогу № 37/00/010/113826, щодо сплати коштів за фактичне користування земельними ділянками та виконати припис Вінницької міської ради від 09.02.2022 року (а.с.31, т.1).

13.06.2022 року з метою досудового врегулювання спору направлено лист - повідомлення №37-00-010-127340 з пропозицією добровільної сплати збитків (безпідставно збережених коштів) разом з актом про визначення розміру збитків та витягом з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №982 від 11.05.2022 року (а.с.44, т. 1).

Сума збитків, які підлягають сплаті Вінницькій міській об`єднаній територіальній громаді за безоплатне використання відповідачем земельних ділянок становить 34 018,52 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать, що Фізична особа-підприємець Маслюк Анжеліка Григорівна використовує за зазначеною вище адресою земельні ділянки комунальної власності загальною площею 0,0090 га, з них:

- 0,0036 га, для комерційного використання (обслуговування торгово- посадочного комплексу);

- 0,0054 га, для громадських потреб.

Земельні ділянки використовуються відповідачем для розміщення зблокованих тимчасових споруд магазину "Продукти", в якому здійснюється підприємницька діяльність з роздрібної торгівлі.

Зазначені земельні ділянки відповідно до договору про встановлення земельного сервітуту від 25.11.2008 року (зареєстрованого 17.12.2008 року за № 221) перебували у користуванні ФОП Сочинської Алли Федорівни.

Відповідно п. 1.1 Договору Власник на підставі рішення Вінницької міської ради від 19.09.2008р за № 2092 надає згоду Особі на встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку загальною площею 0,0090га, із них: 0,0036га для комерційного використання (обслуговування існуючого торгово-посадочного комплексу) та площею 0,0054га для громадських потреб (благоустрій) розташованої по вул. 600-річчя (зуп."вул. 600-річчя" (в напрямку вул. Келецька).

29.10.2013 року між Фізичною особою-підприємцем Сочинською Аллою Федорівною (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Маслюк Анжелікою Григорівною (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.17-18, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець передав у власність (продав) Покупця малу архітектурну форму, ще розміщена в місті Вінниці по вул. 600-річчя (зупинка "вул. 600-річчя" в напрямку вул. Келецька), а Покупець прийняв її у власність (купив) та зобов`язується сплатити за нього грошову суму згідно умов цього Договору.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельними ділянками та державної реєстрації такого права.

Таким чином, відповідач користується цією земельними ділянками без оформлення відповідних прав на землю.

Наведений висновок також узгоджується з позицією двох судових інстанцій у адміністративній справі №120/3808/22 (т. 1 а.с. 89-102), у межах якої встановлено, що відповідно до архівних даних Департаменту архітектури тa містобудування Вінницької міської ради встановлено, що діючі дозвільні документи на встановлення ТС (паспорт прив`язки ТС), передбачені ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної тимчасових діяльності», Порядком розміщення споруд провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 віл 21.10.2011 (зі змінами), відсутні.

Розміщення тимчасових споруд за адресою: вул. 600-річчя, біля буд. № 2 (зуп. «вул. 600-річчя»), м. Вінниця потребує наявність відповідних правовстановлюючих документів (паспорти прив`язки тимчасових споруд, договір оренди земельної ділянки, сервітуту), про що й було наголошено у спірному приписі Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради.

09.02.2022 Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради винесено припис №05/00/010/8124 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території м. Вінниці, в якому винесено вимогу в строк до 22.02.2022 торгово-посадочний комплекс, що розміщується за адресою: вул. 600-річчя, біля буд. №2 (зуп. «вул.600-річчя») у м. Вінниці демонтувати, наслідки розміщення ліквідувати.

Припис Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 09.02.2022 №05/00/010/8124 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території м. Вінниці, винесені правомірно та обґрунтовано.

Тому, наведені висновки враховуються судом на основі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

ФОП Маслюк А.Г. не надано доказів проведення розрахунків протягом визначеного у позові періоду користування земельними ділянками, а також не надано альтернативного розрахунку вартості безпідставно збережених коштів з метою спростування підстав позову.

Стосовно правової кваліфікації предмету спірних правовідносин та підстав заявленого позову, суд виходить з наступного.

Підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тому, незалежно від кваліфікації позивачем суми неотриманого доходу як упущеної вигоди, суд уповноважений самостійно надати правову оцінку спірним правовідносинам та застосувати норми матеріального права.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи у період з 11.05.2019 року по 10.05.2022 року не сплачено за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відповідач, не сплачуючи плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належні йому кошти.

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17).

Тому, суд доходить висновку, що позивачем правомірно заявлено позов щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок Вінницької міської територіальної громади площею 0,0036 га та 0,0054 га, місцезнаходженням: м. Вінниця, вул. 600-річчя, біля буд. 2 (зупинка громадського транспорту "600 - річчя", в напрямку вул. Келецька.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування заявлених позовних вимог, та не спростовано розміру безпідставно збережених коштів, їх розраховано на основі Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель станом на 2019 рік та підтверджено наданим суду листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Розмір безпідставно збережених коштів ФОП Маслюк А.Г. за період з 11.05.2019 року по 10.05.2022 року становить 34 018,52 грн, який розраховано на основі Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельні ділянки (т. 1 а.с. 25, 26).

Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів законодавства.

Земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути:

- технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди,

- довідка з Державного земельного кадастру,

- витяг з Державного земельного кадастру, а також

- висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Тому, позивачем надано допустимі докази на підтвердження позовних вимог, достовірність яких не спростовано відповідачем.

До матеріалів справи долучено Акт № 23 від 05.04.2022 року обстеження земельної ділянки Вінницької ОТГ, який складено в присутності уповноваженої особи Маслюк А.Г., Семенюка І.А. та підписано останнім (т. 1 а.с. 27-30).

Таким чином, відповідачем підтверджено обставини щодо фактичного використання земельних ділянок, не вчинення дій з оформлення прав на земельну ділянку, обізнаність з розміром плати за землю та відомостями про її нормативно-грошову оцінку.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маслюк Анжеліки Григорівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 25512617) 34 018,52 грн - безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок Вінницької міської територіальної громади площею 0,0036 га та 0,0054 га, місцезнаходженням: м. Вінниця, вул. 600-річчя, біля буд. 2 (зупинка громадського транспорту "600 - річчя", в напрямку вул. Келецька та 2 481,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3 . Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом (позивачу примірник судового рішення скріплений гербовою печаткою суду), з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: позивачу - vinrada@vmr.gov.ua, kharchukVM@vmr.gov.ua; представнику відповідача - max.grabik@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 19 травня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)