ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Cправа № 902/90/21(902/1017/22)

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (проспект Космонавтів, 79, кв.10, м. Вінниця, 21027; пошт. адреса : вул. Магістратська, 64/1, м.Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул. Заводська, 1, с.Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до: Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про скасування змін до ЄДР, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, скасування договору про відчуження частки у статутному капіталі, скасування акту приймання-передачі частки у статутному капіталі

в межах справи № 902/90/21

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П." (вул.Пирогова, 76Б, офіс. 132, м. Вінниця, 21037)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул. Заводська, 1, с.Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)

про банкрутство

за участю представників:

від Позивача : Кобзіна А.С., адвокат за ордером; Фещенко В.І., директор

від Відповідача-4 : Петренко К.В., за посвідченням

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/90/21 за заявою ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядженням майном.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Комлика І.С..

Також, ухвалою суду від 26.04.2023 року було призначено справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 26.06.2023 року.

Разом з цим, 14.10.2022 року до суду від ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" надійшла позовна заява до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни про скасування змін до ЄДР, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, скасування договору про відчуження частки у статутному капіталі, скасування акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, в межах справи №902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/90/21(902/1017/22), вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Відповідно до вимог ч. ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України, 18.10.2022 року судом було здійснено запити до відповідних органів реєстрації щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) Відповідачів - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 ..

В подальшому, ухвалою суду від 18.10.2022 року вказану вище позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі 9 924,00 грн. (позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 7 443,00 грн).

21.10.2022 року до суду від Позивача надійшла заява б/н від 21.10.2022 року про усунення недоліків, до якої додано квитанцію № 0.0.2715796252.1 від 21.10.2022 року про сплату судового збору в розмірі 7 443,00 грн.

28.10.2022 року до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов лист № 04/00/011/157373 від 25.10.2022 року, до якого додано довідку №50170 від 24.10.2022 року про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_2

02.11.2022 року до суду від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області надійшли листи № 09-44-78 від 21.10.2022 року, № 09-44-79 від 25.10.2022 року, в яких зазначено відомості про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 ..

Водночас, ухвалою суду від 04.11.2022 року було призначено підготовче засідання з розгляду справи № 902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 - на 12.12.2022 року. Залучено ОСОБА_3 до участі у справі № 902/90/21(902/1017/22) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Зобов`язано Жмеринську районну державну адміністрацію до 08.12.2022 року надати до суду: реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553; вул. Заводська, 1, с.Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126), для огляду в судовому засіданні; копію реєстраційної справи - для долучення до матеріалів справи. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 08.12.2022 року надати до суду: договір від 12.05.2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року - для огляду в судовому засіданні; копії договору та акту - для долучення до матеріалів справи.

08.12.2022 року від Жмеринської районної державної адміністрації на електронну поштову адресу суду надійшла заява № 129 від 08.12.2022 року про надання сканованої копії реєстраційної справи ТОВ "Конкорд" № 117500095621.

Також, 08.12.2022 року від Відповідача-4 до суду надійшов відзив (вх. № 01-34/10551/22 від 08.12.2022) на позовну заяву у справі № 902/90/21(902/1017/22).

Ухвалою суду від 12.12.2022 року відкладено підготовче засідання з розгляду справи № 902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 на 01.02.2023 року. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати до суду: договір від 12.05.2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року - для огляду в судовому засіданні; копії договору та акту - для долучення до матеріалів справи.

28.12.2022 року від арбітражного керуючого Комлика І.С. до суду надійшли письмові пояснення № 02-35/2607 від 23.12.2022 року по справі № 902/90/21(902/1017/22).

Ухвалою суду від 01.02.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" до 28.02.2023 року; відкладено підготовче засідання з розгляду справи №902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 на 28.02.2023 року. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 24.02.2023 року надати до суду: договір від 12.05.2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року - для огляду в судовому засіданні; копії договору та акту - для долучення до матеріалів справи.

В подальшому, ухвалою суду від 28.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 - до судового розгляду по суті на 05.04.2023 року.

24.03.2023 року від представника ОСОБА_3 до суду надійшли пояснення № 23-72 від 15.03.2023 року по справі № 902/90/21(902/1017/22).

Ухвалою суду від 05.04.2023 року відкладено розгляд справи №902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 по суті на 10.05.2023 року о 10:00 год..

При цьому, ухвалою суду від 24.04.2023 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Комлика І.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/90/21(902/1017/22), яке відбудеться 10.05.2023 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

В судове засідання на визначену дату, з`явилися представники Позивача та Відповідача-4.

Інші Відповідачі та третя особа повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.

Також, арбітражний керуючий Комлик І.С. до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не приєднався.

Поряд з цим, суд зважає на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, учасників цієї справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання у цій справі, що підтверджується ухвалою суду від 05.04.2023 року, яка направлялась на електронні поштові адреси, зокрема : ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com; арбітражному керуючому Комлику І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_3 - адвокату Бардіній О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 та на поштову адресу ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Також, суд звертає увагу на те, що зазначена вище позовна заява, надійшла до суду 14.10.2022 року, а тому у сторін було достатньо часу для надання усіх наявних доказів на підтвердження своїх доводів або заперечень з моменту призначення першого підготовчого засідання (ухвала суду від 04.11.2022 року у справі № 902/90/21(902/1017/22)).

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що учасників справи було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників Відповідачів і третьої особи за наявними матеріалами справи.

Окрім цього, в судовому засіданні представники Позивача та Відповідача-4 вказали про можливість проведення розгляду справи по суті за наявної явки учасників справи.

В ході розгляду справи по суті, представник Позивача просила суд задоволити позовну заяву.

Також, представник Позивача зазначив, що з 2019 року не відбувалось жодних правомочних зборів.

Представник Відповідача-4 підтримала обставини викладені у відзиві та просила суд відмовити у задоволені позовної заяви.

Відтак, суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом позову та наданих доказів, 07.10.2022 року із загальнодоступних джерел, директору ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" ОСОБА_5 стало відомо про зміну учасників у складі засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (ЄДРПОУ 30870553).

12.10.2022 було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додається), з якого вбачається, що до відповідного реєстру 21.07.2022 внесені зміни учасників складу засновників ТОВ "Конкорд" Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Іреною Володимирівною, запис 10011751070032000956.

Підставою внесення вищезазначених змін було надання Державному реєстратору Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року (далі - Акт приймання-передачі).

Відповідно до Акту приймання-передачі :

"Громадянин України, ОСОБА_1 , " ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області "13" лютого 1996 року), місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , що на момент передачі частки, володіє 50% (п`ятдесят) відсотками статутного капіталу ТОВ "Конкорд", ідентифікаційний код юридичної особи 30870553, адреса місцезнаходження: 23126, Україна, Вінницькі область, Жмеринський район, село Северинівка, вулиця Заводська, будинок 1 (далі - Товариство), що становить 408 500,00 грн, іменований "Дарувальник", з однієї сторони, та

Громадянин України, ОСОБА_2 , " ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий "03" березня 2017 року, дійсний до "03" березня 2027 року, орган, що видав 0511, запис № 19821017-02458), місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , іменований "Обдаровуваний" з іншої сторони, кожна окремо - Сторона, а разом - Сторони, уклали цей Акт про нижченаведене :

У відповідності з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від "12" травня 2022 року (далі - Договір) Дарувальник передав, а Обдаровуваний прийняв безоплатно частку у статутному капіталі юридичної особи за законодавством України,

Відомості про Товариство:

1.2.1. Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю.

1.2.2. Повне найменування : Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд".

1.2.3. Ідентифікаційний код юридичної особи: 30870553.

1.2.4. Статутний капітал: 817 000 (вісімсот сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

1.2.5. Місцезнаходження: 23126, Україна, Вінницька область, Жмеринський район, село Северинівка, вулиця Заводська, будинок 1.

1.3. Відомості про частку Дарувальника:

1.3.1. Розмір частки, що відчужується: 50% Статутного капіталу Товариства.

1.3.2. Номінальна вартість частки: 408 500 (чотириста вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

1.4. Частка у статутному капіталі Товариства передана Дарувальником Обдаровуваному своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов Договору.

Такий текст зазначено у акті прийому приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року, який посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М..

Водночас, підставою (у відповідності) для складання та нотаріального посвідчення 07.06.2022 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюком Г.М. Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", як зазначено у пункті 1.1 цього Акту приймання-передачі, був договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 12.05.2022 року.

Разом з цим, Позивач стверджує, що з Акту приймання-передачі зрозуміло, що частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 50%, передана громадянином ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_2 на підставі двостороннього договору від 12.05.2022 року. Однак, якого саме договору, з Акту приймання - передачі не зрозуміло, оскільки, терміни, які у ньому описані " Дарувальник ", "Обдарований" не відповідають суті та меті договору купівлі-продажу, як і безоплатна її передача (прийняття).

З Акту приймання-передачі є зрозумілим лише те, що частка у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" перейшла від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на підставі двостороннього безоплатного договору.

Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 р. відкрито провадження у справі про банкрутство № 902/90/21 і введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд".

Протягом дії цієї ухвали Господарського суду Вінницької області, на переконання Позвиача, проводити будь-які реєстраційні дії щодо зміни учасників товариства заборонено.

Водночас, відомості про відкриття провадження про банкрутство державний реєстратор Вінограй І.В. повинна була отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, який у подальшому повинна була додати до матеріалів реєстраційної справи.

Разом з цим, істотна суперечність Акту приймання-передачі Цивільному кодексу України, а саме невідповідність зазначеного у ньому договору купівлі-продажу суті договору ("Дарувальник", "Обдарований", безоплатна передача (прийняття)), на думку Позивача, була безумовною підставою для відмови у державній реєстрації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Також, відповідно до ч. 1 підпункту 2 пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" у Вінницькій області утворено Вінницький район (з адміністративним центром у місті Вінниця) у складі територій Агрономічної сільської, Вінницької міської, Вороновицької селищної, Гніванської міської, Іллінецької міської, Липовецької міської, Літинської селищної, Лука-Мелешківської сільської, Немирівської міської, Оратівської селищної, Погребищенської міської, Стрижавської селищної, Сутисківської селищної, Тиврівської селищної, Турбівської селищної. Якушинецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Акту приймання-передачі місце проживання громадянина України ОСОБА_2 зареєстровано за адресою : АДРЕСА_5 .

Згідно вищезгаданої Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" станом на 07.06.2022 такої адреси реєстрації (без зазначення району) не існувало.

Державний реєстратор самостійно (на власний розсуд) не могла вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань данні, які відмінні від поданого документу - Акту приймання-передачі на підставах, які зазначені у п. 2 даного розділу позовної заяви.

Окрім цього, у позові повідомляється, що ТОВ "Конкорд" у своїй діяльності керується Статутом, який затверджений зборами учасників від 24 жовтня 2013 року № 34.

Згідно положень даного статуту, частка (її частина) у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", учасником може бути передана третій особі тільки після одержання згоди Загальних зборів учасників на передачу частки (її частини).

Дане положення Статуту не суперечить нормам cт. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та є обов 'язковим для учасників Товариства.

Разом з цим, Загальні збори ТОВ "Конкорд" з порядком денним щодо відступлення (передачі) учасником Товариства ОСОБА_1 частки 50% Статутного капіталу ТОВ "Конкорд" не скликались та не проводились, а відповідно рішення (згода) не приймались.

Таким чином, будь-яке відступлення (передача) учасником Товариства ОСОБА_1 частки 50% Статутного капіталу ТОВ "Конкорд" номінальною вартістю частки 408 500 грн ОСОБА_2 відбулось без згоди Загальних зборів Товариства, а відповідно є таким, що суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту.

Поряд з цим, іншим учасником з часткою 50% Статутного капіталу ТОВ "Конкорд" номінальною вартістю частки 408 500 грн є ОСОБА_3 .

Вказані вище протиправні дії ОСОБА_1 щодо відступлення частки 50% Статутного капіталу ТОВ "Конкорд" номінальною вартістю частки 408 500 грн ОСОБА_2 порушує права та законні інтереси іншого учасника ТОВ "Конкорд" ОСОБА_3 .

Так, Починаючи з 10 травня 2018 року управління часткою у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність "Конкорд" в розмірі 408 500,00 грн здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (ЄДРПОУ 42120801, (далі - Управитель) відповідно до договору про управління майном від 18.05.2018 укладеного між установником управителя - ОСОБА_3 та Управителем ТОВ "БУД- ВЕСТ-В" та акту приймання-передачі майна від 10.05.2018 року.

Відповідно до умов договору про управління майном від 10.05.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В", в особі директора ОСОБА_5 мав і має право на участь у Загальних зборах ТОВ "Конкорд", а також звертатись в судові та правоохоронні органи з питань, пов`язаних з Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд", з метою захисту порушених та оспорюваних прав Установника управління.

Принагідно, Позивач у позові звертає увагу на те, що не визнаючи повноваження ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" за договором від 10.05.2018, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою від 20.03.2020 до ТОВ "БУД-ВЕСТ-В", до ОСОБА_3 про визнання договору про управління майном недійсним (справа №902/274/20).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.08.2020 у справі №902/274/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 902/274/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 28.08.2020 р. у справі №902/274/20 залишено без змін.

Касаційна скарга у справі № 902/274/20 не подавалась.

Таким чином, для відновлення порушених прав учасника ТОВ "Конкорд" ОСОБА_3 , Позивач у позовній заяві просить суд :

- Скасувати зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" внесені 21.07.2022 Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Іреною Володимирівною, запис 10011751070032000956;

- Визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Конкорд" та розмірів часток учасників ТОВ "КОНКОРД" у розмірах: ОСОБА_1 408 500,00 грн, що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства; ОСОБА_3 408 500,00 грн, що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства;

- Скасувати Договір від "12" травня 2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд";

- Скасувати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" від 07.06.2022 року.

Відповідно до відзиву Відповідача-4 (вх. № 01-34/10551/22 від 08.12.2022) на позовну заяву у справі № 902/90/21(902/1017/22), викладені такі заперечення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученому до позовної заяви Позивачем, 14.09.2022 12:16:07, 10017751150033000965, внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, ОСОБА_7 . Судове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 року по справі №902/90/221.

Тобто, на час проведення реєстрації 21.07.2022 року відомості щодо судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в Єдиному державному реєстрі - відсутні.

Водночас, місцем зберігання реєстраційної справи є Жмеринська районна державна адміністрація.

При цьому, відповідно до п. 6 ухвали Господарського суду Вінницької області по справі № 902/90/21 від 03.03.2021 року, розпорядника майна, а саме ОСОБА_7 , зобов`язано надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Про наявність договору управління майном від 10.05.2018 року державному реєстратору стало відомо з додатків до позовної заяви надісланої Позивачем.

Разом з цим, у відзиві стверджується, що в разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладання правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін.

Крім того, ціну продажу частки визначають сторони самостійно, і вона не залежить від розміру внеску учасника у власний капітал під час створення товариства.

Стосовно посилання Позивача на невідповідності в договорі, на підставі якого складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", то до повноважень державного реєстратора не входить перевірка типу та змісту договору. Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації міститься в ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та є вичерпним. Вимог щодо надання додаткових документів - заборонені. Перевірка бланку Акту НРР 459452 було проведено, бланк зареєстрований в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів 07.06.2022 року.

З огляду на викладене Відповідач-4 просить суд : відмовити в задоволені позову в частині позовних вимог до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В..

Згідно письмових пояснень арбітражного керуючого Комлика І.С. № 02-35/2607 від 23.12.2022 року по справі № 902/90/21(902/1017/22), останній підтримує позицію ТОВ "БУД-ВЕСТ-В", викладену в позовній заяві про скасування змін до ЄДР, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, скасування договору про відчуження частки у статутному капіталі, скасування акту приймання-передачі частки у статутному капіталі та вважає, що існують всі підстави для скасування відповідних реєстраційних змін у ЄДР, а також документів на підставі яких було проведено вказану реєстраційну дію.

За змістом пояснення представника ОСОБА_3 № 23-72 від 15.03.2023 року по справі № 902/90/21(902/1017/22), на переконання третьої треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, зміна складу засновників ТОВ "Конкорд" відбулася всупереч діючому законодавству та Статуту товариства, та має наслідком істотне порушення прав іншого учасника ТОВ "Конкорд" ОСОБА_3 , належним засобом захисту якого є скасування внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу учасників товариства (запис 10011751070032000956) та відновлення становища, яке існувало.

Також, третя особа, вважає, що Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірена Володимирівна порушила вимоги діючого законодавства, а акт від 07.06.2022 є протиправним та не може створювати будь-яких юридичних наслідків.

Крім того, ОСОБА_3 згідно п. 8.1. Статуту ТОВ "Конкорд" та ч.1 ст.20 Закону № 2275 має переважне право на придбання частки (частини частки) ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Конкорд".

Водночас, ОСОБА_3 та управитель його часткою - ТОВ "БУД-ВЕСТ-В", згоду на передачу ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" третій особі, а в даному випадку ОСОБА_2 , не надавали.

Окрім цього, нотаріусом було посвідчено справжність підписів на акті від 07.06.2022 всупереч вимогам статей 5, 47, 49 та 54 Закону України "Про нотаріат".

Разом з тим, враховуючи порушення вимог п. 8.1. та 8.2. Статуту ТОВ "Конкорд", ч. 3 ст. 21 Закону № 2275, статей 5, 47, 49 та 54 Закону України "Про нотаріат", право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" ОСОБА_2 набуто протиправно та всупереч законів і Конституції України.

А отже, документи, надані для державної реєстрації набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" ОСОБА_2 , суперечать вимогам Конституції та законів України, що є підставою для відмови у державній реєстрації згідно ч.1 ст. 28 Закону № 755.

На підставі викладеного, представник ОСОБА_3 просить суд позов задоволити повністю.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у цій справі є вимоги про скасування змін внесених держаним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу учасників (засновників) Відповідача-1; визначення розміру статутного капіталу Відповідача-1 та розмірів часток учасників Відповідача-1; скасування договору про відчуження частки у статутному капіталі Відповідача-1 та скасування Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-1.

Підставами позовних вимог зазначено, зокрема, те, що перехід частки у статутному капіталі Відповідача-1 - ТОВ "Конкорд" від Відповідача-2 - ОСОБА_1 до Відповідача-3 - ОСОБА_2 відбувся на підставі двостороннього безоплатного договору. Оспорюванні реєстраційні дії вчиненні під час дії ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 року, якою відкрито провадження у справі № 902/90/21 про банкрутство Відповідача-1. Протиправні дії Відповідача-2 щодо відступлення частки 50 % Статутного капіталу ТОВ "Конкорд" Відповідачу-3 призвели до порушення прав та законних інтересів іншого учасника ТОВ "Конкорд" - ОСОБА_3 ..

Отже, спірним питанням у цій справі, з огляду на зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згаданих вище змін стосовно ТОВ "Конкорд" на підставі оспорюваних договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-1, а також необхідність визначення розміру статутного капіталу Відповідача-1 та розмірів часток учасників вказаного Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 918/36/19).

У постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п.п. "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (п.п."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Подібні висновки щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників ТОВ, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 911/1888/18, від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, 01.08.2022 у справі № 907/166/21, від 02.02.2022 у справі № 911/803/20, від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19, від 03.11.2021 у справі №903/199/20, від 23.09.2021 у справі № 908/2005/20, від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2022 року у справі № 916/546/21, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

З огляду на різні обставини справ суди доходять різних висновків щодо правової природи акта приймання-передачі. Такі висновки можуть відрізнятись один від одного, однак, зважаючи на різний контекст справ, у яких відповідні висновки зроблені, це не свідчить про їх суперечність один одному.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 викладено правову позицію, відповідно до якої учинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Договором може бути передбачено, що право власності на частку переходить до набувача з моменту підписання договору, однак для переходу володіння часткою є необхідним волевиявлення обох сторін щодо цього. Передання частки від учасника набувачу може бути, зокрема, кінцевим етапом виконання договору (наприклад, після сплати покупної ціни), що можливо значно пізніше від укладення зобов`язального договору. Відтак, акт приймання-передачі частки є документом, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки. Для передання частки у статутному капіталі товариства положеннями Закону № 755-ІV передбачено нотаріальне засвідчення справжності підписів сторін на акті приймання-передачі частки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.06.2022 року між ОСОБА_1 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдаровуваний) підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" (копія наявна в матеріалах справи).

Пунктом 1.1. вказаного Акту визначено, що у відповідності з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від "12" травня 2022 року (далі - Договір) Дарувальник передав, а Обдаровуваний прийняв безоплатно частку у статутному капіталі юридичної особи за законодавством України.

Також, підпунктами 1.3.1, 1.3.2. цього Акту встановлено, що розмір частки, що відчужується складає 50% Статутного капіталу Товариства; номінальна вартість частки становить 408 500,00 грн.

Окрім цього, даним Актом передбачено, що частка у статутному капіталі Товариства передана ОСОБА_8 своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов Договору.

Поряд з цим, відповідний оспорюваний Акт складено на бланку НРР 459452 та посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. і зареєстровано в реєстрі за № 275, 276.

Отже, із умов зазначеного вище Акту вбачається, що останній складений відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 12.05.2022 року.

Принагідно, суд зважає на те, що згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі - продажу за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця з передачі у власність покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару (відповідний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі № 922/3754/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 міститься висновок, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти, то це звичайний договір купівлі-продажу.

Водночас, як вказано вище, у Акті передбачено, що Дарувальник передав, а Обдаровуваний прийняв безоплатно частку у статутному капіталі юридичної особи за законодавством України, що не відповідає суті та меті договору купівлі-продажу.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

У п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 зазначено, що оскільки, правочин дарування позбавлений економічного сенсу, то він може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин (висновок був зроблений при оцінці судом вірогідності дарування порівняно із вірогідністю купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства).

Власник майна має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном. Водночас якщо законодавством передбачено переважне право інших осіб на купівлю певного майна, то власник майна, який вчинив правочин дарування чи обдарована особа мають довести розумні мотиви такого правочину. За відсутності таких мотивів (зокрема, у випадку дарування майна, яке має значну вартість, сторонній особі) правочин може бути визнаний судом удаваним (блиькі за змістом висновки містяться у пунктах 41-43 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 912/3747/20).

Разом з цим, Відповідачами - 2, 3 не надано суду доказів щодо мотивів укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 12.05.2022 року.

Слід зазначити, що серед документів наданих на вимогу суду Жмеринською районною державною адміністрацією в електронному вигляді із заявою № 129 від 08.12.2022 року про надання сканованої копії реєстраційної справи ТОВ "Конкорд" № 117500095621, яка підписана електронним цифровим підписом, міститься електронна копія оспорюваного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року.

При цьому, вказаними вище ухвалами суду у цій справі неодноразово було зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 08.12.2022 року надати до суду, зокрема, договір від 12.05.2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" - для огляду в судовому засіданні, а копію цього договору для долучення до матеріалів справи.

Однак, Відповідачами - 2, 3 відповідні вимоги суду не виконані.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 7.1 статуту ТОВ "Конкорд" (копія наявна в матеріалах цієї справи в редакції на 2013 рік, який затверджено зборами учасників від 24.10.2013 року (протокол № 34), статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Розмір Статутного капіталу Товариства становить 817 000,00 грн.

За змістом пункту 7.1.1. статуту ТОВ "Конкорд", ОСОБА_4 належить 408 500,00 грн (чотириста вісім тисяч п`ятсот), що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства.

Згідно пункту 7.1.2. статуту ТОВ "Конкорд", ОСОБА_3 належить 408 500,00 грн (чотириста вісім тисяч п`ятсот), що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства.

Судом встановлено, що на підтвердження внесення Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оспорюваних змін щодо складу засновників ТОВ "Конкорд", Позивачем долучено до позову Витяг з ЄДРЮОФОПГФ станом на 12.10.2022 року стосовно ТОВ "Конкорд" (код 30870553).

Із вказаного Витягу вбачається, що 21.07.2022 року ОСОБА_9 проведено державну реєстрацію змін (запис 1001751070032000956) до відомостей про юридичну особу, а саме зміна складу засновників (учасників) юридичної особи.

Так, відомостями наданого Витягу станом на 12.10.2022 року підтверджено, що до переліку засновників (учасників) юридичної особи входять : ОСОБА_3 - розмір частки засновника (учасника) - 408 500,00 грн; ОСОБА_2 - розмір частки засновника (учасника) - 408 500,00 грн.

При цьому, суд зважає на те, що Відповідачем-4 у поданому відзиві на позов підтверджено, що було проведено перевірку бланку оспорюваного Акту НРР 459452, який зареєстрований в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів 07.06.2022 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюванні зміни, які внесені державним реєстратором до ЄДРЮОФОПГФ щодо складу засновників ТОВ "Конкорд", були внесені на підставі оспорюваного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року.

Разом з цим, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-1 відображає волевиявлення сторін цього Акту щодо передання частки статутного капіталу від учасника ТОВ "Конкорд" - ОСОБА_1 (Відповідач-2) до набувача частки - ОСОБА_2 (Відповідач-3) та по своїй суті є правочином в розумінні наведених норм ЦК України та встановлених обставин справи.

Також, згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і далі - Закон в редакції на момент внесення оспорюваних змін), заявник, зокрема, особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до підпункту ґ) п. 3 ч. 5, ст. 17 Закону, для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За змістом абз. 19 ч. 5, ст. 17 Закону, справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Отже, наведеними вище нормами законодавства передбачено вчинення державної реєстрації змін щодо складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю на підставі нотаріально засвідченого акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі відповідного товариства.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2022 року у справі № 911/2780/20, Верховний Суд констатує, що в ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним.

Отже, у ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Верховний Суд також зауважив, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників, змінами у розмірі статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підставі для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки, саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Як підтверджено матеріалами справи № 902/90/21, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Комлика І.С..

Поряд з цим, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 року у справі № 902/90/21 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику.

Також, ухвалою суду від 26.04.2023 року було призначено справу № 902/90/21 до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 26.06.2023 року.

Отже, наразі провадження у справі № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" перебуває на стадії розпорядженням майном.

За змістом абз. 5 ч. 14 ст. 39 КУзПБ (в редакції на момент укладення оспорюваних правочинів), з моменту відкриття провадження у справі корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 96-1 ЦК України, учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно абз. 7 ч. 5 ст. 44 КУзПБ (в редакції на момент укладення оспорюваних правочинів), протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Слід зазначити, що внаслідок підписання оспорюваного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року та вчинення на його підставі оспорюваних реєстраційних змін під час введеної ухвалою суду від 03.03.2021 року справі № 902/90/21 процедури розпорядження майном Відповідача-1, відбулася зміна складу учасників ТОВ "Конкорд", що суперечить наведеним вище приписам абз. 7 ч. 5 ст. 44 КУзПБ.

Отже, суд приходить до висновку, що оспорюваний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року суперечить вказаним нормам КУзПБ.

Водночас, згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону, підставою для відмови у державній реєстрації, зокрема, є те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Відтак, станом на дату - 21.07.2022 року вчинення Відповідачем-4 оспорюваних реєстраційних змін щодо складу засновників ТОВ "Конкорд" на підставі оскаржуваного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-1, були наявні підстави для відмови у відповідній державній реєстрації.

З огляду на викладене та наведені вище позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо скасування оспорюваних реєстраційних змін та визначення розміру статутного капіталу і розмірів часток учасників ТОВ "Конкорд", які існували до внесення державним реєстратором змін до ЄДРЮОФОПГФ щодо складу учасників (засновників) Відповідача-1.

Разом з цим, згідно наданого Позивачем Витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 12.10.2022 року стосовно ТОВ "Конкорд", судове рішення від 03.03.2021 року про порушення справи № 902/90/21 про банкрутство юридичної особи вненесено до ЄДРЮОФОПГФ 14.09.2022 року.

Водночас, відповідно до пункту 3-1 ч. 2 ст. 6 Закону, державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Згідно абз. 3, 4 ч. 3 ст. 6 Закону, інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.

Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Господарського суду Вінницької області від 03.03.2021 року по справі № 902/90/21, оприлюднена - 09.03.2021 року та набрала законної сили - 30.08.2021 року.

Отже, на момент внесення оспорюваних змін до ЄДРЮОФОПГФ, в Єдиному державному реєстру судових рішень була наявна ухвала від 03.03.2021 року по справі №902/90/21 та державний реєстратор Вінограй І.В. під час проводення відповідної державної реєстрації пов`язаної із зміною складу засновників (учасників) ТОВ "Конкорд" мала можливість використати відомості, які внесенні до Єдиного державного реєстру судових рішень відносно Відповідача-1.

Разом з цим, судом встановлено та підтверджено матеріалами цієї справи, що 10.05.2018 року між ОСОБА_3 (Установник управління) та ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" (Управитель) було укладено договір про управління майном, за умовами якого, в управління передається майно, яке належить Установнику управління на праві власності, а саме: частка у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд", в розмірі 408 500,00 грн.

Також, пунктом 1.3. цього договору визначено, що Управитель діє без довіреності згідно статті 1033 Цивільного кодексу України на виконання цього договору.

Згідно пункту 2.9. вказаного договору, Управитель з метою забезпечення належного управління майном має, зокрема, право : брати участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" та підписувати протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"; голосувати по всіх питаннях, з яких приймаються рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"; підписувати та подавати від імені Установника управління щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" листи, заяви, клопотання, протоколи та інші документи та відкликати подані заяви; виконувати всі інші дії, пов`язані з Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд", які будуть необхідними для правильного і ефективного ведення справ та захисту інтересів Установника управління.

Пригідно, суд зважає на те, що вказаний договір про управління майном від 10.05.2018 року оспорювався Відповідачем-2 у судовому порядку, що підтверджується наявною в матеріалах цієї справи, копією рішення Господарського суду Вінницької області від 28.08.2020 у справі № 902/274/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Конкорд" про визнання договору недійсним, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Слід зазначити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення суду набрало законної сили - 12.01.2021 року.

Зокрема, відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року, рішення Господарського суду Вінницької області від 28.08.2020 р. у справі № 902/274/20 залишено без змін.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, рішення суду від 28.08.2020 р. у справі № 902/274/20 та договір про управління майном від 10.05.2018 року, наразі є чинними.

Слід також зазначити, що оскільки, у цій справі оспорюються реєстраційні зміни щодо складу засновників (учасників) ТОВ "Конкорд" та правочини стосовно відчуження частки у статному капіталі вказаного Товариства, суд дійшов висновку про застосування норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон №2275-VIII в редакції на момент укладення спірних правочинів та внесення оспорюваних змін), який набрав чинності 17.06.2018 р., тобто діяв під час проведення відповідних реєстраційних змін.

Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 6 ст. 20 Закону № 2275-VIII, учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2275-VIII, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2023 року у справі № 915/1172/20, переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає обов`язкове письмове повідомлення учасника про намір продажу частки третій особі. За відсутності такого письмового повідомлення учасник не може вважатися повідомленим належним чином, у тому числі усно. Факт належного повідомлення учасника не може встановлюватися показаннями свідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2021 у справі № 923/875/19.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що станом на час здійснення оспорюваних реєстраційних змін - 21.07.2022, були внесені зміни до статуту ТОВ "Конкорд", в зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому положення цього статуту слід враховувати в частині, що відповідають вказаному Закону.

Так, пунктом 2.1. зазначеного вище статуту ТОВ "Конкорд" (далі - статут) передбачено, що засновниками (учасниками) Товариства є : ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно п. 8.1 статуту, учасник Товариства може за згодою решти учасників передати свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання такої частки (її частини) пропорційно їх часткам у статутному капіталі або в іншому погодженому між ними розмірі.

Пунктом 8.2 статуту передбачено, що учасник, який бажає передати свою частку (її частину) третій особі, може здійснити це тільки після одержання згоди Загальних зборів учасників на передачу частки (її частини).

Відповідно до п. 8.3 статуту, передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає та отримання згоди решти Учасників.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 2275-VIII, учасники товариства зобов`язані дотримуватися статуту.

Водночас, судом встановлено, що Відповідачем-2 - ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження письмового повідомлення учасника ТОВ "Конкорд" - ОСОБА_3 або Позивача - ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" як Управителя належної учаснику ТОВ "Конкорд" - ОСОБА_3 часткою статутного капіталу Відповідача-1 про здійснення продажу належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд", у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про порушення переважного права ОСОБА_3 на придбання частки іншого учасника відповідного Товариства.

Крім цього, Відповідачем-2 не надано суду доказів, які б свідчили про одержання згоди Загальних зборів учасників ТОВ "Конкорд" на відчуження ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі третій особі згідно вимог п. 8.2 статуту Відповідача-1.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оспорювані договір про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 12.05.2022 року та оформлений на його підставі Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд" від 07.06.2022 року, укладені із порушеннями наведених вище норм Закону № 2275-VIII та положень статуту Відповідача-1, що є підставою для скасування відповідних правочинів, про що просить Позивач у заявленому позові.

Разом з цим, згідно ч. 1, ч. 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, згідно наведених норм законодавства правочин може бути визнаний недійсним.

Водночас, Позивачем у поданому позові заявлені, зокрема, вимоги про скасування оспорюваних правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зважає на те, що поняття "визнання недійсним правочину" та "скасування правочину" по своїй суті є тотожними та зумовлюють аналогічні правові наслідки.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заявлених Позовачем позовних вимог про скасування оспорюваних правочинів.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту позову, Позивач просить суд покласти судові витрати на Відповідачів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 327 ГПК України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

За змістом абз. 3 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (чинної на даний час), якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 924,00 грн, підлягають покладенню на чотирьох Відповідачів у цій справі порівну в сумах 2 481,00 грн (9 924,00 / 4).

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Задоволити позов ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" до ТОВ "Конкорд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про скасування змін до ЄДР, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, скасування договору про відчуження частки у статутному капіталі, скасування акту приймання-передачі частки у статутному капіталі по справі №902/90/21(902/1017/22), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" повністю.

2. Скасувати зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд", внесені 21.07.2022 Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Іреною Володимирівною, запис 1001751070032000956.

3. Визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Конкорд" та розмірів часток учасників ТОВ "Конкорд" у розмірах: ОСОБА_10 408 500,00 грн, що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства; ОСОБА_11 408 500,00 грн, що становить 50 відсотків Статутного капіталу Товариства.

4. Скасувати договір від "12" травня 2022 року про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Конкорд".

5. Скасувати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" від 07.06.2022 року.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул. Заводська, 1, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (пошт. адреса : вул.Бортняка, 14, кв. 61, м. Вінниця; код ЄДРПОУ 42120801) 2 481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (пошт. адреса : вул. Бортняка, 14, кв. 61, м.Вінниця; код ЄДРПОУ 42120801) 2 481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (пошт. адреса : вул. Бортняка, 14, кв. 61, м. Вінниця; код ЄДРПОУ 42120801) 2 481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

9. Стягнути з Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ-В" (пошт. адреса : вул. Бортняка, 14, кв. 61, м.Вінниця; код ЄДРПОУ 42120801) 2 481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

11. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" - ІНФОРМАЦІЯ_8; представнику ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" адвокату Кобзіній А.С. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com; арбітражному керуючому Комлику І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9; представнику ОСОБА_3 - адвокату Бардіній О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 18 травня 2023 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).